АТ «Укрзалізниця» (УЗ) у травні 2024 року збільшило обсяг пасажирських перевезень на 21% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 2,4 млн пасажирів, повідомила пресслужба УЗ у Телеграм у вівторок.
Згідно з повідомленням, обсяг перевезень у внутрішньому сполученні збільшився минулого місяця на 22% – до 2,2 млн пасажирів, у міжнародному – на 21%, до 200 тис. пасажирів.
Лідером зростання у внутрішньому сполученні в травні став маршрут Київ – Чоп, який зріс на 221%. Це стало результатом розвитку станції Чоп як пересадочного хаба між внутрішніми і міжнародними поїздами, зокрема відкриття альтернативного варіанту подорожі до Будапешта і Відня після запуску поїздів 367/745 Луцьк/Київ – Чоп і 143/146 Чоп – Відень у грудні 2023 року, уточнили в УЗ.
Крім того, зростання на 52% і 66% продемонстрували маршрути Миколаїв – Київ і Київ – Миколаїв, відповідно. Високий попит спостерігався і на маршрутах Київ – Хмельницький – Київ, Київ – Хелм – Київ, Київ – Вінниця – Київ.
Раніше повідомлялося, що з початку року до середини травня УЗ збільшила обсяг перевезення пасажирів у міжнародному напрямку на 27,7% до майже 800 тис. пасажирів і очікує подальшого зростання в літні місяці.
Кількість клієнтів СК «Експрес Страхування» з обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ) у січні-квітні 2024 року зросла в 3,2 раза, повідомляється на сайті страховика.
При цьому наголошується, що це найбільший показник на ринку ОСЦПВ України за цей період.
Виплати компанії з ОСЦПВ, постраждалим у ДТП за цей період, зросли у 2,2 раза і склали майже 19,4 млн грн. Середня сума збитку, яку виплатила СК «Експрес Страхування» за цей період, на 2% перевищила аналогічний показник на ринку і склала 37,4 тис. грн.
Компанія також зазначає, що в міру збільшення кількості клієнтів прискорює процес врегулювання страхових подій. За підсумками квітня 2024 року середня кількість днів від дати заяви до дати виплати в СК «Експрес Страхування» скоротилася до 29,6 дня проти 43,5 дня у квітні 2023 року.
ТДВ «Експрес Страхування» засновано 2008 року за участю лідера українського автомобільного ринку – корпорації «УкрАВТО». Компанія спеціалізується на автомобільному страхуванні.
З квітня 2012 року СК «Експрес Страхування» є асоційованим членом Моторного транспортного страхового бюро України.
Площі під цукровими буряками за роки війни зросли майже на 20% – до 250 тис. га, що стало хорошим варіантом диверсифікації для аграріїв, які переорієнтувалися з вирощування зернових на цю культуру, повідомила в.о. голови правління Національної асоціації виробників цукру «Укрцукор» Яна Кавушевська.
«У роки війни галузь у принципі продемонструвала стійкість і стала острівцем порятунку для деяких фермерів, які вчасно змогли переорієнтуватися з вирощування зернових на цукрові буряки», – розповіла вона на Grain Ukraininе в Києві.
За інформацією Кавушевської, 2020 року цукровими буряками в Україні було зайнято 216 тис. га. Але вже два роки поспіль країна відводить під цю культуру 250 тис. га, що свідчить про зростання майже на 20%. Це відбувається за рахунок площ незалежних фермерів та агрокомпаній, які зробили свідомий вибір на користь цукрових буряків, побачили в них можливість отримання прибутку.
Успіх галузі в.о. голови правління «Укрцукор» пояснила сприятливою кон’юнктурою на світовому ринку, де ціни на цукор, починаючи з 2006 року, були одними з найвищих. Крім того, українським виробникам було легше експортувати цукор, а не зерно.
«Логістичні проблеми були. Безумовно, цукровики, як і зерновики, зацікавлені в тому, щоб були відкриті порти Великої Одеси, і вона нормально працювала. Але експорт сушею також був досить активним”, – констатувала вона.
Ще один позитивний фактор для активізації цукрової галузі України, за словами представника галузевої асоціації, – безмитна торгівля з ЄС, якою українські виробники активно скористалися і наростили експорт.
Говорячи про запровадження обмежень на український цукор з боку ЄС, Кавушевська відзначила як позитивний фактор відновлення українськими виробниками експорту цукру не лише до ЄС, а й до країн Чорномор’я, Західної Африки.
«За результатами травня фактично 65% цукру Україна експортувала до Європейського Союзу, а 35% – це вже країни, де наш цукор також затребуваний. У травні в принципі Україна встановила рекорд з місячного експорту цукру: за 30 днів ми відправили на експорт 108 тис. тонн цукру”, – підкреслила представник асоціації.
Кавушевська також звернула увагу, що наразі на світовому ринку відбувається корекція цін на цукор. Вона допустила, що фінансові результати для українських виробників, можливо, будуть не настільки втішними, як раніше. Однак цукрові буряки третій рік поспіль залишаться для українських фермерів у топі трьох найприбутковіших культур, що є гарною альтернативою для зерна.
Очільниця «Укрцукру» також наголосила на важливості співпраці з профільними європейськими асоціаціями виробників цукру, вказала на необхідність інтеграції української продукції до країн ЄС та нагадала, що галузь розраховує на підтримку держави та її торговельних представників, які вестимуть переговори щодо перегляду автономних торговельних заходів та про асоціацію.
