16 грудня в режимі онлайн пройшла конференція UAFIN.TECH 2022.
Цьогорічне гасло події “reBuilding the Future” підкреслює основний напрямок роботи конференції — обговорення стратегій відновлення економіки після нашої перемоги. На думку експертів, покращення інфраструктури цифрових фінансів, запровадження відкритого банкінгу та розвиток цифрової інфраструктури для МСБ стануть каталізаторами післявоєнного відновлення України, позаяк найкраще протистоять викликам війни.
«Попри масований ракетний обстріл України УАФІК вже вп’яте проводить конференцію UAFIN.TECH 2022. Це підкреслює мужність та незламність українського народу, який продовжує працювати над відбудовою нашого майбутнього. Українська фінтех-екосистема доводить, що їй не страшні ні ракети, ні відключення світла. Вся цифрова інфраструктура працює. І як результат — допомагає українцям розв’язати проблеми, які виникають в результаті повномасштабного вторгнення», — наголосив Ростислав Дюк, Голова Правління УАФІК.
«Цифрові фінансові послуги повинні допомагати бізнесу у цих складних умовах, наприклад, є потенціал у розвитку онлайн рішень при кредитуванні МСБ. Ми будемо підтримувати ініціативи, які сприятимуть тому, щоб підприємець міг у онлайн режимі розібратися в кредитних пропозиціях, отримати попередню оцінку можливої суми та строків кредитування, і навіть отримати рішення про видачу кредиту на основі онлайн поданих документів. При цьому має відбуватися належна оцінка кредитного ризику, тому попереду ще багато роботи», — зазначила під час свого виступу Юлія Вітка, заступниця керівника Проєкту USAID «Реформування фінансового сектору».
«Ця конференція проходить у вирішальний момент для України, державних і приватних зацікавлених сторін та міжнародної спільноти, на тлі війни в Україні та численних інших глобальних криз, які виникли після закінчення пандемії. Незважаючи на це, Міжнародна фінансова корпорація (IFC) та Група Світового банку продовжують надавати підтримку Україні, зокрема, у впровадженні реформ цифрових фінансових послуг та підтримці більш динамічної фінтех-екосистеми», — підкреслив Ганс Конінг, Global Chief Industry Specialist Digital Finance, IFC
В рамках конференції пройшло 5 панельних дискусій на такі теми: «Майбутнє фінансової регуляції», «Майбутнє банкінгу», «Майбутнє платежів та електронної комерції», «Майбутнє технологій», «Диджиталізація економіки МСБ». А також виступи спікерів та Fireside chat з Альоною Шевцовою — CEO міжнародної платіжної системи LEO, акціонеркою IBOX BANK та Андрюсом Бичейкою — заступником CEO та членом правління Revolut Bank, які обговорили майбутнє необанкінгу та історію успіху Revolut.
Конференція об’єднала 30+ спікерів, які долучилися до події, аби за 10+ годин обговорити можливі шляхи повоєнного відновлення української економіки після перемоги.
Захід організований Українською асоціацією фінтех та інноваційних компаній (УАФІК) за підтримки Проєкту USAID «Реформування фінансового сектору» та Міжнародної фінансової корпорації (IFC) у партнерстві з Державним секретаріатом Швейцарії з економічних питань (SECO) та Фондом ефективного врядування Уряду Великої Британії в Україні (GGF). Медіапартнерами заходу стали профільне фінтех-медіа — FinTech Insider, PaySpace Magazine, Перший діловий біз та Finclub. Серед інфопартнерів: НАБУ та International Financial Club «Bankir».
Головним корупційним ризиком законопроєкту №5655 про реформу містобудівної сфери є його розробка з порушенням принципу прозорості та врахування громадської думки.
Таку позицію виклало Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у листі до Національної спілки архітекторів України (НСАУ), повідомила агентству “Інтерфакс-Україна” заступник голови Архітектурної палати НСАУ Ганна Кирій.
