Глава уряду Сербії Мілош Вучевич у вівторок у позачерговому зверненні до народу оголосив про рішення подати у відставку і закликав усіх вгамувати пристрасті та повернутися до діалогу.
«Беручи до уваги нещодавні події, я ухвалив рішення подати у відставку. Я вже повідомив про це президента Александра Вучича, і він погодився з моїм рішенням і взяв до уваги мої аргументи», – сказав він в ефірі сербського телерадіоканалу РТС.
Вучевич пов’язав це рішення зі студентськими протестами, до яких приєдналися громадяни. У вівторок вранці завершилася акція протесту в Белграді, в рамках якої студенти протягом доби блокували одну з важливих транспортних розв’язок у південній частині Белграда.
Приводом для протестів стала трагічна подія в Нові-Саді, тоді там на початку листопада внаслідок обвалення частини покрівлі на залізничному вокзалі загинули 15 осіб. Це породило потік критики на адресу як місцевої влади, так і на адресу центральної влади в Белграді. Вони пов’язані не лише зі згаданим інцидентом, мова також зайшла і про соціальні проблеми – зокрема лунали заклики до оголошення загального страйку, а також до блокади державних установ.
Мер Нові-Сада Мілан Джурич також піде у відставку, оголосив Вучевич. Він заявив, що політики повинні взяти на себе відповідальність і показати, що вони готові вгамувати напругу в суспільстві.
На тлі протестів президент Сербії Вучич звернувся до опозиції з проханням вимагати проведення так званого консультативного референдуму, щоб визначити, яку підтримку він має серед громадян.
Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес у вівторок, 28 січня, прибув із візитом до України.
«Я щойно приїхав в Україну. Три роки несправедливої і невиправданої війни. Ми повинні зробити цей рік роком миру. Справедливого миру, який гарантуватиме суверенітет і свободу українського народу. Іспанія підтримує його в цьому», – написав Альбарес у соцмережі Х.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, зі свого боку, написав у Х, що перебуває у Львові.
«Сьогодні у Львові разом із міністром культури та стратегічних комунікацій Миколою Точицьким ми вітатимемо високих гостей – мого іспанського колегу Хосе Мануеля Альбареса та генеральну директорку ЮНЕСКО Одрі Азулай – для урочистого відкриття першого в Україні Культурного хабу ЮНЕСКО», – повідомив Сибіга.
Китай збільшив резерви золота у 2024 році на 44,17 тонни – до рекордних 2279,57 тонни, за даними Китайської асоціації із золота (CGA). За запасами цього дорогоцінного металу КНР посідає шосте місце у світі, зазначає агентство «Сіньхуа».
Споживання золота в країні минулого року скоротилося на 9,6% і становило 985,31 тонни. Сукупне виробництво золота з внутрішньої та імпортної сировини зросло на 2,85% – до 534,106 тонни.
Найбільші компанії КНР 2024 року видобули на зарубіжних рудниках 71,937 тонни золота, що на 19,1% перевищило обсяг за попередній рік.
Українська авіакомпанія SkyUp Airlines у 2024 році збільшила пасажирські перевезення на 61,6% порівняно з 2023 роком, перевезла торік 2,5 млн пасажирів, повідомила її пресслужба в понеділок.
Кількість рейсів, виконаних SkyUp Airlines у 2024 році, також зросла на 60,7% – до 16 927. Кількість маршрутів збільшилася з 664 у 2023 році до 851 у 2024-му, уточнила компанія у допичі на фейсбуці.
При цьому наголошується, що 2024 року SkyUp Airlines отримала рейтинг SAFA 0.16 – один із найкращих у європейській авіації. Цей рейтинг є показником безпеки і пов’язаний із програмою SAFA (Safety Assessment of Foreign Aircraft), яка проводиться Європейським агентством з авіаційної безпеки (EASA) і національними авіаційними органами країн Європи.
Крім того, авіакомпанія пройшла аудит IOSA (IATA Operational Safety Audit) – міжнародну програму аудиту, розроблену Міжнародною асоціацією повітряного транспорту (IATA) для оцінки операційної безпеки авіакомпаній.
Серед іншого зазначено, що авіаперевізник впровадив систему AMOS (Aircraft Maintenance and Engineering Operating System) – провідну інтегровану систему управління технічним обслуговуванням авіаційної техніки та її ремонтами. З її допомогою компанія змогла поліпшити управління ресурсами і стабільність операцій. У перспективі розраховує домогтися зниження витрат на запчастини та мінімізувати простої літаків.
Раніше повідомлялося, що з квітня 2025 року SkyUp Airlines починає виконувати регулярні рейси з Кишинева (Молдова) за найбільш затребуваними в Україні напрямками: до Франції, Португалії, Іспанії, Греції та на Кіпр.
У 2023 році SkyUp збільшила обсяг перевезення пасажирів на 24%, до 1,546 млн.
