Динаміка змін облікової ставки Національного банку України, %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Страхова компанія “Гардіан” (Київ) у серпні 2023 року зібрала 109,5 млн грн платежів, що на 22,94% більше, ніж за аналогічний період роком раніше, повідомляється на сайті страховика.
Також повідомляється, що в серпні компанія збільшила страхові виплати на 32,13% порівняно з аналогічним періодом роком раніше – до 35,05 млн грн.
СК “Гардіан” входить до складу президії Ліги страхових організацій України. Із січня 2020-го набула статусу повного члена МТСБУ, має право реалізовувати поліси “Зелена картка”.
У жовтні 2020 року рішенням загальних зборів членів Ядерного страхового пулу України СК “Гардіан” увійшла до його складу.
Норвегія виділить додатково 1 млрд. норвезьких крон ($92 млн.), щоб надати українцям доступ до захисту і життєво важливої допомоги, йдеться в повідомленні на сайті уряду країни.
“Цивільне населення України сильно постраждало внаслідок жорстокої війни, яку веде Росія. Зусилля українського народу по боротьбі зі щоденними нападами на мирних жителів і цивільну інфраструктуру були героїчними. Їм потрібна наша допомога, щоб пережити ще одну зиму війни”, – заявила міністр закордонних справ Аннікен Хуітфельдт.
Її виступ відбувся на відкритті третьої наради старших посадових осіб з гуманітарних питань щодо України, яка проводиться в Осло спільно Норвегією та ЄС.
На зустрічі основну увагу приділено складній гуманітарній ситуації, спровокованій війною в Україні, а також оперативному наданню необхідної допомоги цивільному населенню. Крім того, буде обговорено перехід від короткострокової гуманітарної допомоги до довгострокових зусиль із відновлення.
Зазначається, що до числа 150 учасників зустрічі входять представники української влади, ООН, Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, гуманітарних організацій і країн-донорів.
За оцінками ООН, понад 17 млн. осіб в Україні потребують гуманітарної допомоги. Близько 5 млн. осіб є внутрішньо переміщеними особами, а понад 6,2 млн осіб втекли з країни в пошуках притулку в інших країнах через напад Росії.
Гуманітарне фінансування здійснюється через ООН, включно з Українським гуманітарним фондом та Міжнародним рухом Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.
Міністерство аграрної політики та продовольства оцінює врожай сезону-2023 на рівні 79 млн тонн, що щонайменше на 7 млн тонн більше, ніж у минулому сезоні, заявив міністр аграрної політики Микола Сольський в ефірі марафону “Єдині новини”.
“У травні під час початку посівної думали, що в нас буде приблизно 63-64 млн тонн. Потім підняли прогноз до 67-68 млн, потім більше – 70 млн. Торік у нас був результат 7 млн тонн, потім 75 млн тонн. В останні два тижні ми говоримо про врожай, який, напевно, буде близько 79 млн, що, щонайменше, на 7 млн більше, ніж минулого року”, – сказав він.
Сольський нагадав, що аграріїв питання врожайності та валу продукції зараз уже не турбує, а хвилює, за якою ціною його продати.
“Тут дуже важливо, щоб ми мали можливість продати подорожче. Важливо, скільки ми зможемо експортувати. Адже потрібно мати можливість вивозити з країни щомісяця 5 млн тонн”, – пояснив міністр і додав, що дуже дорого коштує логістика і недорого зерно.
Сольський наголосив, що зараз попит на логістику істотно більший, ніж пропозиція, і вказав на важливість збалансування цих показників.
“Ми намагаємося зробити все, щоб за рахунок Дунаю і Чорного моря цей баланс наблизити до того, який потрібен (аграрію – ІФ-У), щоб ціна (на зерно – ІФ-У) піднялася”, – підкреслив міністр.
Печерський районний суд Києва на засіданні у вівторок обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 999 млн 991 тис. грн голові правління Полтавського гірничо-збагачувального комбінату Віктору Лотоусу, що належить до групи компаній Ferrexpo, власником яких є народний депутат VII і VIII скликань Костянтин Жеваго.
Як повідомляється на сайті Офісу генерального прокурора України без зазначення прізвищ підозрюваного та власника групи компаній, відповідне рішення суд ухвалив за клопотанням прокурорів Спеціалізованої екологічної прокуратури.
Згідно з інформацією на сайті Ferrexpo посаду голови правління Полтавського ГЗК обіймає Віктор Лотоус.
За даними Офісу генпрокурора, підозрюваного взяли під варту в залі суду.
Як повідомлялося, 22 вересня Лотоусу було повідомлено про підозру в незаконному видобутку надр на понад 157 млрд грн. Йому інкриміновано незаконний видобуток корисних копалин і зловживання повноваженнями, вчинений за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 364-1 Кримінального кодексу України).
