Політика Archives - Сторінка 1229 з 1717

Саудівська Аравія побудує гігантський новий аеропорт в Ер-Ріяді

Саудівська Аравія має намір побудувати один з найбільших аеропортів у світі, який зможе обслуговувати до 185 млн пасажирів на рік.

Аеропорт буде розташований у столиці королівства Ер-Ріяді на площі близько 57 квадратних кілометрів і належатиме суверенному фонду Саудівської Аравії Public Investment Fund (PIF), повідомляє агентство Bloomberg з посиланням на заяву PIF.

Новий аеропорт буде оснащений шістьма злітно-посадковими смугами, завдяки чому він зможе обслужити до 120 млн осіб до 2030 року і до 185 млн – до 2050 року. Очікується, що всі його потреби в електроенергії будуть забезпечені за рахунок поновлюваних джерел.

Раніше наслідний принц Мухаммед бен Сальман пообіцяв інвестувати $1 трлн у розвиток туристичного сектора в країні. Метою інвестицій є залучення близько 100 млн іноіноземних туристів до 2030 року.

АЕРОПОРТ, САУДІВСЬКА АРАВІЯ

Надходження газу в Україну з країн ЄС у листопаді становило 228 млн куб. м, що на 27% менше, ніж у жовтні

Надходження природного газу в Україну з країн ЄС у листопаді 2022 року становило 228 млн куб. м, що на 27,7% менше, ніж у жовтні (315,4 млн куб. м), свідчать оперативні дані “Оператор ГТС України”.

У т.ч. постачання газу на “митний склад” ПСГ у листопаді становило 191,1 млн куб. м проти 261,9 млн куб. м у жовтні.

У листопаді до надходження газу в ГТС України з Польщі, Словаччини та Угорщини додалася Румунія зі скромним обсягом 0,3 млн куб. м. Водночас уже на ранок 2 грудня із загального обсягу на вхід із Румунії надійшло 8,7 млн куб. м із сумарних 18,1 млн куб. м. Румунські обсяги минають “митний склад”.

За даними аналітичного видання ICIS, імпорт газу з Румунії здійснює Молдова Трансбалканським трубопроводом. Обсяги, доставлені через інтерконектор Греція-Болгарія (IGB), фізично вирушали на північ до Молдови Трансбалканською лінією через Румунію та Україну.

Щойно обсяги ввозяться в Молдову через південний прикордонний пункт Каушани, їх можна відняти від обсягів, які надходять до Молдови з України через прикордонний пункт Гребенинки на півночі, повідомило ICIS регіональне джерело.

“Знадобилося майже шість років, щоб розблокувати мережу в регіоні і почати фізичні поставки газу з альтернативних напрямків”, – зазначив у коментарі ICIS ексголова ОГТСУ Сергій Макогон.

Як повідомлялося, у вересні 2022 року з території Польщі, Словаччини та Угорщини в Україну надійшло 29,4 млн куб. м (ТЗ – 17,4 млн куб. м), серпні – 142,1 млн куб. м (120,7 млн куб. м), липні – 119 млн куб. м (82,6 млн куб. м), червні – 46,6 млн куб. м), червні – 46,1 млн куб. м (6,6 млн куб. м), травні – 24 млн куб. м (4,9 млн куб. м), квітні – 3,2 млн куб. м (3,2 млн куб. м), березні – 282,3 млн куб. м (10 млн куб. м), лютому – 349,7 млн куб. м (11 млн куб. м), січні – 47 млн куб. м (0).

Трансбалканський газопровід – магістральний газопровід, що проходить територією України, Молдови, Румунії, Болгарії та Туреччини.

ГАЗ, ЄС

Уже зараз потрібно розробити і почати “план Маршалла” для страхової галузі – експерт

Для того щоб страхова галузь була в змозі пережити війну і відновитися, а значить, надавати страховий захист українцям, необхідно ввести системні рішення на державному рівні, тому вже зараз необхідно розробити і почати впроваджувати своєрідний “план Маршалла” для страхової галузі.

Таку думку висловив генеральний директор Асоціації “Страховий бізнес” В’ячеслав Черняховський на ХІV Міжнародній науково-практичній конференція “Грудневі читання”, яка проходить 1-2 грудня та традиційно організовується Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка. Тараса Шевченка.

