Світове виробництво зернових культур у 2023-2024 рр. може бути на 1,3% вищим, ніж роком раніше, і становитиме 2,828 млрд тонн з урахуванням збільшення виробництва кукурудзи, рису і пшениці, прогнозує ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН).
Як повідомляється в її огляді, світові запаси зернових на кінець поточного маркетингового року (МР) становитимуть 894 млн тонн, що на 2,3% більше, ніж на початку року, що вказує на співвідношення світових запасів зернових до споживання на рівні 31%.
ФАО також прогнозує, що світова торгівля зерновими у 2023/24 МР збільшиться на 1,7% порівняно з показником минулого сезону – до 485 млн тонн, здебільшого завдяки збільшенню обсягів відвантажень фуражних зернових, тоді як торгівля пшеницею та рисом, імовірно, скоротиться.
Крім того, ФАО переглянула свій прогноз світового виробництва пшениці у 2024 році, який тепер становить 796 млн тонн, що нижче, ніж місяцем раніше, проте все одно на 1% більше, ніж у 2023 році.
У прогнозі вказується, що очікується невелике скорочення виробництва пшениці в Європейському Союзі та Великій Британії і Північній Ірландії, де надмірна вологість призвела до скорочення посівів пшениці. Водночас локальна посуха впливає на посівні площі в південних і східних частинах Європейського Союзу.
У США, незважаючи на скорочення посівів через невисокі ціни, загальний обсяг виробництва пшениці в країні, як і раніше, зростатиме в 2024 році завдяки очікуваному підвищенню врожайності за рахунок сприятливих погодних умов. У Канаді, де яру пшеницю сіятимуть, починаючи з травня, експерти допускають скорочення посівних площ через зниження рентабельності.
Умови в Україні оцінюються як незмінні порівняно з попереднім місяцем, оскільки війна продовжує чинити важкий тиск на сектор і перспективи виробництва.
У РФ у 2024 році прогнозується врожай пшениці вищий за середній, хоча й нижчий, ніж торік.
В Азії сприятливі погодні умови посприяють виробництву зерна в Індії та Пакистані. У 2024 році тут імовірний рекордний урожай пшениці.
Водночас значний дефіцит опадів і спекотна температура в усій Північній Африці призведуть у 2024 році до вкрай низького рівня виробництва після і без того поганих результатів минулого року.
АТ “Укразалізниця” (УЗ) не отримуватиме фінансування з держбюджету у 2024 році; водночас у 2023 році воно скоротилося у 2,4 раза порівняно з 2022 роком – до 4,179 млрд грн, випливає з презентації, представленої під час спілкування з журналістами головою правління УЗ Євгеном Лященком.
У 2022 році з держбюджету для УЗ було виділено 10,095 млрд грн. Кошти виділялися для безперебійного функціонування залізничного транспорту в умовах воєнного стану, а також для проведення аварійно-відновлювальних робіт на об’єктах залізничної інфраструктури, ремонту тягового та рухомого складу, виплат заробітної плати, уточнили в УЗ.
Крім того, за рахунок виділених із держбюджету коштів було профінансовано проєктування та виконання робіт із відновлення залізничної колії європейського стандарту 1435 мм від станції Чоп до станції Ужгород із доведенням до перону залізничного вокзалу Ужгород. На ці цілі було спрямовано 6 млн грн. Ще майже 83 млн грн було використано як постоплату за партію пасажирських вагонів, поставлених у рамках укладеного у 2021 р. договору.
Із 4,179 млрд грн, отриманих із держбюджету 2023 року, 1,905 млрд грн становила передоплата за пасажирські вагони згідно з договором поставки від 2023 року, 1,736 млрд грн – постоплата за пасажирські вагони за договором поставки від 2021 року; 538 млн грн – фінансування інфраструктурних проєктів.
Крім того, частину коштів було спрямовано на реконструкцію споруд з електрифікацією ділянки Васильків – Васильків II, Черкаси – ім. Тараса Шевченка; реконструкцію споруд з електрифікацією ділянки Васильків – Васильків II. Тараса Шевченка; реконструкцію залізничної колії на ділянці Держкордон – Мостиська II – Скнилів (м. Львів) з будівництвом нового терміналу на станції Скнилів; будівництво залізничного автомобільного мостового переходу через Дніпро в Києві (з підходами) на залізничній ділянці Київ-Московський – Дарниця.
Націоналізований Сенс Банк (Київ) і ПУМБ (Київ) відзначають попит на сервіс buy now pay later (BNPL) – “купуй зараз, плати потім”, що відрізняється від традиційної банківської розстрочки, і допускають його впровадження в Україні найближчим часом.
“Нам здається, що у клієнта є запит на такий продукт, як суто європейський BNPL. (…) Тому ми зараз працюємо з двома фінтехами, разом із ними вивчаючи цю модель і можливість приєднання до них, тому що там якраз реалізовано європейську BNPL-модель”, – сказала членкиня правління Сенса Інна Тютюн на конференції Digital Lending 2024, ініційованій Українською асоціацією фінтех та інноваційних компаній (UAFIC) у Києві.