За даними слідства, він у змові з іншими невстановленими посадовцями ГЗК налагодив незаконну схему використання корисних копалин. Підприємство, маючи ліцензію на видобуток лише залізної руди, незаконно обробляло та реалізовувало інші породи корисних копалин, отриманих у процесі видобутку. Їх обробляли та отримували щебінь трьох різних фракцій, які продавали суб’єктам підприємницької діяльності. Таким чином із 2015 по 2021 роки було незаконно видобуто понад 20 млн куб. м корисних копалин, а сума завданих збитків становить понад 157 млрд грн.
ДБР 10 січня 2023 року провело кілька обшуків у зв’язку з розслідуванням передбачуваного незаконного видобутку корисних копалин і подальшого їх продажу. Національна поліція України також провела розслідування у цій самій справі і провела 17 січня обшуки та взяла зразки у відвалах. 29 червня 2023 року ДБР висунуло підозри трьом представникам вищого керівництва ПГЗК і керівнику одного з підрозділів за підозрою в продажу щебеню без відповідного дозволу. Співробітники ПГЗК були затримані ДБР і згодом звільнені після внесення застави на загальну суму 122 млн грн, які були затверджені судом.
У піврічному звіті Ferrexpo повідомлялося, що ПГЗК продовжує відслідковувати й аналізувати ситуацію зі звинуваченнями на адресу керівництва підприємства. “Позиція ПГЗК полягає в тому, що корисні копалини, які розглядаються, не є окремим мінеральним ресурсом, а є відходами – продуктами, отриманими в результаті дроблення залізної руди під час технічного процесу виробництва залізорудних окатишів”, – констатувалося у звіті.
У звіті пояснюється, що продажі щебеню протягом багатьох років перебували під контролем Державної служби геології та надр України і були припинені групою у вересні 2021 року. “Позиція ПГЗК полягає в тому, що на підставі наявної ліцензії на видобуток ПГЗК дотримується відповідного законодавства. Група продовжує відстежувати й аналізувати ситуацію щодо оголошених ДБР підозр”, – резюмувалося у звіті компанії.
Раніше ДБР розповсюдило пресреліз, у якому стверджувало, що керівники комбінату протиправно заволоділи майже 400 млн грн від видобутку та реалізації корисних копалин державного значення без відповідних дозволів, а “готівку від продажу виводили через конвертцентри та розподіляли між учасниками злочинної групи”. “Співробітники ДБР у взаємодії з СБУ та Офісом генпрокурора повідомили про підозру керівництву ПрАТ: керівництву правління комбінату, начальникам відділів, через які здійснювали фінансові оборудки підприємства, керівництву фірми-прокладки, через яку здійснювали махінації”, – зазначалося в повідомленні правоохоронців.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні, їй належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9%-ва – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) заборонила торгівлю акціями 39-ти акціонерних товариств, які становлять суспільний інтерес, які перебувають на підконтрольних територіях і не провели річні загальні збори акціонерів за підсумками 2021 і 2022 років.
“Заборонити з 00 год. 00 хв. 26.09.2023р. торгівлю акціями акціонерних товариств, зазначених у додатку до цього рішення, а саме: вчинення інвестиційними фірмами правочинів з акціями цих акціонерних товариств, пов’язаних із переходом прав на цінні папери та прав за цінними паперами”, – ідеться в рішенні НКЦПФР №1064 від 25 вересня.
До числа АТ увійшли, зокрема, “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР), “Криворізький залізорудний комбінат” (КЗРК), “Кривбасвибухпром”, “Покровський ГЗК”, “Кременчуцький сталеливарний завод”, “Гемопласт”, “Дніпровський меткомбінат”, “Сумихімпром”, “Насосенергомаш”, “Дніпроазот”, “Азот” і “Рівнеазот”, “Сумське машинобудівне НВО”, “Дніпроважмаш”, “Одеський коньячний завод”.
Серед них також “Львівський електроламповий завод “Іскра”, Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод” (БХФЗ), “Телеканал “Інтер”, “Новокраматорський машинобудівний завод” (НКМЗ), “Концерн Хлібпром”, “Концерн “Галнафтогаз”, “Білоцерківська ТЕЦ”, “Нафтогазвидобування”, “Ельба”, “Просто-Страхування”, “СК “Вона”, “СК “Омега”, “Ексімнафтопродукт”, “Одеснафтопродукт”, “Татарбунарське АТП №15143”.
До переліку також увійшли “Волиньобленерго” і “Тернопільобленерго”, а також сім облгазів: “Полтава-“, “Вінниця-“, “Кіровоград-“, “Рівне-“, “Волинь-” і “Чернівцігаз”.
На думку регулятора, АТ перебувають у ситуації, коли подальший обіг їхніх цінних паперів порушуватиме права інвесторів.
Нацдепозитарію України, саморегулівним організаціям УАІБ і ПАРД, а також організаторам торгівлі доручено у триденний строк поінформувати Комісію про виконання цього рішення.
