Американець, який відправив у море послання в пляшці 1985 року, несподівано через 37 років отримав його назад.
Усе почалося з того, що жителі штату Флорида Кеті та Енні Каррмаксам вийшли 13 листопада на прогулянку вздовж берега. Їм зустрілися двоє вчителів, які прибирали територію після удару урагану “Ніколь”. Учасники суботника вручили Каррмаксам свою найнезвичайнішу знахідку – послання в пляшці.
Нові володарі артефакту закарбували цю історію в соцмережі TikTok і взялися за пошуки відправника – Троя Геллера, який проживав у Луїсвіллі (штат Кентуккі). Використовуючи його стару контактну інформацію, вони виявили людину на це ім’я, яка проживає в тому ж штаті, але в Маунт-Вашингтон.
Сам Геллер сказав, що проігнорував дзвінок із незнайомого номера зі штату Флорида. А ось текстове повідомлення привернуло його увагу.
Він розповів, що йому було лише 10 років, коли він зашпурнув пляшку з-під Pepsi у води Атлантичного океану під час поїздки у Веро Біч (штат Флорида). Однак течія віднесла пляшку всього на кілька миль від початку її “подорожі”. Геллер зізнався – він був здивований, дізнавшись, що пляшка пережила майже чотири десятиліття.
Каррмакси відправили лист із пляшки Геллеру, і тепер він красується в рамці поруч із його власним фото, зробленим у той доленосний момент 1985 року, коли він відправляв посудину в плавання.
“Це те саме, що, як ти думаєш, не трапиться ніколи”, – сказав Геллер.
Албанія має намір відкрити посольство в Україні – вперше за час дипломатичних відносин країн, заявила міністр закордонних справ Албанії Олта Джачка з нагоди 30-ї річниці дипломатичних відносин між країнами.
“Албанія та Україна входять до сім’ї вільних демократичних націй, майбутнє обох – у євроатлантичній сім’ї. З нагоди 30-ї річниці (дипломатичних відносин – ІФ-У) рада оголосити, що Албанія розширить свою дипломатичну присутність у Києві, відкривши посольство в Україні”, – написала вона у Twitter.
Очільниця МЗС додала, що героїчний опір України – це боротьба за свободу і неприйняття повернення до тиранії, з якої вийшли обидві держави.
“Ось чому Албанія підтримуватиме Україну та її народ щосили, поки він не переможе в незаконній агресивній війні РФ”, – пояснила Олта Джачка.
Міністр наголосила, що розраховує на тісну співпрацю зі своїм українським колегою Дмитром Кулебою задля подальшого розвитку та зміцнення співробітництва в майбутньому.
Верховна Рада України ухвалила за основу “аграрний” законопроєкт №8166-д, який запроваджує на період дії воєнного стану режим експортного забезпечення та регулювання платіжного балансу України для експорту сільгосппродукції, що дає змогу забезпечити повне і своєчасне надходження валютної виручки.
Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк (фракція “Голос”) у Телеграм-каналі, законопроєкт № 8166-д “Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо запровадження спеціальних експортних процедур на період дії воєнного, надзвичайного стану” ухвалено в цілому на засіданні в четвер 231 голосом (за мінімально необхідних 226).
Згідно з пояснювальною запискою до документа, законопроєкт дозволяє експорт товарів, щодо яких запроваджують режим експортного забезпечення, винятково юрособам-платникам податку на додану вартість, чию реєстрацію не зупинено. Крім того, для експорту товарів, щодо яких застосовано режим експортного забезпечення, їм необхідно буде мати позитивну історію в частині повернення валютної виручки за результатами попередніх шести місяців і відсутність порушень валютного законодавства.
Уточнюється, що в разі відсутності в експортера позитивної історії або в разі істотного перевищення ним обсягів експортних операцій порівняно з попереднім періодом у шість місяців, юрособа повинна реєструвати відповідні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.
“У такому разі право на бюджетне відшкодування за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, щодо яких застосовано режим експортного забезпечення, експортер отримає винятково за умови завершення банком України, що обслуговує такого платника податків, здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за відповідною операцією з експорту товарів”, – уточнюють у пояснювальній записці до документа.
За даними автором законопроєкту, такі заходи спричинені значною заборгованістю нерезидентів перед українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, яка станом на 1 січня 2022 року становила $7,37 млрд, з якої сума заборгованості за експортними операціями сягнула $5,08 млрд. Водночас за дев’ять місяців 2022 року заборгованість збільшилася до $7,62 млрд, а заборгованість за експортними операціями – до $5,45 млрд.
