Група компаній “Нова Пошта” у 2022 році сплатила до бюджетів усіх рівнів понад 5 млрд грн податків і зборів.
Про це в новорічному привітанні компанії заявив співвласник “Нова Пошта” Володимир Поперешнюк.
Він також зазначив, що компанія продовжує розвиватися і відкривати міжнародні відділення навіть під час активної фази війни.
Зі свого боку, СЕО “Новабокс” Олександр Лісовець повідомив, що компанія незабаром презентує союственні поштомати в Польщі.
Як повідомлялося, 2021 року “Нова Пошта” перерахувала до бюджету всіх рівнів понад 6,4 млрд грн податків і зборів, що на 26% більше, ніж 2020-го.
До ГК “Нова Пошта” входять, зокрема, компанії “Нова Пошта”, “НП Логістик”, NovaPay і “Нова Пошта Глобал”.
Мережа налічує близько 10 тис. відділень по всій Україні.
Німецька машинобудівна компанія Krauss-Maffei Wegmann розпочала виробництво для України самохідних артилерійських установок RCH 155, повідомив радник компанії Krauss-Maffei Wegmann Ніколас Драммонд у своєму твіттері.
“Іноді об’єднання двох перевірених рішень у нову концепцію може бути революційним, уникаючи значного ризику. Розпочато виробництво Boxer RCH-155 для України”, – написав Драммонд.
У грудні уряд Німеччини офіційно підтвердив, що готує для України 18 одиниць новітніх колісних установок RCH 155.
Міністр оборони України Олексій Резніков звернувся з відповідним запитом до Німеччини в липні 2022 року.
Установкою керує екіпаж із двох осіб. Боєкомплект становить 30 снарядів. Виробником заявлено, що дальність стрільби становить 40 км і 52 км снарядами V-LAP.
Світові ринки акцій завершують рік найрізкішим зниженням за останні кілька років, тоді як для ринку облігацій 2022 рік стане найгіршим у 21-му столітті.
Інвестори дивляться в наступний рік з обережним оптимізмом, сподіваючись на закінчення циклу підвищень процентних ставок, відновлення економіки Китаю і врегулювання конфлікту в Європі. Однак їхнім планам можуть перешкодити п’ять ключових ризиків, на думку агентства Bloomberg.
ІНФЛЯЦІЯ
“Ринок облігацій очікує повернення інфляції в прийнятний діапазон у найближчі 12 місяців”, – сказав Меттью Макленнан з First Eagle Investment Management.
Однак такий прогноз може бути помилковим, застеріг він, оскільки збільшення зарплат і тиск з боку пропозиції, включно з цінами на енергоносії, можуть призвести до довгострокового зростання споживчих цін.
Якщо інфляція виявиться більш стійкою, ніж припускає ринок, Федеральна резервна система і Європейський центральний банк навряд чи припинять підвищувати ставки в першому півріччі, не кажучи вже про їх зниження. Своєю чергою це викличе подальший спад акцій і облігацій, зміцнення долара і труднощі для ринків, що розвиваються. Зростання вартості запозичень також може спровокувати рецесію.
“Федрезерв не зміг передбачити інфляцію і в своєму прагненні перемогти інфляцію може пропустити проблему, що насувається на фінансовому ринку, – попередив Макленнан. – Цілком можливо, що ФРС недооцінює ризики фінансової катастрофи”.
ПРОБЛЕМИ КИТАЮ
Китайський фондовий індекс підскочив на 35% з жовтневого мінімуму на очікуваннях зняття останніх обмежень і локдаунів у другій за величиною економіці світу.
Однак існує небезпека неконтрольованого зростання захворювань на коронавірус, з яким не зможе впоратися китайська система охорони здоров’я, і тоді на країну чекає колапс ділової активності.
“Траєкторія захворюваності в Китаї зростатиме і досягне піку лише за місяць-два, після Нового року за місячним календарем”, – зазначила ринкова стратегиня JPMorgan Chase Марселла Чоу.
Відновлення ринку акцій Китаю залишається нестійким, і перспективи скорочення економічної активності можуть обрушити попит на сировинні товари, особливо на промислові метали та залізну руду.
СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ
“Якщо ситуація погіршиться, НАТО виявиться більш залученим у бойові дії, а санкції посиляться, це буде доволі негативним фактором”, – вважає старший стратег Nikko Asset Management Джон Вейл.