За його словами, страховики сформулювали стратегічне бачення і ключові пункти плану, які передбачають, зокрема, тимчасове пом’якшення регуляторних вимог, перегляд і зниження нормативів, а саме: перегляд вимог до розрахунку резервів, насамперед – резерву незароблених премій, зменшення податкового навантаження на страхові компанії шляхом ініціювання перед Верховною Радою скасування подвійного оподаткування в страхуванні, скасування сплати 3% від усіх страхових платежів, залишивши лише звичайний для всіх юридичних осіб у країнах світу.

Крім того, йдеться про диверсифікацію і структуру активів, зокрема, тимчасове встановлення інших значень для дебіторської заборгованості, зменшення обмежень на розміщення коштів резервів страховика в одних банківських установах і збільшення показника перестрахування в одного перестраховика. Також необхідні розробка і впровадження механізму зворотної фінансової допомоги страховим компаніям із залученням міжнародних фінансових інститутів, стимулювання внутрішнього перестрахування, запровадження нових видів страхування.

“Необхідна реалізація стратегічних, системних рішень, націлена насамперед на створення умов для повоєнного розвитку галузі завдяки дерегуляції, виключенню будь-якої дискримінації на страховому ринку та заходам, що сприяють зростанню попиту на страхові послуги”, – зазначив він.

Черняховський також підкреслив, що допомога з боку держави на рівні регуляторних рішень насамперед потрібна невеликим і середнім страховим компаніям, компаніям, які значно постраждали від бойових дій, і національному бізнесу.

ПЛАН МАРШАЛЛА, страхова галузь

Винороби та виноградарі Закарпаття проведуть міжнародний бізнес-тур

У рамках IV Міжнародної Благодійної науково-практичної конференції «Виноградарство і виноробство України в умовах воєнного стану: вчимося перемагати!» відбудеться бізнес-тур на виноградні та виноробні господарства регіону. Так, учасники відвідають столовий виноградник під накриттям ОПГ Рацин І.П. «Ягоди Закарпаття», де поєднують два бізнеси в одному, вирощуючи в міжряддях виноградника суницю садову. Також відбудеться візит на відоме підприємство «Шато Чизай» з екскурсією у єдиний у західному регіоні України музей вина, дегустацією унікальних вин компанії, оглядом виноградників тощо.

Спершу учасники бізнес-туру відвідають підприємство ОПГ Рацин І.П. «Ягоди Закарпаття» (адреса – м. Виноградів, вул. Першотравнева). Його засновники поділяться цікавим досвідом ведення бізнесу 2 в 1: у виноградних міжряддях в теплиці тут вирощують суницю садову. Завдяки технології взимку виноград захищений від вимерзання, а під час вегетації – від граду й паморозі. Виноград, вирощений таким способом, дає високий врожай вже через кілька років після закладання – до 50 тонн із гектара. Виноград і суниця садова – це приклад рослин, які не тільки не заважають одне одному, а навпаки, допомагають: завдяки суниці садовій у господарстві очікують отримувати до 20 % приросту врожаю винограду.

Загалом у господарстві є 15 теплиць, виноград у яких висадили в листопаді минулого року. Для поливу встановлена система краплинного зрошення. Урожай винограду власники продають на свіжому ринку, хоча в планах – поставити холодильник для тривалого зберігання.

Для учасників бізнес-туру засновники господарства Іван і Вікторія Рацин проведуть екскурсію по теплицях, розкажуть про особливості симбіозу двох культур у теплиці, про нюанси в догляді за насадженнями, завдяки яким вдається збирати хороший урожай.

Учасники бізнес-туру відвідають також відому виноробню «Шато Чизай» із її мальовничими навіть узимку виноградниками. На відвідувачів чекає цікава та насичена програма з екскурсією у винні підвали в єдиний у західному регіоні України Музей історії й культури вина та з дегустацією вин.

Екскурсію виноградниками учасникам бізнес-туру проведе директор «Шато Чизай» із виноградарства Геннадій Вачиля. Екскурсанти поринуть в атмосферу мальовничих гір Закарпаття, відчують неповторність теруару, полюбуються найкрасивішими виноградниками України, де ростуть добірні лози, що дають досконалий урожай, із якого створюють такі ж досконалі вина, пройняті духом Карпатських гір та оповиті сонячним промінням Закарпаття.

