Міністерство оборони Азербайджану повідомило про відправлення до Туреччини групи військових медиків для надання допомоги постраждалим від землетрусу в цій країні.
“За вказівкою президента Азербайджану, Верховного головнокомандувача Збройних сил Ільхама Алієва, група військового медичного персоналу азербайджанської армії вирушила до Туреччини. Група у складі 20 осіб допомагатиме постраждалим від землетрусу в Туреччині”, – йдеться в повідомленні військового відомства.
У МНС республіки повідомили, що літак з азербайджанськими медиками і мобільним польовим госпіталем вилетів із Баку в Адану для надання допомоги постраждалим від землетрусу в Туреччині. Літак доправив до Туреччини мобільний польовий госпіталь і професійний медичний і немедичний персонал, що складається з 41 людини.
Ще один літак доставив намети, постіль, обігрівачі та інше обладнання, призначене для розміщення постраждалих.
Кабінет міністрів України пропонує зобов’язати Державну прикордонну службу надавати Пенсійному фонду (ПФУ) інформацію про осіб, які перетинали державний кордон, а також в’їжджали на тимчасово окуповану територію або виїжджали з неї.
Відповідний законопроєкт №9004 зареєстровано у Верховній Раді 8 лютого, але його текст зараз відсутній на сайті парламенту.
Водночас представник уряду у ВР Тарас Мельничук повідомив, що метою документу є надання ПФУ доступу до інтегрованої міжвідомчої інформаційно-комунікаційної системи з контролю осіб, транспортних засобів і вантажів, що перетинають держкордон.
“Проєктом закону пропонується передбачити таке: Державна прикордонна служба України зобов’язується надавати Пенсійному фонду України для реалізації його повноважень у сфері загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування відомості про реципієнтів, які перетинали державний кордон України або в’їжджали/виїжджали на тимчасово окуповану територію України через контрольні пункти в’їзду-виїзду”, – написав він у своєму Телеграм-каналі.
Україна в січні експортувала “зерновим коридором” на 25% менше агропродукції, ніж у грудні, через навмисні дії інспекторів РФ із затримки суден у Босфорі, повідомила Адміністрація морських портів України (АМПУ) в неділю.
Згідно з інформацією відомства, у січні порти “Великої Одеси” обробили 77 суден і відправили 3 млн тонн агропродукції до країн Африки, Азії та Європи, тоді як у грудні цей показник становив 97 суден і 3,7 млн тонн агропродукції відповідно.
Водночас у Міністерстві інфраструктури України зазначили, що критично низький показник виходу суден із портів (2,5 судна на добу) продовжує зберігатися. Для порівняння в жовтні цей показник становив – 5,7.
“У січні порти працювали лише на 30-40% потужності через дефіцит флоту під завантаження. Три судна на добу за запропонованих дев’яти проходять інспекцію в Босфорі та отримують дозвіл рухатися до українських портів за продовольством”, – додали в міністерстві.
За даними відомства, СКЦ планує проведення по 10 інспекцій на добу, але російські інспектори завершують вдало лише половину з них.
“У січні було проведено 204 інспекції, з яких успішними були 173, ще 31 інспекція не була завершена через передчасне та самовільне закінчення робочого дня російськими інспекторами о 15 год. 30 хв. (регламентована робота до 17.30) або претензії до документів, які не мали перевірятися СКЦ”, – додали в міністерстві інфраструктури.
Крім того, гальмується і реєстрація суден для участі в ініціативі. За заявлених понад 80 суден представники країни-агресора без пояснення причин реєструють 2-3 судна на добу. Станом на 4 лютого 120 суден очікують на інспекцію в територіальних водах Туреччини (98 – вхід у порти під завантаження, 22 – з агропродукцією на вихід). Переважна більшість із них очікує кілька тижнів.
Загалом, за шість місяців роботи “зернового коридору” порти Великої Одеси відправили 691 судно з 19,7 млн тонн продовольства: порт “Чорноморськ” – 285 суден-7,3 млн тонн, порт “Одеса” – 215 суден-5,2 млн тонн і порт “Південний” – 191 судно з 6,6 млн тонн продовольства.
“Світ отримав 19,7 млн тонн продовольства, а має отримати понад 30 млн тонн за умови стабільного функціонування коридору”, – додали у відомстві.
