Антимонопольний комітет України (АМКУ) дозволив німецькій логістичній компанії Hamburger Hafen und Logistik AG (HHLA) придбати інтермодальний термінал компанії Eurobridge Intermodal Terminal LLC, розташований у Батьєво Закарпатської області. Відповідний дозвіл опубліковано на сайті АМКУ 7 серпня.
Як повідомлялося раніше, новий термінал працюватиме під назвою HHLA Eurobridge Batiovo у форматі спільного підприємства між HHLA International GmbH та українською інвестиційною компанією Fortior Capital LLC. HHLA отримає контрольний пакет акцій і разом із дочірньою компанією METRANS продовжить розвиток терміналу.
Відзначається, що термінал HHLA Eurobridge Batiovo розташований поблизу кордону з ЄС на перетині декількох міжнародних залізничних коридорів, зокрема, України, Угорщини та Словаччини. Завдяки доступу до колій стандартної (1435 мм) і широкої (1520 мм) колії, термінал є вдалим рішенням для об’єднання європейських і українських логістичних мереж.
Власником групи Fortior Capital і бенефіціаром венчурних фондів «Фортіор Фінанс», «Фортіор 207» і ТОВ «Інтермодальний Термінал Євробрідж» є екс-директор з розвитку нових напрямків бізнесу СКМ Микола Нестеренко, який у 2021 році викупив частку Fortior Capital у партнера Олександра Камишина, призначеного тоді керівником «Укрзалізниці».
Нове опитування показує, що близько 69% респондентів в Україні вважають, що їхня країна повинна прагнути до якнайшвидшого припинення війни шляхом переговорів з Росією, про це свідчать дані, отримані Американським інститутом дослідження громадської думки Gallup.
«В останньому опитуванні Gallup в Україні, проведеному на початку липня, 69% респондентів висловилися за якнайшвидше завершення війни через переговори, тоді як 24% підтримують продовження боротьби до перемоги», – йдеться в повідомленні на сайті організації.
Також дослідження показує, що надії українців на вступ до НАТО та Європейського Союзу зникли, а підтримка керівництва США різко впала, українці все ще вважають ЄС, Велику Британію та США ключовими фігурами у припиненні війни. Однак більшість сумнівається, що це станеться найближчим часом.
“Хоча зараз переважна більшість українців виступає за якнайшвидше завершення війни шляхом переговорів, більшість скептично ставиться до того, що активні бойові дії закінчаться найближчим часом. Кожен четвертий (25%) вважає, що активні бойові дії, ймовірно, закінчаться протягом найближчих 12 місяців, хоча лише 5% вважають це «дуже ймовірним». Понад дві третини (68%) вважають, що активні бойові дії навряд чи закінчаться протягом наступного року”, – ідеться в дослідженні.
Зазначається, що погляди українців на США як на військового союзника кардинально змінилися з перших місяців війни.
“У 2025 році 16% українців схвалюють лідерство США, тоді як 73% висловлюють несхвалення, що є рекордним показником. Уся доброзичливість, яку Вашингтон накопичив 2022 року, коли 66% схвалювали лідерство США, зникла”, – повідомляють в інституті.
Незважаючи на різке несхвалення керівництва США, більшість українців усе ще вважає, що Вашингтон відіграє значну роль у завершенні війни.
«70% вважають, що США мають відігравати »значну роль” у мирних переговорах, що відповідає поглядам щодо країн ЄС (75%) та Великої Британії (71%). Хоча нещодавно в Туреччині відбулися деякі переговори, 55% українців підтримують її значну участь, що набагато нижче, ніж підтримка ЄС, Великої Британії та США”, – інформують соціологи.
Натомість сприйняття Німеччини цього року значно покращилося. “Рейтинг схвалення керівництва Берліна досяг рекордного рівня 63%, незважаючи на більш обережну позицію Німеччини в перші місяці війни. Рейтинг схвалення Росії залишається незначним (1%), а Китай, як і на початку війни, продовжує отримувати низькі оцінки (8%)”, – ідеться в дослідженні.
Україна вже давно висловлює бажання приєднатися до НАТО, що багато хто вважає надзвичайно важливим для довгострокової безпеки країни.