Про виготовлення якісних вин «Шато Чизай» розкажуть директор компанії Дмитро Шолудько та головний винороб Золтан Удваргельї. Під час екскурсії виробництвом кожен учасник бізнес-туру торкнеться технологічного процесу виготовлення вин, які здобувають високі нагороди на престижних міжнародних дегустаційних конкурсах.

Візит до скарбниці компанії – виносховища, де зберігаються витримані вина – стане незабутнім враженням для кожного з гостей.

А в Музеї винороба Чиза учасники бізнес-туру побачать старовинний виноградарський і виноробний реманент і дізнаються, як саме наші предки виготовляли легендарний напій та як його створюють у світі зараз, які є цікавинки й тенденції у сучасному виноградарстві та виноробстві.

Авжеж, гості продегустують вина компанії, створені з європейських та особливих локальних сортів винограду. До слова, «Шато Чизай» створює напої тільки з винограду власного врожаю. Зустріч із вином у Будинку дегустацій проведе Олеся Спіцина, комерційна директорка компанії та дипломована сомельє.

Адреса Музею і Будинку дегустацій: Шато Чизай, Закарпатська область, м. Берегово, урочище Чизай, 1.

Дорогою учасники відвідають колоритну «Колибу Лемацьку» (село Кам’янське Іршавсього району, вул. Мукачівська, 18), де ласуватимуть унікальною кавою по-закарпатськи (з вершковим маслом), і смакуватимуть стравами із закарпатського меню.

Програма буде максимально насичена та цікава, тому у кожного учасника бізнес-туру лишиться багато вражень.

УВАГА! Для представників виноградарських і виноробних підприємств (виноробів, технологів чи агрономів виноробних компаній України), фермерів-виноградарів, виробників слабоалкогольних і міцних напоїв на базі винограду, фруктів і ягід, науковців профільних вишів участь у конференції (перший день) – БЕЗКОШТОВНА.

Реєстрація на бізнес-тур на другий день – 800 грн (у ціну входить проїзд комфортабельним автобусом, кава, обід, дегустація).

Попередня реєстрація на конференцію відкрита за посиланням. Вам потрібно заповнити форму, і наші менеджери вам зателефонують для реєстрації: https://docs.google.com/forms/d/1rwlz4a-oeQkU-YV-8u4EmKY09DeNgT2EyxCD4Bjs7dA/edit

Детальну програму конференції читайте за посиланням: http://forum.techdrinks.info/ua/event/37

Шановні друзі! Всі ми зараз живемо в надзвичайно складний період, коли потрібно згуртуватися і підтримати українську армію, українську економіку та одне одного. Тільки тоді ми залишатимемося незламними! Чекаємо вас!

Конференція відбудеться за підтримки Закарпатської облдержадміністрації, Асоціації виноградарів, виноробів і дистиляторів Закарпаття, ГС «УКРСАДВИНПРОМ», Асоціації «Укрсадпром», Корпорації «Укрвинпром», Асоціації крафтових виноробів України.

Науковий патронат здійснюють Національний науковий центр «Інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова» НААН України, Одеський національний технологічний університет, Ужгородський Національний університет (кафедра плодоовочівництва і виноградарства).

Генеральний Інформаційний партнер – міжнародний спеціалізований журнал «Напої. Технології та Інновації» (Drinks.Technologies&Innovations) www.techdrinks.info

Медіапартнери конференції – спеціалізовані журнали «Садівництво та Овочівництво. Технології та Інновації» www.techhorticulture.com, «Ягідник», www.jagodnik.info (Україна), Wine of Ukraine (www.wineofukraine.com), інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна», проєкт «СерцеВина» (https://theheartofwine.com/).

Готелі поряд:

Готель «Ізумруд» вул. Малокам’яна, 10, Ужгород, тел..: +38 099 634 2525
Готель «Дружба» вул. Висока, 12, Ужгород, тел..: +38 095 707 9060
Готель «Дует Плюс» вул. Кошицька, 6, Ужгород, тел..: +38 0312 640 909
Готель «Атлант» пл. Корятовича, 27, Ужгород, тел..: +38 050 432 8929

Готелі з термальними басейнами:
Готель «Золота гора», Урочище «Золота гора», тел.: +38 050 432 0353
Готель «Гармонія», Ужгород, с. Минай, провулок Парковий, 7, тел..: +38 050 500 91 05

UKRSADVYNPROM, ВИНОГРАДАРСТВО, ВИНОРОБСТВО

Криворізький залізорудний комбінат знизив виробництво товарної залізної руди на 28,9%

Криворізький залізорудний комбінат (КЗРК) у січні-листопаді поточного року знизив виробництво товарної залізної руди підземного видобутку на 28,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,804 млн тонн.