Заступник голови правління ПУМБу Дмитро Поліщук, зі свого боку, зазначив, що попит на сервіс “однозначно є”.
“А найголовніше, коли ми говоримо про BNPL або про оплату частинами тощо, ми забуваємо, що ключовим клієнтом цієї історії є merchant. (…) Є дуже великий попит у великих ритейлерів саме на цю модель, тому, якщо попит є, то пропозиція завжди знайдеться”, – додав банкір.
“Я думаю, що цього року або ми, або Сенс (Банк – ІФ-У), або хтось іще … хтось із нас щось покаже цього року. Тому що є багато ідей, досліджень, досвіду і бажання спробувати, оскільки в Україні насправді цього (впровадження сервісу BNPL – ІФ-У) ніхто не пробував”, – припустив Поліщук.
За його словами, ПУМБ уже протестував велику кількість клієнтського досвіду з повноцінними BNPL-моделями, зокрема команда банку опрацювала юридичну складову, під час чого виникли певні запитання.
“(…) тому що фактично BNPL у чистому вигляді – це надання короткострокової позики не клієнту банку і без онбордингу в Дія, BankID, ідентифікацій, паспортів. Тобто, фактично це не кредит, а метод оплати з певною розстрочкою на кілька тижнів”, – пояснив заступник голови правління ПУМБу.
“Ми дуже позитивно дивимося на цю історію. Я думаю, що цього року в Україні (на ринку фінпослуг – ІФ-У) будуть сюрпризи”, – резюмував банкір.
За даними Національного банку України, на 1 лютого 2024 року за розміром загальних активів Сенс банк посідав 8-ме місце (131,89 млрд грн) серед 63 банків, що діяли в країні, тоді як ПУМБ посідав 6-те місце (158,86 млрд грн). Сенс Банк увійшов до трійки лідерів за чистим прибутком за 2023 рік, він склав 5,04 млрд грн, у той час як у ПУМБа – 3,96 млрд грн.
Ціни на нафту, які завершили минулий тиждень на максимумах з жовтня, знижуються в понеділок.
Вартість червневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 8:10 кв становить $89,91 за барель, що на $1,26 (1,38%) нижче, ніж на закриття попередніх торгів. У п’ятницю ці контракти подорожчали на $0,52 (0,6%), до $91,17 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на травень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) знизилися в ціні до цього часу на $1,15 (1,32%), до $85,76 за барель. За підсумками попередніх торгів вартість цих контрактів збільшилася на $0,32 (0,4%), до $86,91 за барель.
Минулого тижня Brent подорожчала на 4,8%, WTI – на 4,5%.
Трейдери продовжують стежити за геополітичними новинами, з огляду на погрози Ірану відповісти Ізраїлю на удар по іранському консульству в Дамаску. Незважаючи на санкції, Іран є третім за величиною виробником нафти в ОПЕК, зазначає Market Watch.
Тим часом, Армія оборони Ізраїлю в ніч на неділю відвела всі підрозділи з півдня сектору Гази, повідомила The Jerusalem Post. За даними газети, до теперішнього часу на місці залишилася тільки одна ізраїльська армійська бригада, до завдання якої належить забезпечення безпеки коридору, що зв’язує південь Ізраїлю з узбережжям сектору Гази.
“Така поступка, як виведення військ із Гази, жодним чином не є приводом скидати з рахунків загрозу більш прямого конфлікту Ізраїлю з Іраном, – зазначає аналітик Mizuho Bank у Сінгапурі Вішну Варатан. – Волатильність цін на нафту зберігається, і це головним чином пов’язано з геополітикою”.
Посли країн Європейського Союзу в понеділок продовжать обговорення введення обмежень на український аграрний імпорт після рішення Польщі та Франції про недостатність раніше досягнутих домовленостей, повідоляє Інтерфакс-Україна з посилаанням на Politico.
Видання зазначає, що думка Євроради про необхідність більш жорстких обмежень практично збігається з позицією Європейського парламенту. Минулого місяця Європарламент ухвалив ініціативу Європейської народної партії, яка впевнена в необхідності посилення обмежень на імпорт і розширення їх на більшу кількість продуктів, зокрема зерно.
Це є перемогою для впливової європейської фермерської асоціації Copa-Cogeca, яка переконала Європейський парламент частково відмовитися від лібералізації торгівлі з Україною.
“Але хоча результат чудовий для лобістської групи та її членів, він поганий не тільки для України, яка залежить від доходів від експорту сільськогосподарської продукції, а й для громадян ЄС, які зіткнуться з вищими цінами на продукти харчування через меншу конкуренцію та пропозицію”, – зазначило видання.