“Ухвалення законопроєкту сприятиме надходженню валютної виручки та запобігатиме необґрунтованому витоку капіталу з держави шляхом створення запобіжників для зменшення випадків закупівель сільськогосподарської продукції за готівку та подальший експорт цієї продукції без повернення валютної виручки від таких угод в Україну”, – зазначається в пояснювальній записці до законопроєкту.
Раніше Міністерство аграрної політики та продовольства України уточнило, що узгоджений з агросектором законопроєкт №81660-д було запропоновано замість проєкту закону №8166, положення якого викликали різку критику з боку аграрних асоціацій. Доопрацьований документ дає аграріям можливість використовувати податковий кредит як заставу за повернення валютної виручки, а не використовувати оборотні кошти, як це було передбачено в базовій редакції законопроєкту.
За даними відомства, документ дає право легальному агробізнесу експортувати сільгосппродукцію без будь-якого додаткового регулювання в межах встановленого ліміту. Щомісячний розмір цього ліміту експорту розраховується як подвоєна сума середньомісячного обсягу повернутої юрособою валютної виручки, розрахована за попередні півроку. У межах ліміту експорт можна здійснювати за нині чинною процедурою, без будь-якого додаткового законодавчого регулювання.
У разі, якщо потреби для компанії в експорті перевищуватимуть розрахований ліміт, на цю понаднормову суму необхідно буде зареєструвати податкову накладну за ставкою на рівні 14%. Після повернення валютної виручки можна відкоригувати таку накладну за ставкою податку з 14% на 0% і отримати на неї відшкодування ПДВ.
“Фактично, це дає змогу використовувати як заставу за повернення валютної виручки податковий кредит, а не тільки живі гроші, як це було передбачено в базовій редакції законопроєкту”, – підкреслюється в повідомленні Мінагрополітики.
Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив (СОК) Ukrainian Agro Connection, заснований власником агрохолдингу A.G.R. Group Місаком Хідіряном, веде роботи зі створення організації водокористувачів (ОВП) у Миколаївській області.
Проєкт планується реалізувати на частині Інгулецької системи зрошення в Миколаївській області, повідомив голова кооперативу Богдан Купріянов агентству “Інтерфакс-Україна”.
За його словами, ОВП як юрособа створюється власниками або користувачами земельних ділянок сільгосппризначення для використання і технічного обслуговування інженерної інфраструктури державних меліоративних систем. Мета його створення – надання послуг зрошення земельних ділянок на території обслуговування ОВП.
Крім того, створення ОВП на Інгулецькій зрошувальній системі як однієї з найбільших зрошувальних систем в Україні сприятиме зміцненню економіки, забезпеченню продовольчої безпеки України та запобіганню негативним наслідкам зміни клімату.
Купріянов уточнив, що наразі в Україні діють три ОВП – на території Трушівської (Черкаська обл.), Суворовської (Одеська обл.) і Кільченської (Дніпропетровської обл.) зрошувальних систем. Вони були зареєстровані в грудні 2022 року. Таким чином, створюване кооперативом Ukrainian Agro Connection ОВП цілком може стати найбільшим у країні.
Голова кооперативу пояснив, що одним з ініціаторів створення ОВП на Інгулецькій зрошувальній системі стало ТОВ “Агро-Торговельна Торгова Група”, що входить до A.G.R. Group ТОВ “Агро-Торгова Фірма “Агро-Діло” (с. Партизанське Миколаївської обл.), що входить до A.G.R. Group, яке у співпраці з іншими землекористувачами сформує ініціативну групу з вирішення організаційних питань, пов’язаних зі створенням ОВП. Крім того, ініціативна група займеться налагодженням комунікацій із суміжними водокористувачами, вирішенням технічних, юридичних і фінансових питань організації.
Керівник Ukrainian Agro Connection зазначив у коментарі, що напередодні члени кооперативу зустрілися з першим заступником голови Державного агентства меліорації та рибного господарства Тарасом Котом та заручилися підтримкою відомства, обговорили перспективи й переваги створення ОВП у регіоні, а також можливості та шляхи залучення міжнародних інвесторів і грантів для розвитку та діяльності меліоративної системи.
Він розповів, що Інгулецька зрошувальна система надає послуги зі зрошення земель на території 121,5 тис. га, з яких 103,3 тис. га в Миколаївській області та 18,2 тис. га – у Херсонській. Система складається з двох насосних станцій сумарною потужністю 58,6 тис. кВт і продуктивністю 62,4 куб. м води на секунду. Загальна протяжність магістрального та розподільчих каналів становить – 343 км, на ній розташовані 621 од. гідротехнічних споруд.
