Прем’єр-міністр Денис Шмигаль провів зустріч у Києві з делегацією парламенту Португалії, під час якої сторони обговорили підтримку України та допомогу в її відновленні. “Провів зустріч у Києві з делегацією Асамблеї Португалії на чолі з головою парламенту Аугушту Сантушем Сілвою. У фокусі нашої розмови – підтримка і допомога у відновленні”, – написав Шмигаль у Телеграм-каналі.
Прем’єр запросив португальський бізнес інвестувати в країну вже зараз, адже відновлення України стане найбільшим проєктом з часів Другої світової війни.
“Сподіваємося на підтримку Португалією євроінтеграційних та євроатлантичних прагнень України”, – написав він.
Німецькі ЗМІ пишуть про запланований на 13-14 травня візит у Німеччину президента України Володимира Зеленського, однак офіційного підтвердження з українського боку немає.
Так, Bild повідомляє, що 14 травня Зеленського прийме німецький канцлер Олаф Шольц, президент України проведе зустріч із президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром. Крім того, Зеленський відвідає Аахен, де йому буде вручено премію Карла Великого.
Найбільший мобільний оператор України “Київстар” продовжив на три роки повноваження всіх семи членів наглядової ради, зокрема екс-голови правління НАК “Нафтогаз-Україна” Андрія Коболєва, який нині обстоює в суді свою правоту в законності отримання великої премії в “Нафтогазі” в суперечці з НАБУ і САП.
Як ідеться в повідомленні компанії в середу, відповідне рішення збори акціонерів затвердили 28 квітня.
Згідно з ним, усі члени наглядової ради є представниками акціонера компанії – VEON Holdings B.V..
Зокрема, було продовжено на три роки повноваження Геннадія Газіна, який очолював наглядову раду, а також Дмитра Шимківа, Мухтерема Каан Терзіоглу, Серкана Окандана, Меттью Пола Марі Гальвані та Карен Марі Лінехен.
“Київстар” – найбільший український оператор телекомунікацій. Надає послуги зв’язку та передачі даних на основі широкого спектра мобільних і фіксованих технологій, зокрема 4G.
Акціонером “Київстару” є міжнародна група VEON (раніше – VimpelCom Ltd.). Акції групи котируються на фондовій біржі NASDAQ (Нью-Йорк).
Президент України Володимир Зеленський прибув до Фінляндії з офіційним візитом, а також для участі в саміті Північних країн і України, повідомляють ЗМІ.
На сайті президента Республіки Фінляндія зазначається, що офіційні дискусії між президентом Нііністьо та президентом Зеленським “включатимуть оборонну боротьбу України та підтримку України Фінляндією, двосторонні відносини між двома країнами та глобальну геополітичну ситуацію. По завершенні обговорень президенти проведуть спільну пресконференцію”. У програмі президента Зеленського також запланована зустріч зі спікером парламенту Фінляндії Петтері Орпо.
Як повідомляється, у другій половині дня президент Нііністьо проведе саміт Північних країн і України, в якому візьмуть участь прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере, прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен і прем’єр-міністр Ісландії Катрін Якобсдоттір.
На саміті обговорюватимуть агресію Росії проти України, триваючу підтримку України країнами Північної Європи, розвиток відносин України з ЄС і НАТО, а також ініціативу України щодо справедливого миру. Після офіційних обговорень відбудеться спільна прес-конференція.
Прем’єр-міністри країн Північної Європи також проведуть двосторонні зустрічі з президентом Зеленським.
Зростання світової економіки в першому кварталі 2023 року виявилося кращим, ніж очікували аналітики рейтингового агентства Fitch, завдяки сильним темпам підйому в Китаї та найбільших економіках єврозони.
ВВП Китаю зріс на 2,2% у січні-березні в поквартальному обчисленні, кращий за очікуваний Fitch підйом на 1,4% на тлі відновлення експорту і споживчих витрат.
Економіка США підвищилася на 0,3% за прогнозу в 0,4%, єврозони – на 0,1%, на рівні очікувань, йдеться у звіті Fitch під назвою 20/20 Vision.