“Національне агентство завжди наголошувало – і у своїй публічній позиції на засіданні Комітету 28 листопада 2022 року, і у своїй неформальній комунікації з дипломатами країн “Великої сімки”, – що головним корупційним ризиком проєкту закону вважає його розроблення у недостатньо відкритий та інклюзивний спосіб, із порушенням принципу прозорості та врахування громадської думки, встановленого законом України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, – ідеться в листі НАЗК.
Водночас, профільний комітет Верховної Ради не повною мірою врахував зауваження Нацагентства за підсумками доопрацювання законопроєкту на засіданні 9 грудня, зазначає відомство.
Згідно з даними НАЗК, доопрацьований законопроєкт, як і раніше, містить норму, що встановлює принцип мовчазної згоди щодо поновлення права на виконання підготовчих і будівельних робіт замовником/генпідрядником у разі невиконання своїх обов’язків уповноваженою особою органу містобудівного контролю із внесення до Реєстру буддіяльності відомостей про подачу позову щодо припинення такого права протягом 30 днів із дня видачі відповідного припису.
Зі свого боку Нацагентство рекомендувало виключити цю норму в доопрацьованій редакції закону.
НАЗК наголошує, що його представники не брали участі в засіданні профільного комітету 9 грудня і засіданні парламенту 13 грудня, коли було ухвалено закон, і тому не можуть повною мірою оцінити ступінь урахування своїх рекомендацій і зауважень у фінальній редакції закону.
Нацагентство також ніколи не агітувало ні за, ні проти ухвалення законопроєкту, але проводило антикорупційну експертизу та додатковий аналіз законопроєкту з наданням зауважень у межах своєї компетенції, наголошується в листі.
Як повідомлялося, 13 грудня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №5655 про реформування сфери містобудування. За нього проголосували 228 депутатів. Петиція з вимогою ветувати законопроєкт набрала понад 25 тис. підписів і чекає на розгляд президентом.
Раніше, 1 грудня 2022 року, законопроєкт було знято з розгляду парламентом. На його доопрацюванні наполягали Асоціація міст України, мери міст, НАЗК, Міністерство культури та інформполітики, Національна спілка архітекторів України.
Страхова група “ТАС” (Київ) за січень-листопад 2022 року виплатила страхових відшкодувань на суму 812,9 млн грн, що на 11,9% менше показника за аналогічний період 2021 року.
Як повідомляється на сайті страховика, зокрема, за договорами страхування наземного транспорту (КАСКО) виплачено 223,75 млн грн, або 27,53% від загального обсягу.
Ще більшою в загальному обсязі виплат страховика (39,75%) була частка ОСЦПВ, або 323,12 млн грн, “Зелена картка” – 15,58%, або 126,66 млн грн.
Водночас за договорами добровільного медичного страхування СГ “ТАС” виплатила 105,89 млн грн, що становить 13,03% від загальної суми відшкодувань, виплачених компанією за 11 місяців.
За договорами страхування майна страхова група виплатила 7,67 млн грн.
Обсяг її виплат за іншими договорами страхування в січні-листопаді-2022 склав 25,76 млн грн, що на 14,7% перевищує відповідний показник за аналогічний період 2021 року.
З моменту оголошення про власне розслідування бізнес-омбудсмена щодо блокування і ризиковості в адмініструванні податку на додану вартість, команда Ради бізнес-омбудсмена (РБО) уже встигла розробити великий опитувальник і розіслати його 70+ бізнес-асоціаціям, надіслати запити до понад десятка органів влади і розпочати системний аналіз близько 1,5 тис. індивідуальних справ із власної бази даних.
За попередньою оцінкою бізнес-омбудсмена, занепокоєння і скарги бізнесу мають під собою реальні основи, як короткі, так і довгострокові.