Як повідомлялося, у Стамбулі 22 липня за участю ООН, України, Туреччини та Росії відбулося підписання двох документів про створення коридору на 120 днів для вивезення зерна з трьох українських портів – “Чорноморськ”, “Одеса” та “Південний”. Після закінчення періоду його дії угоду було продовжено ще на 120 днів, починаючи з 19 листопада 2022 року.
Україна відновила членство в Міжнародній організації виноградарства та виноробства (МОВВ, International Organisation of Vine and Wine), відповідне рішення було офіційно проголошено 4 листопада 2022 року на Генеральній асамблеї International Organisation of Vine and Wine (OIV) в місті Енсенада, Нижня Каліфорнія, що у Мексиці.
Україна була представлена в організації понад 10 років, з 1997 по 2008-й, проте втратила своє членство. За словами експертів, причиною цьому стали як об’єктивні, так і суб’єктивні фактори. Тривалий час представники галузі намагалися повернути своє членство, всі ці роки робота над цим не припинялася.
Про те, як відбувалося відновлення членства, яка робота ведеться сьогодні та чим корисна для України така співпраця ми запитали у тих, хто безпосередньо взяв участь у поверненні членства України до найавторитетнішої міжнародної організації виноробної галузі.
Роль МОВВ у світі виноробства та виноградарства
Міжнародна Організація Виноградарства та Виноробства (МОВВ) є міжурядовою організацією, яка створена згідно з Домовленістю від 3 квітня 2001 року.
МОВВ є спадкоємницею Міжурядової організації – Міжнародного Бюро Винограду та Вина (МБВВ), створеного згідно з Домовленістю 8-ми країн (Франція, Іспанія, Туніс, Португалія, Угорщина, Люксембург, Греція, Італія) від 29 листопада 1924 року в Парижі.
Організація надає рекомендації для галузей виноградарства та виноробства, які приймаються Європейською спільнотою, підкреслюючи тим самим вплив МОВВ на процеси регулювання та торгівлі (країни ЄС виробляють близько 70 % вина у світі).
Основні завдання організації:
Як відбулося відновлення членства України?
Кабінет Міністрів України ратифікував правовий документ 30 вересня, щоб розпочати процес відновлення та юридично підтвердити прийняття України в лави організації.
Офіційним представником від України виступив Володимир Печко, Голова громадської спілки «УКРСАДВИНПРОМ».
Оновлене членство набуло чинності з 30 жовтня
Експертна думка
Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова вважає, що відновлення членства в МОВВ (приміт.авт.-OIV) дасть також новий поштовх для розвитку наукового співробітництва, створення нових інноваційних розробок, яких завжди потребувала і потребує галузь.
Ірина Ковальова, д.с.-г.н., лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, директор ННЦ “ІВіВ ім. В.Є. Таїрова” та Ніна Мулюкіна, д.с.г.н., член-кореспондент НААН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Заслужений діяч науки і техніки України, заступник директора з наукової роботи:
«Історія відносин України та OIV не є тривалою, але за ці роки Україна упевнено крокувала до світового визнання її як виноробної країни в першу чергу через залучення до цієї відомої організації.
Перший етап перебування України в OIV тривав з 1997 по 2008-й роки. На жаль, втрата членства відбулася не через якісь непереборні обставини. Скоріше це можна назвати помилкою, недоопрацюванням як керівництва галузі, так і, певною мірою, недалекоглядністю та байдужістю представників галузі.
Проте, на щастя, Україна мала право прохати про її повторне прийняття до OIV, оскільки належить до країн, що підписали угоду про відновлення організації у 2001 році.
Ініціаторами відновлення членства в OIV виступили «УКРСАДВИНПРОМ» на чолі з головою, Печком Володимиром, підтримували всебічно цей процес Мінагрополітики України, в першу чергу відділ виноградарства та виноробства Департаменту аграрного розвитку і Департамент міжнародної співпраці та інтеграції, пресслужба міністерства, які працювали над цією проблемою понад рік. Допомагали також представники міжнародної спільноти виноградарів та виноробів
Фактично оновлене членство набуло чинності з 30 жовтня 2022 року, а 4 листопада 2022 року на Генеральній асамблеї OIV в Мехіко було офіційно проголошено відновлення членства України, яка стала 49-ю країною – членом OIV.