Італійська та іспанська економіки зросли на 0,5%, тоді як березневий прогноз Fitch передбачав зниження ВВП Італії на 0,2% і нульове зростання економіки Іспанії. У Франції обсяг ВВП зріс на 0,2% (прогноз – на 0,1%), у Німеччині показник не змінився (очікувалося зниження на 0,3%).
ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод” (КВБЗ, Полтавська обл.) у 2022 році отримав 3 млрд 307,5 млн грн чистого доходу від продажу залізничних вагонів, що на 58% більше, ніж роком раніше.
Згідно з аудійованим неконсолідованим фінзвітом підприємства за 2022 рік, розміщеним на його сайті, зокрема чистий дохід від продажу вантажних вагонів зріс на 16,8% – до 1 млрд 383 млн грн, тоді як від реалізації пасажирських – у 2,1 раза, до 1 млрд 925 млн грн.
Завод також отримав 100,68 млн грн чистого доходу від продажу запчастин до вагонів та інших запасів (на 12% менше), але не продавав запчастини до спеціальної колісної техніки, від реалізації яких у 2021 році отримав 117,89 млн грн доходу.
Загалом, згідно зі звітом, чистий дохід підприємства у 2022 році збільшився на 38,4% – до 3 млрд 545 млн грн, чистий прибуток становив 37,25 млн грн проти 230 млн грн збитку роком раніше.
Водночас майже 100% продажів припало на Україну – на експорт до країн Європи поставлено продукцію на 4,69 млн грн (2021 року на 27 млн грн), ще на 66,7 млн грн було поставлено продукцію до країн Азії та Близького Сходу (2022 року таких поставок не було).
Звіт не містить даних про кількість випущених і проданих заводом залізничних вагонів у 2022 році.
Як повідомлялося, “Укрзалізниця” 2021 року підписала договір із КВБЗ про постачання 100 нових пасажирських вагонів за 3,042 млрд грн. Водночас 20 вагонів було поставлено 2021 року, ще 65 – 2022 року, решту 15 – 2023 року.
Зі свого боку УЗ на початку поточного року визнала кредиторську заборгованість 1,4 млрд грн перед КВБЗ за поставлені у 2022 році 65 пасвагонів.
КВБЗ 11 квітня поточного року провів дистанційні загальні збори акціонерів, і, згідно з їхнім протоколом, оприлюдненим на сайті компанії, спрямував отриманий чистий прибуток на погашення збитків минулих років.
“За підсумками діяльності товариства за 2022 рік прибуток становить 37,353 млн грн. З урахуванням доходу від переоцінки актуарних зобов’язань, згідно з розрахунком незалежного актуарія, у розмірі 16,77 млн грн, затвердити загальну суму прибутку в розмірі 53,53 млн грн”, – зазначено в протоколі зборів.
Акціонери, зокрема, проголосували проти застосування товариством Кодексу корпоративного управління, затвердженого НКЦПФР, але вирішили застосувати власний – Кодекс коруправління ПАТ “КВБЗ”.
Кворум зборів становив 70,32%.
КВБЗ, найбільше українське підприємство вагонобудування, виробляє пасажирські та вантажні вагони, регіональні дизель-поїзди, швидкісні міжрегіональні поїзди локомотивної тяги, запасні частини та візки для вантажних вагонів.
У 2021 році його чистий дохід скоротився на 23,2% до 2020 року – до 2 млрд 561 млн грн, збиток становив 230 млн грн проти чистого прибутку 71,8 млн грн.
За даними НКЦПФР, станом на четвертий квартал 2022 року по 25% акцій ПАТ “КВБЗ” володіють естонські AS Skinest Finants і Osauhing Delantina, 20% – зареєстрована в Англії Transbuilding Services Limited (20%).
Водночас, як повідомлялося, ще 25% акцій ПАТ (вартістю понад 21,5 млн грн), що належать австрійській OW Capital Management GmbH, яка підконтрольна голові ради директорів російського виробника вагонів “Завод металоконструкцій” Станіславу Гамзалову, рішенням суду від 13 липня 2022 року передані в управління АРМА.
АРМА 11 квітня оголосила конкурс на управителя цим пакетом.
