Міжнародний фонд захисту тварин IFAW підписав меморандум про співпрацю з Save Pets of Ukraine
IFAW (International Fund for Animal Welfare) – це один з найбільших благодійних фондів з охорони та захисту тварин у світі, заснований у 1969 році. Окрім порятунку та захисту диких тварин, IFAW відомий своєю роботою з допомоги собакам та котам. Саме тому фонд обрав своїм партнером в Україні ініціативу Save Pets of Ukraine, засновану українським виробником харчування для котів та собак Kormotech. Save Pets of Ukraine надає корм, вакцини, медичні препарати для притулків та зооволонтерів, що опікуються безпритульними тваринами.
В рамках співпраці ініціатива Save Pets of Ukraine та фонд IFAW будуть передавати корм чотирилапим, що постраждали від війни. Перші поставки заплановані у притулки Київської, Харківської, Дніпропетровської, Львівської, Житомирської та Одеської областей.
З початку повномасштабного вторгнення ініціатива Save Pets of Ukraine надала понад 1 мільйон кілограмів корму та врятувала близько 250 000 чотирилапих по всій Україні. В січні 2023 ініціатива запустила пілотну програму патронажу притулків. Проєкт передбачає лікування, вакцинацію, обробку від паразитів, стерилізацію, чіпування тварин, надання їм паспорту, корму та інших необхідних речей. Кінцевою метою програми є прилаштування тварин у сім’ї. Наразі під патронажем перебувають 57 тварин з 4 притулків. В майбутньому планується розширити програму до 50 притулків на рік.
IFAW систематично допомагає тваринам в Україні, що страждають від наслідків повномасштабного вторгнення. За перші 6 місяців війни фонд надав організаціям в Україні 63 гранти загальною сумою понад 1 мільйон доларів США, що були спрямовані на допомогу більше ніж 75 тисячам тварин. Крім того, за сприяння та допомоги IFAW було запущено програму безкоштовної вакцинації та чіпування 20 тисяч тварин, а також стерилізації 4 тисяч чотирилапих у Києві, Львові, Харкові та Одесі.
Також завдяки фінансуванню та підтримці фонду IFAW в Україні врятували 4 левенят та маленьку чорну пантеру, що постраждали вій війни. Спершу малюків вивезли до Польщі, а далі левенята поїхали до Заповідника диких кішок у США, а пантера – до Центру порятунку диких тварин у Франції.
IFAW
IFAW (Міжнародний фонд захисту тварин) — це глобальна некомерційна організація, яка допомагає тваринам, об’єднує експертів та звичайних людей і працює у більше ніж 40 країнах світу. Фонд рятує, реабілітує та випускає тварин, а також відновлює та захищає їхнє природне середовище існування.
Kormotech
Kormotech – глобальна сімейна компанія з українським корінням, яка з 2003 року виробляє високоякісне харчування для домашніх тварин. Раціони розробляються власним R&D-центром у співпраці з європейськими та американськими консультантами. Компанія має виробничі потужності в Україні та в ЄС, успішно експортує до 33 країн продукцію власних брендів Optimeal, CLUB 4 PAWS, Гав!, Мяу! та власних торгових марок партнерів. Асортимент налічує понад 650 позицій. Кормотех – лідер в Україні та входить до ТОП-10 найбільш динамічних та до ТОП-51 найпотужніших виробників зоогалузі у світі за версією Petfood Industry.
Save Pets of Ukraine
Save Pets of Ukraine – Всеукраїнська ініціатива з комплексної допомоги чотирилапим під час війни. Заснована українським виробником харчування для котів та собак Kormotech. Ініціатива реалізується у партнерстві з ГО «Елемент життя», а також благодійним фондом U-Hearts, партнером із залучення допомоги від глобальної спільноти.
Save Pets of Ukraine об’єднала десятки неприбуткових та бізнесових організацій та приватних донорів у США, Англії, Європі та Україні.
На даний момент ініціатива надає корм для притулків та зооволонтерів, медичні препарати ветеринарам та впроваджує комплексну підтримку притулків для котів та собак. Протягом 9 місяців діяльності нашій ініціативі вдалось допомогти уже 250 000 чотирилапих по всій Україні.