Ми, розуміючи необхідність цього кроку, понад 10 років наголошували на необхідності поновлення членства на всіх рівнях. Це були й офіційні листи на Мінагрополітики, це й численні звернення до виробників, громадських організацій та владних структур, це й рішення симпозіумів конференцій, всеукраїнських і міжнародних, причому конференції були як практичні, за участі виробників, так і суто наукові. Інакше кажучи, ми весь час нагадували за проблему тим, чия, як кажуть, політична воля, була потрібна для здійснення цього кроку.
Приєднання до країн-членів OIV дає можливість нашій країні не лише стати складовою вагомої міжнародної організації. Це крок до поглиблення інтеграції в галузі виноградарства і виноробства, її подальшого розвитку та просування бренду «українське вино». Це виклик ідеології країни-агресора, який заперечує право України на існування як держави, тим більше держави, визнаної світовим суспільством на ряді трендових напрямків світового виробництва та ринкових ринків. Саме тому для України сьогодні важливо бути визнаною міжнародними організаціями різних галузей діяльності».
«Якщо Україна знову стала членом МОВВ, вона на весь світ заявила про те, що ми – виноградно-виноробна держава», – Віктор Костенко, старший науковий співробітник Інституту садівництва НААНУ:
«До цієї організації входять не лише країни, що безпосередньо займаються виноробством та виноградарством, а й ті, що є учасниками ринку виноробної продукції і також прагнуть впливати на розвиток цієї галузі.
МОВВ приймає рішення, які мають рекомендований характер, але на основі цих рекомендацій більшість країн пишуть законодавчі документи. Це вищий орган виноградно-виноробної галузі, який дає основу щодо прийняття регламентів не лише у країнах ЄС, а і тих, що розташовані на північній півкулі між 30 та 50 паралелями та на аналогічних паралелях Південній півкулі (такі як Аргентина, Чилі, Урагвай, ПАР, Австралія, Нова Зеландія). Всі ці країни беруть за основу рекомендації МОВВ та імплементують їх у свої законодавчі документи, які стосуються галузі.
Це найвищий орган, який поважають та цінують у світі.
Сьогодні основний Закон України, який регулює діяльність всіх учасників ринку, що належать до галузі виноградарства та виноробства – Закон України «Про виноград та виноградне вино». Наразі до нього напрацьовано ряд суттєвих змін і вже цей Проект Закону, що відповідає всім вимогам країн ЄС та всім рекомендаціям, які напрацьовувала декілька десятиліть організація МОВВ, зареєстрований у Верховній Раді України.
Відновлення членства України у МОВВ – це була постійна і тверда мрія всіх вітчизняних виноградарів та виноробів. Коли я працював у міністерстві, наш Відділ спільно з рядом громадських галузевих організацій, робили максимум можливих зусиль, щоб відновити це членство, і не зважаючи на те, що були вже певні домовленості, ряд суб’єктивних та об’єктивних причин не давали можливості вступу. І нарешті, сьогодні, ми відновили цю співпрацю і всі, хто причетний до галузі, дуже задоволені тим фактом, що нарешті Україна відновила своє членство у такій поважній організації».
«Існує необхідність у підтримці української виноробної галузі. Окрім того, важливе представлення голосу України в контексті створення опозиції російській федерації та тиску на організацію для подальшого виключення агресора з усіх можливих міжнародних організацій, установ, тощо» – Пінчук Олексій, Директор Департаменту міжнародної співпраці та євроінтеграції Міністерство аграрної політики та продовольства України:
«Ми завжди хотіли поновити членство в МОВВ. Наскільки мені відомо, наші попередники не сплачували членські внески, це і стало причиною виключення України з організації. Це питання заморозилося на тривалий час. Тому що Мінагрополітики, а потім Мінекономіки було неготове продовжувати платити ці кошти з бюджету. Далі Мінагрополітики було ліквідовано на кілька років.
Під час війни в нас з’явилося багато можливостей, в тому числі списати цей борг та знову вступити до організації. Ми досягли домовленості, що декілька років ми не будемо сплачувати членські внески у зв’язку з тим, що в нас йде війна.
