Business news from Ukraine

На Закарпатті стався землетрус

Головний центр спеціального контролю о 15.28 за київським часом зареєстрував землетрус на території Закарпатської області в районі м. Іршава, на глибині 6 км магнітудою 3,8 (за шкалою Ріхтера), повідомляють на офіційній сторінці центру у фейсбук у вівторок.

Згідно з повідомленням, землетрус такого рівня відчувається всередині будівлі багатьма людьми, просто неба – небагатьма. Люди прокидаються, але ніхто не лякається. Коливання схожі зі струсом, утвореним важко навантаженим автомобілем. Тремтіння вікон, дверей, посуду. Скрип підлог і стін. Починається тремтіння меблів. Висячі предмети легко розхитуються. В автомобілях, що стоять на місці, поштовх помітний.

На території Закарпатської області найпотужніші землетруси зареєстровано 23 січня 2020 року та 27 жовтня 2021 року з магнітудами 3,0 і 3,1 відповідно.

,

Ердоган планує завтра поговорити телефоном із Зеленським і Путіним

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган у середу, 4 січня, має намір провести телефонні розмови з президентом України Володимиром Зеленський і президентом РФ Володимиром Путіним.

Як повідомляє турецьке агентство Anadolu з посиланням на прес-секретаря Ердогана Ібрагіма Калина, “президент Туреччини Ердоган проведе телефонну розмову з російським і українським колегами в середу”.

, ,

Рецесія торкнеться третини світової економіки у 2023 році – глава МВФ

Рецесія торкнеться третини світової економіки у 2023 році, прогнозує директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва.

Цей рік буде більш жорстким для світової економіки, ніж той, який ми залишили позаду, попередила вона.

“Чому? Тому що три великі економіки – США, ЄС і Китай – сповільнюються одночасно, – сказала глава МВФ в інтерв’ю, яке транслювалося в неділю на каналі CBS. – Ми очікуємо, що одна третина світової економіки буде в рецесії”.

Навіть у країнах, економіка яких не знижуватиметься, “сотні мільйонів людей відчуватимуть це як рецесію”, додала вона.

За словами Георгієвої, тоді як США може зрештою уникнути рецесії, ситуація видається більш похмурою в Європі, яка сильно постраждала від війни РФ проти України. “Половина Євросоюзу буде в рецесії”, – зазначила вона.

“Уперше за 40 років зростання економіки Китаю у 2022 році, ймовірно, буде на рівні або нижче глобального зростання, – сказала Георгієва. – До пандемії COVID-19 Китай забезпечував 35-40% світового підйому. Більше так не буде”.

На її думку, для азійських економік зараз “досить напружений” час.

“Коли я розмовляю з азійськими лідерами, всі вони починають із запитання: що буде з Китаєм? Чи повернеться Китай до більш високих темпів зростання?”, – сказала вона.

Георгієва очікує, що КНР поступово перейде до “більш високих економічних показників і завершить рік із кращими результатами”, ніж починає.

МВФ прогнозує, що світовий ВВП поточного року збільшиться на 2,7% після зростання на 3,2% за підсумками 2022 року.

,

В Україні за минулі два тижні укладено понад 5 тис угод із земельними ділянками

В Україні за минулі два тижні 19-31 грудня укладено 5,39 тис. угод із земельними ділянками сільгосппризначення, що в 1,9 раза більше за показники періоду, що передує йому, 5-19 грудня, водночас площа проданих земділянок зросла вдвічі – до 11,04 тис. га.

Як повідомляють на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у вівторок, загалом за період із 1 липня 2021 року до 31 грудня 2022 року, протягом якого в країні функціонує ринок земель сільгосппризначення, відбулося 142,94 тис. транзакцій на земділянки загальною площею 322,19 тис. га.

Згідно з даними відомства, у період 19-31 грудня щоденно укладалося в середньому 385 угод із землею сільгосппризначення загальною площею 0,79 тис. га/добу, тоді як 5-19 грудня ці показники становили відповідно 203 угоди на 0,39 тис. га/добу, а за 21 листопада-5 грудня – 214 угод на 0,42 тис. га/добу.

Зазначений показник все ще істотно нижчий за показники до російського вторгнення: згідно з останніми довоєнними даними Мінагрополітики, за період 11-18 лютого в Україні щоденно укладалася в середньому 621 угода із землею загальною площею 1,65 тис. га.

За сумарною площею проданих земельних ділянок сільгосппризначення лідирує Харківська область з показником 39,47 тис. га. За нею йдуть Дніпропетровська – 28,95 тис. га, Полтавська – 26,34 тис. га, Кіровоградська – 26,12 тис. га і Херсонська – 21,03 тис. га області.