Попит на офісні приміщення в Європі різко відновився торік, оговтавшись від наслідків пандемії коронавірусу, що сприяло зростанню орендної плати та частково компенсувало корекцію цін, пов’язану зі зростанням процентних ставок, йдеться в огляді Cushman & Wakefield.
За інформацією експертів, загалом у Європі 2022 року було здано в оренду 12,6 млн кв.м офісних приміщень. Показник зріс на 15% порівняно з попереднім роком, коли багато співробітників компаній працювали віддалено через пандемію.
Орендна плата збільшилася на 6,2% у четвертому кварталі 2022 року порівняно з роком раніше. Це найшвидше зростання в річному вираженні з середини 2008 року.
Активний попит на офісні приміщення частково пояснюється тим, що компанії прагнуть повернути співробітників в офіси після зняття антиковідних обмежень.
“Орендарі сфокусувалися на тому, щоб зайняти найкращі у своєму сегменті офіси в найпривабливіших місцях, щоб залучити й утримати співробітників”, – сказав директор з аналітики даних Cushman & Wakefield Найджел Алмонд.
Компанії також хочуть зайняти офіси в будівлях, що відповідають екологічним стандартам, які стали більш жорсткими, зазначив експерт.
Аналітики зафіксували зростання активності на 23 з 30 європейських ринків офісних будівель, які вона відстежує. Тим часом воно виявилося недостатньо активним, щоб компенсувати збільшення кількості вільного офісного простору.
За даними компанії, загальна площа доступних офісів у Європі збільшилася на 0,7%, до 22,6 млн кв.м. Найнижчий рівень доступності було зафіксовано в Люксем¬бузі – 4,2%.
Концерн “Міські теплові мережі” (Запоріжжя) 17 лютого заявив про намір укласти з СК “Арсенал Страхування” (Київ) договір обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, цінову пропозицію мала СК “Арсенал Страхування” – 281,845 тис. грн за очікуваної вартості 416,7 тис. грн.
Компанія була єдиним учасником тендера.
СК “Арсенал Страхування” є правонаступником СК “Арсенал-Дніпро”, що працює в Україні з 2005 року. Представлена у всіх обласних центрах і деяких великих містах країни.
Вуличний кіт з надлишковою вагою на ім’я Гацек став настільки популярним серед туристів польського міста Щецин, що отримав окрему мітку в Google Maps з позначкою “визначна пам’ятка”, повідомляє портал Oddity Central.
“Чорно-білий вуличний кіт із надлишковою вагою, який мешкає в польському місті Щецин, на основі тисяч відгуків у пошуковій системі Google здобув рейтинг 4,9 зірок із 5 і став найпопулярнішою туристичною пам’яткою міста. Також Гацек отримав окрему мітку в Google Maps”, – пише портал.
Як уточнює видання, у Гацека майже 2,6 тис. відгуків у Google, це більше ніж у будь-якої іншої пам’ятки Щецина.
Як зазначає портал, Щецин – це середньовічне місто на північному заході Польщі, куди багато туристів приїжджають, щоб відвідати замок поморського герцога і парк Яна Каспровича.
“Однак усі ці пам’ятки меркнуть порівняно з Гацеком, якого ще називають котом у смокінгу через його забарвлення. Уперше про нього стало відомо громадськості у 2020 році, коли місцевий новинний портал показав кота у своєму відео, яке завирусилося в соцмережах”, – пише Oddity Central.
За словами місцевої мешканки, Гацек уперше з’явився на вулиці Кашубська в центрі Щецина близько 10 років тому. Він сподобався місцевим жителям, багато з яких підгодовували його, тож невдовзі з худорлявого Гацек перетворився на чарівного товстуна.
Україна в січні поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні в 10,99 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,066 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився в 3,5 раза – до $3,308 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Японії (72,22% поставок у грошовому вираженні), Єгипту (13,94%) і Туреччини (11,03%).