Чому важливий вступ в дану організацію? Існує необхідність у підтримці української виноробної галузі. Окрім того, важливе представлення голосу України в контексті створення опозиції російській федерації та тиску на організацію для подальшого виключення агресора з усіх можливих міжнародних організацій, установ, тощо.
Дуже велику справу в цій історії зробила громадська спілка «УКРСАДВИНПРОМ» та її керівник Володимир Печко. Вони ініціювали цю проблематику і наголосили на важливості вступу в МОВВ. Окрім того, була налагоджена внутрішня комунікація з керівництвом організації, що стало позитивним сигналом, щоб нас туди прийняли.
Зі сторони міністерства було забезпечено політичну підтримку, надіслано необхідний запит, вирішено питання нормативу, підготовлена Постанова Кабінету Міністрів України для вступу, здійснений політичний супровід, тому що також виникало питання про сплату внесків.
В результаті цього з’явилася можливість офіційно, з усіма необхідними документами звернутися до організації, стосовно припинення діяльності рф. Зараз ми паралельно над цим працюємо. «УКРСАДВИНПРОМ» постійно звертається з проханнями, щоб країна-загарбник була усунена з міжнародної організації та звертається до своїх колег з інших країн, щоб підтримали Україну в цьому питанні. Винороби – галузь на пострадянському просторі, де всі спілкуються між собою, тому для нас дуже важливо, щоб вони підтримували Україну.
Зі свого боку представники Мінагрополітики озвучують на офіційних засіданням правління МОВВ свою позицію щодо участі рф у організації, надсилають листи.
Надалі плануємо наводити докази російської агресії в Україні, проблематику та її наслідки, звертатимемося до членів, щоб нас підтримали.
Сьогодні росія сплачує внески, ми розуміємо її геополітичний вплив і є країни, які традиційно її підтримують… але продовжуватимемо працювати та відстоювати позицію, що є необхідність виключити рф з організації.
Зараз дуже важко фіксувати та оцінювати втрати та збитки, які були завдані росією. Ми навіть не розуміємо втрати в усій галузі. Більшість наших найкращих виноградників розташовані в Криму, вони були анексовані разом з півостровом. Ми не розуміємо який стан і доля цих виноградників.
МОВВ – найбільший майданчик для того, щоб говорити про свої проблеми, озвучувати фінансові потреби. Наші представники будуть представляти наші інтереси. На момент відновлення України будуть формуватися цілі програми відновлення галузей і дуже важливо постійно говорити про виноробну галузь, проводити інформаційну роботу і тоді наші питання будуть включені в програми інших країн. Особливо це будуть країни, відомі своїм виноробством такі як Франція Італія .. важливою буде експертна та наукова підтримка Чилі, Аргентини… Я впевнений що буде результат. Якщо ми хочемо підтримати українське виноградарство, то кращого майданчику ніж головна міжнародна організація просто бути не може».
Наталія Бурлаченко, міжнародний і національний спеціаліст у винній сфері і член офіційної делегації України в МОВВ (приміт.авт.OIV) розповідає як саме відбувався цей тернистий шлях:
«Про ОІV я чула давно, але не про активну в ній участь України без членства, а завдяки міжнародній активності Рікардо Нуньєса, з яким я працюю. Він постійно брав участь в міжнародних конференціях ОІV, маючи виноробні підприємства в багатьох країнах і бізнес зв’язки ще в більшій кількості країн.
Різні урядові організації та посадовці ОІV просили підтримки в різних питаннях і зазвичай отримували, до того ж безкоштовно від пана Рікардо. Бізнесмен-меценат в Україні постійно повторював, що Україні потрібно в лави ОІV, що практично всі виноробні країни є членами цієї важливої міжнародної організації, яка пише правила виноробного цивілізованого світу. І от на одному із заходів Рікардо Нуньєс познайомився з Володимиром Печко, очільником УКРСАДВИНПРОМ. І результатом цієї зустрічі стало повернення України в ОІV. Володимир Печко виявився активною молодою не заангажованою людиною, яка відстоює інтереси галузі, має підтримку в Мінагрополітики України, чого виявилося достатнім для відносно швидко проведеного процесу.
Дехто з тугою в очах згадує 2001 перший рік і взагалі якісь десятки років тому, коли було добре всім, дружно працювалося, аж прийшов 2001 рік і Міжнародне бюро винограду та вина реорганізували в ОІV, а Україну не реорганізували, бо не було кому.
