Головним корупційним ризиком законопроєкту №5655 про реформу містобудівної сфери є його розробка з порушенням принципу прозорості та врахування громадської думки.
Таку позицію виклало Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у листі до Національної спілки архітекторів України (НСАУ), повідомила агентству “Інтерфакс-Україна” заступник голови Архітектурної палати НСАУ Ганна Кирій.
“Національне агентство завжди наголошувало – і у своїй публічній позиції на засіданні Комітету 28 листопада 2022 року, і у своїй неформальній комунікації з дипломатами країн “Великої сімки”, – що головним корупційним ризиком проєкту закону вважає його розроблення у недостатньо відкритий та інклюзивний спосіб, із порушенням принципу прозорості та врахування громадської думки, встановленого законом України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, – ідеться в листі НАЗК.
Водночас, профільний комітет Верховної Ради не повною мірою врахував зауваження Нацагентства за підсумками доопрацювання законопроєкту на засіданні 9 грудня, зазначає відомство.
Згідно з даними НАЗК, доопрацьований законопроєкт, як і раніше, містить норму, що встановлює принцип мовчазної згоди щодо поновлення права на виконання підготовчих і будівельних робіт замовником/генпідрядником у разі невиконання своїх обов’язків уповноваженою особою органу містобудівного контролю із внесення до Реєстру буддіяльності відомостей про подачу позову щодо припинення такого права протягом 30 днів із дня видачі відповідного припису.
Зі свого боку Нацагентство рекомендувало виключити цю норму в доопрацьованій редакції закону.
НАЗК наголошує, що його представники не брали участі в засіданні профільного комітету 9 грудня і засіданні парламенту 13 грудня, коли було ухвалено закон, і тому не можуть повною мірою оцінити ступінь урахування своїх рекомендацій і зауважень у фінальній редакції закону.
Нацагентство також ніколи не агітувало ні за, ні проти ухвалення законопроєкту, але проводило антикорупційну експертизу та додатковий аналіз законопроєкту з наданням зауважень у межах своєї компетенції, наголошується в листі.
Як повідомлялося, 13 грудня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №5655 про реформування сфери містобудування. За нього проголосували 228 депутатів. Петиція з вимогою ветувати законопроєкт набрала понад 25 тис. підписів і чекає на розгляд президентом.
Раніше, 1 грудня 2022 року, законопроєкт було знято з розгляду парламентом. На його доопрацюванні наполягали Асоціація міст України, мери міст, НАЗК, Міністерство культури та інформполітики, Національна спілка архітекторів України.
Петиція з вимогою накласти вето на законопроєкт №5655 про реформування сфери містобудівної діяльності, розміщена на сайті президента України, набрала понад 25 тис. голосів у день ухвалення його парламентом.
Тепер петицію має розглянути глава держави.
“Нові містобудівні норми під виглядом лібералізації містобудівної сфери та прискорення будівництва фактично розв’язують руки великим забудовникам, яким тепер не доведеться проходити перевірки від органів місцевого самоврядування. Перевірки будівництва та документації за цим проєктом можуть здійснюватися приватними фірмами, а роль головних архітекторів міст у цьому процесі значно обмежується. Якщо закон буде ухвалено більшістю депутатів Верховної Ради на наступній сесії, процес хаотичної забудови наших міст і сплюндрування історичних пам’яток буде прискорено”, – йдеться в тексті петиції.
Як повідомлялося, 13 грудня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №5655. За нього проголосували 228 депутатів.
Раніше 1 грудня 2022 року законопроєкт було знято з розгляду парламентом. На його доопрацюванні наполягали Асоціація міст України, мери міст, Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК), Міністерство культури та інформполітики, Національна спілка архітекторів України.
Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №5655 про реформування сфери містобудування, який передбачає, зокрема, введення уповноважених осіб містобудівного контролю та страхування їхньої відповідальності.
Відповідний законопроєкт на засіданні у вівторок отримав 228 голосів, повідомив народний депутат Ярослав Железняк (фракція “Голос”) у Телеграм-каналі.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, він передбачає удосконалення питань щодо розроблення проєктної документації на будівництво та її експертизи, запровадження держреєстрації права на виконання будівельних робіт із використанням реєстру буддіяльності держреєстраторами, нотаріусами. Крім того, скасовується отримання дозвільної документації для отримання такого права.
Документ вводить поняття уповноважених осіб містконтролю, які підлягають реєстрації та страхуванню. Замовник будівництва зможе самостійно обрати орган містобудівного контролю. Також передбачається створення Містобудівної палати як консультативно-дорадчого органу при профільному міністерстві.
Органи місцевого самоврядування отримають функції нагляду за самовільним будівництвом.
Як повідомлялося, Верховна Рада 1 липня 2021 року ухвалила за основу в першому читанні законопроєкт №5655. Пізніше 1 грудня 2022 року законопроєкт було знято з розгляду парламентом. На його доопрацюванні наполягали Асоціація міст України, мери міст, Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК), Міністерство культури та інформполітики, Національна спілка архітекторів України.
Асоціація “Страховий бізнес” разом із Лігою страхових організацій України та Харківською спілкою страховиків підтримали проєкт закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності” (№5655) з рекомендацією для його прийняття в другому читанні та в цілому Верховною Радою.
Відповідну думку професійні об’єднання страховиків оприлюднили у відкритому листі, зазначено в повідомленні асоціації у Facebook у понеділок.
“Чинний текст законопроєкту передбачає страхування відповідальності уповноважених осіб з містобудівного контролю. З огляду на міжнародну страхову та перестрахувальну практику, вважаємо за доцільне надалі поширити таку практику на виконавців окремих видів архітектурних і будівельних робіт, які беруть участь у створенні об’єктів будівництва, а саме архітекторів, інженерів-проектувальників, інженерів з технічного нагляду тощо”, – наголошує генеральний директор Асоціації “Страховий бізнес” В’ячеслав Черняховський, слова якого наводяться в повідомленні.
Як повідомлялося, законопроєкт №5655 передбачає провадження діяльності з проведення експертизи проєктної документації на будівництво експертною організацією та здійснення містобудівного контролю за умови попереднього укладення договору страхування професійної відповідальності, без наявності якого неможливе провадження діяльності експертною організацією та уповноваженою особою з містобудівного контролю.
