Україні необхідно в найближчі 5-10 років реалізувати низку проєктів зі збільшення потужності та гнучкості енергосистеми, обсяг інвестицій у які становитиме близько $15 млрд, повідомив голова правління НЕК “Укренерго” Володимир Кудрицький.
“Буде ще незліченна кількість зим, які належить пройти. І наш божевільний сусід нікуди від нас не дінеться. Тому потрібно думати не тільки про цю зиму, а й про майбутнє. Тому в нас як оператора системи є прораховане бачення, яким буде оптимальний енергомікс нашої країни на 5-7-10 років, що ми маємо збудувати, щоб убезпечити наші об’єкти від масованих обстрілів, а також щоб зробити енергомікс дешевшим і чистішим. Є певне інвестиційне меню”, – сказав Кудрицький на брифінгу в Медіацентрі в Києві в п’ятницю.
За його словами, найкращим захистом для української генерації є розосередження об’єктів, а також їхнє будівництво за новими технологіями та принципами зеленого переходу, без використання такого дорогого палива, як газ і вугілля.
Згідно з представленою ним презентацією, Україна найближчими роками потребуватиме 1,4 ГВт нових високоманеврених ТЕС (зараз 0 ГВт), а також 1,1 ГВт ТЕС на біопаливі (зараз 0,3 ГВт). Крім того, має бути додано 3,8 ГВт СЕС (зараз 6,2 ГВт), 4,5 ГВт ВЕС (зараз 0,5 ГВт) і 0,8 ГВт Energy Storage (зараз 0 ГВт). Водночас має бути побудовано 2 ГВт потужності на Дністровській і Канівській ГАЕС (зараз 2 ГВт).
За приблизними підрахунками, на це знадобиться $15 млрд, з яких найбільше може бути вкладено у ВЕС – $5,4 млрд. СЕС обійдуться в $2,5 млрд, ТЕС (обидва види) – у $2,3 млрд, СНЕ – $1,2 млрд, ГАЕС – $3,7 млрд.
Під час брифінгу він додав, що знадобиться також додаткова потужність АЕС, висловивши, зокрема, надію на повернення окупованої росіянами ЗАЕС.
“Є резерви для збільшення виробітку на наявних АЕС, плани побудови нових блоків. Вони довгострокові, але атомна електроенергія буде затребувана, особливо коли відбудеться виведення з балансу вугільних ТЕС”, – пояснив Кудрицький.
Він зазначив, що “Укренерго” провело розрахунки за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення, щоб отримати бачення, “як побудувати таку систему, яка була б готова в будь-який момент часу задовольнити попит споживачів і з усіх таких систем бути найдешевшою”.
При цьому глава компанії підкреслив, що розрахунок має бути на приватні інвестиції.
Національний банк України розробив і запропонував до громадського обговорення проєкт Положення про особливості діяльності об’єднаних кредитних спілок, повідомляють на сайті регулятора.
Положення визначає порядок забезпечення роботи системи з підтримання ліквідності членів об’єднаної кредитної спілки, створення фонду стабілізації об’єднаної кредитної спілки та обмеження розміщення коштів із цього фонду, особливості здійснення контролю за діяльністю членів об’єднаної кредитної спілки та, зокрема, звітування про виявлені істотні порушення в діяльності учасників об’єднаної спілки.
Положення набере чинності з 1 січня 2024 року, водночас об’єднані кредитні спілки матимуть піврічний строк для приведення своїх внутрішніх документів та діяльності у відповідність до вимог положення до 1 липня 2024 року.
Зауваження та пропозиції до проєкту приймаються до 18 грудня 2023 року.
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення) проєктує нову дорогу паралельно до наявної траси “Одеса-Рені”, частина якої проходить територією Республіки Молдова (село Паланка), повідомив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрій Васьков.
“Ми проєктуємо дорогу паралельно з наявною трасою “Одеса-Рені”, щоб організувати сполучення на українській території”, – сказав Васьков на “Інфраструктурному дні 2023”, який організувала Європейська бізнес-асоціація в Києві в п’ятницю.
За його словами, безпосередньо на трасі “Одеса-Рені” планується будівництво споруди.
“Щоб розв’язати проблему точково, ми, як Мінвідновлення, знайшли фінансування і хочемо побудувати споруду, щоб не зупиняти автотранспорт”, – сказав Васьков, додавши, що питання узгоджується з молдовською стороною, зокрема, з територіальними громадами в Молдові.
Заступник міністра зазначив, що відбуваються спроби нелегально перетнути кордон: як успішні, так і не успішні.
Як відомо, частина траси “Одеса-Рені” на ділянці село Маяки – село Удобне (з 51 до 50 км) пролягає молдовською територією.
30 червня 2011 року в Кишиневі (Молдова) було підписано акт визначення та закріплення на місцевості меж ділянки автомобільної дороги Одеса – Рені в районі с. Паланка, а також земельної ділянки. Паланка, а також земельної ділянки, якою вона проходить. Ділянка дороги була де-юре передана у власність України 18 листопада 2001 року, проте акт визначення меж на місцевості так і не було визначено.