Тож виникає питання чому ж активні українські організації, що начебто відстоюють інтереси виноградарства, так і не спромоглися протягом більше 20-ти років привести Україну в організацію, де ми так плідно, за словами очевидців, працювали до того?
Ми чули про певну заборону щодо приєднання України до міжнародних організацій в ті часи. Та от на нашу землю прийшла велика війна і всі дипломати, дипмісії і всі причетні отримали іншу чітку вказівку від Президента: вступати в усі можливі міжнародні організації, щоб Україну в світі бачили, щоб її голос чули. Тож питання про приєднання України до ОІV, яке давно висіло в повітрі знайшло підтримку у групи ентузіастів. Ще раз повторюю, якби не війна (на привеликий жаль) та лобіювання інтересів України, а не окремої асоціації, Україна ще б 14 років активно спостерігала як виноробна галузь розвивається повз неї».
«Бути повноправним членом ОІV – це акт національного суверенітету. Україна – суверенна нація, яка вкотре посіла своє місце у світі вина» – доктор Рікардо Нуньєс, власник Vinos de La Luz, бізнесмен і меценат.
Вступ України в OIV – дуже злагоджена робота і проводилася крок за кроком. Я іноземець, хоча веду бізнес в Україні з 1998 року, а у винному секторі імпортував свій бренд Vinos de La Luz в Україну з 2014 року. Всі, хто знає мене у винному бізнесі, знають, що мій наступний проєкт –виробництво вин в Україні. На конкурсі для малих виробників, який проходив в Одесі три роки тому, пан Печко розповів мені про «УКРСАДВИНПРОМ», його членів, про необхідність розвитку присутності України в міжнародному світі вина, і він сказав, що переконаний, що необхідним кроком є повторне входження в ОІV. У той час генеральним директором ОІV був Пау Рока, іспанець, який раніше був генеральним директором Іспанської федерації вина (ФЕВ), членом якої я є, і в професійних колах я знав його вже багато років. Минуло кілька місяців і на іншій зустрічі, пов’язаній з вином, яка відбулася в Києві, я знову зустрівся з паном Печко, який запитав мене, чи я щось зробив для питання ОІV. Питання мене здивувало, тому що я не зрозумів, що повинен щось зробити для цього питання. Я пішов з тієї зустрічі, думаючи, що за всі ті роки, що я вже був у світі вина в Україні, єдиним керівником, який говорив зі мною про це питання, був пан Печко. Наступного дня я почав підіймати контакти. Треба сказати, що мене вразило рішуче ставлення Мінагрополітики та представників «УКРСАДВИНПРОМУ» з самого початку спільної роботи. Але коли російський окупант розпочав цю трагічну війну, наша діяльність щодо приєднання України до ОІV ставала щоденною, адже метою було завершити все до листопада 2022 року в умовах, щоб Україну прийняли як повноправного члена ОІV. І це було досягнуто. Більше того, ми досягнули цього, Україні не довелося платити жодного євро ні за минулі періоди, ні в майбутньому. Це дійсно була неординарна робота команди ОІV та «УКРСАДВИНПРОМУ».
4 листопада 2022 року – незабутній день для історії українського вина. І не тільки для вина, а й для демонстрації суверенітету країни, якраз в той момент, коли ворог заперечує її існування. Кожен бореться зі зброєю, яка у нього є, зброя, яка використовувалася для вступу в ОІV, працювала відмінно. Я мав честь бути присутнім на офіційній церемонії оголошення України членом ОІV, щоб побачити обличчя російського представника, сидячи в декількох метрах від української делегації, коли Печко дослівно сказав: “Ми приносимо вітання з усіх виноробних регіонів України, з Одеси, з Криму, з Закарпаття, з Херсона, з Миколаєва і з кожного виноградника, посадженого на нашій українській землі. Ми також приносимо вітання від багатьох чоловіків і жінок виноробної сфери, виноградарів, енологів, сомельє і всіх тих, хто сьогодні не може присвятити себе своїй роботі, тому що Батьківщина вимагає, щоб вони її захищали “. І я також був свідком нескінченних оплесків, які послідували за цією промовою.
