Канада надала Україні машини для розмінування на загальну суму 22,5 млн канадських доларів, повідомили в Посольстві Канади в Україні.
“ДСНС України отримала від Канади перше обладнання для розмінування в рамках допомоги в 22,5 млн канадських доларів”, – ідеться в повідомленні на Фейсбук.
Техніку використовуватимуть для очищення сільськогосподарських земель, щоб повернути їх до продуктивного використання та сприяння відновленню продовольчої безпеки.
Українська промислова компанія “Інтерпайп” за підсумками січня-березня 2023 року перерахувала до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів майже 623 млн грн, що на 3% більше, ніж в аналогічному періоді минулого року.
Згідно з прес-релізом компанії в четвер, відрахування до державного бюджету в I кв.-2023 становили близько 406 млн грн (+24%), до місцевих бюджетів – 107 млн грн (-28%). Ще 110 млн грн (-14%) перераховано як ЄСВ.
Директор з економіки та фінансів “Інтерпайпу” Сергій Кузьменко зазначив, що компанія продовжує міцно тримати економічний фронт України під час війни.
“Формула доволі проста: чим більші обсяги виробництва та експорту готової продукції, тим більший загальний обсяг сплачених податків. Стабільно працюючі підприємства “Інтерпайпу” забезпечують роботу 10 тис. осіб у прифронтовому регіоні та наповнення бюджетів усіх рівнів”, – констатував Кузьменко, якого цитує пресслужба.
Як повідомлялося, “Інтерпайп” у 2022 році перерахував до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів 2,816 млрд грн. При цьому відрахування до держбюджету за рік становили близько 1,74 млрд грн (-7% порівняно з 2021 роком), до місцевих бюджетів – близько 623 млн грн (+1%). Ще близько 454 млн грн (-4%) перераховано як ЄСВ.
Водночас директор з економіки та фінансів “Інтерпайпу” тоді зазначав, що 2022 року кожна тонна виробленої компанією трубної та залізничної продукції принесла бюджету України понад 5909 грн, що більш ніж наполовину перевищує минулорічний показник.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. Продукцію компанії поставляють у понад 80 країн світу через мережу торговельних офісів, розміщених на ключових ринках СНД, Близького Сходу, Північної Америки та Європи. Продажі залізничних продуктів здійснюються під брендом KLW.
В “Інтерпайпі” працюють 10 тис. співробітників.
У структурі компанії п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Інтерпайп Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
“ДТЕК Енерго” планує в травні запустити три нові лави на додачу до восьми вже введених в експлуатацію з початку 2023 року, повідомив енергохолдинг.
“Шахтарі “ДТЕК Енерго” продовжують працювати над забезпеченням українських ТЕС вугіллям. Для цього вони з початку року ввели в роботу вісім нових лав. Ще три плануємо запустити вже в травні”, – зазначив він у Телеграм-каналі в середу.
За інформацією компанії, одна з лав має запаси у понад 1 млн тонн, що стане в пригоді під час підготовки до наступної зими.
“Шахтарі “ДТЕК” докладають максимум зусиль, щоб українська генерація була забезпечена вугіллям”, – зазначили в енергохолдингу.
Як повідомлялося, 2022 року вугледобувними підприємствами компанії було введено в роботу 28 нових лав.
“Щоб надійніше пройти опалювальний сезон, “ДТЕК Енерго” підтримав паливом не тільки власні ТЕС, а й знайшов можливість допомогти державним. Наприкінці минулого року для їхніх потреб було відвантажено понад 120 тис. тонн вугілля”, – повідомили в енергохолдингу в березні 2023 року.
Ціни на нафту зростають у четвер після більш ніж 4%-го падіння за підсумками попередньої сесії.
Вартість липневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:05 кв. четвер становить $72,9 барель, що на $0,57 (0,79%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. У середу ці контракти подешевшали на $2,99 (4%), до $72,33 за барель, що є найнижчим значенням з 20 грудня 2021 року.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на червень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) зросла до цього часу на $0,34 (0,5%) – до $68,94 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість контрактів зменшилася на $3,06 (4,3%) – до $68,6 за барель, мінімуму з 20 березня.
Нафтовий ринок різко знизився з початку цього тижня на сигналах повільного відновлення економіки Китаю, а також на зростанні побоювань щодо рецесії в США через проблеми в банківському секторі країни.
“Кореляцію між напруженістю в банківському секторі США і падінням цін на нафту заперечувати не можна”, – говорить головний аналітик Price Futures Group Філ Флінн, слова якого наводить Market Watch.
Дані Міненерго США, опубліковані в середу, показали скорочення комерційних запасів нафти в країні на 1,28 млн барелів за підсумками тижня, що завершився 28 квітня. Зниження відзначено третій тиждень поспіль.
