Гірничорудні підприємства України у січні-вересні поточного року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 35,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 21 млн 366,874 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), за вказаний період валютний виторг від експорту ЗРС знизився на 55,2% – до $2 млрд 666,161 млн.
Експорт ЗРС здійснювався в основному до Словаччини (19,45% поставок у грошовому вираженні), Польщі (16,99%) та Чехії (16,03%).
В Україну за цей період імпортовано ЗРС на $27 тис. у сумарному обсязі 49 тонн, тоді як у січні-вересні-2021 – на $158 тис. у сумарному обсязі 1,175 тис. тонн. Ввезення здійснювалося з Норвегії (44,44%), Великобританії (40,74%) та Італії (11,11%).
Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 4,2% порівняно з 2020 роком – до 44 млн 357,727 тис. тонн, але наростила виручку на 62,8% – до $6 млрд 899,816 млн Експорт ЗРС здійснювався в основному в Китай (41,90% поставок у грошовому вираженні), Чехію (9,65%) та Польщу (7,99%).
В Україну минулого року було імпортовано ЗРС на $184 тис. у сумарному обсязі 1,202 тис. тонн, тоді як 2020-го ввезено 123 тонни ЗРС на $75 тис. Імпорт за 2021 рік здійснювався з Єгипту (55,98%), Нідерландів ( 21,2%) та Польщі (7,07%).
Дмитро Дутчин, директор з маркетингу та продажів компанії Space Media, яка продає рекламу на телеканалах Inter Media Group
Зняття реклами з національного ефіру з початком війни, погіршення якості системи вимірювань телеперегляду, часткове відновлення показів телереклами, рекордне падіння бюджетів рекламодавців, створення штучного дефіциту рекламного ресурсу – основні потрясіння, які стались до цього часу на ринку телевізійної реклами України у 2022 році. Однак при цьому телереклама, яка має стати дієвим інструментом для швидкого відновлення українського бізнесу, сьогодні стає недоступною розкішшю.
Перезапуск
З початку війни ринок реклами зник – телеканали, які входять до найбільших медіагруп, почали неперервне інформаційне мовлення. У квітні частина каналів у кожній з чотирьох телегруп вийшли з марафону. На цих каналах відновилась трансляція реклами – найефективнішого та найшвидшого інструменту підтримки телебачення, бізнесу рекламодавців та відновлення економіки країни в цілому. Чотири найбільші медіагрупи країни повернули на рекламний ринок сукупно менше 20 телеканалів*. Перше, з чим зіштовхнувся ринок, – відсутність на 100% репрезентативної** системи вимірювання телеперегляду. Друга необхідна для аналізу телеперегляду частина досліджень – моніторинг телевізійних подій – не відновилась після початку війни через неготовність замовника – Індустріального телевізійного комітету – оплачувати цю послугу. Тому якщо до війни рекламодавець платив за кількість контактів глядача з рекламним роликом, то в період війни продажі на телеринку здійснюються за кількість виходів**.
Ринок стиснувся
До війни одночасно в середньому протягом тижня в рекламних кампаніях на національному телебаченні рекламувались близько 200-250 брендів, зараз – в 2-2,5 рази менше, на рівні 100 брендів. Ми сподіваємось, що на ринок ще повинні повернутись бренди, які рекламувались раніше. При цьому, нажаль, їх повернення на ринок зупиняють штучно створені обмеження.
Штучний дефіцит рекламного ресурсу
Обсяги показу реклами чітко регламентуються законодавством – не більше 9 хвилин на годину. Після виходу з ринку медіагрупи «Україна» можливими для розміщення реклами стали 14 каналів, які належать медіагрупам, що працюють наразі – Starlight Media, 1+1 Media и Inter Media Group, і ще кілька інших телеканалів. При цьому загальний обсяг доступного зараз рекламного ресурсу на всіх цих каналах у 1,5 рази менше сукупної ринкової довоєнної пропозиції.
