Україна ввела санкції проти 182 російських і білоруських компаній, які переважно займаються перевезенням вантажів, лізингом транспортних засобів і хімічним виробництвом, а також трьох індивідуальних підприємців.
Відповідний указ президента України Володимира Зеленського №50 від 28 січня, який вводить у дію рішення РНБО від того ж числа, ухвалене за ініціативою Служби безпеки України, опубліковано на сайті глави держави.
У цьому переліку, зокрема, російські “Уралкалій”, Казанське ПАТ “Органічний синтез”, “Башкирська содова компанія”, “Сибірська вугільна енергетична компанія”, білоруські “Білоруськалій”, “Гомельський хімічний завод”, “Лакокраска” і “Кроноспан ОСБ”.
Крім того, серед тих, хто потрапив під санкції, “ВТБ Лізинг”, “Газпромбанк Лізинг”, “Райффайзен-Лізинг” і “Белгазпромбанк”.
У списку також “Білоруська залізниця” і білоруська “ЄвроТрансВагон”, російські “Інтер Карго Компані”, “Газпромтранс”, “Російська контейнерна компанія”, “Перший промисловий оператор”, “Інвестиційна вагонна компанія”, “Вантажна компанія” і “Федеральна вантажна компанія”.
Указ передбачає по 18 пунктів санкцій до кожної компанії, зокрема блокування активів, обмеження торговельних операцій і припинення транзиту.
Президент указом доручив Міністерству закордонних справ України поінформувати компетентні органи ЄС, США та інших держав про застосування санкцій і порушити перед ними питання про запровадження аналогічних обмежувальних заходів.
Раніше в суботу Зеленський повідомив, що підписав указ про санкції проти компаній, пов’язаних із перевезенням російської військової техніки та солдатів.
“Йдеться про 185 компаній та осіб. Їхні активи в Україні блокуються, наявне майно буде використано для нашої оборони. І ми будемо працювати над тим, щоб аналогічне блокування було застосовано й іншими країнами”, – сказав він.
Боротьба з корупцією має критичну важливість для післявоєнної відбудови України, заявили посли країн “Великої сімки” в Україні за підсумками зустрічі з головою Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександром Новіковим.
“Посли G7 зустрілися з головою НАЗК Новіковим, який поінформував про антикорупційну політику і законодавство. Ми наголосили на критичній важливості боротьби з корупцією в контексті збільшення іноземної допомоги та під час відновлення й відбудови України”, – вказується в повідомленні послів у Twitter.
Рух для великовантажних транспортних засобів на автомобільній дорозі загального користування державного значення М-15 Одеса-Рені (на Бухаресті) тимчасово припинено з 13:00 28 жовтня на добу у зв’язку з ускладненням погодних умов, повідомляють у Телеграм-каналі Патрульної поліції в суботу.
“Рух тимчасово перекривається для великовантажного транспорту у зв’язку з ускладненням погодних умов (інтенсивний мокрий сніг і дощ) з метою недопущення скоєння дорожньо-транспортних пригод і виникнення ускладнень у русі. Обмеження набувають чинності з 13:00 28 січня до 13:00 29 січня на автомобільній дорозі М-15 Одеса – Рені”, – ідеться в повідомленні.
Профільний комітет Верховної Ради розпочав розгляд законопроєктів №7466 і №7468, згідно з якими митне оформлення транспортних засобів (ТЗ) здійснюватиметься через додатки “Дія” за новою формулою, в якій враховуватимуться вік автомобіля, тип або об’єм двигуна (його потужність), повідомили керівництво комітету та віцепрем’єр – голова Мінцифри Михайло Федоров у Telegram.
“Митний збір стягуватиметься згідно з новою системою розрахунку. Вводите в калькуляторі три характеристики – рік авто, тип або об’єм двигуна чи його потужність, якщо маєте електрокар. Далі система автоматично розрахує вартість авто”, – зазначив Федоров.
Наразі під час митного оформлення береться до уваги вартість транспортного засобу, що, на думку авторів нової ініціативи, створює умови для потенційних маніпуляцій і містить корупційні ризики.
Федоров зазначив, що в “Дії” за адресою https://rozmytnennia.diia.gov.ua/ вже запущено тестову версію послуги, в якій можна розрахувати вартість митного платежу, ввівши рік виготовлення ТЗ, тип двигуна і його робочий об’єм.
За його словами, за новою формулою розмір митного платежу буде меншим. “Наприклад, ви маєте Audi A3 2006 року на дизелі та з об’ємом двигуна 2 літри. За новими правилами заплатите 80 132 грн замість 143 500 грн”, – уточнив віце-порем’єр у його повідомленні.
