Головне управління Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів в Одеській області 19 січня виявило ввезення в Україну з Польщі партії єгипетського арахісу з перевищенням вмісту отруйної речовини афлатоксин-В1.
Як повідомляють на Facebook-сторінці регіонального управління відомства, цей товар може реалізовуватися в Івано-Франківській області, водночас операторам ринку слід вилучити цю продукцію з обігу і в строк не більше ніж два робочі дні та письмово інформувати про це Держпродспоживслужбу.
“До Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області надійшло інформаційне повідомлення системи швидкого реагування щодо харчових продуктів та кормів від 19 січня 2023 року №2022.3810-fup 3, щодо виявлення перевищення кількості В1, та G2 в арахісі в шкаралупі, що експортувався з Єгипту (експортер: ASM for consulting and export agricultural products, Egypt) через Польщу (імпортер: Atlanta Poland S.A., Poland) в Україну, вулиця Височана, 13-Г, м. Городенко, Івано-Франківська обл., 78100”, – зазначено в повідомленні служби.
У повідомленні уточнюється, що афлатоксин-В1 – отруйна речовина для людей і тварин, що виділяється деякими видами мікроскопічних цвілевих грибів. Він викликає злоякісні пухлини і цироз печінки, а також знижує імунітет. У разі сильного отруєння афлатоксином В1 можливі набряк мозку і гостра печінкова недостатність.
Рішення Нацбанку України підвищити нормативи обов’язкових резервів за вкладами на вимогу і поточними вкладами ще на 5 відсоткових пунктів (в.п.) з 11 лютого і на 10 в.п. з 11 березня, але вже без можливості формувати їх держоблігаціями, видається надмірним, вважає голова правління Юнекс Банку Іван Світек.
“Логіка рішень Національного банку зрозуміла: домінування коштів на вимогу в загальній структурі пасивів несе певні ризики для системи, а отже регулятор має якось реагувати на цей виклик. Але, на мій погляд, саму проблему значно перебільшено, а реакція НБУ в цьому випадку надмірна”, – прокоментував він це рішення агентству “Інтерфакс-Україна”.
На думку банкіра, зростання частки коштів на поточних рахунках до 67-68%, яке відбулося торік, є абсолютно природним явищем: це стандартна реакція людей і бізнесу на тотальну невизначеність – такі самі тенденції спостерігалися по всьому світу в період пандемії. З одного боку, населення скорочує витрати і намагається сформувати подушку безпеки на невизначене майбутнє, з іншого – не готове жертвувати вільним доступом до своїх заощаджень навіть в обмін на високі відсотки, пояснив Світек.
“З точки зору математики така стратегія виглядає абсурдною. За інфляції 26,6% люди надають перевагу поточним рахункам з нульовою прибутковістю, ігноруючи депозитні пропозиції зі ставками до 18% річних. Але якщо дивитися на ситуацію з погляду психології, все стає на свої місця”, – зазначив голова правління Юнекс Банку.
Тому він вважає, що реальний ефект підвищення норм резервування буде дуже помірним.
“Якщо великі банки, що абсорбують більшу частину вільної ліквідності, підуть на істотне підвищення ставок за вкладами, скажімо, до рівнів, які зараз пропонують невеликі фінустанови, імовірно, термінові кошти зможуть піднятися на кілька процентних пунктів у загальній структурі пасивів. Але перелому до закінчення війни я все одно не очікую”, – дав свій прогноз Світек.
Водночас, зазначив він, побічний ефект у вигляді скорочення прибутковості банків буде більш помітним. За його словами, цей тренд може зашкодити не тільки банкам, а й економіці загалом, оскільки попереду на країну чекає складний, ресурсномісткий і динамічний період відновлення, і роль банків у цьому процесі дуже значна.
У нинішніх умовах вкрай важливо зберегти міцну і стабільну банківську систему, що непросто, з огляду на втрати, яких вона зазнала і продовжує зазнавати через війну, а за умови скорочення джерел отримання прибутку зробити це буде ще складніше, наголосив голова правління Юнекс Банку.