Протягом останнього кварталу сталися зміни до законодавства, які спричинили непередбачувані і належним чином непрогнозовані самою державою результати. Промовистими, зокрема, виглядають жовтневі зміни до Постанови Кабінету Міністрів №1165, що зненацька застали бізнес. До того бізнес роками не мав проблем із блокуванням податкових накладних, а тепер змушений подавати обширну додаткову документацію. Більше того, незрозумілий поспіх із зміною алгоритмів роботи автоматизованої системи СМКОР, і головне – якою була мета цих змін та чи було її врешті досягнуто.
Вже довший час помітна недостатня точність алгоритмів СМКОР, що призводить до зупинення податкових документів добросовісному бізнесу. Підтвердженням цього є високий показник зареєстрованих накладних самими податковими органами чи-то на регіональному, чи-то на центральному рівні. Водночас подання одного пакету документів займає необґрунтовано багато часу, що означає або відволікання штатного бухгалтера від звичної роботи, або додаткові витрати на професійних консультантів.
Від самого запуску системи СМКОР джерелом проблем є відсутність належного обґрунтування рішень. Державна податкова служба цю проблему також визнає і восени уже видала лист-роз’яснення, як потрібно обґрунтовувати рішення по ризиковості. Тим не менш, рішення про неприйняття таблиць даних і відмови у реєстрації податкових накладних зачасту усе ще обмежуються проставлянням «галочки» навпроти однієї із загальних підстав. Це заганяє бізнес у глухий кут, бо змушує витрачати додатковий ресурс на з’ясування конкретних обставин по своїй справі. Створення комунікаційних платформ і «гарячих» ліній в цілому допомогло, однак варто, аби податкова завчасно все пояснювала, тим більше, що це і є її слабким місцем далі у суді.
У підсумку ці технічні проблеми доводять до порочної практики наповнення бюджету за рахунок оборотних коштів підприємств. Враховуючи, що у постачальника, чию накладну було заблоковано, виникло податкове зобов’язання, але у його покупця до моменту реєстрації цієї ж накладної не буде права на податковий кредит, державний бюджет з місяця у місяць наповнюється сумами, які в майбутньому все-таки будуть повернуті підприємствам, проте для останніх їхня вартість у часі зменшиться. Іншими словами, на рівні адміністративного, так і судового оскарження існує велика частка рішень на користь платників, а тому податкові накладні по завершенню оскаржень таки реєструються, однак може минути як 1 місяць, так і більше 3-ох років, поки судове рішення буде виконане. Протягом цього часу держава де-факто безкоштовно користується оборотним капіталом підприємств, не відшкодовуючи йому за це ніяких економічних втрат.
«Всі ми розуміємо, що держава тепер фінансує в першу чергу оборону України», – сказав бізнес-омбудсмен Роман Ващук, – але заточувати автоматизовані податкові системи для тимчасового поповнення бюджетних рахунків — це короткозорий допінг, який заморожує живі гроші саме того законослухняного бізнесу, який має забезпечити життєздатність і відбудову країни».
Розслідування Ради бізнес-омбудсмена триває, і кожна з наведених вище обставин (і не тільки) піде під мікроскоп. Фінальні результати розслідування установа опублікує вже в новому році на boi.org.ua
Довідка
Рада бізнес-омбудсмена – це незалежний постійно діючий консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів України (постанова №691 від 26 листопада 2014 року та Меморандум про взаєморозуміння для української Антикорупційної ініціативи від 12 травня 2014 року), започаткований з метою створення прозорих умов роботи державних та місцевих органів влади, державних або підконтрольних державі компаній, а також для запобігання корупції.
Рада бізнес-омбудсмена фінансується з Мультидонорського рахунку стабілізації та сталого розвитку України (МДР), розпорядником якого є ЄБРР. Країнами-донорами МДР є Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція, Швейцарія, Великобританія, США та Європейський Союз – найбільший донор.
Утворення РБО спільно погоджено Кабінетом Міністрів України, Європейським банком реконструкції та розвитку, Організацією економічного співробітництва та розвитку, Європейською бізнес асоціацією, Американською Торгівельною Палатою, Федерацією роботодавців України, Торгово-промисловою палатою України, Українським союзом промисловців і підприємців.
