Об’єднання підприємств “Укрметалургпром” вважає за необхідне тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення металургійних підприємств стратегічно важливою сировиною в умовах триваючої війни.
“Якщо металобрухт залишатиметься в країні – понад 500 тис. осіб матимуть роботу, а країна матиме мільйони валютних надходжень від експорту сталі. Водночас виграють і військові – адже металурги багато допомагають бійцям, закуповуючи для них техніку й автомобілі, і навіть випускаючи бронежилети. Від експорту металобрухту не виграє ніхто. Тому зараз влада має діяти на випередження і тимчасово заборонити експорт, поки ситуація не стабілізується і не перестане загрожувати національній економічній безпеці”, – написав президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у своїй колонці на сайті “Інтерфакс-Україна”.
За його словами, з початку війни гірничо-металургійний комплекс України переживає найважчу кризу з часів незалежності. Значна частина підприємств захоплена або зруйнована окупантами, інші намагаються працювати в умовах постійних обстрілів і часткової втрати потужностей. Блокування портів морських призвело до того, що географія клієнтів скоротилася майже вдвічі, а з нею – і обсяги поставок продукції.
Проте підприємства намагаються встояти і навіть наростити виробництво, тому що усвідомлюють покладений на них рівень відповідальності. У металургійній і суміжних галузях працює понад півмільйона українців, а частка ГМК у ВВП України становить понад 10%.
“Але реальність щоразу підкидає нові виклики. Одним із них став дефіцит металобрухту, без якого неможливе нарощування металургійного виробництва”, – наголосив голова об’єднання.
Він назвав причини виникнення дефіциту: окупація східних областей, де традиційно заготовлялися значні обсяги сировини (обсяги цієї заготівлі скоротилися майже на 80%). При цьому експорт брухту різко зріс: тільки за перші два місяці 2023 року вивезено близько 25 тис. тонн, що майже на 60% більше, ніж у листопаді-грудні 2022 року.
“З огляду на темпи зростання експортного показника, наприкінці року можемо побачити цифру в 250 або навіть у 300-400 тис. тонн експорту – а це абсолютно неприйнятно для ринку, який може ледь зібрати близько 1 млн тонн металобрухту на рік. Адже галузь потребуватиме більше мільйона – навіть за умов неповного відновлення виробництва”, – написав президент “Укрметалургпрому”.
“Зараз ситуація з дефіцитом загострилася і почала призводити поки що до тимчасових, але зупинок виробництва. Однак питання необхідно вирішувати. А обсяги виробництва замість того, щоб зростати, впадуть до мінімуму. Це, своєю чергою, спровокує виток нових проблем не тільки для галузі, а й для економіки – адже, нагадаю, навіть у найважчий 2021 рік підприємства ГМК сплатили до бюджетів понад 42 млрд грн. А це саме ті кошти, за які Україна може нарощувати військовий потенціал і перемагати на полі бою”, – констатує Каленков.
Він додав, що, втрачаючи кошти через падіння виробництва, Україна нічого не заробляє і на експорті металобрухту – вивозять сировину через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3, і вже звідти перенаправляють до реальних клієнтів. Експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортного мита – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн. Не дивно, що експортними схемами вже зацікавилися в ДБР, де вже почали розслідування.
Як уточнив Каленков, 1 тонна металобрухту, перероблена президентом “Укрметалургпрому” на сталь, дає в бюджет у 10 разів більше, ніж експортне мито в ЄС – близько $300 за тонну. Тому питання, експортувати сировину чи залишати її в країні для переробки, взагалі не має стояти – вигода очевидна, резюмує він.
Як повідомлялося, у середині 2021 року “Укрметалургпром” просив заборонити експорт металобрухту до кінця 2023 року. Із відповідним проханням “Укрметалургпром” звернувся до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля в листі від 8 липня 2021 року.
За даними Української асоціації вторинних металів (“УАВтормет”), експорт металобрухту за січень-лютий 2023 року становив 24,8 тис. тонн порівняно з 7,1 тис. тонн за січень-лютий 2022 року (зростання в 3,5 раза).