“Так чи інакше, навряд чи було б справедливо говорити, що і самі банки влаштовує поточна ресурсна ситуація. Домінування залишків на поточних рахунках у структурі пасивів дійсно не найкраща історія. І всі без винятку банки воліли б змінити цю статистику на протилежну. Тому, на мою думку, вирішення цієї проблеми більшою мірою слід було б довірити ринку. З цього погляду настільки значне підвищення норм резервування все ж виглядає надмірним”, – підсумував Світек.
На думку аналітика стратегічного розвитку банку “Південний” Костянтина Хведчука, зважаючи на рекордний приріст ліквідності в системі минулого року, загалом таке підвищення не є критичним.
“Водночас окремі банки з гіршою позицією ліквідності будуть змушені швидко переформатувати свої депозитні портфелі та вкладення в ОВДП, можливо, виникне ситуативний попит на рефінансування або міжбанківські кредити”, – вважає він.
Згідно з оцінками Хведчука, внаслідок підвищення нормативів резервування відношення обов’язкових резервів до залучених коштів банків зросте з 3,8% у грудні до близько 15-16% у березні. “Це досить істотне зростання, і НБУ, ймовірно, візьме паузу в подальшому підвищенні обов’язкових резервів для оцінки реакції банків у найближчі місяці”, – спрогнозував аналітик банку “Південний”.
Водночас заступниця голови правління Банку “Кредит Дніпро” Оксана Шведа назвала таке підвищення резервних вимог адекватним, однак без якихось розгорнутих коментарів.
Як повідомлялося, НБУ з 3 червня 2022 року підвищив облікову ставку з 10% до 25%, щоб підвищити привабливість гривні, знизити тиск на міжнародні резерви країни і боротися з інфляцією, яка за підсумками року становила 26,6%.
Нацбанк розраховував, що банки також збільшать ставки за депозитами, а Мінфін – за ОВДП, тоді як зростання ставок за кредитами не буде настільки істотним. Мінфін з жовтня підвищив ставки облігацій терміном від п’яти до 28 місяців до 14-19,75% річних, тоді як на вторинному ринку вони досягають 20% річних і вище.
Водночас середня ставка нових гривневих депозитів для домашніх господарств за підсумками грудня становила 10,6% річних, що на 4,9 п. п. вище за рівень травня, коли було досягнуто їхнього історичного мінімуму. Гривневі кредити домашнім господарствам за рік подорожчали лише на 1,4 п.п. – до 35,1% річних, тоді як корпоративному сектору – на 11 п.п., до 20,1% річних.
Унаслідок підвищення з 11 січня нормативів обов’язкового резервування за поточними рахунками (депозитами на вимогу) у гривні та в інвалюті на 5 п.п.. – відповідно до 5% і 15% – обов’язкові резерви зросли на 74,3 млрд грн, до 144,1 млрд грн. З 11 лютого вони зростуть ще на 5 п.п., а з 11 березня – на 10 п.п. Однак перші два підвищення резервів банки можуть частково компенсувати формування їх до 50% облігаціями внутрішньої держпозики, тоді як березневе підвищення – ні.
За оцінками першого заступника голови Нацбанку Катерини Рожкової, після підвищення нормативів обов’язкового резервування в березні банки “не зможуть заробляти на цих залишках нічого”.
Рожкова уточнила агентству “Інтерфакс-Україна”, що НБУ буде уважно відстежувати спроби банків обійти ці вимоги шляхом створення “коротких” депозитів з автоматичним їх продовженням.
Чистий прибуток Ощадбанку за підсумками 2022 року становить 690 млн грн порівняно з 1054 млн грн 2021 року, такими є попередні дані, які можуть бути уточнені за результатами річних коригувань і зовнішнього аудиту, повідомив голова правління банку Сергій Наумов.
“У надважких умовах воєнного стану Ощадбанк зміг зберегти прибутковість. Це дає нам змогу утримувати капітал на достатньому рівні і дає перспективи для виплати державі дивідендів”, – написав він у Телеграм у понеділок.
Наумов уточнив, що порівняно з 2021 роком операційний дохід за 2022 рік зріс на 1,6 млрд грн – до 21,7 млрд грн, процентні доходи зросли на 1,1 млрд грн – до 22,4 млрд грн, тоді як процентні витрати знизилися на 0,4 млрд грн – до 7,5 млрд грн.