Україна в зазначений період, як і в січні-2022, не імпортувала цю продукцію.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 41,8% порівняно з попереднім роком – до 322,143 тис. тонн, у грошовому вираженні на 19,6% – до $130,144 млн.
Водночас основний експорт здійснювався до Чехії (47,91% поставок у грошовому вираженні), США (11,94%) і Румунії (9,75%).
Україна 2022 року імпортувала 196 тонн аналогічної продукції із Сенегалу (70,41%) і Туреччини (29,59%) на суму $115 тис.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.).
Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Чистий відтік з України цього тижня зріс до 16 тис. осіб із 8 тис. тижнем раніше, повідомила Держприкордонслужба у Facebook.
За даними відомства, потік на виїзд з України з 11 до 17 лютого зріс із 219 тис. до 225 тис. осіб, тоді як на в’їзд залишився на рівні 211 тис.
Кількість легкових авто, які перетнули західний кордон України, за даними відомства, у сьомий тиждень року також збереглася на рівні 118 тис., тоді як оформлених транспортних засобів із гуманітарними вантажами поменшало з 464 до 452.
Прикордонна служба Польщі за останні сім днів також зафіксувала збільшення чистого відтоку з України – до 12 тис. із 7 тис. осіб тижнем раніше.
За даними польського відомства, тижневий потік з України до Польщі зріс зі 138 тис. осіб до 146 тис. осіб, тоді як зворотний потік із Польщі в Україну – зі 131 тис. до 134 тис. осіб.
Загалом від початку війни до Польщі з України прибуло 9,899 млн осіб, тоді як у зворотному напрямку прослідувало 8,021 млн осіб.
Як повідомлялося, з 10 травня потік на в’їзд в Україну через західний її кордон майже місяць щодня стійко перевищував потік на виїзд. Чистий приплив за цей час становив 188 тис. осіб. У наступні тижні такої однозначної тенденції вже не було, за винятком тижня початку нового навчального року, коли чистий приплив становив рекордні 47 тис. осіб.
Загалом статистика свідчила про поступове повернення українців додому: чистий приплив за період з 10 травня до 23 вересня становив 409 тис. осіб.
Уперше з 10 травня кількість тих, хто виїхав з України за тиждень, перевищила кількість тих, хто в’їхав наприкінці вересня. Тоді чистий відтік становив одразу 28 тис. осіб, і однією з можливих причин була реакція на мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім імовірною причиною стали масовані обстріли енергетичної інфраструктури. Відтік тимчасово припинився в другій половині грудня – на початку січня на період свят, проте з другого тижня січня знову відновився і сумарно з кінця вересня сягнув 193 тис. осіб.
Згідно з даними УВКБ ООН на 14 лютого, загалом з України від початку війни виїхало (без урахування потоку на в’їзд) 18,607 млн осіб, із них у Польщу – 9,604 млн, Росію (дані на 3 жовтня) – 2,852 млн осіб, Угорщину – 2,216 млн осіб, Румунію – 1,967 млн осіб, Словаччину – 1,163 млн осіб, Молдову – 770,3 тис. осіб, Білорусь – 16,7 тис. осіб.
Водночас в Україну, за даними ООН, із 28 лютого 2022 року до 14 лютого 2023 року в’їхало (без урахування даних Угорщини, РФ і Білорусі) 10,297 млн осіб.
Пасажиропотік через західний кордон України, тис. осіб.
Дата з України в т.ч. до Польщі в Україну в т.ч. українці кількість авто гуманітарних вантажівок, шт.
17.лютий 34 21 31 28 17 46
16.лютий 35 21 29 26 18 48
15.лютий 31 18 28 24 17 65
14.лютий 31 19 28 25 17 67
13.лютий 31 19 30 27 16 97
12.лютий 33 20 33 30 16 61
11.лютий 30 17 32 28 17 68
10.лютий 34 21 30 27 18 78
09.лютий 32 20 28 25 17 51
08.лютий 31 18 29 25 17 82
07.лютий 29 17 27 24 17 79
06.лютий 27 16 29 27 15 65
05.лютий 31 21 33 30 16 55
04.лютий 35 22 35 31 18 54
Дані: Держприкордонслужба
