Кінцева ціна електроенергії для непобутових споживачів із 1 січня 2023 року підвищиться в середньому на 15 коп. за 1 кВт-год унаслідок збільшення Національною комісією, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та компослуг (НКРЕКП), тарифів на передачу е/е й диспетчерські послуги НЕК “Укренерго”, а також на розподіл е/е та послуги постачальників універсальних послуг (ПУП) на 2023 рік.
“У результаті коригування цих тарифів середнє зростання цін на електроенергію для кінцевих непобутових споживачів становитиме близько 15 коп. за кВт-год. При цьому середнє зростання цін на електроенергію для промислових енергоємних споживачів становитиме близько 4 коп. за кВт-год”, – повідомила НКРЕКП на своєму сайті після засідання в середу, на якому було ухвалено відповідні рішення.
Як зазначив регулятор, коригування тарифів відбулося насамперед за рахунок виділення коштів для операторів електричних мереж на аварійне відновлення пошкоджених об’єктів електроенергетики, створення аварійного запасу обладнання та закупівлю необхідних для цього товарів і послуг.
“Коригування тарифів, що діють з 1 січня 2023 року, відбулося на мінімальному рівні з урахуванням необхідності забезпечення збалансованої роботи системного оператора, операторів систем розподілу, постачальників універсальних послуг та підтримання достатнього рівня стійкості енергетичної системи України”, – наголосили в Нацкомісії.
Як пояснив регулятор, незважаючи на ситуацію в енергетиці, яка значною мірою постраждала від руйнувань унаслідок ворожої агресії, а також беручи до уваги актуальне соціально-економічне становище в країні, комісія обмежила зростання зазначених тарифів.
“Їх вдалося утримати на збалансованому рівні, що відповідає інтересам усіх учасників ринку електричної енергії, включно з виробниками та споживачами”, – стверджують у НКРЕКП.
Своєю чергою, ціна електроенергії для побутових споживачів залишається на чинному рівні відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 5 червня 2019 р. № 483.
Президент України Володимир Зеленський подякував своєму американському колезі Джозефу Байдену за підтримку українського народу.
“Джозефе Байдене, спасибі за підтримку нашого народу!”,- написав він у телеграм-каналі.
За словами українського головнокомандувача, “цей візит здійснюється напередодні нового року, який може стати надзвичайно важливим для України”.
“Упевнений, разом можемо досягти вагомих результатів”, – наголосив Зеленський.
Як повідомлялося, Байден і перша леді Джилл Байден привітали президента України в Білому домі на Південній галявині. Байден заявив, що американський народ, як демократи, так і республіканці, з гордістю підтримують українців.
Нафта дорожчає вранці в четвер після істотного зростання за підсумками минулої сесії, спричиненого скороченням запасів палива в США.
Вартість лютневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:55 мск становить $82,54 за барель, що на $0,34 (0,41%) вище за показник на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у середу ці контракти подорожчали на $2,21 (2,8%), до $82,2 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на лютий на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) становить до цього часу $78,67 за барель, що на $0,38 (0,49%) вище підсумкового значення попередньої сесії. За підсумками минулої сесії контракт виріс у ціні на $2,06 (2,7%), до $78,29 за барель.
Запаси нафти в США минулого тижня впали на 5,9 млн барелів, повідомило напередодні міністерство енергетики. Опитані агентством Bloomberg експерти в середньому очікували зростання на 2,5 млн барелів.
Водночас товарні резерви бензину збільшилися на 2,53 млн барелів, дистилятів – зменшилися на 242 тис. барелів.
“Активний експорт і падіння імпорту через припинення роботи нафтопроводу Keystone призвели до істотного падіння запасів нафти, – написав провідний нафтовий аналітик Kplr Метт Сміт. – Завантаженість НПЗ впала до мінімуму за сім тижнів, що дещо обмежило скорочення резервів, як і вивільнення 3,7 млн барелів зі стратегічних запасів”.
Крім того, учасники ринку стежать за ситуацією з коронавірусом у КНР.
“Попри стрімке зростання захворюваності та повідомлення про переповнені лікарні, китайська влада не запроваджує карантин у містах, а це означає зростання попиту на енергію, оскільки друга за величиною економіка світу повертається до роботи”, – наводить слова аналітиків Sevens Report Research портал MarketWatch.
Експорт товарів у січні-вересні 2022 р за найважливішими позиціями та відносно аналогічного періоду 2021 р.
Дані: Держстат України
Україна в січні-листопаді поточного року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 57,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 227,821 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за вказаний період експорт чавуну в грошовому вираженні скоротився на 59,7% – до $602,691 млн.
У січні-листопаді-2022 Україна імпортувала 40 тонн чавуну на $23 тис., тоді як за 11 міс. -2021 імпортувала 172 тонну чавуну на $202 тис.
Як повідомлялося, Україна 2021 року збільшила експорт переробленого чавуну в натуральному виразі на 4,2% порівняно з 2020 роком – до 3 млн 235,772 тис. тонн, експорт чавуну в грошовому виразі зріс на 78,1% – до $1 млрд 642,596 млн. Водночас експорт здійснювали переважно у США (53,61% постачань у грошовому виразі), Італію (22,08%) і Туреччину (9,74%).
За 2021 рік Україна імпортувала 185 тонн чавуну на $226 тис. із Німеччини (74,34%), РФ (20,35%) і Словаччини (5,31%), тоді як у 2020 році ввезла 593 тонн на $417 тис.
Україна в січні-листопаді поточного року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 79,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 945,396 тис. тонн, у листопаді ввезення не здійснювалося.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за цей період імпорт бокситів у грошовому вираженні скоротився на 77,5% – до $48,166 млн.
Україна в січні-листопаді 2022 року не здійснювала реекспорт бокситів.
Як повідомлялося, Україна 2021 року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 0,1% порівняно з 2020 роком – до 5 млн 114,227 тис. тонн. Імпорт бокситів у грошовому вираженні зріс на 4,2% – до $236,638 млн.
Водночас імпорт здійснювали переважно з Гвінеї (59,33% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (21,33%) і Гани (16,8%).
Україна 2021 року здійснила реекспорт бокситів в обсязі 277 тонн на $70 тис. у Білорусь (48,57%), Польщу (40%) і РФ (7,14%), тоді як 2020 року було реекспортовано в Польщу 255 тонн бокситів на $41 тис.
Боксити є алюмінієвими рудами, які використовують як сировину для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує Миколаївський глиноземний завод (МГЗ), до війни афілійований з Об’єднаною компанією (ОК) “Російський алюміній” (“РусАл”, РФ). З бокситів виробляють глинозем.
“РусАлу” в Україні також раніше належала частка в Запорізькому алюмінієвому комбінаті (“ЗАлК”), який припинив випуск первинного алюмінію і глинозему.