Єдиної позиції в Європарламенті досі немає. Дві його найбільші групи – Європейська народна партія і Соціалісти та демократи, готові підписати додаткові обмеження, а інші, включно з “Відновленням Європи” (Renew Europe) і “Зеленими” (Greens), наполягають на затвердженні початкового компромісу.
Згідно з даними Індексу Опендатабота, топ-10 найуспішніших компаній грального бізнесу у 28 разів примножили свої статки минулоріч. До Індексу потрапили 9 онлайн-казино та 1 лотерейний оператор. Лідером стала компанія Спейсікс (бренд Cosmolot), а найбільший приріст заробітків — аж у 425 разів — має компанія Фавбет (бренд FAVBET).
54,92 млрд грн заробили лідери сфери азартних ігор в Україні у 2023 році. Це у 28 разів більше, ніж у 2022 році — 1,94 млрд грн.
До топу потрапили 9 інтернет-казино, двоє з яких ще й займаються букмекерською діяльністю, та 1 лотерейний оператор. Якщо у 2022-му лише третина бізнесів з Індексу змогли отримати прибуток — мова про Спейсікс, Укр Гейм Технолоджі та Нейтів АППС — то минулий рік був прибутковим для всіх компаній з топ-10.
Лідером сфери грального бізнесу стала компанія Спейсікс (відома як Cosmolot), яка належить Сергію Потапову та британському бізнесмену Арнульфу Дамерау. Дохід компанії у 2023 році перевищив показники попереднього року у 51 раз, досягнувши 27,95 мільярда гривень.
На другому місці топу розташувалась компанія Фавбет (бренд FAVBET), власником якої є Андрій Матюха. Дохід компанії у 2023 році збільшився у феноменальні 425 разів та склав 9,79 млрд грн. Це найбільший приріст серед усіх компаній грального бізнесу, які потрапили до Індексу. Окрім онлайн-казино компанія займається ще букмекерською діяльністю.
Укр Гейм Технолоджі (бренд PIN-UP) Ігора Зотько, минулорічний лідер рейтингу, не зміг втримати першість навіть попри зростання доходу у 4 рази за рік. Із доходом 3,62 млрд грн компанія опустилася на 3 місце.
Збільшивши свій дохід у 103 рази та заробивши 3,4 млрд грн, наступну позицію топу посіла Слотс Ю.Ей Павла Журило. Цій компанії належать 2 бренди інтернет-казино — SLOTOKING та 777.
На п’ятому місці з доходом 3,1 млрд грн знаходиться компанія Вбет (бренд VBET), власником якої є громадянин Вірменії Погосян Рудольф. У 2023 бізнесу вдалося збільшити свій дохід у 19 разів порівняно з 2022 роком. Компанія Вбет отримує прибутки від інтернет-казино, інтернет-покеру та букмекерської діяльності.
Далі у топі розташувалась компанія Геймдев (бренд SLOTS CITY), власником якої є громадянин Ізраїлю Яків Фінкельштейн. Дохід компанії склав 2,5 млрд грн минулоріч. Це у 35 разів більше, ніж у 2022-му.
Сьому сходинку посідає компанія Фьорст Елемент (бренд F1RST), власниками якої є Артем Юшков та Сергій Бєлік. Компанії вдалось збільшити свій дохід у 43 рази та заробити 2 млрд грн минулоріч.
Компанія Лімон (бренд ChampionCasino), власником якої є Руслан Дроздов, потрапила на 8 позицію з доходом у 1,42 млрд грн. Це у 357 разів більше, ніж у 2022 році.
Останнє онлайн-казино, якому вдалось потрапити до топу — компанії Нейтів АППС (бренд Super Gra), яким володіє громадянин Великобританії — Чубіні Іраклі. Компанія збільшила свій дохід у 55 разів та заробила 604 млн грн.
Українська національна лотерея (УНЛ) стала єдиним лотерейним оператором, який потрапив до Індексу. Її дохід збільшився у 2,5 рази минулоріч та склав 516 млн грн.
УНЛ належить китайській компанії, засновником якої є британський бізнесмен Фогго Майкл Джон.
Хто вибув з топу у 2024?
Лотерейний оператор М.С.Л. (бренд МСЛ) та компанія Волна 4444 (Зали гральних автоматів, бренд 4444) покинули рейтинг Індексу Опендатабота, отримавши лише у 1,5 рази більший дохід у 2023 році.
Казино Фаворит торік отримало на 8% менший дохід, ніж у 2022-му, та вибуло з рейтингу. А компанії Джокер ЮА (бренд JOKER) КРАІЛ анулював ліцензію у грудні 2022 року.
Контекст
Нагадаємо, що у квітні Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики схвалив законопроєкт 9256д про ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), а також виступив за посилення контролю за гральним бізнесом.
Законопроєкт передбачає обмеження реклами азартних ігор, обмеження відвідування та участі в азартних іграх вразливих категорій населення на період воєнного стану та встановлення додаткових критеріїв для анулювання ліцензій.
