Ціни на нафту знижуються на тлі побоювань щодо спаду в глобальній економіці та зниження попиту на енергоносії, повідомляє Trading Economics.
Цей рік буде більш жорстким для світової економіки, ніж минулий, заявила директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва. “Ми очікуємо, що третина світової економіки буде в рецесії”, – сказала вона в інтерв’ю CBS.
Березневі ф’ючерси на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures о 7:00 кск коштували $85,51 за барель, що на $0,4 (0,47%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на лютий на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) зменшилася до цього часу на $0,35 (0,44%) – до $79,91 за барель.
За підсумками 2022 року котирування Brent зросли приблизно на 10%, WTI – на 7%.
Президент України Володимир Зеленський провів першу в новому році телефонну розмову з президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, повідомляє прес-служба глави держави.
“Співрозмовники обговорили очікувані результати чергового саміту Україна – ЄС, що відбудеться 3 лютого цього року в Києві, і домовилися активізувати підготовчу роботу”, – зазначається в повідомленні.
Україна в грудні 2022 року експортувала 7,0 млн тонн продукції АПК, що на 2% нижче за показники попереднього місяця, повідомляється на Facebook-сторінці асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ) у понеділок.
“3% цього експорту було здійснено за допомогою “зернового коридору”, решта – альтернативними експортними шляхами. Однак обов’язково потрібно врахувати, що не вся продукція встигла фізично перетнути кордон. Багато продукції наразі перебуває в чергах на вивезення як залізницею, так і автомобільним транспортом, що негативно вплине на показники експорту альтернативними шляхами наступного місяця”, – уточнюється в повідомленні асоціації.
УКАБ зазначив, що в грудні-2022 експортовано 4,9 млн тонн зернових культур, що перевищує показники листопада на 4%. У розрізі культур на зовнішні ринки поставлено 3,09 млн тонн кукурудзи (63% від загального числа), 1,67 млн тонн пшениці (34%) і 147 тис. тонн ячменю (3%).
Україна за вказаний період також експортувала 868 тис. тонн олійних культур – на третину менше порівняно з листопадом. За кордон поставлено 295 тис. тонн насіння соняшнику (34%), 251 тис. тонн соєвих бобів (29%) і 217 тис. тонн ріпаку (25%).
УКАБ також уточнив, що експорт рослинних олій у грудні скоротився на 9% до попереднього місяця – до 468 тис. тонн, з яких 94% поставок припало на соняшникову олію (440 тис. тонн) і 6% на соєву олію (29 тис. тонн). Своєю чергою, експорт соняшникової та соєвої макухи і шроту зріс на 58% – до 506 тис. тонн, зокрема 90% припало на відходи переробки соняшнику (455 тис. тонн), а 10% – сої (51 тис. тонн).
“Найбільші зміни в структурі експорту в грудні 2022 року пов’язані зі зменшенням експортних відвантажень олійних культур, які продемонстрували падіння на третину від попередніх обсягів. Це пов’язано, насамперед, зі зменшенням обсягів експорту ріпаку. Вирощений 2022 року і призначений на експорт ріпак уже практично повністю вивезено, до врожаю наступного року значних відвантажень цієї культури не буде”, – наголосила УКАБ у повідомленні.
Однак при цьому скорочення експорту ріпаку дасть змогу збільшити відвантаження інших сільгоспкультур, зокрема, макухи з олійних культур.
“У будь-якому разі в Україні залишається значна кількість продукції, призначеної для експорту, і на світовому ринку існує стабільний попит на українську продукцію АПК. За поточних обсягів експорту поступово вдається вивозити запаси вирощеної продукції та частково згенерувати валютну виручку. В Україні ціни залишаються все ще низькими, і логістичні витрати “з’їдають” весь прибуток аграріїв, що, зі свого боку, ставить під загрозу посівну 2023 року”, – констатувала організація в повідомленні.
Як раніше повідомляла УКАБ, у листопаді 2022 року Україна експортувала 7,2 млн тонн продукції АПК, у жовтні та вересні – по 6,9 млн тонн, у серпні – 4,6 млн тонн, у липні – 3,0 млн тонн, у червні – 2,7 млн тонн. За даними Мінагрополітики України, у травні агроекспорт становив 1,74 млн тонн, у квітні – 0,96 млн тонн, у березні – 0,33 млн тонн.
До початку повномасштабного військового вторгнення РФ Україна щомісяця експортувала в середньому 5-6 млн тонн сільгосппродукції, переважно через свою морську інфраструктуру в Чорному морі.
Обсяг угод зі злиттів і поглинань (M&A) у другому півріччі 2022 року суттєво знизився, підвищення відсоткових ставок та економічна невизначеність призвели до збільшення вартості фінансування та різкого завершення періоду надвисокої активності в цій сфері, пише Financial Times.
У липні-грудні у світі було оголошено про угоди на загальну суму $1,4 трлн порівняно з $2,2 трлн у попередні шість місяців, що стало найзначнішою піврічною зміною від початку ведення розрахунків у 1980 році. Зокрема, помітно знизилася і кількість мегаугод (на суму щонайменше $10 млрд): у першому півріччі їх було 25, а в другому – лише 11.
Сумарний показник за підсумками 2022 року впав на 38% порівняно з торішнім рівнем (до $3,56 трлн), що стало найсильнішим скороченням із 2001 року. Проте, за історичними мірками обсяг M&A залишився досить високим, зокрема перевершивши показники за 2016 і 2017 роки.