Але для переважної більшості рекламодавців обсяг рекламного ресурсу штучно обмежили ще більше. Пов‘язано це з позицією продавців реклами на каналах груп 1+1 Media та SLM, які називають себе Premium TV. З липня 2022 року вони висунули для рекламодавців умову: розміщуйтесь тільки на наших 9 каналах (з жовтня їх стало 11 – додались ще два сторонніх) і отримаєте знижку. А якщо будете розміщуватись десь на інших каналах (наприклад, на каналах Inter Media Group), то ми позбавляємо вас знижки, так що зростання вашої ціни буде в діапазоні від 14% до 186% в залежності від питомої ваги кількості виходів реклами на інших каналах.
В підсумку, на ринку виник суттєвий дисбаланс. На каналах 1+1 Media та SLM заповнюваність рекламних блоків на максимальному рівні складає близько 80-90%**** законодавчої квоти. Можна очікувати, що коли заповнюваність рекламної квоти сягне 100%, почне працювати принцип аукціону: хто заплатив більше, той і отримує ефірний час. Для українського бізнесу, на фоні рекордного падіння купівельної спроможності, це парадокс. Ті українські виробники, які потроху відновлюються, не можуть змагатись з тими, які почуваються непогано.
В цей же час ефір каналів Inter Media Group заповнений на 10%-20%. При цьому економіка не може скористатись незаповненими доступними рекламними можливостями через позицію двох гравців ринку.
Канали Premium TV: SLM (Новий, СТБ, М1, М2, ОЦЕ ТБ), 1+1 Media (2+2, ТЕТ, ПлюсПлюс, Бігуді), сторонні канали (Сонце, 24 канал з 1.10.2022) Канали IMG: НТН, EnterFilm, К1, Mega, Pixel. Інші канали: Прямий, 5 канал, Еспресо, а також до 1.10.2022 Сонце, 24 канал
На ринку нездорова ситуація
Дуже багато наших партнерів незадоволені такою поведінкою Premium TV. Адже у каналів Inter Media Group є своя унікальна аудиторія. А Premium TV фактично запровадили «штраф» на доступ до неї. А від доступу до глядачів каналів Inter Media Group у багатьох рекламодавців залежить зростання обсягів продажів. Виходить, що це «штраф» на відновлення бізнесу: хочеш швидше розвиватись – плати більше. Це парадокс нинішнього стану ринку. Замість того, щоб бути інструментом розвитку, нинішня модель продажу телереклами обмежує його.
Хоча в перші два місяці після відновлення рекламних продажів на ТБ (травень-червень, або 17-26 тижні) у Premium TV ціна не залежала від наявності чи відсутності реклами на каналах, на яких вони не продавали рекламу. Тому всім медіагрупам України і окремим телеканалам вдавалось спільно ростити рекламний ринок і давати можливість брендам рекламодавців комунікувати з усією доступною телеаудиторією. Але через два місяці, з липня 2022 року підходи Premium TV до ціноутворення змінились.
Ринку потрібна вільна конкуренція
Ситуація зміниться, якщо буде відновлено нормальну здорову конкуренцію і будуть прибрані фактори, які штучно створюють дефіцит ефірного рекламного ресурсу. Ми розуміємо, що розширення інструментаря та встановлення на ринку обґрунтованих цін на рекламу – пріоритетне завдання, важливе для економіки країни. Це питання захисту та підтримки рекламодавців, українських підприємств, їх співробітників – мова про мільйони людей. Це питання і розвитку українського телебачення. На даний момент воно є одним із головних об‘єднуючих факторів, який дозволяє кожному глядачу відчувати свою причетність до подій сьогодення та робити свій внесок у перемогу України.
У цьому плані Inter Media Group – надійний партнер для всього ринку. Як мені відомо від представників Inter Media Group, найближчим часом і в подальшому стратегічно Inter Media Group налаштована на розвиток виробництва та в цілому мовлення відповідно до викликів часу.
Примітки
* Три найбільші медіагрупи продовжують транслювати національний інформаційний марафон на таких своїх телеканалах: – Inter Media Group: Інтер, К2, Zoom; – 1+1 Media: 1+1, УНІАН TV; – SLM: ICTV.