“У перші два роки війни були великі надії на швидкий вступ до НАТО, коли значна більшість (64% у 2022 році та 69% у 2023 році) очікувала, що Україну буде прийнято до Альянсу протягом наступного десятиліття. Надії на швидкий вступ до НАТО впали до 51% торік і продовжують знижуватися, досягнувши 32% у 2025 році… Тим часом відсоток тих, хто вважає, що Україна ніколи не буде прийнята до НАТО, зріс до 33%, що відповідає відсотку тих, хто очікує вступу протягом наступних 10 років”, – повідомляє Американський інститут дослідження громадської думки.
Результати дослідження базуються на вибірці з 1000 і більше респондентів віком від 15 років, які проживають в Україні. Деякі території, які перебувають під контролем Росії і населення яких становить близько 10%, були виключені з опитувань, проведених після 2022 року, через відсутність доступу.
Як повідомлялося, умовний мирний план Росії, який серед іншого передбачає істотне скорочення Україною армії, відмову від членства в НАТО і передачу під контроль Росії територій, контрольованих Україною, категорично відкидають 76% українців, можуть погодитися на вимоги Росії – 17%, про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології протягом 23 липня – 4 серпня 2025 року.
Турецьке агентство з питань співробітництва та координації (TİKA) передало Міжнародному дитячому центру «Артек» (Київська область) медичне обладнання для комплексної діагностики та обстеження дітей. Як повідомили Open4Business у прес-службі TİKA, поставка включає обладнання для кабінетів стоматолога, офтальмолога, отоларинголога, а також лабораторного аналізу. Допомога спрямована на розширення можливостей діагностики для дітей, у тому числі з соціально вразливих категорій та сільської місцевості.
За словами посла Туреччини в Україні Мустафи Левента Більгена, ініціатива «Артек» є важливим гуманітарним проектом, і Туреччина як дружня держава рада внести свій вклад у забезпечення медичного супроводу дітей.
«Така можливість комплексного обстеження може стати основою для подальшого лікування дітей в рамках державної системи охорони здоров’я», — заявив дипломат.
Координатор програм TİKA в Україні Яхья Кемаль Тунджа зазначив, що це не перша ініціатива агентства на базі «Артеку». Раніше були реалізовані проекти в сфері освіти. За його словами, новий напрямок дозволить більшій кількості дітей отримати доступ до якісних медичних послуг.
З української сторони участь у передачі обладнання взяв заступник міністра охорони здоров’я Євген Гончар. Він подякував турецькій стороні за підтримку і підкреслив важливість подібних проектів в умовах війни.
В даний час «Артек» щорічно приймає близько 11 тис. дітей з пільгових категорій з усіх регіонів України для оздоровлення та відпочинку.
Турецьке агентство з питань співробітництва та координації (TİKA) — державне агентство, підпорядковане віце-президенту Туреччини. Здійснює проекти міжнародної технічної та гуманітарної допомоги. В Україні агентство працює з 1997 року, реалізувавши десятки соціальних, освітніх та медичних ініціатив.
Українські металурги у січні-липні 2025 року збільшили виробництво чавуну на 6,7% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 4,361 млн тонн, повідомило об’єднання “Укрметалургпром”.
У липні виплавлено 621,1 тис. тонн чавуну, що нижче за червневий показник у 661,9 тис. тонн.
Для порівняння: за підсумками 2024 року виплавка чавуну зросла на 18,1% – до 7,090 млн тонн. У 2023 році цей показник знизився на 6,1% – до 6,003 млн тонн.
Пікове довоєнне виробництво чавуну в Україні у 2021 році становило 21,165 млн тонн.
Північний гірничо-збагачувальний комбінат (Північний ГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи “Метінвест”, на території цеху технічної води та шламового господарства активно веде роботи зі спорудження сучасного гідротехнічного об’єкту згущення відходів збагачення.
Згідно з інформацією компанії, комплекс дозволить комбінату зменшити витрати і знизити навантаження на навколишнє середовище за рахунок зменшення енергоспоживання та води.
При цьому уточнюється, що в рамках закупівлі для комплексу фінського професійного обладнання Metso Finland “Метінвест” отримав позику на EUR23,6 млн. Кредит забезпечуєься фінською експортно-кредитною агенцією Finnvera. Єдиним організатором і кредитором виступає Deutsche Bank, який отримував юридичний супровід від міжнародної юридичної фірми Norton Rose Fulbright.