Продаж нових легкових автомобілів в Україні у 2024 році оцінено більш ніж у 125 млрд грн, що на 18% більше, ніж роком раніше, повідомляється в телеграм-каналі “Укравтопрому”.
Як повідомлялося, первинні реєстрації нових легкових авто в Україні торік, за даними “Укравтопрому”, зросли на 14% – до 69,6 тис. од., а за даними Auto-Consulting їхній продаж зріс на 9,8% – до 71,3 тис. од.
“Укравтопром” інформує, що близько половини витраченої на купівлю нових легковиків суми припало на п’ять автомобільних марок, а лідером стали авто японської Toyota – 18,3 млрд грн.
Другий результат у BMW – 16 млрд грн, на третьому місці Mercedes-Benz – 9,7 млрд грн, на четвертому – Volkswagen з 9,2 млрд грн, а завершує п’ятірку лідерів Renault – 6,4 млрд грн.
До десятки марок нових авто, на які українці не жаліли грошей, також потрапили Audi, Skoda, Lexus, Land Rover, Porsche.
Як повідомлялося, за даними “Укравтопрому”, у кількісному вираженні п’ятірку лідерів реєстрацій сформували Toyota (10,73 тис.), Renault (7,27 тис.), Skoda (5,03 тис.), Volkswagen (4,9 тис.) і BMW (4,83 тис.). Водночас Mercedes-Benz не увійшов до десятки лідерів, а в грудні-2024 посідав 12-й рядок за кількістю проданих легковиків.
Статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 30 листопада 2024 року мали 4 млн 234,49 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, що на 36,01 тис., або 0,9%, більше, ніж місяцем раніше, повідомляє Євростат.
“Найбільший абсолютний приріст кількості бенефіціарів спостерігався в Німеччині (+11 915; +1,0%), Чехії (+5 820; +1,5%) і Польщі (+4 045; +0,4%)”, – йдеться в інформації відомства.
Зазначається, що кількість людей, які перебувають під тимчасовим захистом, у листопаді скоротилася тільки в Італії (-1 270; -0,8%), Франції (-695; -1,2%) і Люксембурзі (-15; -0,4%).
Згідно з даними Євростату, Німеччина зі зростаючим відривом залишається країною з найбільшим числом біженців з України в ЄС і світі – 1 млн 152,62 тис. на кінець листопада, або 27,2% від загальної кількості бенефіціарів у ЄС.
До трійки лідерів входять також Польща – 987,93 тис., або 23,3% і Чехія – 385,19 тис., або 9,1%.
Слідом зі значним відставанням ідуть Іспанія – 224,29 тис., Румунія – 177,61 тис. та Італія – 164,41 тис.
Водночас Євростат уточнив, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, чий статус тимчасового захисту вже недійсний.
Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у листопаді 2024 року спостерігалася в Чехії (35,3), Польщі (27,0), Латвії та Естонії (по 25,5), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,4.
Повідомляється також, що станом на 30 листопада 2024 року на громадян України припадало понад 98,3% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (44,9%) одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (32,0%), тоді як дорослі чоловіки – менш як чверть (23,1%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,3%, дітей 33,3% і дорослих чоловіків 20,4%.
Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець листопада 2024 року було також у Словаччині – 130,47 тис., Нідерландах – 120,55 тис. та Ірландії – 109,18 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Бельгії – 85,44 тис., Австрії – 84,60 тис., Норвегії – 78,10 тис., Фінляндії – 68,78 тис., Болгарії – 67,54 тис., Швейцарії – 67,45 тис., Португалії – 64,78 тис. і Франції – 59,13 тис. (дані про дітей переважно не включені – Євростат).
Далі йдуть Литва – 48,01 тис., Латвія – 47,65 тис. осіб, Швеція – 46,00 тис., Данія – 38,92 тис., Угорщина – 38,89 тис., Греція – 32,37 тис., Естонія – 35,12 тис., Хорватія – 25,81 тис., Кіпр – 22,09 тис., Ісландія – 3,97 тис., Люксембург – 3,84 тис., Мальта – 2,20 тис. і Ліхтенштейн – 0,70 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2025 року по 4 березня 2026 року.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 16 січня 2025 року оцінювали в 6,303 млн, а загалом у світі – у 6,863 млн, що на 49 тис. більше, ніж на 16 грудня.
У самій Україні, за останніми даними ООН, 3,6 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), водночас приблизно 160 тис. осіб було переміщено з прифронтових районів на сході та півдні в період із травня по жовтень 2024 року у зв’язку з активізацією бойових дій.
Як зазначав на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Водночас Нацбанк у жовтневому інфляційному звіті знову погіршив прогноз відтоку з України 2024 року з 0,4 млн до 0,5 млн. Водночас оцінку відтоку на 2025 рік знижено з 0,3 млн до 0,2 млн.
У звіті Нацбанк підтвердив очікування початку повернення українців додому 2026 року, проте знизив прогноз чистого припливу до 0,2 млн із 0,4 млн.
http://relocation.com.ua/status-tymchasovoho-zakhystu-v-krainakh/