Керівник глобального відділу злиттів і поглинань Goldman Sachs Марк Соррелл описує 2022 рік як такий, що складається з двох різних половин, оскільки відсутність дешевого фінансування зупинила ринок M&A влітку. За його словами, фінансування звичайно залишилося, “але його вартість набагато вища, і воно доступне не для всіх емітентів”.
Шалена активність 2021 року призвела до зростання обсягів M&A до рекорду, зокрема через вкрай низькі процентні ставки. “2021 рік дійсно був винятковим роком, у вас не може бути рекордів щороку”, – заявив глобальний керівник відділу транзакцій юридичної фірми Skadden Стів Аркано.
Голова відділу злиттів і поглинань у регіоні EMEA Citigroup Елісон Гардінг-Джонс очікує, що 2023 року угоди M&A будуть “здебільшого зумовлені корпоративною діяльністю, оскільки компанії зі здоровим балансом прагнуть до розширення”.
“Я не думаю, що найгірше вже залишилося позаду”, тому підвищення активності у сфері злиттів і поглинань “не станеться ось так от відразу в січні”, вважає партнер юридичної фірми Simpson Thacher Ерік Сведенбург. Але він прогнозує, що “в якийсь момент протягом року все почне відновлюватися”.
Перевірки людей на внутрішніх сухопутних і морських кордонах між Хорватією та іншими країнами Шенгенської зони скасовуються з 1 січня 2023 року, згідно з рішенням Ради ЄС від 8 грудня 2022 року.
Перевірки на внутрішніх повітряних кордонах буде скасовано з 26 березня 2023 року з огляду на необхідність узгодження з датами розкладу Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA), пояснюють у Брюсселі ухвалене рішення, відповідно до якого Хорватія стала 27-м членом Шенгенського простору, і його правила тепер поширюються на цю країну.
“Я дуже радий, що під час чеського головування (у Раді ЄС у другому півріччі 2022 року – ІФ-У) Хорватія змогла зробити два важливі кроки у своїй європейській інтеграції, приєднавшись як до зони євро, так і до Шенгенської зони. Я впевнений, що ці успіхи прокладуть шлях іншим державам-членам, які виконають умови, щоб зробити наступний крок у своєму європейському просуванні”, – заявив міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан, оголошуючи рішення Ради ЄС.
При цьому, як і раніше, незадоволеними залишилися заявки Болгарії та Румунії на приєднання до зони вільного пересування.
Коментуючи цю ситуацію, глава МВС Чехії запевнив: “І я, і мої колеги продовжимо старанно працювати, щоб ми могли привітати Болгарію і Румунію в сім’ї Шенгенського простору найближчим часом”.
За повідомленнями західних ЗМІ, проти вступу Болгарії до Шенгенської зони виступили Австрія та Нідерланди, проти Румунії – Австрія.
Угоду про поступову відмову від прикордонного контролю було підписано 14 червня 1985 року в люксембурзькому селі Шенген, де сходяться кордони Люксембургу, Франції та ФРН, представниками п’яти країн: Бельгії, Люксембургу, Нідерландів, Франції та ФРН. Шенгенська зона почала своє існування з 26 березня 1995 року, коли прикордонний і митний контроль було скасовано на внутрішніх кордонах цих країн, до яких на той час приєдналися також Іспанія та Португалія.
У зв’язку з подальшим збільшенням країн, що входять до Шенгенського простору, угоду з її нормативно-правовою базою було включено з 1999 року до єдиного законодавства співтовариства (Амстердамський договір). Після вступу Хорватії до Шенгенської зони в ній налічується 23 держави ЄС і чотири країни Європейської асоціації вільної торгівлі: Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія.
Де-факто, без укладення офіційних угод, до шенгенських правил приєдналися карликові держави Ватикан, Монако і Сан-Марино.
Португалія підтримуватиме відновлення України та допомагатиме розбудовувати міжнародну підтримку країни заради перемоги, вважає перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко.
Таку думку вона висловила за підсумками своєї зустрічі з президентом Португалії Марселу Ребелу де Соузою в столиці Бразилії – Бразилії, де українська делегація на чолі зі Свириденко взяла участь у церемонії інавгурації президента Бразилії Луїза Інасіу Лули да Сілви.
“Я вдячна Марселу Ребелу де Соузу за його особисте залучення та дипломатичні зусилля в досягненні перемоги та миру. Переконана, що економічна та політична співпраця з Португалією лише посилюватиметься. Небезпідставно розраховуємо на допомогу в русі нашої держави до Євросоюзу та участь Португалії у відбудові України”, – зазначила Свириденко, яку цитує її пресслужба в повідомленні в понеділок.
Як зазначає міністр економіки, Португалія допоможе Україні “у відновленні освітніх об’єктів. Також ми вдячні за допомогу в посиленні нашої співпраці з португаломовною спільнотою по всьому світу”.
Президент Португалії Ребелу де Соуза на зустрічі підтвердив повну солідарність з Україною і готовність його країни розширювати співпрацю.
Під час зустрічі було обговорено питання співпраці в економічній сфері, ситуацію в Україні, зокрема у зв’язку з ракетними ударами по енергетичній інфраструктурі, практичні питання відновлення тощо.
