Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат (ЖЦПК, Львівська обл.) у січні-лютому випустив продукцію на 94,1 млн грн, що на 57,9% більше за аналогічний показник двох місяців 2022 року.
Згідно зі статистичними даними, наданими агентству “Інтерфакс-Україна” асоціацією “УкрПапір”, у натуральному виразі більш ніж удвічі збільшився випуск гофротари – до 3,5 млн кв. м.
Крім того, комбінат випустив 2,35 тис. тонн тарного картону (у 2,1 раза більше) і 0,72 тис. тонн паперу (на 55,4% більше).
ЖЦБК має у своєму розпорядженні потужності паперового виробництва (папір-основа для гофрування, картон-лайнер, обкладочний папір) 43 тис. тонн на рік, картонного виробництва – 50 тис. тонн, гофрокартону та гофроупаковки – 120 млн кв. м, литої тари (лоток для 30 шт. яєць) – 72 млн шт. на рік.
Як повідомлялося, цього року комбінат розпочав виробництво нового в галузі виду офісного паперу графічного призначення з переробленої макулатури.
Як повідомлялося з посиланням на дані асоціації, загалом у січні-лютому випуск паперу та картону в Україні основними підприємствами галузі скоротився на 15% до аналогічного майже довоєнного періоду 2022 року – до 87,31 тис. тонн, а картонних ящиків – лише на 0,6%, до 78,5 млн кв. м.
Жидачівський ЦБК 2022 року випустив товарну продукцію на 510,8 млн грн, що на 23,1% більше, ніж роком раніше, Ізмаїльський ЦКК – на 235,7 млн грн (на 2,6% менше).
Уряд Данії 2023 року створить Фонд у розмірі 7 млрд данських крон DKK ($1,01 млрд) для військової, цивільної та бізнес-допомоги Україні, повідомляє уряд Данії.
“Ситуація в Україні надзвичайно серйозна, і потреба в значній підтримці є гострою. Боротьба України за свободу – це боротьба за демократичні цінності та суспільство. Тому уряд об’єднав зусилля з переважною більшістю в данському парламенті, щоб створити фонд у розмірі близько 7 млрд DKK у 2023 році”, – повідомило міністерства фінансів Данії на офіційному сайті в середу.
Як уточнюється в повідомленні, крім того, на 2024-2027 рр. виділено кошти для фінансування заміни, пов’язаної з військовими внесками, зробленими у 2022 і 2023 рр.
Як повідомляється, Фонд складатиметься з трьох частин.
Перша. Військова підтримка у вигляді зброї, іншої військової техніки та навчання персоналу – близько 5,4 мільярда DKK у 2023 році.
Друга частина. Цивільна підтримка, спрямована на гострі гуманітарні проблеми, а також на довгострокову реконструкцію – 1,2 мільярда DKK.
Третя частина. Підтримка бізнес-ініціатив, які дають данським компаніям можливість зробити внесок у відновлення України – 0,4 мільярда DKK.
Коментуючи подію, міністр закордонних справ Данії Ларс Лекке Расмуссен заявив: “Українці борються не лише за власну свободу, а й за безпеку всієї Європи. З цим фондом ми виводимо підтримку України Данією на новий рівень. Не в останню чергу це стосується бізнес-сфери. Данські компанії можуть постачати багато чого з того, чого не вистачає Україні, наприклад, питну воду, централізоване опалення та продукти харчування”.
Як повідомляється, МЗС Данії має намір помножити зусилля “для допомоги датським компаніям у виході на український ринок і виділити більше коштів на створення кращих умов для ризикованих інвестицій датських компаній в Україні. Це гарна новина як для українського, так і для данського бізнесу”.
Президент України Володимир Зеленський подякував Данії за заснування Фонду підтримки України.
“Щиро вдячний парламенту Данії, прем’єр-міністру та уряду за заснування Фонду підтримки України. Понад $1 млрд на військову, гуманітарну та економічну допомогу Україні – це запорука наближення нашої спільної перемоги над агресором і повернення миру в Європу!” – написав він у середу в “Твіттер”.
Ціни на нафту підвищуються в середу після падіння напередодні до мінімумів з грудня минулого року на збільшених побоюваннях рецесії в США внаслідок проблем у банківському секторі.
Вартість травневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:05 кв становить $78,52 барель, що на $1,07 (1,38%) вище від ціни на закриття попередньої сесії. У вівторок ці контракти подешевшали на $3,32 (4,1%), до $77,45 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на квітень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) піднялася до цього часу на $1,09 (1,52%), до $72,42 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість контрактів знизилася на $3,47 (4,6%), до $71,33 за барель.
Ф’ючерси як на Brent, так і на WTI закрилися у вівторок на мінімумах з 9 грудня.
“Нафтовий ринок поводиться так, ніби рецесія в економіці неминуча, – зазначає аналітик Price Futures Group Філ Флінн, слова якого наводить Market Wach. – З урахуванням сигналів збільшення попиту в Китаї і відкату долара США, можна було б очікувати, що нафта витримає всі ці економічні потрясіння”.
ОПЕК у вівторок зберегла прогноз зростання світового попиту на нафту у 2023 році на рівні 2,3 млн б/д. Організація трохи підвищила прогнози для перших трьох кварталів 2023 року і знизила для четвертого.
Як ідеться в щомісячному звіті, активніше зростання попиту в Китаї компенсує спад у США та Європі.
У середу Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) оприлюднить свій огляд.
Уряд України скасував необхідність отримання узгодження Держрезерву при видачі Міністерством економіки ліцензій на імпорт в Україну цукру-сирцю з тростини в межах тарифної квоти.
Відповідне рішення в рамках дерегуляції економіки уряд ухвалив на засіданні у вівторок, передає Мінекономіки з посиланням на слова віце-прем’єра – голови Мінцифри Михайла Федорова.
Попередньо питання оптимізації видачі цього погодження розглядалося Міжвідомчою робочою групою з прискореного перегляду інструментів держрегулювання господарської діяльності під головуванням його та першого віцепрем’єр-міністра – міністра економіки Юлії Свириденко.
Як повідомлялося, Міжвідомча робоча група з прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності створена рішенням уряду 13 січня 2023 року з метою спрощення регуляторного середовища для бізнесу.
Кабінет міністрів погодив звільнення голів Луганської, Одеської та Хмельницької обласної державної адміністрації.
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram, відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду у вівторок.
Зокрема, уряд схвалив проєкти указу президента про звільнення Сергія Гайдая з посади голови Луганської обласної військової адміністрації, Максима Марченка Максим – з посади голови Одеської обласної державної адміністрації та Сергія Гамалія – з посади голови Хмельницької обласної державної адміністрації.
Фонд розвитку культури та мистецтва Узбекистану представляє новий виставковий проект «Археологічні скарби Узбекистану. Від Олександра Македонського до Кушанської імперії».
Виставка, присвячена археологічним знахідкам охоплює період від правління Олександра Македонського у другій половині IV століття до н. до кінця Кушанського правління в IV столітті н.е., проходитиме у двох просторах – у галереї Джеймса Симона та в Новому музеї Берліна.
Археологічні скарби Узбекистану. Від Олександра Македонського до Кушанської імперії» буде відкрито з 4 травня 2023 року до 14 січня 2024 року.
