Введення в експлуатацію житла в Україні за підсумками 2022 року скоротилося на 37,8% порівняно з 2021 роком – до 7 млн 110,2 тис. кв. м, повідомила Державна служба статистики.
Згідно з повідомленням, у містах 2022 року введено в експлуатацію 4 млн 752 тис. кв. м житла (66,8% загального обсягу), у сільській місцевості – 2 млн 357 тис. кв. м. Водночас 39,1% загального обсягу житла введено в одноквартирних будинках, 60,7% – у будинках із двома і більше квартирами, менше ніж 0,1% – у гуртожитках.
Загалом за минулий рік в експлуатацію введено 92,5 тис. квартир, що на 38,9% менше, ніж 2021 року. Водночас у містах введено 68,9 тис. квартир, у селах – 23,6 тис. квартир.
За підсумками 2022 року найбільше житла введено в Київській (1 млн 456,9 тис. кв. м, 20,5% загального обсягу), Львівській (720,5 тис. кв. м, 10,1%), Одеській (694,3 тис. кв. м, 9,8%), Івано-Франківській (493,2 тис. кв. м, 6,9%) та Вінницькій (404,5 тис. кв. м, 5,7%) областях і Києві (908 тис. кв. м, 12,8%).
Згідно зі статданими, зростання обсягу введення житла до попереднього року зафіксовано у Вінницькій (на 10,6 відсоткових пункти), Чернігівській (на 7 п. п., до 102,9 тис. кв. м) і Полтавській (на 47,9 п. п., до 235,9 тис. кв. м) областях. Решта областей показали скорочення обсягів введеного житла.
Дані наведено з урахуванням житла, введеного згідно з тимчасовим порядком прийняття в експлуатацію будинків, зведених без дозволу на виконання будівельних робіт, а також без урахування тимчасово окупованої території Криму та Севастополя і частини тимчасово окупованих територій у Донецькій і Луганській областях, нагадує Держстат.
АТ “Оператор газорозподільної системи “Волиньгаз” 28 лютого оголосило тендер необов’язкового страхування автоцивільної відповідальності (ОСЦПВ), повідомляють у системі електронних держзакупівель ProZorro.
Очікувана вартість закупівлі послуг становить 150 тис. грн.
Документи на участь у тендерах приймаються до 9 березня
Детективи Бюро економічної безпеки України (БЕБ) ініціювали арешт понад 450 легкових автомобілів і мікроавтобусів одного з найбільших у країні дистриб’юторів тютюнової продукції, майно вилучено для забезпечення відшкодування збитків у розмірі 270 млн, завданих державі незаконною діяльністю компанії.
Як повідомляється на Facebook-сторінці відомства у вівторок, посадові особи згаданої компанії у 2020-2021 рр. документально оформили продаж тютюнових виробів для низки підприємств з ознаками фіктивності.
“Загальна вартість реалізованих підакцизних товарів становить 1,17 млрд грн. Насправді, жодного продажу тютюнових виробів цим товариствам не здійснювалося. Фактично реалізація відбувалася поза обліком за готівку, у т.ч. через мережу магазинів роздрібної торгівлі. Відповідно, компанія для приховування таких господарських операцій не відображала їх у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності підприємства”, – зазначається в повідомленні БЕБ.
Відомство наголосило, що за допомогою таких оборудок дистриб’ютор тютюнової продукції умисно ухилився від сплати податку на прибуток та акцизного податку, що призвело до фактичного ненадходження до держбюджету понад 270 млн грн.
Крім того, БЕБ встановило, що у власності товариства перебувають понад 450 автомобілів, які, ймовірно, були придбані протиправним шляхом унаслідок умисного ухилення від сплати податків і використовувалися для транспортування згаданих тютюнових виробів.
“З метою збереження речових доказів та унеможливлення протиправних дій із транспортними засобами, а надалі забезпечення відшкодування завданих державі збитків, детективи БЕБ скерували клопотання про арешт рухомого майна дистриб’ютора, яке суд задовольнив”, – зазначається в повідомленні Бюро.
Раніше, 16 січня, правоохоронці повідомили про підозру генеральному директору компанії – найбільшого дистриб’ютора тютюнових виробів в Україні в умисному ухиленні від сплати податків, при цьому не надавши інших даних про неї.
Того ж дня дистриб’юторська компанія “Тедіс Україна” заявила, що вважає безпідставною і жодним чином юридично необґрунтованою підозру її генеральному директору Тарасу Корніяченку в ухиленні від сплати податку на прибуток та акцизного податку на загальну суму понад 270 млн грн. Тим самим “Тедіс Україна” підтвердила, що підозру Офісу генпрокурора висунуто проти неї.
Як повідомлялося, Офіс генерального прокуратура в січні повідомив генеральному директору компанії – найбільшого дистриб’ютора тютюнових виробів про підозру в умисному ухиленні від сплати податків. За інформацією прокуратури, компанія протягом 2020 року та першого півріччя 2021 року документально відобразила реалізацію тютюнових виробів на адресу трьох підприємств з ознаками фіктивності на загальну суму 1,17 млрд грн, у той час як реальний продаж продукції не відбувся. Надалі ці підприємства з ознаками фіктивності в податковій звітності документально відобразили реалізацію інших товарів – м’ясної продукції та палива.
Таким чином, керівника тютюнової компанії обвинувачують в умисному ухиленні від сплати до державного бюджету податку на прибуток та акцизного податку на загальну суму понад 270 млн грн.
