Споживання електроенергії в неділю дещо зросло порівняно із суботою через похолодання, дефіцит потужності залишається суттєвим, проте ліміти вдалося трохи збільшити, повідомило “Укренерго” в неділю.
“Завдяки вихідним, незважаючи на похолодання, до всіх обленерго доведено дещо більші, ніж учора, ліміти споживання на всю добу”, – вказує компанія в повідомленні в телеграмі.
“Укренерго” нагадало, що внаслідок російських ракетних і дронових атак пошкоджено електростанції (генерувальні потужності) та високовольтну мережу, а остання атака 14 січня завдала істотних ушкоджень кільком енергоблокам теплових електростанцій. Крім того, по всій території країни тепло змінюється морозами, зазначила компанія.
Напередодні ввечері оператори шести систем розподілу електроенергії повідомили, що на неділю “Укренерго” підвищило ліміти на неділю: денні – приблизно на 6%, нічні – на 2%.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) призначила приміські поїзди з Харкова до Краматорська і Слов’янська.
Як повідомила компанія в Телеграмі, з 2 лютого курсуватимуть поїзди:
№6812 Краматорськ-Харків. Відправлення з Краматорська – о 7:25, прибуття до Харкова (через Слов’янськ, де поїзд зупинятиметься о 7:48) – о 13:00;
№6813 Харків-Слов’янськ. Відправлення з Харкова – о 13:40, прибуття до Слов’янська – 18:41.
Як повідомлялося, 14 жовтня, “Укрзалізниця” відновила залізничне сполучення з Краматорськом (Донецька обл.), куди поїзди не курсували з початку квітня минулого року.
У мережі “Фокстрот” уже 83 магазини, або 74%, автономні, вони можуть продовжувати повноцінну роботу в автономному режимі навіть під час екстрених вимкнень електроенергії, повідомили в прес-службі компанії.
“Бажання і готовність у клієнтів купувати техніку є, що стимулює нас продовжувати наш рух на шляху до енергонезалежності”, – цитують у релізі слова в.о. операційного директора Данила Векленка.
Ці магазини забезпечені потужними зарядними станціями, генераторами (власними або в ТРЦ), ліхтарями, лампами, системами супутникового інтернету, що дає змогу надавати якісний сервіс і всі заявлені послуги. Також – у низці магазинів відвідувачі можуть зарядити свої гаджети та попрацювати з доступом до wi-fi.
У подальших планах ритейлера – розширювати список магазинів, які можуть повноцінно працювати незалежно від графіків відключення світла. Особлива увага приділятиметься встановленню систем супутникового інтернету або впровадженню дієвих рішень разом із регіональними провайдерами, що дасть змогу вдосконалити роботу сервісів, які безпосередньо залежать від наявності інтернету: цифрових видів оплат, онлайн-оформлення замовлень тощо.
Як повідомлялося, “Фокстрот” почав процес забезпечення роздрібної мережі автономними джерелами живлення після перших масованих ракетних обстрілів у жовтні 2022 року.
“Фокстрот” – одна з найбільших торговельних мереж за кількістю магазинів і обсягами продажів електроніки та побутової техніки в Україні. Станом на початок 2022 року бренд є омніканальним (офлайн- та онлайн-торгівля). На січень у мережі працює 114 магазинів, 2 з них – у форматі точок видачі інтернет-замовлень.
Бренд “Фокстрот” розвиває група компаній “Фокстрот”. Співзасновники – Валерій Маковецький і Геннадій Виходцев.
Як повідомила прес-служба компанії агентству “Інтерфакс-Україна”, у БЦ Platinum (вул. М. Гришка, 3А) коворкінг займає понад 757 кв. м, а в БЦ Eurasia (вул. Жилянська, 75) – 1017 кв. м.
Як повідомили в прес-службі CHERDAK, вартість нефіксованого робочого місця $150/міс., фіксованого $190/місяць, разовий вхід – 300 грн.
У планах мережі коворкінг-центрів CHERDAK розширення діяльності в офісних об’єктах компанії Dragon Capital, зараз тривають переговори.