** Міграція населення призвела до того, що в існуючих до початку війни єдиних репрезентативних, достовірних та незалежних вимірюваннях телеаудиторії, замовлених Індустріальним телевізійним комітетом України, після початку війни зникла лише складова коректної репрезентативності: представлення переглядів респондентів панелей на всю досліджувану генеральну сукупність населення. Без додаткових досліджень міграції неможна зрозуміти деталі постійного нерівномірного непрогнозованого переміщення населення, іноді туди і назад, як в країну, так і за її межі. Однак оскільки телевізійна піплметрична панель у розмірі 2800 домогосподарств була набрана у відповідності до окремо виявленої в рамках установчого дослідження матриці типологій, характерної для всіх українських домогосподарств, то протягом всього військового часу це дозволяє бачити в цій панелі тенденції міграції населення: як повністю всіх членів домогосподарства, так і їх частини, переважно дітей, жінок, чоловіків призовного віку. Маючи у клієнтському програмному забезпеченні можливість порівнювати незважені (сирі) дані про перегляди панелістів та зважені на довоєнну генеральну сукупність (без врахування міграції), можна достатньо точно розуміти параметри телеперегляду і у військовий час.
*** Варто зазначити, що при цьому майже всі учасники ринку для розуміння цінності реклами переводять вартість за вихід у вартість за один процентний пункт рейтингу цільової аудиторії на основі існуючих, хоч і не на всі 100%, репрезентативних вимірювань.
**** Дані отримано в результаті проведення регулярного внутрішнього моніторингу телеефіру нашою компанією Space Media. Моніторинг каналів, які не входять до великих медіагруп, почав проводитись нами з 33-го тижня.
Україна у січні-вересні поточного року знизила експорт коксу та напівкоксу у натуральному вираженні на 98% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,697 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), у грошовому вираженні експорт коксу та півкоксу за цей період впав на 97,5% – до $987 тис.
При цьому основний експорт здійснювався до Угорщини (43,62% у грошовому вираженні), Грузії (38,56%) та Туреччини (17,81%).
Україна у січні-вересні-2022 імпортувала 331,941 тис. тонн коксу та півкоксу, що на 30,8% менше у порівнянні з січнем-вереснем-2021. У грошах імпорт скоротився на 11,2% – до $164,592 млн. Ввезення здійснювалося в основному з РФ (46,04% поставок у грошах), Польщі (29,94%) та Чехії (13,87%).
Як повідомлялося, Україна у 2021 році збільшила експорт коксу та напівкоксу у натуральному вираженні у 3,3 рази порівняно з 2020 роком – до 194,535 тис. тонн. У грошовому вираженні експорт коксу та напівкоксу за цей період зріс у 4,8 раза – до $41,838 млн. Основний експорт здійснювався до Казахстану (29,03% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (20,06%) та Алжиру (15,77) %).
Україна за минулий рік імпортувала 789,903 тис. тонн коксу та півкоксу, що у 2,1 разу більше порівняно з 2020 роком. У грошовому вираженні імпорт зріс у 4,3 рази – до $351,238 млн. Ввезення здійснювалося в основному з РФ (65,48% поставок у грошовому вираженні), Чехії (20%) та Польщі (8,45%).
Внаслідок військових дій на сході України ряд шахт і коксохімзаводів опинився на територіях, які тимчасово не підконтрольні Україні.
Майже півсотні членів правлячої фракції “Слуга народу”, серед яких голова бюджетного комітету Ради та інших важливих парламентських комітетів, зареєстрували в Раді законопроект про внесення чергових змін до держбюджету-2022 (№8126).
“Бюджет цього року буде знову змінено. Вже восьмий раз з початку війни. Уряд пропонує збільшити військові витрати цього року на 387 млрд грн. Джерело покриття, як завжди, – внутрішні запозичення (в т.ч. “друк”)”, – написав народний депутат Ярослав Желєзняк (фракція “Голос”).
За його даними, Міноборони пропонується направити додатково 365,2 млрд грн, МВС – 12,9 млрд грн, СБУ – 3,7 млрд грн, ГУР Міноборони – 3,2 млрд грн, Держспецзв’язку – 1,3 млрд грн, УДО – 600 млн грн та Службі зовнішньої розвідки – 45 млн грн.