За даними підприємства, у листопаді шахта “Покровська” виробила 20 тис. тонн залізорудної продукції, “Криворізька” – 27 тис. тонн, “Козацька” – 28 тис. тонн і “Тернівська” – 30 тис. тонн.

Загалом по комбінату минулого місяця вироблено 105 тис. тонн продукції, тоді як у жовтні – 150 тис. тонн, вересні – 200 тис. тонн, серпні – 270 тис. тонн, липні – 280 тис. тонн.

Як повідомлялося, КЗРК 2021 року збільшив виробництво залізної руди підземного видобутку на 12,7% порівняно з 2020 роком – до 4,298 млн тонн.

КЗРК спеціалізується на підземному видобутку залізної руди. У складі КЗРК чотири шахти: “Покровська” (колишня “Жовтнева”), шахта “Криворізька” (“Родіна”), “Козацька” (раніше – “Гвардійська”) і “Тернівська” (раніше – рудоуправління ім. Орджонікідзе, потім ім. Леніна).

Компанії Starmill Limited належить 99,88% акцій комбінату.

КЗРК володіють група “Метінвест” і група “Приват”. Операційне управління підприємством здійснює група “Приват”.

ВИРОБНИЦТВО, ЗАЛІЗНА РУДА, КЗРК

“Метінвест” оголосив тендер із викупу своїх єврооблігацій-2023 на суму до $70 млн

Гірничо-металургійна група “Метінвест” оголосила тендер з викупу своїх єврооблігацій з погашенням 23 квітня 2023 року на суму до $70 млн за ціною від 70% до 80% від номіналу.

“Обґрунтуванням запрошення (на тендер) є активне управління термінами погашення боргу групи для згладжування відтоку грошових коштів на обслуговування боргу та зниження нестачі ліквідності в першій половині 2023 року, з огляду на вкрай нестабільне операційне середовище для групи та її дочірніх компаній”, – наголошується в інформації “Метінвесту” на біржі.

Група наголосила, що наразі має намір продовжувати обслуговувати свій борг, проте війна в Україні, що триває, у поєднанні з нестійкими цінами на продукцію “Метінвесту” створюють безпрецедентні проблеми для діяльності.

“Запрошення дає інвесторам групи можливість зменшити свою експозицію на бізнес, пов’язаний з Україною, в контексті війни, що триває, і ширших ринкових потрясінь”, – зазначив “Метінвест”.

Він уточнив, що на ринку наразі в обігу перебувають його єврооблігації-2023 загальною номінальною сумою $168,583 млн, хоча початковий обсяг їхнього випуску становив $944,15 млн.

Конкурентні та неконкурентні заявки на викуп приймаються в термін до вечора 9 грудня, а результати пропозиції будуть оголошені 12 грудня з розрахунками 14 грудня.

“Метінвест” може продовжити терміни пропозиції до кінця дня 23 грудня, однак у цьому разі викуповуватиме облігації за раніше встановленою під час тендеру ціною мінус ще 3% від номіналу з остаточним оголошенням результатів 28 грудня і розрахунками 29 грудня.

“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.

Раніше подібні тендери з викупу єврооблігацій оголосили енергетичні “дочки” СКМ: ДТЕК ВДЕ і “ДТЕК Енерго”.

Зокрема, компанія Ornex Limited з групи СКМ готова придбати євробонди ДТЕК ВДЕ, випущені на EUR325 млн під 8,5% з погашенням у 2024 році, на загальну суму до EUR20 млн за ціною до 30% від номіналу. Заявки приймалися до 1 грудня, оголошення результатів планується 5 грудня, а розрахунки – 8 грудня.

Потім “ДТЕК Енерго” оголосила про готовність DTEK Holdings Limited викупити її євробонди з погашенням у 2027 році і купонною ставкою 7/7,5% на загальну суму $50 млн за ціною до 27% від номіналу. Заявки приймаються до вечора 8 грудня, оголошення результатів планується 9 грудня, а розрахунки – 15 грудня.

За даними Штутгартської біржі, наразі єврооблігації “Метінвесту” котируються за курсом 79,67% від номіналу.

METINVEST, TENDER, єврооблігація-2023

Business news from Ukraine