Він додав, що збільшився також обсяг чистого непроцентного доходу – на 0,8 млрд грн, до 7,6 млрд грн.
За словами голови правління, на результати Ощадбанку мала вплив і позитивна переоцінка фінансових інструментів у розмірі 4,8 млрд грн через наявність у його портфелі цінних паперів з індексованою вартістю.
Наумов зазначив, що під час оцінювання ризиків банк завжди дотримується консервативної позиції, тож доформував резерви на 12,1 млрд грн, що у 4,3 раза більше, ніж у 2021 році, адже було зважено можливі втрати звітного року через погіршення якості кредитного портфеля, спричинене активною війною.
Голова правління також нагадав, що 2022 року Ощадбанк став членом Фонду гарантування вкладів фізосіб, сплативши 777 млн грн внесків, що також відповідно знизило обсяг річного прибутку порівняно з попереднім роком.
Ощадбанк засновано 1991 року. Його єдиним власником є держава. Згідно зі статистикою Національного банку України (НБУ), на 1 грудня 2022 року за розміром загальних активів Ощадбанк посідав 2-ге місце (282,828 млрд грн) серед 67 банків, що діяли в країні.
Президент України Володимир Зеленський привітав Петра Павела з перемогою на виборах президента Чехії та запросив його відвідати Україну з візитом.
“Привітав Петра Павела з перемогою на виборах президента Чехії. Подякував йому і чеському народу за неослабну підтримку. Запросив із візитом до України”, – написав Зеленський у телеграм-каналі в неділю.
Раніше повідомлялося, що колишній голова Військового комітету НАТО Петр Павел у суботу здобув перемогу в другому турі президентських виборів у Чехії. Після підрахунку всіх бюлетенів він отримав понад 58.3% голосів. Інавгурацію призначено на 9 березня.
Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) відновлює роботу в Україні та зосередиться на питаннях відновлення, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) відновлює роботу в Україні та зосередиться на питаннях відновлення. Гарна новина до 31-ї річниці встановлення дипломатичних відносин України та Японії”, – написав Шмигаль у Телеграм-каналі.
Прем’єр також повідомив, що обговорив із послом Японії Кунінорі Мацудою подальшу підтримку України в різних сферах.
“Пріоритет: енергетика, відновлення житла, гуманітарне розмінування та підтримка малого і середнього бізнесу в Україні. Торкнулися ситуації на Запорізькій АЕС. Закликав японських партнерів сприяти санкційним обмеженням проти російської ядерної галузі”, – додав він.
Курс долара США стабільний до євро і фунта стерлінгів вранці в понеділок і слабко дешевшає до японської ієни в очікуванні перших цього року засідань Федеральної резервної системи, Європейського центрального банку і Банку Англії.
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара США відносно шести валют (євро, швейцарський франк, єна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), знижується менш ніж на 0,1% під час ранкових торгів.
Пара євро/долар на 7:47 кв торгується на рівні $1,0866 проти $1,0869 на закритті сесії минулої п’ятниці.
Курс долара до ієни знизився на 0,1% і становить 129,70 ієни порівняно з 129,85 ієни на кінець торгів у п’ятницю.
Фунт стерлінгів торгується на позначці $1,2394 проти $1,2396 на закриття минулої сесії.
Федрезерв оприлюднить підсумки засідання в середу, 1 лютого. Аналітики очікують, що керівництво ФРС підвищить ключову процентну ставку на 25 базисних пунктів, тобто підйом буде більш помірним, ніж на попередніх засіданнях.
Учасники ринку також уважно стежитимуть за виступом глави ФРС Джерома Пауелла, сподіваючись отримати нові сигнали щодо подальшої траєкторії грошово-кредитної політики.
Минулого тижня стало відомо, що зростання базового індексу споживчих цін (індекс Core PCE), який уважно відстежує Федеральна резервна система під час оцінювання ризиків інфляції, сповільнилося в грудні до 4,4% порівняно з 4,7% у листопаді, оновивши мінімум за чотирнадцять місяців.
Підсумки засідань ЄЦБ і Банку Англії стануть відомі в четвер. Експерти очікують, що обидва центробанки підвищать процентні ставки на 50 б.п.
