Українські підприємства у січні-жовтні 2025 року збільшили експорт брухту чорних металів на 52,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 345,197 тис. тонн зі 226,970 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, у жовтні експортовано 33,357 тис. тонн, у вересні – 28,785 тис. тонн, у серпні – 34,713 тис. тонн, у липні – 44,842 тис. тонн, у червні – рекордні 47,691 тис. тонн, у травні – 28,6 тис. тонн, у квітні – 46,321 тис. тонн, у березні – 39,908 тис. тонн, у лютому – 25,284 тис. тонн, у січні –15,696 тис. тонн брухту.
У грошовому вимірі вивезення брухту за січень-жовтень зросло на 43,4% – до $103,052 млн з $71,862 млн.
Експорт брухту у зазначений період формально здійснювався переважно до Польщі (81,08% поставок у грошовому вимірі), Греції (6,19%) та Італії (5,47%).
За 10 місяців поточного року Україна імпортувала 34 тонни брухту на $13 тис. з Польщі (53,85%), Сейшельских островів (30,77%) та Британських Віргінських Островів (7,69%).
Як повідомлялося, через різке зростання вивезення стратегічної сировини з України Міністерство економіки ініціювало запровадження режиму ліцензування та квотування експорту брухту зі встановленням нульового обсягу квоти. Наразі проходить публічне обговорення проекту відповідної постанови. Очікується, що її реалізація сприятиме безперебійній роботі металургійної та ливарної галузей промисловості України, а також стабілізації ситуації із забезпеченням потреби брухту на внутрішньому ринку України.
Брухтозбиральні підприємства України в 2024 році наростили експорт брухту чорних металів на 60,7% порівняно з 2023 роком – до 293,190 тис. тонн зі 182,465 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення брухту за рік зросло на 73,2% – до $91,311 млн з $52,723 млн.
Гірничорудні підприємства України у січні-жовтні поточного року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вимірі на 4,41% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 26 млн 565,296 тис. тонн з 27 млн 790,352 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, за цей період валютна виручка від експорту ЗРС зменшилася на 14,3% – до $2 млрд 7,246 млн з $2 млрд 341,865 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого до Китаю (44,49% поставок у грошовому вимірі), Словаччини (16,97%) та Польщі (16,78%).
Крім того, Україна за січень-жовтень 2025 року імпортувала ЗРС на $86 тис обсягом 118 тонн з Нідерландів (51,16%), Італії (33,72%) та Норвегії (15,12%), тоді як в аналогічному періоді минулого року ввезла 835 тонни на $261 тис.
Як повідомлялося, Україна в 2024 році наростила експорт ЗРС на 89,8% порівняно з 2023 роком – до 33 млн 699,722 тис. тонн, валютний виторг зріс на 58,7% – до $2 млрд 803, 223 млн. грн.
Україна за 2024 рік імпортувала ЗРС на $414 тис. у сумарному обсязі 2,042 тис. тонн, тоді як у 2023 році цієї сировини ввезено 250 тонн на $135 тис. У 2023 році експорт ЗРС знизився у натуральному вимірі на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн. Валютний виторг становив $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Імпортовано ЗРС на $135 тис. сумарно 250 тонн.
Металургійні підприємства України в січні-жовтні поточного року наростили надходження від експорту чорних металів на 1,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $2 млрд 705,363 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, на чорні метали за цей період припало 8,12% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 7,68% за січень-жовтень-2024.
У жовтні надходження від експорту склали $312,781 млн, тоді як попереднього місяця – $308,547 млн.
Водночас Україна за січень-жовтень-2025 збільшила імпорт аналогічної продукції на 14,5% – до $1 млрд 433,839 млн. У жовтні ввезено продукції на $136,266 млн.
Крім того, у січні-жовтні-2025 Україна зменшила експорт металовиробів на 3,1% – до $774,144 млн. У жовтні їх експортовано на $81,836 млн.
Імпорт металовиробів за цей період зріс на 16,4% – до $1 млрд 46,223 млн. У жовтні цієї продукції ввезено на $145,558 млн.
Як повідомлялося, метпідприємства України у 2024 році наростили надходження від експорту чорних металів на 16,9% порівняно з попереднім роком – до $3 млрд 96,343 млн. Водночас Україна за минулий рік наростила імпорт аналогічної продукції на 13,1% – до $1 млрд 478,814 млн.
Україна у 2023 році скоротила надходження від експорту чорних металів на 41,6% порівняно з 2022 роком – до $2 млрд 647,72 млн, на чорні метали за цей період припало 7,3% загального обсягу надходжень від експорту товарів, тоді як за 2022 рік частка становила 10,3%. Водночас Україна за 2023 рік наростила імпорт аналогічної продукції на 37% – до $1 млрд 307,05 млн.
Крім того, у 2023 році Україна знизила експорт металовиробів на 16,6% порівняно з 2022 роком – до $877,92 млн. Водночас імпорт металовиробів зріс на 40,3% – до $902,57 млн.
За даними аналітичного звіту Relocation, середня ціна вторинного житла в Іспанії в жовтні 2025 року досягла історичного максимуму €2 555 за кв. м, що на 15,7% більше в річному вираженні і на 1,5% більше проти вересня. На окремих ринках зростання було ще вищим: у провінції Малага в серпні середня ціна вторинного житла піднялася до €3 842 за кв. м, +13,8% р-р. Загальнонаціональний індекс цін на житло INE за II квартал фіксував +12,7% р-р, при цьому вторинне житло зростало на 12,8%.