Думаю, всім відомо, що ОІV – це організація, членами якої є суверенні виноробні країни, і що вона складається з численних наукових комітетів, які отримують і виробляють тисячі матеріалів для розвитку виноградарства, і для захисту торгівлі між країнами. OIV є організацією, де ви повинні бути членом, щоб існувати на карті світу вина. Сполучені Штати покинули цю організацію, тому що не змогли бути лідируючою країною, але вони не змогли перешкодити одному зі своїх федеральних штатів, а саме Техасу бути частиною ОІV в якості спостерігача, щоб не бути позбавленими доступу до знань, що ця організація надає.
49 країн, які є членами та 18 держав-спостерігачів та асоціацій, зрозуміли, що в цьому органі всі країни рівні, і всі мають можливість вносити знання, а в свою чергу отримати доступ до наукової роботи, яку продукують понад тисячу експертів. Як організація, вона дуже демократична і поважає принцип ротації роботи. Вчора генеральним директором був француз, сьогодні іспанець, а завтра – новозеландець. Так само його останніми президентами були аргентинець, німець, бразилець і сьогодні італієць. І її комітети законодавчо закріплюють за всіма однаково. Також представник від України, пан Павленко був президентом OIV з 1988 по 1990 роки.
На останньому Конгресі було схвалено 35 резолюцій, які охоплюють всі галузі промисловості, від насіння до упаковки. І вони для всіх країн. OIV готує одних з найважливіших спеціалістів з виробництва вина, пропонує дослідницькі гранти і в останні роки розробив курси ампелографії, про знання листя лози і його рослини, про що багато хто забув. Для іноземних інвесторів це не те саме, якщо Україна є членом ОІV чи ні. І, нарешті, в цей момент бути повноправним членом ОІV – це акт національного суверенітету. Україна – суверенна нація, яка вкотре посіла своє місце у світі вина. Упевнений, що виробники багато чому навчаться завдяки дослідам OIV, а Україна відкриває двері світу і зможе зробити себе почутим на міжнародному рівні.
«Ми надали право голосу Україні, повернули право впливати на міжнародну політику у виноробстві, брати участь у створенні регламентів та започаткуванні нових тенденцій у галузі», – Володимир Печко, очільник Громадської спілки УКРСАДВИНПРОМ, голова офіційної делегації України в OIV:
Чому серед 40 корпорацій і громадських організацій обрали УКРСАДВИНПРОМ?
Спілка об’єднує 85% галузі, в яку входять: Інститут виноградарства та вина імені Таїрова, Одеська академія харчових технологій, близько десяти аграрних університетів зі всієї України, регіональні асоціації виноробів та виноградарів Вінничини, Одеської області, Причорномор’я, Закарпаття, Львівської області, Дніпропетровської області, Асоціація крафтових виноробів України, – всі вони входять в об’єднання УКРСАДВИНПРОМ. Сьогодні це найбільша спілка, що об’єднує більше 250-ти підприємств і всі продуктивні суб’єкти господарювання, які працюють на користь галузі. Окремо хочу наголосити, що УКРСАДВИНПРОМ не працює з ворогами галузі та тими, хто підтримує військову агресію рф або перейшов на бік окупанта.
Історією успіху УКРСАДВИНПРОМ на початковому етапі було саме представлення нашою юридичною службою підприємств галузі в судах. Ми відсуджували кредиторську заборгованість, яка виникла ще з 2012 року та намагалися її списати у Міністерства аграрної політики. Три роки підприємствам не гасили цю кредиторську заборгованість. Громадська спілка УКРСАДВИНПРОМ поновила терміни, відсудила близько 100 мільйонів гривень у Міністерства аграрної політики і, фактично запустила роботу Програму, яка діяла, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №587.
Саме ми домоглися скасування заборгованості України перед OIV, спільно з Мінагрополітики та нашими друзями, а саме Наталією Бурлаченко і Рікардо Фернандес Нуньєс.
Стосовно того, що впродовж всіх 14-ти років Україна не мала права голосу в цій організації: звісно, були поодинокі випадки приїзду в OIV представників від різних наукових установ України або приватного бізнесу. Проте, ми надали право голосу Україні, повернули право впливати на міжнародну політику у виноробстві, брати участь у створенні регламентів та започаткуванні нових тенденцій у галузі.