Текст законопроекту на сайті Ради поки що відсутній.
Наразі доходи держбюджету-2022 затверджено у розмірі 1,553 трлн грн, у тому числі загального фонду – 1,211 трлн грн, тоді як витрати – відповідно 2,648 трлн грн, зокрема загального фонду – 2,224 трлн грн.
Спочатку у грудні минулого року доходи держбюджету-2022 були затверджені в обсязі 1,324 трлн грн, у тому числі загального фонду – 1,183 трлн грн, що відповідно на 9,7% та 12,2% більше у порівнянні із затвердженими доходами держбюджету-2021.
Початкові видатки держбюджету-2022 становили 1,499 трлн грн (на 3,8% більше 2021 р), у тому числі загального фонду – 1,346 трлн грн (+5,3%).
Україна у січні-вересні поточного року скоротила імпорт марганцевої руди та концентрату у натуральному вираженні на 54,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 135,044 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), у грошовому вираженні імпорт марганцевої руди та концентрату за вказаний період скоротився на 50,7% – до $17,972 млн.
У серпні-вересні імпорт марганцевої руди мало здійснювався.
При цьому за дев’ять місяців 2022 року ввезення здійснювалося з Гани (99,86% поставок у грошовому вираженні) та Бельгії (0,1%) та Бразилії (0,02%).
За дев’ять місяців 2022 року Україна не постачала марганцеву руду та концентрат на експорт.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила імпорт марганцевої руди та концентрату у натуральному вираженні на 26,8% порівняно з 2020 роком – до 425,279 тис. тонн. У грошовому вираженні імпорт марганцевої руди та концентрату за вказаний період скоротився на 29,6% – до $53,917 млн. При цьому основний імпорт здійснювався з Гани (99,87% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (0,07%) та Бельгії ( 0,05%).
Минулого року Україна поставила 770 тонн марганцевої руди та концентрату в Польщу (94,38%) та РФ (5,62%) на суму $89 тис., тоді як у 2020 році поставила на експорт 69,303 тис. тонн марганцевої руди та концентрату на суму $10,819 млн.
В Україні добувають і збагачують марганцеву руду Покровський (раніше – Орджонікідзевський) та Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати (обидва – Дніпропетровська обл.).
Споживачами марганцевої руди є феросплавні підприємства.
Місія Міжнародного валютного фонду (МВФ), позитивні висновки якої стануть початком роботи над новою програмою з ним, як очікується, розпочне роботу в Україні наступного тижня, повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний.
“Очікуємо на старт роботи місії МВФ вже наступного тижня. Сподіваємося на досягнення домовленостей за макроекономічними показниками, параметрами державного бюджету на 2023 рік та джерелами покриття його дефіциту, що стане початком роботи над новою програмою з Фондом”, – цитує його слова прес-служба Нацбанку .
Пишний також подякував МВФ за виділення $1,3 млрд. додаткового екстреного фінансування в рамках інструменту RFI, які в четвер надійшли в Україну.
Як повідомлялося, напередодні директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва повідомила, що команда Фонду спільно з українською командою відразу після щорічних зборів МВФ і Світового банку (СБ), що проходить цього тижня, займеться визначенням макроекономічних рамок і бюджету України.
Крім того, міністр фінансів США Джанет Йеллен зазначила, що нова повноцінна програма МВФ для України може бути на початку наступного року.
Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що уряд оцінює необхідність фінансування дефіциту держбюджету у 2023 році у $3,5 млрд на місяць порівняно з $5 млрд на місяць у 2022 році, які Україні поки що жодного разу не вдалося залучити. Найкращим був показник серпня з $4,6 млрд, а загалом з початку війни, або майже за вісім місяців, зовнішнє фінансування становило $20,7 млрд, з яких майже 50% – грантові кошти.
Проект держбюджету України на 2023 рік, ухвалений у першому читанні, передбачає зовнішнє фінансування дефіциту в розмірі $38 млрд, або близько $3,2 млрд на місяць.