Звернутися до Ради бізнес-омбудсмена: https://boi.org.ua/complaint/online
Ринок добрив України за підсумками 2022 року просів приблизно на 40-55% – з 4,75 млн тонн до 2-2,9 млн тонн: він сягнув свого дна на початку літа і розпочав швидке відновлення, написав директор із корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов у колонці для “Інтерфакс-Україна”.
За його словами, у 2022 році виручка аграріїв і платоспроможний попит на добрива значно скоротилися. Основними причинами стали зростання відпускних цін на добрива через високі ціни на газ; скорочення посівних площ на 14-16% через воєнні дії та мінування земель; прямі збитки, пов’язані зі зруйнуванням складів, вивезенням окупантами зерна і крадіжкою ними с/г техніки; а також експортні обмеження продажів.
Згідно з даними представника Group DF – найбільшого виробника азотних добрив в Україні, ринок споживання аміачної селітри хоча і скоротився з 1,8 млн тонн до 600 тис. – 1 млн тонн, це добриво, як і раніше, має в країні найбільший попит.
Арестархов зазначив, що дуже велике зниження обсягів споживання – майже вдвічі – очікується за комплексними добривами через значний дефіцит фосфору і калію. Це пов’язано з блокуванням поставок добрив із Білорусі та закриттям морських поставок.
Фахівець оцінює падіння споживання сульфату амонію до 210-250 тис. тонн із 490 тис. тонн торік, КАС (карбамід-аміачна селітра) – до 400-600 тис. тонн із 1,3 млн тонн, карбаміду – до 330-410 тис. тонн із 1,12 млн, NPK, NP, DAP – до 620-660 тис. тонн.
Він уточнив, що важливий новий глобальний тренд, що впливає на структуру споживання добрив на світовому ринку, – це істотне падіння цін на карбамід у другій половині року, що знижує привабливість аміачної селітри, концентрація азоту в якій менша. За словами Арестархова, згідно з деякими даними, у порту Констанца (Румунія) на сьогодні накопичилося близько 120 тис. тонн карбаміду з усього світу, що фактично зробило його новим європейським хабом, де трейдери купують карбамід за найприйнятнішою ціною без прив’язки до конкретного виробника. Однак України поки що цей тренд не торкнувся: маючи явні логістичні переваги і досить прийнятні внутрішні ціни на газ, українські виробники зберегли виробництво карбаміду, пропонуючи його українським споживачам за конкурентною ціною.
У частині прогнозів Арестархов звернув увагу на зміну структури споживання аграріями мінеральних добрив: у 2023 році олійні культури та соя можуть почати поступово витісняти зернові, які показали не кращу рентабельність, тоді як визначальним фактором для структури посівів є ціни на зерно та олію на світових ринках.
Представник Group DF зазначив, що два заводи холдингу Ostchem, який входить до групи, – “Черкаський Азот” і “Рівнеазот” – продовжили роботу в умовах війни, тоді як Одеський припортовий завод і “Дніпроазот” тимчасово вийшли з гри. Виробництво було сконцентровано на випуску аміачної селітри, КАС, ІАС (вапняно-аміачна селітра), складних добрив.
За даними Арестархова, найуспішнішим експортним продуктом стала ІАС, вироблена на “Рівнеазоті”: за 11 місяців її експортували 170,6 тис. тонн, а основними покупцями стали європейські аграрії/трейдери з Румунії, Угорщини, Словаччини, Польщі та Молдови.
Карбаміду вдалося експортувати 64,8 тис. тонн, КАС – 29,6 тис. тонн, аміачної селітри та аміаку – всього 11 тис. тонн і 2,3 тис. тонн відповідно. Причини різкого скорочення експорту, як зазначив експерт, – пріоритет на поставки українським фермерам і логістичні та адміністративні обмеження експорту. Українські виробники добрив отримали логістичну перевагу перед імпортерами добрив, оскільки фізично ближче до клієнтів, додав він.