Купріянов також наголосив, що на 10 березня цього року кооператив організовує зустріч українських аграріїв із представниками держави, експертами агробізнесу та кооператорами, щоб визначити головні проблеми галузі та разом знайти шляхи їх вирішення.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів України 27 серпня 2022 року затвердив модельний статут ОВП, який регламентує основні аспекти діяльності таких організацій, їхній правовий статус, порядок утворення таких юросіб, органи управління ОВП та їхні повноваження, основні напрями діяльності ОВП, порядок провадження господарської діяльності та припинення ОВП. Уже в грудні того ж року було створено 3 ОВП.
Кооператив Ukrainian Agro Connection створено наприкінці 2021 року. До його складу входять аграрії із загальним земельним банком 17 тис. га.
Члени кооперативу отримують можливість продавати спільні партії зерна за прямими експортними контрактами, орендувати і здавати в оренду с/г техніку не зриваючи терміни збирання культур. Кооператив допомагає їм із доробкою та зберіганням зерна. Також надає можливість отримання знижок і пільгових тарифів на послуги та сервіси мережі партнерів, серед яких – банки, лізингові, транспортні компанії, постачальники сільгосптехніки, запчастин, палива та добрив.
До агрохолдингу A.G.R. Group входить понад 20 компаній. Основний напрямок його діяльності – торгівля сільгосппродукцією, вирощування і зберігання зернових культур, а також тваринництво.
A.G.R. Group обробляє землі в Полтавській, Київській, Чернігівській, Миколаївській та Сумській областях. Вирощена продукція реалізується на зовнішніх ринках.
Президент холдингу і голова його наглядової ради – бізнесмен Мисак Хідірян.
Співвідношення кількості безробітних і кількості вакансій у динаміці з вересня 2021 р. до вересня 2022 р. (тис. чол./од.)
Джерело: open4business.com.ua та experts.news
Ціни на українську пшеницю, кукурудзу, ріпак і соняшник не змінилися за минулий тиждень 5-12 січня, тоді як соя дорожчає в напрямку Польщі та Італії, де премія за неї може сягати EUR20/тонну.
Як повідомила брокерська компанія Spike Brokers (Київ) у Telegram-каналі в четвер, за минулий тиждень вона уклала угоди на умовах DAP (продавець несе ризики за вантаж до його доставки до місця призначення) щодо постачання в січні-лютому пшениці в порти України за 8 тис. грн/тонна. грн/тонна, кукурудзи в порти України і на кордон Словаччини відповідно за $208/тонна і $230/тонна, сої (ГМО) в Польщу за $528/тонна і соняшнику в Румунію за $540/тонна.
За даними брокерської компанії, ціни на кукурудзу в Україні залишаються без змін порівняно з минулим тижнем. Останні індикації покупців за минулий тиждень: DAP Польща (на кордон) $210-220/тонна, DAP Угорщина – $220-230/тонну, DAP Румунія (кордон) – EUR200-210/тонна.
Своєю чергою, стабільна пропозиція пшениці у світі не дала змоги цінам зрости минулого тижня, українська пшениця торгується на стабільних рівнях $205-210 за фуражну якість і 2$20-225 за продовольчу якість у напрямку DAP портів “Одеса”, “Південний” і “Чорноморськ”. Останні індикації покупців: DAP Польща (кордон) – $220-240/тонна, DAP Угорщина (кордон) – EUR200-220/тонна, DAP Україна (порти) – $205-225.
За даними трейдера, закупівельні ціни на соняшник тримаються на рівні попереднього тижня, хоча його пропозиція стала збільшуватися в напрямку Болгарії, Румунії та Угорщини. Крім того, премія за високоолеїновий соняшник збереглася на рівні $35/тонну. Останні індикації покупців насіння соняшнику: DAP Болгарія (центр) – $540-555/тонна, DAP Румунія (центр) – $530-540/тонна, DAP Угорщина (центр) – $530-555/тонна.
Крім того, за тиждень не змінилися ціни на ріпак з України через перенасичення європейського ринку. Останні індикації покупців: DAP Німеччина (схід) – EUR530-545/тонна, DAP Польща (захід) – EUR540-560/тонна, DAP Словаччина (захід) – EUR540-550/тонна.
“Спостерігається відновлення попиту з боку ринків Італії та Польщі на сою. Премія за НЕ ГМО сою становить до EUR20/тонну в напрямку Італії. Попит на сою ГМО в українських портах залишається на рівні $460-470 DAP”, – уточнила брокерська компанія.
Останні індикації покупців сої за тиждень: DAP Україна – $460-470, НЕ ГМО DAP Італія (південь) – EUR550-560, ГМО DAP Італія (південь) – EUR535-540.