Dragon Capital – одна з найбільших інвестгруп в Україні у сфері інвестицій та фінансових послуг, надає повний спектр інвестиційно-банківських і брокерських послуг, прямих інвестицій, управління активами інституційних, корпоративних і приватних клієнтів. Компанія заснована 2000 року в Києві. Одним із ключових напрямків діяльності компанії Dragon Capital є інвестиції в ринок нерухомості.
Управління портфелем комерційної нерухомості здійснює керуюча компанія Dragon Capital Property Management. Станом на листопад-2022, під її управлінням перебуває 29 об’єктів комерційної нерухомості, включно з 13 об’єктами офісної, шість об’єктів торговельної нерухомості та 10 логістичних комплексів.
Фінський виробник телекомунікаційного обладнання Nokia збільшить кількість наданих Україні роутерів для облаштування шкіл до 5 тис. роутерів, повідомив віцепрем’єр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров після зустрічі із СЕО Nokia Пекка Лундмарком у Давосі.
“Після 24 лютого отримали від Nokia 1770 роутерів, які забезпечують інтернетом укриття шкіл. Незабаром надійде друга партія – ще 3230 роутерів. Вони дозволять десяткам тисяч дітей безпечно продовжувати навчання в шкільних укриттях під час повітряних тривог”, – написав Федоров у своєму телеграм-каналі в п’ятницю.
За його словами, також серед майбутніх проєктів – будівництво магістральної інтернет-лінії через Чорне море.
“Це зробить Україну більш привабливою для топових технологічних компаній, таких як Amazon і Meta”, – зазначив віце-прем’єр.
Він додав, що CEO Nokia також запропонував створити локальну групу експертів для консультування щодо відновлення, підвищення стійкості та модернізації цифрової інфраструктури України.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) і до 20 січня експортувала 25,14 млн тонн зернових культур, зокрема 14,22 млн тонн кукурудзи (56,6% загального обсягу поставок), 9,1 млн тонн пшениці (36,1%) і 1,73 млн тонн ячменю (6,8%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики і продовольства в п’ятницю, темпи експорту зернових з початку поточного МР на 30,34% нижчі за показники аналогічного періоду попереднього МР, коли з 1 липня 2021 року по 20 січня 2022 року за кордон було поставлено 36,08 млн тонн. Водночас попередні максимальні темпи експорту було досягнуто 9 січня 2023 року, коли відставання від торішніх значень становило найменші за весь МР 29,61%.
За даними відомства, з початку 2022/2023 МР і до 20 січня поточного року Україна експортувала 9,1 млн тонн пшениці (в 1,82 раза менше порівняно з аналогічним періодом роком раніше), 1,73 млн тонн ячменю (менше в 3,11 раза) і 12,5 тис. тонн жита (менше в 12 разів). Водночас темпи експорту кукурудзи перевищили минулорічні обсяги: її вивезено 14,22 млн тонн, що на 3,6% перевищує показники 2021/2022 МР на ту саму дату, а експорт борошна склав 76,5 тис. тонн (+23,1%).
Уточнюється, що з початку січня Україною експортовано 2,39 млн тонн зернових, зокрема 1,59 млн тонн кукурудзи, 671 тис. тонн пшениці, 108 тис. тонн ячменю та 7,5 тис. тонн борошна.
Як випливає з даних міністерства, за період 9-20 січня на зовнішні ринки постачалося в середньому 140 тис. тонн зернових на добу, тоді як за період, що передував йому, 2-9 січня на зовнішні ринки постачалося в середньому 121,7 тис. тонн/добу, за 21 грудня – 2 січня в середньому 196,4 тис. тонн/добу, за 14-21 грудня – 134,3 тис. тонн/добу, а за 2-14 грудня – 148,6 тис. тонн/добу. Таким чином, середньодобові темпи експорту за звітний період 9-20 січня зросли на 15% порівняно з показником за попередній період 2-9 січня.
Як повідомлялося, Україна у 2021/2022 МР експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки було поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МР), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).
Україна у 2020/2021 МР експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових і зернобобових культур.