Відповідно до угоди про кордон від 1999 року, Молдова передала Україні в користування ділянку автомагістралі Одеса – Рені протяжністю 7,7 км, але прилегла до дороги територія в районі Паланки залишалася у власності Молдови. Після зміни влади в Молдові 2009 року Україна зажадала передати їй у власність територію площею майже 1 тис. га, мотивувавши це передачею Молдові у власність 450 м берегової лінії на Дунаї 2002 року, завдяки чому та отримала можливість побудувати морський порт Джурджулешти.
Національне агентство перспективних проектів (НАВП) Узбекистану видало ліцензію ТОВ «COINPAY» на провадження діяльності криптобіржі, це друга ліцензія для такої діяльності в республіці.
Відповідно до реєстру НАВП, єдиним власником COINPAY є фізична особа. У грудні 2012 року COINPAY також зареєструвала в республіці криптомагазин.
В Узбекистані продаж криптовалюти може здійснюватись лише через спеціалізовані криптобіржі. При цьому електронні системи біржових торгів криптовалютою мають бути розміщені на серверах усередині країни. У грудні 2019 року південнокорейська Kobea Group отримала першу ліцензію на створення та провадження діяльності криптобіржі UzNEX в республіці. Зараз у республіці також зареєстровано один криптодепозитарій та десять криптомагазинів. З 1 січня 2023 року громадяни та юридичні особи в Узбекистані можуть здійснювати операції з купівлі, продажу та обміну криптоактивів виключно через національних провайдерів послуг.
Вантажообіг морських портів Дунайського регіону за січень-жовтень 2023 року становив 27,6 млн тонн, що в 2,2 раза більше порівняно з аналогічним періодом 2021 року (12,6 млн тонн), повідомив глава ДП “Адміністрація морських портів України” Юрій Литвин.
На “Інфраструктурному дні 2023 року” Європейської бізнес асоціації в Києві в п’ятницю він нагадав, що за 10 місяців 2021 року вантажообіг у дунайських портах становив лише 4,4 млн тонн.
За словами Литвина, кількість оброблених суден у дунайських портах за 10 місяців цього року збільшилася на 54,3% до 10 місяців минулого – з 7,780 тис. до 12,005 тис., тоді як за 10 місяців 2021 року їх було 2,897 тис.
Очільник АМПУ уточнив, що з 40 млн тонн вантажів за 10 місяців цього і минулого років 18,3 млн тонн припало на зернові вантажі, 3,6 млн тонн – на руду, 3,2 млн тонн – на рослинну олію, 2,6 млн тонн – на нафтопродукти і 12,4 млн тонн – на інші вантажі.
На “Інфраструктурному дні” також зазначалося, що український коридор під контролем ВМС ЗСУ до чорноморських портів “Великої Одеси” (Одеса, Чорноморськ, Південний), який повноцінно розпочав роботу в серпні-вересні, у жовтні забезпечив експорт 1,994 млн тонн, а від початку листопада – уже 1,591 млн тонн порівняно з 0,278 млн тонн у вересні та лише 0,06 млн тонн у серпні.
Великий український виробник паперової продукції санітарно-гігієнічного призначення ТМ “Рута”, керуючою компанією якого є АТ “ВГП” (Луцьк), у січні-жовтні 2023 року випустив продукції на 1 млрд 345,6 млн грн, що на 83,8% більше, ніж за той самий період 2022 року.
Згідно зі статистичними даними асоціації “УкрПапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, у такий спосіб компанія ще трохи сповільнила темп приросту обсягів виробництва в грошовому вираженні до аналогічного періоду минулого року: за дев’ять місяців цей показник становив 90%, за вісім – 97,1%.
У натуральних показниках, зокрема, виробництво туалетного паперу в рулончиках зросло на 47% – до 111,3 млн шт., що поки що залишається третім результатом у галузі після Київського картонно-паперового комбінату (213,3 млн шт.) і Кохавинської бумфабрики (113 млн шт.).
Компанія випускає санітарно-гігієнічну продукцію на основі целюлози з привізного паперу-основи.
У портфелі брендів “ВГП” – серветки, туалетний папір, паперові носові хустинки, кухонні рушники під ТМ “Ruta”, “Ruta Selecta”, “Fesko”, “НосовичОк”, “Полотенечко”, “100% paper”, “Servetta”, “Ecolo”. Асортимент налічує понад 180 найменувань.
Як повідомлялося з посиланням на дані “Укрпапір”, 2022 року АТ “ВГП” випустило продукції на 977,61 млн грн – на 2,8% більше, ніж роком раніше. Водночас, за даними звіту компанії, у натуральному вираженні (в тоннах) обсяг виробництва скоротився на 27% через втрату частини ринків збуту з початком військової агресії РФ в Україні.
На експорт 2022 року було поставлено понад чверть обсягу реалізації. Папір-основу для виробництва продукції закуповували переважно в Туреччині та Румунії.