Не могли поновити членство не у зв’язку з якимись заборонами, а у зв’язку з тим, що не було якісного лобіста в галузі виноробства та виноградарства. Зараз цей лобіст з’явився, в особі громадської спілки, яку ми представляємо – УКРСАДВИНПРОМ. Як приклад можу навести наступне: Комітет з питань географічних зазначень, дозволив Україні, користуватися назвою «коньяк» до 2026 року. Якщо взяти до уваги такі країни як Вірменія та Грузія.. їм надали право користуватися назвою «коньяк» до 2043 року та надали компенсацію для пом’якшення економічного удару по галузі та проведення ребрендингу. На жаль, Україні ніхто ніякої компенсації не надав і перехідний термін, який надали Україні значно менший, ніж той термін, який надали іншим пострадянським країнам, що користуються назвою «коньяк».
До речі, у 2022 році, ми завдяки проєкту International Trade Centre (ITC-приміт.авт.) поїхали в робочий візит до Вірменії та Грузії для того, щоб ознайомитися з роботою виноградарських та виноробних підприємств цих країн. Саме підприємства галузі наполягли на тому, щоб відвідати саме ці країни. Ми дякуємо проєкту ITC, який надав технічну можливість для цієї робочої поїздки. Підприємства проявили ініціативу, щоб відвідали саме ці країни, тому що вони мають схожі кліматичні зони та історію формування виноробної галузі як в Україні. Ми хотіли переймати досвід цих країн. Дуже були здивовані рівнем розвитку виноградної та виноробної галузі. Це ще раз свідчить про високий рівень лобістів в цих країнах та системну роботу в міжнародних організаціях.
Перед тим як поновлювати членство України в OIV, ми визначилися з політикою цієї організації і якби вона не підтримувала нашу державу та не була проти агресії рф, то ми б не могли поновити членство України. Неодноразово проводили консультації і спілкувалися з фахівцями Мінагрополітики, Міністерством закордонних справ, вивчали заяви представників OIV і було вирішено поновлювати членство та міжнародні зв’язки виноробної та виноградної галузі України.
Для того, щоб виключити росію з OIV, як юрист, можу сказати, що необхідно було поновити членство, щоб мати право голосу, право подавати будь-які ініціативи, а просто так писати листи можна будь-куди та будь-де і це не означає, що хтось повинен брати до уваги інформацію цих листів. Тому що міжнародна організація OIV може брати до уваги заяви або звернення, ініціативи лише країни, яка є членом OIV.
Впевнений, що Міністерство аграрної політики не пожалкувало стосовно того, що делегувало нашій спілці представляти Україну у Міжнародній організації винограду та вина.
УКРСАДВИНПРОМ – це не тільки Володимир Печко, це кваліфіковані спеціалісти в галузі садівництва, виноградарства, виноробства, консультанти. Окрім того, спілка має потужну юридичну службу, яка знається на законодавстві. Також маємо змогу залучати наших членів об’єднання в особі виноробних підприємств, інститутів та академій.
Особисто я ще у 2017 році захистив дисертацію та отримав звання кандидата економічних наук і близько 3-х років викладаю на кафедрі переробки сільгосппродукції Інституту післядипломної освіти Національного університету харчових технологій. Практичний досвід роботи на підприємстві й постійне удосконалення навичок і знань підкріплюю теорією та роботою в Інституті. З 16-ти років працював на садівничому підприємстві, яке займається вирощуванням багаторічних насаджень і виготовляє вино на своєму виноробному заводі. Пройшов весь цикл, від збирача сільгосппродукції.
Мій девіз по життю: «Роби, що маєш і будь що буде!»
Вірю, що участь України в організації відкриє нові можливості для розвитку галузі і ми разом з командою однодумців докладемо зусиль для відновлення звання України як виноробної держави!
PINCHUK, UKRSADVYNPROM, Бурлаченко, ВИНО, ВИНОГРАДАРСТВО, ВИНОРОБСТВО, Ковальова, Костенко, Мулюкіна, Нуньєс, ПЕЧКО
Кабінет міністрів України встановив квоту імміграції на 2023 рік у 9 203 особи.