Верховна Рада закріпила статус англійської мови як однієї з мов міжнародного спілкування в Україні, повідомив член фракції «Голос» Ярослав Железняк у телеграм.
За його словами, за законопроєкт № 9432 про застосування англійської мови в Україні в цілому проголосували 236 народних депутатів на пленарному засіданні Верховної Ради у вівторок.
Як повідомлялося, згідно із законопроектом держава забезпечує обов’язкове вивчення англійської мови та сприяє вивченню інших мов міжнародного спілкування в закладах освіти незалежно від форм власності.
Окрім цього, законопроєкт передбачає, що заклади дошкільної освіти забезпечують обов’язкове вивчення англійської мови дітям старшого дошкільного віку. Водночас заклади дошкільної освіти забезпечують обов’язкове використання англійської мови в освітньому процесі для дітей раннього, молодшого дошкільного та середнього дошкільного віку.
Згідно із законопроєктом, заклад вищої освіти має право ухвалити рішення щодо викладання однієї, кількох або більшості дисциплін, виконання індивідуальних завдань та проведення контрольних заходів англійською мовою, що чітко зазначається в описі освітньої програми під час вступу до ВНЗ.
Законопроєкт також обумовлює, що англійська мова також може використовуватися у Збройних силах України, Національній Гвардії, як мова міжнародного спілкування.
Законопроєкт передбачає розроблення та затвердження державної цільової програми зі сприяння вивченню та застосуванню англійської мови в Україні, в якій, зокрема, мають бути враховані особливості забезпечення кіновидовидовищними закладами (відповідними суб’єктами кінематографії) демонстрування іноземних фільмів англійською мовою з дотриманням вимог, встановлених законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Законопроєкт також обумовлює, що забезпечення демонстрування іноземних фільмів англійською мовою на умовах відшкодування відповідних витрат здійснюється суб’єктами кінематографії на добровільних засадах, але з дотриманням мінімальних вимог.
Зокрема, кожна зала, в якій суб’єкт кінематографії демонструє фільми, має здійснити щонайменше 8 демонстрацій (публічних показів) фільмів англійською мовою впродовж календарного місяця, причому щонайменше 2 демонстрації має бути здійснено впродовж тижня в будь-який час у вихідний день або в робочий день із початком показу після 18:00.
англійська мова, міжнародне спілкування, Український парламент
Центральний гірничо-збагачувальний комбінат (ЦГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи «Метінвест», у рамках реалізації інвестиційної програми провів капітальний ремонт корпусу класифікації дробильної фабрики.
Згідно з прес-релізом, на проект «Метінвест» спрямував 2,4 млн грн.
При цьому наголошується, що на ЦГЗК продовжують системні ремонти обладнання для забезпечення безперебійного виробництва і щоб уникнути простоїв.
Пояснюється також, що обладнання корпусу класифікації – перевантажувальний вузол під час транспортування хвостів сухої магнітної сепарації. Серед обладнання – грохот і класифікатор, що відмиває бруд від хвостів. У результаті процесу фахівці отримують чистий щебінь, який використовують у будівництві автодоріг і залізничних колій.
Крім того уточнюється, що сходи, перехідні містки, майданчики цієї ділянки постійно перебувають під впливом агресивного середовища і взаємодіють з водою, тому оновлювати конструкції потрібно своєчасно.
Капремонт ділянки класифікації проводився чотири місяці. Серед ключових робіт – посилення несучих конструкцій колон і балок, заміна металоконструкцій майданчиків обслуговування обладнання (грохот, конвеєрів), а також металоконструкцій огорожі, зумпфа. Металоконструкції також отримали антикорозійний захист.
«Проведені роботи значно підвищили рівень безпеки для співробітників, мінімізувавши ризик травматизму, і забезпечили стабільність роботи обладнання класифікації», – наголосив начальник дробильної фабрики ЦГЗК Олександр Івашура.
ЦГЗК входить до п’ятірки найбільших виробників гірничорудної сировини України. Спеціалізується на видобутку і виробництві залізорудної сировини – концентрату і окатишів.
ЦГЗК входить до групи «Метінвест», основними акціонерами якої є ПрАТ «Систем Кепітал Менеджмент» (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група компаній «Смарт-холдинг» (23,76%).
Керуючою компанією групи «Метінвест» є ТОВ «Метінвест Холдинг».
Японія розглядає можливість відкриття ринків Азії для української аграрної продукції, зокрема для курячого м’яса, повідомив посол Японії в Україні Мацуда Кунінорі на зустрічі з виконувачем обов’язків міністра аграрної політики та продовольства Тарасом Висоцьким.
“Посол Мацуда Кунінорі повідомив, що японська сторона підтвердила участь своєї делегації на Міжнародній конференції з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference – URC2024), яка відбудеться 11-12 червня 2024 року в Берліні. Японія організовує круглий стіл, присвячений українсько-японській співпраці в агросекторі”, – зазначила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
В.о. міністра, зі свого боку, подякував Японії за системну підтримку України та зазначив, що відкриття азійських ринків для українських агротоварів – важливий крок для розвитку двосторонніх відносин і бізнесу.