За даними Держмитслужби, 2019 року було оформлено 544 тис. ТЗ, які відповідають товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД (автомобілі легкові та інші МТС, призначені головним чином для перевезень людей, включно з вантажопасажирськими автомобілями-фургонами та перегоновими автомобілями), тоді як 2020 року – 481,4 тис. Надходження до державного бюджету становили 45,1 млрд грн 2019 року і 43,4 млрд грн 2020 року.
За оцінками першого заступника голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка, законопроєкти мають бути розглянуті в сесійній залі вже в лютому.
Проєкт реалізується за підтримки проєкту USAID/UK aid “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS”
Міністерство оборони України у 2023 році збільшить закупівлі БПЛА для Збройних сил України, з огляду на потреби та запити української армії, у 2023 році на цей сегмент має бути спрямовано близько 20 млрд. грн.
Як наголошується в повідомленні Міноборони, на наради представників міністерства, Генштабу ЗСУ, вітчизняних розробників і виробників БПЛА, за останній час було підписано 16 державних контрактів із вітчизняними виробниками безпілотних літальних апаратів.
В Україні зараз найпростіша в Європі процедура допуску БПЛА до експлуатації в армії, наголосили в Міноброни.
Як наслідок, після запровадження нової процедури допуску, яка раніше тривала півтора-два роки, а зараз займає лічені тижні, у період із листопада 2022 року до січня 2023 року Міністерством оборони України отримано від українських виробників 75 заявок на БПЛА різних типів. 13 із них уже отримали кодифікацію, затверджено технічні умови. Ще 3 типи БПЛА перебувають у стадії кодифікації.
Учасники спільної зустрічі визначили низку завдань і кроків щодо вдосконалення регуляторних процедур. Ці пропозиції оборонне відомство винесено на обговорення Координаційного штабу за участю віцепрем’єр-міністра – міністра цифрової трансформації України та Міноборони.
Імпорт електроенергії зі Словаччини на суботу порівняно з п’ятницею зріс на 26,16% – до 9296 МВт-год, що є новим рекордним показником з моменту його фактичного початку в січні, свідчать дані на сайті мережі системних операторів континентальної Європи ENTSO-E.
Згідно з інформацією на сайті, у 20 годинах доби імпорт становитиме по 388 МВт, в інші години 383-385 МВт.
За даними на електронній аукціонній платформі “Укренерго”, найбільшу потужність міждержавного перетину для імпорту на цей день забронював “Д.Трейдінг” – по 450 МВт на всі години доби. Крім того, по 9 МВт на всі години доби забронював трейдер “Августа”, по 7 МВт – “ЕРУ Трейдинг”. На завтра заброньована “Д.Трейдінг” і “Августою” потужність залишається на такому самому рівні, “ЕРУ Трейдінг” збільшила її до 8 МВт, плюс 30 МВт на всі години забронював “ДЕ Трейдінг”.
Ціна перетину, як і раніше, становила 0 грн/МВт-год.
Загалом на аукціон із 26 січня “Укренерго” виставляє збільшену майже вдвічі потужність перетину – по 500-600 МВт залежно від години доби.
Як повідомлялося, Україна, як свідчить сайт ENTSO-E, почала отримувати імпортну е/е з 15 січня.
15 січня надійшло 655 МВт-год, 20 січня – 220 МВт-год, 21 січня – 6963 МВт-год, 22 січня – 6672 МВт-год, 25 січня – 99 МВт-год, 26 січня – 3813 МВт-год, 27 січня – 7368 МВт-год. Усього – 25790 МВт-год.
Найактивнішим імпортером є “Д.Трейдинг”. Крім нього, переріз у невеликих розмірах бронювали “ЕРУ Трейдинг”, “Некстрейд”, а також “ДЕ Трейдинг”, “НАП-Ком’юніті”, “Августа”, “Ю.Комодітіз”.
ДТЕК зі свого боку 25 січня повідомив, що цього місяця почав імпортувати е/е з Європи, і за його підрахунками, поточна потужність передання е/е дає змогу імпортувати близько 500 млн кВт-год на місяць, що відповідає місячному споживанню 2 млн домогосподарств.
За словами глави “Укренерго” Володимира Кудрицького, імпорт, здійснюваний трейдером ДТЕК та іншими компаніями, дає змогу знизити навантаження на енергосистему, але не здатний повністю покрити дефіцит е/е.
За даними мережевих операторів, ліміти споживання е/е, що виділяються на області, дають змогу покрити близько половини необхідного ресурсу, у Києві – близько 64%.