Згідно з розпорядженням уряду №111 від 7 лютого, квота для родичів громадян України (повнорідні брати й сестри, дідусі й бабусі, онуки й онуки) становила 845 осіб; для осіб, які раніше перебували в громадянстві країни, – 396 осіб; для батьків, подружжя й неповнолітніх дітей іммігрантів – 2,055 тис. осіб; діячів науки й культури, імміграція яких відповідає інтересам України, – 850 осіб.
Для осіб, які здійснили іноземну інвестиційну діяльність в економіку України іноземною конвертованою валютою на суму не менше ніж $100 тис. імміграцію встановлено без обмежень.
Крім цього, поточного року за квотою можуть іммігрувати в Україну 5 тис. висококваліфікованих спеціалістів або працівників, гостра потреба в яких відчутна для економіки країни.
Серед іншого, встановлено квоту в 57 осіб для осіб, які прослужили у Збройних силах України три і більше років.
Для осіб, які безперервно прожили на території держави три роки з дня встановлення для них статусу постраждалих від торгівлі людьми, квота не встановлена.
Як повідомлялося, 2021 року квота імміграції становила 9 818 осіб, а 2022 року – 8 488 осіб.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні 2023 року збільшила обсяги перевезень залізної руди на 45%, як порівняти з груднем-2022 – до 1,14 млн тонн, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов на засіданні Офісу експортерів при УЗ.
“Після квітня (минулого року – ІФ), коли було перевезено 2,3 млн тонн руди, обсяги знижувалися: у листопаді-грудні вони впали до 770-780 тис. тонн в експортному сполученні. Однак у січні (цього року) дуже хороша новина: ми вже перевезли на 358 тис. тонн більше, тобто 1,14 млн тонн. Руда на 45% січень до грудня почала зростати”, – сказав він.
Ткачов додав, що позитивна динаміка щодо руди збережеться і в лютому.
За його словами, також у січні цього року зріс у 2,1 раза (+202,3 тис. тонн) порівняно з попереднім місяцем обсяг перевезень чорних металів – до 380 тис. тонн. “І це теж дуже радує”, – підкреслив Ткачов.
Згідно з його даними, активізувалися і перевезення цементу. “По цементу ми вже вийшли майже на довоєнні цифри, зберігається невелике відставання, але в жовтні-листопаді та грудні 2022 року ми вже перевозили більше, ніж в аналогічні місяці 2021-го, що також свідчить про позитивну динаміку”, – констатував представник “Укрзалізниці”.
Зокрема, у жовтні 2022 року обсяги перевезення цементу становили 87 тис. тонн (проти 85 тис. тонн 2021 року), у листопаді – 83 тис. тонн (відповідно 66 тис. тонн), у грудні – 70 тис. тонн (49 тис. тонн). У січні 2023 року обсяги перевезення знизилися до 54 тис. тонн, що все одно перевищує показник січня 2022 року – 29 тис. тонн.
В УЗ зазначають, що попит на цемент значною мірою стимулювало його споживання шпальними заводами УЗ, які наростили обсяги виробництва у 2022 році в 4,7 раза – до 832 тис. шпал.
Ткачов також повідомив, що обсяг перевезень соняшникової олії з 20 тис. тонн у березні 2022 року зріс у січні майже до 134 тис. тонн, або в 6,7 раза, половину всього експорту соняшникової олії здійснювали минулого місяця через порти “зерновим коридором”.
Заступник директора департаменту зазначив, що в січні 58% обсягу всіх перевезених УЗ експортних вантажів, або 3 млн тонн, припало на зерно, тоді як на другому місці – залізна руда з 22%.
Як повідомлялося, у січні цього року, як порівняти з груднем минулого року, загалом обсяг перевезень УЗ зріс на 11% – до 11,29 млн тонн. У 2022 році він скоротився більш ніж удвічі, як порівняти з 2021 роком – до 150,6 млн тонн із 314,3 млн тонн.
УЗ сьогодні використовує 13 залізничних переходів, які межують із країнами ЄС і Молдовою. У січні найбільше вантажів йшло через перехід Ізов-Хрубешув – 0,8 млн тонн, або 16%. Однак далі серед найбільших пунктів перевезення експортних вантажів ідуть портові станції: “Одеса-Порт” і “Чорноморськ-ТІС” – по 13%, “Чорноморськ-Порт” – 10%, за якими йдуть розташовані по сусідству Ужгород – 8%, Чоп і Батьово – по 7%.