Зі свого боку, “Тедіс” на своєму сайті заявив, що порушена проти його гендиректора кримінальна справа стосується низки суб’єктів господарсько-підприємницької діяльності, з якими компанія мала фінансово-господарські операції у 2020 році. У рамках зазначеної справи БЕБ запитувало у компанії документи, що підтверджують фінансово-економічні відносини з контрагентами, які “Тедіс” надав.
“Слід зазначити, що наприкінці 2021 року Південним управлінням Офісу великих платників Державної податкової служби України було проведено планову податкову перевірку щодо дотримання компанією податкового та бюджетного законодавства за період 2017-2020 років. У межах проведеної податкової перевірки з боку перевіряючих органів не виникло жодних претензій/зауважень щодо взаємовідносин компанії та її контрагентів, зокрема тих, що фігурують у кримінальній справі”, – зазначається в офіційній заяві дистриб’ютора.
“Тедіс Україна” – одна з найбільших українських дистриб’юторських компаній з регіональною мережею з 32 структурних підрозділів і близько 45 тис. точок роздрібних продажів. Штат компанії до повномасштабного російського вторгнення налічував 2,3 тис. співробітників.
Державне ПАТ “Сумихімпром” розпочало поетапне відновлення після вимушеного зупинення діяльності підприємства торік, що тривало майже пів року після потрапляння снарядів на територію заводу та пошкодження окремих об’єктів.
“Ми завершили відновлювальні роботи, капремонти і вже у квітні запускаємо базові цехи підприємства. Запрацює весь технологічний цикл”, – повідомив виконавчий директор ПАТ Володимир Волков на нараді Спілки хіміків України.
За його словами, планується завантажити в повному обсязі цехи з випуску мінеральних добрив, пігментів і сірчанокислотне виробництво.
“Уже у квітні наші потужності зможуть щомісяця виробляти 20-25 тис. тонн добрив на місяць із поетапним збільшенням обсягів до 35 тис. тонн на місяць, близько 1800 тонн двоокису титану і 35-40 тис. тонн сірчаної кислоти на місяць”, – сказав директор.
Він зазначив, що на найближчі місяці вже сформовано значний пакет замовлень.
“Ми повинні виконати виробничий план, який передбачає випуск понад 200 тис. тонн складних добрив протягом півроку”, – наголосив Волков, зазначивши, що власне виробництво дає змогу знизити ризики імпортних поставок під час війни.
Керівник “Сумихімпром” уточнив, що виробнича програма добрив налаштована під попит українських аграріїв.
“Ми вироблятимемо весь класичний асортимент високоефективних гранульованих NPK і NP добрив, що містять усі основні поживні елементи. Ми можемо виготовити добрива із заданими стандартними властивостями в повній відповідності з потребами клієнтів”, – підкреслив Волков.
“Сумихімпром” – одне з найбільших вітчизняних підприємств з випуску складних мінеральних добрив, двоокису титану, сірчаної кислоти та інших видів неорганічної хімії. Підприємство входить до трійки бюджетоутворюючих підприємств міста Суми та області і виробляє понад 30 марок NPK-добрив із різним співвідношенням поживних речовин для різних ґрунтових і кліматичних зон.
Генеральний секретар Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) Матіас Корман анонсував відкриття Офісу ОЕСР в Україні (Київ) 1 березня.
“Я можу підтвердити, що починаючи із завтрашнього дня відкриється офіційний Офіс нашого представництва в Києві”, – сказав Корман на спільному брифінгу з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем у Києві у вівторок.
Генсек подякував посольству Словаччини за надання приміщень для Офісу.
Крім того, він подякував Польщі, Румунії, Латвії, Литві, Естонії за фінансову підтримку створення цього Офісу.
“Співробітники нашого Офісу будуть співпрацювати з вашим урядом щодо розробки програми для України в рамках ОЕСР, щоб ми могли допомогти вам досягти всіх пріоритетів, які поставлені в рамках програми реформ вашого уряду за стандартами і принципами ОЕСР, як майбутнього члена цієї організації”, – сказав Корман.
Сукупний бюджет проєктів технічної допомоги, що реалізовуватимуться в Україні в рамках Міжнародної кліматичної ініціативи, становитиме EUR44,5 млн, до них увійдуть як нові проєкти, так і ті, що планували запустити до війни, або роботу яких було тимчасово припинено з початком бойових дій.
Як повідомляється на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України у вівторок, такі ініціативи обговорювали в Берліні під час зустрічі української делегації на чолі із заступником міністра Олександром Краснолуцьким із представниками Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини, Федерального міністерства довкілля, охорони природи, безпеки ядерних реакторів і захисту прав споживачів Німеччини, Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) і Секретаріату ІКІ.
Німецькі проєкти, зокрема, охоплюватимуть питання підтримки України у виконанні Паризької угоди та адаптації до наслідків зміни клімату в Чорноморському регіоні, створення системи торгівлі квотами на викиди, формування політики низьких викидів, збереження лісів у Карпатах, підвищення спроможності України долати наслідки війни та інтегруватися в ЄС. Крім того, йшлося про приєднання України до кліматичного клубу, який зараз формують країни Євросоюзу.
Крім того, уряд Німеччини готовий допомогти Україні з будівництвом реабілітаційних центрів для постраждалих від війни тварин, які передбачені в плані післявоєнного відновлення України.
За словами Краснолуцького, Україна прагне застосовувати найкращі практики, які є сьогодні в Європі, для свого відновлення та розвитку.