Аукціонний дім розраховує виручити $2-4 млн за кросівки, в яких грав Джордан в одному з матчів фіналу Національної баскетбольної асоціації (НБА) 1998 року, і $100-200 тис. за футболку, в якій Пеле дебютував за “Нью-Йорк Космос” 1975 року.
Кросівки баскетболіста можуть стати найдорожчими в історії, обійшовши продані за $1,8 млн 2021 року Air Yeezy реп-виконавця Каньє Веста.
Крім того, з оцінкою $400-600 тис. на торги виставлено розминочну футболку баскетболіста Кобі Браянта. Він одягав її в день матчу, де набрав 81 очко (другий в історії НБА результат).
Крім того, на аукціоні Victoriam можна купити речі тенісистів Рафаеля Надаля і Роджера Федерера, а також баскетбольний м’яч з автографами Браянта й експрезидента США Барака Обами.
Торги завершаться 11 квітня.
Україні потрібна державна програма розвитку виноробства, щоб вивести індустрію на новий рівень розвитку після війни, сказав потомствений винороб, власник виноробної компанії Vinos de La Luz Рікардо Нуньєс на пресконференції в ІА “Інтерфакс-Україна”.
“У лютому 2022 року призупинився динамічний розвиток виноробної галузі України. Безліч українців, зокрема зайняті виноробством, покинули свої домівки. Але вони повернуться зі знаннями та досвідом, отриманими за межами країни. Вони мають бути готові до нових можливостей”, – зазначив винороб.
Рікардо Нуньєс представив новинку сезону – червоне сухе вино Big Wines big Art, яке було виготовлено з винограду сорту Одеський чорний врожаю 2020 року, вирощеного в Ренійському районі Одеської області. Перша партія з 1000 пляшок була випущена на підприємстві в Київській області.
До роботи над новим українським вином було залучено художника Івана Марчука, який надав для проєкту свою картину “Пробудження”, що може символізувати відродження українського виноробства після війни, зазначив Рікардо Нуньєс.
Говорячи про майбутнє відновлення галузі, винороб нагадав, що розвиток завжди починається з появи безлічі маленьких виробників, які стають базисом для появи великих підприємств. Однак справжнього розвитку галузі можна буде домогтися, якщо українці стануть пити українське вино.
“Я – перший інвестор у виноградарську та виноробну галузі України за часів війни. Я працюю над виробництвом вина саме зараз. Моє завдання – навчити українців пити своє вино. Тоді в країні буде велика і велика галузь”, – сказав він.
Група Vinos de La Luz має виноробні у виноробних регіонах Старого та Нового Світу, зокрема, Іспанії, Італії, Аргентині, США, на яких виробляє вина під ТМ Vinos de La Luz.
Договір про приєднання УАСК “АСКА” (Запоріжжя) до СК “ВУСО” (Київ), затверджений акціонерами СК “ВУСО” на зборах 22 березня поточного року.
Як повідомляється на сайті СК “ВУСО”, внаслідок об’єднання всі активи і зобов’язання УАСК “АСКА” переходять до СК “ВУСО”.
Компанії працюватимуть під одним брендом СК “ВУСО” (VUSO).
“Процес приєднання розпочався в грудні 2021 року. Незважаючи на труднощі воєнного часу, процедура реорганізації відбулася і станом на сьогодні вже завершена”, – наголошується в повідомленні.
За словами голови наглядової ради СК “ВУСО” Михайла Назарчука, цей крок дозволив збільшити присутність СК “ВУСО” в корпоративному сегменті ринку страхування, а також створити великого гравця з українським капіталом.
СК “АСКА” подала регулятору заяву на відкликання останньої ліцензії та виключення з Державного реєстру фінансових організацій.
Як повідомлялося, наприкінці листопада 2021 року інвестиційна компанія SCM Рената Ахметова повідомила про досягнення попередніх домовленостей щодо продажу УАСК “АСКА” акціонерам СК “ВУСО”. Нацбанк погодив купівлю 99,593% акцій “АСКА”, а також 62,2156% акцій ПрАТ “Страхова компанія “АСКО-Донбас Північний” (Дружківка Донецької обл.), у якому 62,4699% належало “АСКА”.