У пресрелізі пояснюється, що концепцію нарощування існуючого хвостосховища Північного ГЗК з позначки +165 м до рівня +189 м із застосуванням технології згущення хвостів затвердили ще у 2015 році. Після розробки проєктної документації у березні 2021-го “Метінвест” повідомив про старт реалізації одного зі своїх найбільших високотехнологічних проєктів, управління яким взяли на себе фахівці “Метінвест Січсталь”. Через три роки після цього об’єкт планували увести в експлуатацію, але початок повномасштабної війни змусив поставити будівництво на паузу.
Керівник проєктів “Метінвест Січсталь” Володимир Сидоров зазначив, що до вимушеної зупинки вдалося зробити певний обсяг робіт.
“Було виконано проектування, розроблений базовий та детальний інжиніринг, проведені розрахунки. Ми визначилися з місцем будівництва, облаштували там штаб, закупили частину обладнання та розпочали підготовчі роботи. Безпосередньо на місці майбутнього комплексу нам довелося знімати верхній шар ґрунту, який був непридатний для будівництва, і замінювати на інший, що підходив за характеристиками. Саме на цей підготовчий період і припав початок активних бойових дій”, – пояснив Сидоров, слова якого наведено в повідомленні.
Проте рік тому, у липні 2024 року, компанія прийняла рішення про відновлення будівельних робіт, продовживши земляні роботи по укладанню та розрівнюванню завезеного ґрунту, а потім приступивши до етапу будівництва об’єктів комплексу згущення. Натепер, попри ризики воєнного часу, будівельники проводять роботи з улаштування пальової основи та ростверків, які забезпечать стійкість та надійність споруд гідротехнічного об’єкту.
“Найбільший виклик, з яким ми нині маємо справу, це брак кваліфікованих спеціалістів, як інженерів, так і робітників технічних спеціальностей. Ця проблема актуальна як для “Метінвесту”, так і для підрядних організацій, з якими ми співпрацюємо. Адже значна частина професіоналів сьогодні виконує роботу не на мирному будівництві, а на фронті”, – констатував керівник проєктів.
До того ж щодня підприємство стикається з ризиками обстрілів. Для безпеки людей ще на етапі підготовчих робіт встановили на майданчику одне укриття, а з початком будівельних робіт додали ще два. Убезпечити себе від проблем з енергозабезпеченням через можливі атаки на енергооб’єкти компанія вирішила за рахунок використання генераторів.
До кінця поточного року фахівці планують завершити забивку паль, бетонування фундаментів основних об’єктів комплексу. Найближчим часом також розпочнуть монтаж металоконструкцій насосної станції зворотнього водозабезпечення, згущувача №4 та об’єднаної пульпонасосної станції. Уведення в експлуатацію комплексу згущення пульпи проходитиме у три етапи. Завершення робіт по об’єкту наразі прогнозують на кінець 2027 року.
“Передова технологія згущення відходів збагачення із застосуванням безпечних реагентів для відокремлення води від твердих часток дозволить підприємству зменшити витрати на транспортування та не збільшувати площу розміщення хвостів. За рахунок цього у нас з’явиться реальна можливість зменшити собівартість концентрату та окатків, підвищити рентабельність та посилити свої позиції на ринку ЗРС”, – констатував директор з капітального будівництва та інвестицій ГЗК Дмитро Непомнящий, коментуючи відновлення будівництва комплексу згущення пульпи як відкриття нових перспектив для роботи Північного ГЗК.
Як повідомлялося, “Метінвест” на міжнародній конференції Ukraine Recovery Conference (URC) 2025 у Римі презентував, зокрема, проєкт згущення відходів на $189 млн. Новий комплекс зменшить обсяг перекачування шламу до хвостосховища в процесі збагачення залізної руди на 30%. Економія е/енергії – 125 МВт·год на рік.
Термін запуску проєкту – три роки.
ПівнГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Українські металургійні підприємства у січні-липні 2025 року скоротили виробництво загального прокату на 2,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,622 млн тонн, свідчать оперативні дані об’єднання “Укрметалургпром”.
Виплавка сталі за цей період знизилась на 7% – до 4,263 млн тонн.
У липні 2025 року в Україні вироблено 552 тис. тонн прокату та 580,5 тис. тонн сталі, тоді як у червні – відповідно 563 тис. тонн і 621,4 тис. тонн.
Для порівняння: у 2024 році виробництво прокату зросло на 15,8% – до 6,222 млн тонн, а сталі – на 21,6% – до 7,575 млн тонн. У 2023 році зростання прокату становило лише 0,4%, а виплавка сталі скоротилась на 0,6%.