На ціни в Іспанії тисне дефіцит пропозиції, високий попит у прибережних провінціях і на островах, а також стійка активність іноземних покупців. За оцінкою Relocation, до 80% потенційних покупців стикаються з проблемою доступності та нестачею відповідних об’єктів, що додатково підштовхує ціни вгору.
Лідери динаміки по регіонах − Коста-дель-Соль, Балеарські та Канарські острови, провінції Аліканте та Валенсія. У великих агломераціях Мадрида і Барселони підтримка попиту зберігається за рахунок ринку оренди і обмеженого будівництва.
Прогнози іспанських ділових видань на 2025-2026 роки передбачають подальше зростання на 4-6% при нестачі нової пропозиції на ринку.
Румунські правоохоронні органи затримали колишнього сенатора Маріуса Овідіу Іселе за підозрою в спробі дати хабар у розмірі €1 млн міністру оборони Іонуту Моштану для сприяння угоді з боєприпасами. За версією слідства, схема передбачала закупівлю снарядів радянського зразка в Казахстані, їх ввезення і «ребрендинг» в Румунії з подальшим продажем через посередника в Болгарії для поставок в Україну. Про це повідомляє «Радіо Свобода» з посиланням на матеріали розслідування і учасників подій.
Глава держкомпанії Romtehnica Разван Мінку повідомив, що до нього зверталися з пропозицією задіяти контакти в Казахстані для перепродажу боєприпасів, але він вважав пропозицію підозрілою і відмовив. Посередником виступав політик Октавян Берчяну, який звернувся до правоохоронних органів і зробив 17 прихованих записів зустрічей з Іселе. Суд обрав екс-сенатору запобіжний захід у вигляді 30 діб попереднього ув’язнення.
Повідомляється також про болгарського бізнесмена Романа Іванова Ангелова, єдиного власника фірми Sofia Arm Tech, яка отримала в 2024 році ліцензію на міжнародну торгівлю зброєю. Його місцезнаходження невідоме, на запити журналістів він не відповів. Міністр оборони заявив у соцмережах, що відмовився від будь-яких зустрічей і що спроба «купити його вплив» була відкинута.
У виданні зазначають, що ініціатори розраховували в майбутньому залучити кошти з європейської програми Rearm Europe для підтримки оборонної промисловості країн ЄС, однак схема залишалася на стадії спроб і не була реалізована.
Rearm Europe запущена Єврокомісією в березні 2025 року для стимулювання випуску озброєнь в країнах ЄС. Romtehnica є уповноваженим посередником Міноборони Румунії з міжнародних закупівель і продажів озброєнь і військової техніки.
В Україні цього року в чотири рази зменшилась площа лісових пожеж. Площа пожеж в лісах ДП «Ліси України» (без Ізюмського надлісництва) склала лише 1,5 тис. га. порівняно з 6 тис. га у 2024 році. Про це повідомив керівник підприємства Юрій Болоховець.
За його словами, з початку року лісовими пожежами в Європейському Союзі знищено понад мільйон гектарів лісів, що є рекордом за останні двадцять років. Наприклад, в сусідній до України Румунії згоріло 126 тис. га лісових угідь. В Україні до негативних кліматичних чинників додаються військові – значна частка загорянь пов’язана з падіннями ракет та дронів. Проте відсоток втрати лісів внаслідок пожеж на порядок менше ніж в ЄС.
Найбільш проблемним залишається Ізюмському надлісництво, до якого цього року увійшли три деокуповані лісгоспи Харківщини. Торік тут вигоріло майже 13 тис. га лісу. Після приєднання до ДП «Лісів України», зазначають на підприємстві, у лісгоспи була передана нова пожежна техніка та інструменти, працівникам лісової охорони підвищили зарплати. У результаті площу пожеж у Ізюмському надліснинцтві вдалося скоротити у майже 8 разів до 1,8 тис. га.
В ДП «Ліси України» пояснюють, що зменшити площу пожеж вдалось завдяки закупкам нової пожежної техніки. Цього року у більшість філій підприємства відправлені десятки нових лісопожежних модулів, які здатні дістатися туди, де не проїде великий пожежний автомобіль. Нещодавно оголошено чергові тендери на закупівлю 50 модулів для встановлення в кузови пікапів та 20 причіпних платформ із уже змонтованими лісопожежними модулями.
Також збільшена в середньому на 20% оклади працівників лісової охорони.
За два роки ДП «Ліси України» влаштувало понад 100 нових сучасних рекреаційних пунктів, наявність яких у рази зменшує ризик виникнення пожеж, спричинених людським фактором. У цьому році відкрито ще 50. Як зазначають на підприємстві, це повноцінні комплекси для безпечного дозвілля у лісі з усією інфраструктурою (дитячі та спортивні майданчики, вода, електроенергія, вбиральні, мангали тощо).
Крім того, лісівники продовжують масштабні інвестиції у протипожежну інфраструктуру. Цього року влаштувано 38,8 тис. км мінералізованих смуг та проведено догляд за 183,4 тис. км існуючих. ДП «Ліси України» утримує 3,5 тис. пожежних водойм, обладнує їх пірсами, встановлює водонакопичувальні резервуари, щоб навіть у спеку в кожній зберігався необхідний запас води.
Тривають роботи щодо закупівлі та встановленню 30 нових телевізійних систем спостереження та будівництву 24 нових спостережних веж. Задача повністю перекрити системою відеонагляду лісові масиви з високим ризиком виникнення пожеж. Загалом підприємство експлуатує майже 500 таких веж.
Для запобіганню масштабним пожежам у майбутньому «Ліси України» відмовилось від висадки чистих хвойних насаджень, створюючи виключно мішані ліси з хвойних та листяних порід, які є більш стійкими до змін клімату та менш вразливими для пожеж.
