Українські сільгоспвиробники у 2022 році залучили 43,65 тис. кредитів на загальну суму 95,47 млрд грн у рамках програми “Доступні кредити 5-7-9”, повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики і продовольства України в понеділок.
У повідомленні уточнюється, що з середини березня до 31 травня 2022 року діяла спеціальна програма з пільгового кредитування посівної, в рамках якої аграрії могли залучити до 60 млн грн під 0% річних, а 80% фінансування гарантувала держава. Загалом за період її роботи агропідприємці отримали 24,72 млрд грн кредитів. З 1 червня 2022 року прийом заявок на кредитування агросектору відбувався в рамках звичної програми “5-7-9”.
Лідерами за обсягами кредитування за цей період стали Київська – 15,5 млрд грн, Вінницька – 10,2 млрд грн, Кіровоградська – 8,6 млрд грн, Дніпропетровська – 6,8 млрд грн та Одеська – 6 млрд грн області.
Найбільше кредитів аграріям видали ПриватБанк, Райффайзен Банк, Укргазбанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, “Креді Агріколь” і ПУМБ.
Відомство також нагадало, що уряд України ухвалив рішення про надання фінансової підтримки мікро-, малому та середньому бізнесу на відновлення частково або повністю зруйнованих унаслідок бойових дій виробничих потужностей. Агропідприємства також можуть розраховувати на таку підтримку.
Крім того, банки кредитують бізнес на енергозабезпечення: купівлю та встановлення обладнання, що забезпечує безперебійну роботу енергосистем бізнесу. Кредитування таких інвестицій здійснюється під процентну ставку 0% річних.
Ціни на нафту піднімаються у понеділок після суттєвого зниження за підсумками минулого тижня.
Вартість березневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures до 7:10 кв у понеділок становить $79,45 за барель, що на $0,88 (1,12%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у п’ятницю ці контракти подешевшали на $0,12 (0,2%), до $78,57 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на лютий на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) збільшилася на цей час на $0,89 (1,21%), до $74,66 за барель. На час закриття попередніх торгів вартість цих контрактів підвищилася на $0,1 (0,1%), до $73,77 за барель.
За підсумками минулого тижня Brent подешевшала на 8,5%, WTI – на 8,1%.
Трейдери оцінюють перспективи попиту на нафту в Китаї, де після зняття карантинних обмежень збільшилася захворюваність на COVID-19. Крім того, зберігаються побоювання спаду в глобальній економіці в умовах жорсткості грошово-кредитної політики, що триває, найбільшими світовими центробанками.
Тиск на нафтовий ринок минулого тижня виявило зміцнення долара США, зниження цін на природний газ, а також ризики рецесії у світі, зазначає головний аналітик DTN Трой Венсан.
“Тепла погода та падіння цін на газ послаблюють очікування, що споживачі перемикатимуться з газу на нафту цієї зими, – наводить слова Венсана Market Watch. – Збільшення економічної активності в Китаї слідом за зняттям антиковидних обмежень є головним фактором, який може підштовхнути попит на нафту до зростання, проте зберігається серйозна невизначеність щодо термінів повернення економіки КНР до нормальної активності”.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що за кілька днів у Туреччині зустрінеться з російським омбудсменом Тетяною Москальковою для обговорення повернення полонених в Україну.
Окремо Лубінець порушуватиме питання про повернення цивільних заручників, яких агресор масово затримав на тимчасово окупованій території і не відпускає.
“Плани амбітні. Адже ми не знаємо, як себе поводитиме російська сторона. Однак попередньо ми отримуємо позитивні сигнали, що вони готові розглядати це питання. Зауважу, що цивільних, згідно з Женевськими конвенціями, ми не можемо обмінювати. Цивільних громадян РФ має відпустити!”, – наголосив омбудсмен.
Стокгольм не хоче або не може виконати вимоги Туреччини, які та висунула як умову схвалення заявки Швеції на вступ до НАТО, заявив прем’єр-міністр скандинавської країни Ульф Крістерссон.
“Туреччина підтверджує, що ми виконали умови, на які ми погодилися. Але турки також хочуть речей, які ми не можемо або не хочемо дати їм”, – наводять слова прем’єра Швеції в неділю західні ЗМІ.
При цьому Крістерссон висловив упевненість, що Туреччина дасть згоду на вступ Швеції до альянсу.
Країни НАТО підписали протоколи про приєднання Фінляндії та Швеції до Північноатлантичної ради 5 липня 2022 року. Ці держави приєднаються до НАТО, щойно всі члени альянсу ратифікують протоколи про вступ. Із 30 держав НАТО членство Швеції та Фінляндії в альянсі не ратифікували Туреччина та Угорщина.