Вторинні санкції щодо торговельних партнерів Росії, головним чином Індії та Китаю, тільки посилять ефект чинних заборон у дуже небезпечний для світової економіки період, додав він.
“Світу загрожує криза пропозиції в плані продуктів харчування, енергоносіїв та інших товарів, включно з добривами, деякими металами і хімічними продуктами”, – написав експерт.
ОБВАЛ РИНКІВ, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ
Багато інвесторів чекають ослаблення долара і зниження цін на паливо 2023 року, що надасть підтримку ринкам, що розвиваються.
Однак будь-які труднощі в боротьбі з інфляцією не дадуть курсу долара опуститися, а загострення військових дій в Україні є лише одним із багатьох ризиків, здатних призвести до чергового зльоту цін на паливо.
“Цілком може статися так, що рік знову виявиться складним для країн, що розвиваються, – вважає глава відділу інвестиційної стратегії та економіки в AMP Services Ltd. Шейн Олівер. – Все ще висока ймовірність зростання курсу долара є для них негативним фактором, оскільки у багатьох є доларові зобов’язання”.
Зміцнення долара ускладнює завдання з обслуговування країнами держборгу, номінованого в американській валюті.
ПОВЕРНЕННЯ КОРОНАВІРУСУ
Поява більш заразного або смертоносного штаму коронавірусу, або навіть поширення наявних варіантів може знову призвести до проблем у ланцюжках поставок, що, зі свого боку, спричинить зростання інфляції та уповільнення економічної активності.
“Ми вважаємо, що удар по макроекономіці та зростанню відчують головним чином великі економіки та країни, які більше залежать від зовнішньої торгівлі”, – зазначила Чоу з JPMorgan.
Водночас її базовий сценарій передбачає, що коронавірус продовжить відступати, а головним негативним фактором для ринків буде можлива рецесія у США та Європі.
Надходження податків та інших зборів до загального фонду державного бюджету 2022 року в частині адміністрованих Держподатслужбою платежів становили 694,4 млрд грн, що на 4,5 млрд грн, або 0,6% нижче від індикативних показників, повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
“Більше за минулорічний факт січня-грудня 2021 року сплачено 80,0 млрд грн (+13,0%)”, – написав він у телеграм у суботу.
Гетманцев уточнив, що за грудень 2022 року до загального фонду державного бюджету надійшло 55,8 млрд грн, що на 12,6%, або 6,2 млрд грн, більше за індикатив, і на 12,3%, або 6,1 млрд грн, більше за план 2021 року.
За його даними, значною мірою такі показники зумовлені зростанням надходжень із податку на додану вартість (ПДВ) із вироблених товарів порівняно з минулим роком майже в 1,4 раза, або на 58,1 млрд грн – до 213,9 млрд грн. Це також на 19,1%, або 34,3 млрд грн більше за індикативний план.
Голова комітету додав, не уточнивши обсягу відшкодування ПДВ, що в грудні індикативні показники з надходження цього податку перевиконано на 22,5%, або на 3,2 млрд грн, і становили 17,5 млрд грн, що на 13,4%, або 2,1 млрд грн, більше за факт грудня 2021 року.
Гетманцев також зазначив, що акцизний податок (вироблений + ввезений) приніс бюджету 8,6 млрд грн, або плюс 270 млн до показника Мінфіну.
Напередодні Держмитслужба повідомила, що 2022 року перерахувала до держбюджету 300,8 млрд грн митних платежів, зокрема в грудні 36,7 млрд грн порівняно з 33,4 млрд грн у листопаді та 32,5 млрд грн у жовтні.
Відомство нагадало, що в довоєнних січні та лютому цього року надходження становили відповідно 37,2 млрд грн і 39,6 млрд грн, після чого впали в березні-червні до відповідно 7,7 млрд грн, 8,8 млрд грн, 9,5 млрд грн і 12,7 млрд грн.
Однак у наступні місяці, зокрема завдяки скасуванню запроваджених на початку війни пільг під час імпорту, вони істотно зросли, становивши вже в липні 22,9 млрд грн і по 30 млрд грн у серпні та вересні.
Як повідомлялося з посиланням на Мінфін, надходження за лінією Держподатслужби до загального фонду держбюджету 2021 року становили 614,4 млрд грн – на 3,1%, або на 18,4 млрд грн, що перевищує розпис.