УАСК “АСКА” – перша приватна страхова компанія, що з’явилася в незалежній Україні, працює вже понад 30 років. Входила до портфеля міжнародної інвестиційної компанії SCM. НБУ 22 грудня 2021 року вирішив анулювати 34 її ліцензії на здійснення страхування на підставі поданої компанією заяви, крім ліцензії на здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
СК “ВУСО” заснована 2001 року. Наразі володіє 50 ліцензіями: 34 – на добровільні та 16 – на обов’язкові види страхування. Представлена в усіх регіонах України.
Члени парламентського комітету здоров’я нації, меддопомоги та медстрахування пропонують заборонити користуватися послугами сурогатного материнства іноземцям на період дії воєнного стану і до трьох років після його закінчення.
Це, зокрема, передбачено законопроєктом про допоміжні репродуктивні технології (ДРТ), підготовленим на основі трьох альтернативних законопроєктів (№№ 6475, 6475-1 і 6475-2) і підтриманим комітетом на засіданні в п’ятницю.
Законопроєкт також розкриває вимоги до жінки, яка може бути сурогатною матір’ю, її права та обов’язки, створює правові засади ведення обліку іноземців, які бажають скористатися послугою сурогатного материнства в Україні, а також забороняє роботу посередників або агенцій у сфері ДРТ, забороняє рекламу ДРТ допоміжних репродуктивних клітин і рекламу, спрямовану на залучення жінок до послуги сурогатного материнства.
За словами члена комітету Вікторії Вагнер, у зв’язку з війною демографічна ситуація в Україні погіршується, а до 2030 року населення України може скоротитися на 10 млн.
Комітет рекомендував Раді України відхилити альтернативні законопроекти.
Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев вбачає значний потенціал додаткових надходжень до держбюджету України в разі істотного посилення боротьби з тіньовим ринком підакцизних товарів, особливо тютюнових виробів.
“З усіх підакцизних галузей найбільший потенціал ми бачимо в детінізації тютюнової галузі. Це приблизно 15-17 млрд грн”, – сказав він в інтерв’ю на Радіо NV.
За його словами, також великий потенціал на ринку пального.
“Що стосується горілки, то тут потенціал детінізації менший, оскільки загальний обсяг акцизу від алкогольної продукції приблизно в 10 разів нижчий, ніж тютюнової. Хоча і по алкогольній продукції, безумовно, є певний резерв детінізації”, – зазначив Гетманцев.
Голова комітету вказав, що тінізація та ухилення від оподаткування на тютюновому ринку відбуваються не на рівні його лідерів, а на рівні менших компаній і нелегальних виробників.
Він нагадав, що тютюнова галузь складається насамперед із чотирьох великих міжнародних виробників, яких не підозрюють в ухиленні від оподаткування, бо якщо це відбуватиметься, то ризики від такого ухилення для них будуть неспівставними з вигодами.
“І ми бачимо, власне, за їхньою податковою поведінкою, що вона заслуговує на довіру. Це лідери ринку, це білі компанії, це компанії, які сплачують податки в повному обсязі”, – констатував Гетманцев.
Водночас, за його словами, підозри викликають окремі менші українські тютюнові компанії.
“Є деякі легальні виробники, які викликають сумніви щодо дотримання ними правил оподаткування. Зокрема, є тютюнова фабрика в західній Україні, де нещодавно Бюро економічної безпеки (БЕБ) провело обшуки і виявило підакцизного товару без акцизних марок на 80 млн грн”, – зазначив голова комітету.
Він додав, що на ринку також є деякі невеликі легальні виробництва, які суттєво не впливають на нього, але ще є значна частина ринку – нелегальні виробники, навіть ті, що не мають ліцензії. “Приміром, нещодавно Одеська митниця затримала і конфіскувала лінію з виробництва сигарет, яку намагалися нелегально завезти в Україну під виглядом лінії з виробництва мила”, – навів приклад Гетманцев.
При цьому голова профільного парламентського комітету наголосив на неприпустимості ухилення від оподаткування під час війни.