Експерти, опитані S&P Global Commodity Insights, у середньому очікували більш різкого скорочення – на 3,3 млн барелів.
Запаси на терміналі в Кушингу, де зберігається нафта, що торгується на Nymex, збільшилися на 500 тис. барелів, у стратегічному нафтовому резерві (SPR) – зменшилися на 2 млн барелів.
Згідно зі звітом Міненерго, запаси бензину в Штатах минулого тижня зросли на 1,74 млн барелів, дистилятів – знизилися на 1,19 млн барелів.
Питання реформи Конституційного суду України (КС) стане одним із ключових у розмові з делегацією Європейської комісії “За демократію через право” (Венеціанської комісії), яка незабаром приїде в Україну, повідомила віцепрем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
За її словами, представники Венеціанської комісії за результатами візиту нададуть висновки щодо зареєстрованого законопроєкту, який передбачає зміни до проведення відбору кандидатур на посаду судді КС.
“Є домовленість із нашими міжнародними партнерами, які номінуватимуть експертів до Комісії, що добиратиме суддів Конституційного суду, що Комісія діятиме за моделлю Етичної ради, яка формувала склади інших судових органів”, – зауважила Стефанишина, уточнивши, що мається на увазі пріоритет у голосах міжнародних експертів, коли йдеться про оцінювання доброчесності.
За її словами, на сьогодні єдиним проблемним питанням залишається оцінка кандидатів за професійними якостями, де український парламент не згоден віддавати пріоритет міжнародним експертам, оскільки йдеться про формування КС.
Стефанишина розповіла, що після того, як усі питання будуть узгоджені, до 29 травня Верховна Рада має ухвалити відповідний законопроєкт.
ТОВ “Нова Пошта”, лідер експрес-доставки в Україні, частково скасувало обмеження на відправлення харчових продуктів до Польщі у складі міжнародних посилок, повідомила прес-служба компанії.
“Уряд Польщі зняв обмеження на ввезення і транзит деяких видів харчових продуктів. У зв’язку з цим “Нова Пошта” відновила приймання деяких продуктів у складі міжнародних посилок, що прямують до ЄС”, – повідомила компанія у прес-релізі в середу.
У списку продуктів, які знову можна відправляти за кордон: шоколад і шоколадні цукерки з начинками, вафлі, печиво, пряники, жувальні гумки, хрусткі хлібці, сухарі та грінки, готові соуси, кетчупи, гірчиця, консерви з риби або рибної ікри – за умови, що такі продукти придатні до тривалого зберігання, транспортуються винятково в заводському неушкодженому упакуванні та не потребують спеціального температурного режиму зберігання. Загальна вага продуктів, які дозволені митними органами до відправлення за кордон, – 10 кг.
При цьому уточнюється, що заборонено відправляти м’ясо, продукти тваринного походження; продукти нетривалого зберігання або такі, що потребують особливого температурного режиму; молочні та кисломолочні продукти (у т.ч. консерви зі згущеним молоком, консерви зі згущеним молоком, консерви зі згущеним молоком). консерви зі згущеним молоком); фрукти, овочі, їстівні плоди в будь-якому вигляді (свіжі, в’ялені, сушені, консервовані); горіхи, насіння, каву, чай; рослинні олії; злаки та крупи, а також борошно; пластівці; цукор, сиропи, джеми, варення, фруктове желе, мармелад, пастилу; пюре і пасти з фруктів або горіхів; мед натуральний і штучний; фруктові соки; оцет; спеції та яйця.
З повним списком товарів і вантажів, які дозволено або заборонено відправляти у складі міжнародних посилок, можна ознайомитися за посиланням: https://novaposhta.ua/delivery_to_Poland/3_PAMIATKA_UA_PL.pdf
Раніше повідомлялося, що “Нова Пошта” призупинила відправлення продуктів до ЄС через обмеження вивезення українських с/г товарів.
Усі відділення компанії призупинили приймання будь-яких продуктів у складі міжнародних посилок, що прямують до ЄС, у зв’язку із запровадженням урядом Польщі тимчасових обмежень на ввезення і транзит низки продовольчих товарів з України – цукру, зернових, кондитерських виробів, фруктів, овочів тощо.
Заснована в 2001 році ГК “Нова Пошта” є лідером на ринку експрес-доставки в Україні. Її мережа складається більш ніж з 6 тис. відділень по всій країні.
“Нова Пошта” надає повний спектр логістичних і пов’язаних з ними послуг.
До ГК входять українські та зарубіжні компанії, зокрема “Нова Пошта”, “НП Логістик”, “Пост Фінанс” (система Forpost) і “Нова Пошта Глобал”.