Митні надходження торік принесли загальному фонду 409,3 млрд грн, спеціальному – ще 75,6 млрд грн, що сумарно на 35%, або 126,3 млрд грн більше за показник 2020 року. Зокрема, у грудні 2021 року сумарно перерахування Держмитслужби склали 52,7 млрд грн, а всього за час дії воєнного стану в Україні (від 24 лютого) – 226,4 млрд гривень митних платежів.
Слід зазначити, що в умовах воєнного стану збережено функціональність та позитивну динаміку збільшення перерахувань митних та інших платежів до дохідної частини бюджету.
Так, показники надходжень зросли з 7,7 млрд грн у березні до 36,7 млрд грн у грудні поточного року.
Чистий відтік з України, що тривав п’ять тижнів і припинився на тиждень перед католицьким Різдвом, в останній тиждень року змінився чистим припливом у 33 тис. осіб, зокрема 29 тис. у перші три дні, повідомила Держприкордонслужба у Facebook.
За даними відомства, потік на виїзд з України з 24 до 30 грудня знизився порівняно з попереднім тижнем із 301 тис. до 279 тис. осіб, тоді як на в’їзд зріс із 302 тис. до 312 тис.
Прикордонна служба Польщі також зафіксувала за останні сім днів чистий приплив в Україну – одразу 35 тис. осіб порівняно з 15 тис. осіб тижнем раніше.
За даними польського відомства, тижневий потік з України до Польщі скоротився зі 184 тис. осіб до 179 тис. осіб, тоді як зворотний потік із Польщі до України зріс зі 199 тис. до 214 тис. осіб.
Загалом від початку війни до Польщі з України прибуло 8,817 млн осіб, тоді як у зворотному напрямку прослідувало 7,028 млн осіб.
Кількість легкових авто, які перетнули західний кордон України, за даними Держприкордонслужби, скоротилася зі 139 тис. до 123 тис., тоді як оформлених транспортних засобів із гуманітарними вантажами – з 593 до 428.
Як повідомлялося, з 10 травня потік на в’їзд в Україну через західний її кордон майже місяць щодня стійко перевищував потік на виїзд. Чистий приплив за цей час становив 188 тис. осіб. У наступні тижні такої однозначної тенденції вже не було, за винятком тижня початку нового навчального року, коли чистий приплив становив рекордні 47 тис. осіб.
Загалом статистика свідчила про поступове повернення українців додому: чистий приплив за період з 10 травня до 23 вересня становив 409 тис. осіб.
Уперше з 10 травня кількість тих, хто виїхав з України за тиждень, перевищила кількість тих, хто в’їхав наприкінці вересня. Тоді чистий відтік становив одразу 28 тис. осіб, і однією з можливих причин була реакція на мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім імовірною причиною відтоку були масовані обстріли енергетичної інфраструктури. Загалом же відтоді чистий відтік становив 84 тис. осіб.
Згідно з даними УВКБ ООН станом на 27 грудня, загалом з України від початку війни виїхало (без урахування потоку на в’їзд) 16,867 млн осіб, із них у Польщу – 8,507 млн, Росію (дані не оновлюють із 3 жовтня) – 2,852 млн осіб, Угорщину – 1,973 млн осіб, Румунію – 1,738 млн осіб, Словаччину – 1,048 млн осіб, Молдову – 732,9 тис. осіб, Білорусь – 16,7 тис. осіб.
Водночас в Україну, за даними ООН, із 28 лютого до 27 грудня в’їхало (без урахування даних Угорщини, РФ і Білорусі) 8,952 млн осіб.
У 2022 році було знято 16 фільмів і серіалів, повідомило Державне агентство України з питань кіно (Держкіно).
Згідно з повідомленням пресслужби Держкіно, за його підтримки було створено 16 фільмів і серіалів на загальну суму 63,8 млн грн, з них: два ігрові телесеріали, п’ять ігрових короткометражних фільмів, чотири ігрові повнометражні фільми, чотири неігрові повнометражні фільми та один неігровий короткометражний фільм.
Крім того, 2022 року підписано договори на створення 42 нових фільмів і серіалів, із них: три ігрові телесеріали, шість ігрових короткометражних фільмів, 18 ігрових повнометражних фільмів, 12 неігрових повнометражних фільмів, два анімаційні фільми та один анімаційний серіал.
Як повідомляється, станом на листопад 2022 року у виробництві перебувають 137 фільмів і серіалів.