Туреччина заблокувала процес вступу, вимагаючи від скандинавських країн оголосити терористичними курдські організації та видати обвинувачених у тероризмі, а також скасувати заборону на постачання зброї Анкарі.
Міністр оборони Фінляндії Антті Кайкконен наприкінці грудня припустив, що до Вільнюського саміту НАТО 11-12 липня 2023 року його країна стане членом альянсу.
Долар США дешевшає до євро, єни та фунта стерлінгів на торгах у понеділок завдяки новим сигналам сповільнення інфляції в Штатах, що збільшили надії трейдерів на те, що Федеральна резервна система (ФРС) зможе зупинити цикл підйому базової процентної ставки раніше, ніж очікується.
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара відносно шести валют (євро, швейцарський франк, ієна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), втрачає під час торгів 0,29%, ширший WSJ Dollar Index – 0,39%.
За даними на 7:55 кв у понеділок пара євро/долар торгується на рівні $1,0684 порівняно з $1,0644 на закриття попередньої сесії.
Вартість американської валюти в парі з ієною опустилася до 131,83 ієни порівняно з 132,11 ієни за підсумками попередніх торгів.
Курс фунта до долара піднявся до $1,2152 проти $1,2093 у п’ятницю.
Статдані щодо американського ринку праці, оприлюднені минулої п’ятниці, засвідчили мінімальне з грудня 2020 року зростання кількості робочих місць в економіці США в грудні – на 223 тис. Безробіття у Штатах знизилося до 3,5% із 3,6% у листопаді.
Водночас середня погодинна оплата праці в приватному секторі в грудні зросла на 0,3% порівняно з попереднім місяцем і на 4,6% у річному вираженні. Темпи підйому сповільнилися порівняно з 0,4% і 4,8% відповідно в листопаді й виявилися слабшими за очікування аналітиків (0,4% і 5%).
Член ради керівників Федрезерву Ліза Кук, однак, не надто оптимістична щодо перспектив уповільнення інфляції, зазначає Market Watch.
“Незважаючи на низку надихаючих сигналів, які ми бачили останнім часом, інфляція залишається надмірно високою, і це викликає серйозне занепокоєння”, – сказала вона під час виступу минулої п’ятниці на заході Американської економічної асоціації, що відбувся в Новому Орлеані.
Президент Федерального резервного банку (ФРБ) Атланти Рафаель Бостік заявив на тому самому заході, що бачить необхідність у підйомі ставки ФРС до 5,25%.
“Нам, як і раніше, належить багато чого зробити”, – сказав Бостік.
У грудні американський ЦБ збільшив ставку на 50 базисних пунктів, до 4,25-4,5%
Ціна на акції всіх 10 українських агрохолдингів, цінні папери яких котируються на Варшавській і Лондонській біржах, знизилася 2022 року, падіння становило від 1,4 раза для “Укрпродукту” до 3,15 раза для “Кернела”.
З даних відповідних бірж випливає, що всі українські агрокомпанії істотно постраждали через російське військове вторгнення і викликані ним негативні наслідки для економіки країни. При цьому їхнє територіальне розташування не відігравало вирішального значення – акції “Агротону”, земельний банк якого окупували росіяни, впали в ціні в 1,86 раза, тоді як у “Мілкіленду”, який не потрапив під окупацію, – у 2,5 раза.
Згідно з даними біржі, за період із 1 січня 2022 року до 6 січня 2023 року відбулося таке здешевлення цінних паперів українських агрокомпаній:
“Укрпродукту” – в 1,4 раза, до $3,25 (PLN14,3) з $4,5 (PLN19,8).
“Овостара” – в 1,52 раза, до PLN44,8 з PLN68;
KSG Agro – в 1,73 раза, до PLN2,21 з PLN3,84;
МХП – у 1,81 раза, до $3,7 (PLN16,28) з $6,72 (PLN29,7).
“Астарти” – в 1,83 раза, до PLN22,2 з PLN40,55;
“Агротону” – в 1,86 раза, до PLN3,62 з PLN6,76
“ІМК” – в 1,92 раза, до PLN16,6 з PLN32.
“Мілкіленду” – у 2,5 раза, до PLN0,9 з PLN2,25;
“Агроліги” – у 2,66 раза, до PLN19,9 з PLN53.
“Кернела” – у 3,15 раза, до PLN18,49 з PLN58,3.
Таким чином, акції п’яти з 10 холдингів подешевшали за рік у 1,73-1,92 раза, що дає змогу орієнтовно судити про середній діапазон падіння в галузі.