“2023 рік, м’яко кажучи, був дуже невтішним для імпортерів: пів року імпорту міндобрив до України практично не було, а зараз кількість коридорів імпортних добрив за всім спектром продукції суттєво скоротилася і не відновилася Серед імпортних добрив, які все ж таки поступово ввозяться, – аміачна селітра, КАС, карбамід. Але війна і далі блокуватиме більшу частину імпорту”, – констатував Арестархов.
Серед інших особливостей 2022 року на українському ринку добрив він назвав активне впровадження схем зернообміну через брак у фермерів обігових коштів, необхідних для проведення посівної 2023 року.
На думку представника Group DF, на ринку існує значний відкладений попит на добрива і великий потенціал зростання в січні-лютому 2023 року, чому додатково може сприяти допомога держави в пільговому кредитуванні.
“Фактично осіння кампанія-2022 пройшла на старих запасах, що залишалися на складах ще з весни. Лише наприкінці осені – на початку зими ринок розігрівся – почалася активна скупка добрив і формування необхідних запасів на весну 2023 року”, – написав він. Експерт додав, що попит підігріло зниження ціни вітчизняними виробниками, насамперед на аміачну селітру та КАС, в очікуванні істотного збільшення продажів.
ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн” (Centravis Production Ukraine), що входить до холдингу Centravis Ltd., працює на повну потужність завдяки постачанню електроенергії під виробничі потреби.
Як повідомив директор з продажу (chief sales officer, CSO) Артем Атанасов у листі клієнтам минулої п’ятниці, після капітального ремонту пресової лінії виробництво “Сентравіса” працює ефективно.
“Цього (минулого – ІФ-У) тижня ми запустили наше виробництво на повну потужність. Наше ключове обладнання забезпечене електрикою в повному обсязі, працюють гарячий цех і холодний цех. Усе обладнання працює, виробництво забезпечене всіма необхідними матеріалами”, – констатував директор з продажу.
Він також повідомив, що команда логістики постійно контролює найбезпечніші способи доставки готової продукції. Офіси продажів компанії відкрито по всьому світу в Ессені, Мілані, Кракові, Лугано, Х’юстоні та Дубаї.
“Ми закінчуємо цей рік з хорошими результатами. “Сентравіс” виробив понад 10 тис. тонн безшовних труб протягом 11 місяців. Ми виплатили понад 230 млн грн податків за 10 місяців 2022 року. Протягом цього року ми брали участь у трьох міжнародних виставках, і ми пишаємося тим, що перебуваємо серед світових лідерів (з випуску нержавіючих труб – ІФ-У). Ми досягли цього завдяки підтримці наших клієнтів, нашої команди та партнерів”, – наголосив Атанасов.
“Сентравіс” входить до десятки найбільших виробників безшовних нержавіючих труб у світі. Виробництво компанії зосереджене в Нікополі, який із липня поточного року майже щодня зазнає обстрілів із боку російських військ.
2021 року компанія реалізувала низку масштабних замовлень для таких світових компаній, як Benteler Automotive, LINSTER Edelstahlhandel, Rohr Mertel, Buhlmann Group, Webco, MRC. “Сентравіс” працює з такими відомими автомобільними брендами, як BMW, Volkswagen, General Motors. Постачає труби для будівництва атомних електростанцій, сховища прісної води, міжнародного експериментального термоядерного реактора (ITER) та інших знакових проєктів.
“Сентравіс” – один з найбільших світових виробників безшовних нержавіючих труб, заснований 2000 року. Його виробничі потужності розташовані в Нікополі (Дніпропетровська обл.).
Холдинг Centravis Ltd. створено на базі ЗАТ “Нікопольський завод нержавіючих труб”, сервісних і торгових компаній ТОВ “Виробничо-комерційне підприємство “ЮВІС”. Його акціонерами є члени сім’ї Атанасових.
У власності Centravis Ltd. перебуває 100% акцій ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн”.