Уточнюється, що за зазначені два тижні найбільше землі сільгосппризначення продано в Дніпропетровській області (1,25 тис. га), а також у Хмельницькій (1,19 тис. га), Вінницькій (1,07 тис. га), Полтавській (1,05 тис. га) і Кіровоградській (805 га) областях.

За даними Мінагрополітики, з початку повномасштабного російського вторгнення в Україні укладено 41,98 тис. угод із сільгоспземлею загальною площею 77,69 тис. га. Найбільше за час війни земділянок продано в Хмельницькій, Вінницькій, Полтавській, Кіровоградській та Дніпропетровській областях.

При цьому до 31 грудня 2022 року середня ціна 1 га сільгоспземлі зросла на 11% порівняно з 15 грудня – до 52,46 тис. грн/га з 47,28 тис. грн/га.

Як повідомлялося, ринок земель сільськогосподарського призначення в Україні почав працювати 1 липня 2021 року. На першому етапі реформи право купувати і продавати земельні ділянки сільгосппризначення отримали тільки громадяни країни, одна фізособа зможе мати в розпорядженні не більше 100 га.

Право купувати землю сільгосппризначення 1 січня 2024 року отримають юридичні особи, створені згідно із законодавством України, водночас кінцевий бенефіціар однієї або кількох юросіб зможе консолідувати через них сукупно не більше ніж 10 тис. га.

,

АМКУ дозволив “Таймколу” приватизацію Борщівського спиртзаводу

Антимонопольний комітет України (АМКУ) дозволив ТОВ “Таймкол” (Київ) приватизацію Борщівського спиртозаводу (Тернопільська обл.), який входить до складу ДП “Укрспирт”, право на купівлю якого за 17,7 млн грн компанія виграла на онлайн-аукціоні в жовтні 2022 року.

Текст відповідного дозволу Комітету № 306-р від 22 грудня 2022 року оприлюднено на сайті відомства у вівторок.

Згідно з Єдиним держреєстром юросіб і фізосіб-підприємців, кінцевим бенефіціаром “Таймкола” (до листопада 2020 року – ТОВ “Бізнес стар груп”) зі статутним капіталом у 25 тис. грн є Оксана Захарова (раніше компанія належала Сергію Афанасьєву). Юрособа займається купівлею, продажем і наданням в оренду нерухомості, організацією будівництва будівель і неспеціалізованою оптовою торгівлею.

Ця компанія вже має досвід приватизації активів ДП “Укрспирт” – у листопаді 2021 року вона виграла на онлайн-аукціоні “Прозорро.Продажі” право на приватизацію Уладівського спиртзаводу (Вінницька обл.) за 50,1 млн грн.

За даними на сайті Фонду держмайна (ФДМ), єдиний майновий комплекс Борщівського спиртзаводу складається з 812 найменувань будівель, споруд, рухомого та іншого майна, зокрема виробничого корпусу, бардосховища, котельні, спиртосховища, бродильного та вуглекислотного цехів, свинарника, теплиць, ангарів, складів, гаражів тощо. Об’єкт оснащений основним технологічним обладнанням і необхідними комунікаціями.

Підприємство розташоване на двох земельних ділянках у м. Борщів загальною площею 7,4 га.

, , ,

Судно з 57 тис. тонн української пшениці вирушило до Бангладеш

Порти “Великої Одеси” в суботу та неділю в рамках “Зернової ініціативи” відправили 432 тис. тонн агропродукції караваном із дев’яти суден до країн Африки, Азії та Європи, повідомило Міністерство інфраструктури України.

“Зокрема, балкер Honorine з 27,5 тис. тонн українського зерна для Тунісу і балкер Velvet з 57 тис. тонн пшениці для Бангладешу”, – зазначило міністерство.

У відомстві зазначили, що в портах, задіяних у “зерновій ініціативі”, під обробкою перебувають 19 суден, на них завантажують 630 тисяч тонн української агропродукції.

Водночас у Босфорі своєї черги на інспекцію СКЦ чекають 94 судна інспекцію (69 суден – порожні під завантаження, а 25 – уже завантажені агропродукцією).

“Російська сторона в СКЦ системно гальмує проведення інспекцій. Судна очікують у середньому понад місяць. Водночас балкер T-Med із пшеницею на борту очікує на інспекцію ще з початку листопада минулого року”, – зазначили в Мінінфраструктури.

За його інформацією, для безперервного руху зерновим коридором має проходити не менше 12 інспекцій на добу.

Загалом із 1 серпня з портів Великої Одеси вийшли 620 суден, які експортували 16,5 млн тонн українського продовольства до країн Азії, Європи та Африки.

, ,