Вашингтон серйозно ставиться до слів президента Росії Володимира Путіна про ядерну зброю, але поки не бачить необхідності змінювати стратегічні позиції, заявив у середу представник Ради національної безпеки США Джон Кірбі.
“Ми завжди повинні серйозно сприймати таку риторику. Це не схоже на те, як він говорив у минулі сім місяців. Ми сприйняли це всерйоз”, – сказав Кірбі, відповідаючи на відповідне запитання журналіста.
“Ми, як можемо, стежимо за стратегічною позицією Росії. Якщо доведеться, ми змінимо нашу (позицію). Ми не бачимо ознак того, що це потрібно зараз”, – додав він.
Раніше в середу Путін попередив тих, хто намагається шантажувати Росію ядерною зброєю, що “троянда вітрів” може розвернутися в їхній бік.
Президент РФ зазначив, що “при загрозі територіальної цілісності нашої країни, для захисту Росії та нашого народу ми, безумовно, використовуємо всі засоби, що є в нашому розпорядженні. Це не блеф”.
Фондові індекси найбільших держав Азіатсько-Тихоокеанського регіону в середу продемонстрували зниження за аналогічною динамікою американського ринку акцій днем раніше.
Увага трейдерів зосереджена на засіданнях ЦП одразу кількох великих країн, які пройдуть цього тижня. Особливо важливими будуть результати зустрічі керівництва Федеральної резервної системи США.
Більшість експертів упевнена, що американський ЦБ підніме базову процентну ставку на 75 базисних пунктів (б.п.) за підсумками засідання, яке завершиться 21 вересня. Проте деякі аналітики вважають за можливе підвищення відразу на 100 б.п. Крім того, учасники фінринків оцінюватимуть прогнози Федрезерва щодо майбутнього рівня ставки та економіки.
Крім того, негативний вплив на настрої інвесторів має геополітична напруженість у світі та очікуване послаблення темпів зростання глобальної економіки.
Азіатський банк розвитку (АБР) у середу погіршив прогноз економічного зростання для країн Азії з економікою, що розвивається на 2022-2023 рр. на тлі зростання глобальних ризиків. Тепер передбачається підвищення ВВП цього року на 4,3% порівняно з 5,2%, що очікувалися в квітні, наступного року – на 4,9% проти 5,3% раніше.
Азія, що розвивається, продовжує відновлюватися, але ризики великі, – вважає головний економіст АБР Альберт Парк. – Значний спад у світовій економіці серйозно підірве попит на експорт з регіону. до фінансової нестабільності”.
Також він зазначив, що економіка КНР стикається з проблемами через локдауни, що повторюються, і слабкий сектор нерухомості. Оцінку підйому ВВП Китаю на цей рік було погіршено аналітиками АБР до 3,3% з 5%, що прогнозувалися у квітні.
Китайський індекс Shanghai Composite за підсумками торгів знизився на 0,2%, гонконгський Hang Seng втратив 1,8%. Обидва індикатори перебувають на мінімумах за чотири місяці.
До лідерів зниження котирувань на Гонконзькій фондовій біржі увійшли акції виробника сонячних панелей Xinyi Solar Holdings Ltd. (-8%), яка випускає напівпровідники Sunny Optical Technology Group Co. (-10,5%), автовиробників Geely (-4,6%) та BYD (-2,2%), розробника ігор Netease Inc. (SPB: NTES) (-3,6%), інтернет-рітейлерів Alibaba (SPB: BABA) (-3,7%) та JD.com (-2,9%).
Значення японського індексу Nikkei 225 за день зменшилося на 1,4%.
Лідером падіння виступили акції виробника полімерів Unitika, що подешевшали на 7,5%. Також знизилася ціна паперів інвестиційно-технологічної SoftBank Group (-1,2%), виробника приставок Nintendo (-1,2%), автомобільних Toyota Motor (-2,4%) та Nissan Motor (-3,1%).
Ціна акцій Shikoku Electric Power впала на 5,2% після того, як енергетична компанія оголосила, що не виплачуватиме дивіденди за перше півріччя через невизначеність щодо майбутніх цін на пальне.
Південнокорейський індекс Kospi у середу опустився на 0,9%.
Акції одного з найбільших у світі виробників чіпів та споживчої електроніки Samsung Electronics Co. подешевшали на 0,9%, автовиробника Hyundai Motor – на 0,8%.
Лідером підвищення стали папери виробників автомобільних запчастин Hwacheon Machinery Co., ціна яких злетіла майже на 30% після падіння на аналогічну величину за підсумками попередніх торгів.
Австралійський індикатор S&P/ASX 200 втратив 1,6%.
Ринкова вартість найбільших гірничодобувних компаній світу BHP та Rio Tinto знизилася на 3,1% та 3,7% відповідно. Ціни на залізняк впали до мінімуму за дев’ять місяців через очікуване скорочення попиту на сталь.
Папери нафтових компаній Woodside Energy та Santos подешевшали на 1,9% та 1%.
Українські сільгоспвиробники станом на 20 вересня провели посів основних озимих зернових культур на площі 411 тис. га (9% від прогнозу в 4,56 млн га), за минулий тиждень засіяно 0,25 млн га, повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у вівторок.
Зокрема, пшеницею засіяно 9% від запланованих площ, або 364 тис. га (+207 тис. га за тиждень 13-20 вересня), ячменем – 32 тис. га (+25 тис. га, 5% площ), житом – 15,3 тис. га (+10 тис. га, 18% площ).
За даними міністерства, найбільш інтенсивно сівба озимих зернових ведеться в Тернопільській області, де вже засіяно 29,2 тис. га, або 20% від прогнозу.
Крім того, аграрії 13 регіонів України повністю завершили сівбу озимого ріпаку, до 20 вересня її посіяно на 98% запланованих площ – 948 тис. га (+107 тис. га за тиждень).
Як повідомлялося, у 2021 році Україна виділила під озимі культури 8,87 млн га, у тому числі під пшеницю 6,66 млн га, ячмінь – 1,02 млн га, жито – 160,6 тис. га, ріпак – 1,03. млн га.
В Україні розпочинає роботу Chapter Zero Ukraine & Caucasus в рамках Ініціативи з управління кліматом (CGI), яка реалізується у співпраці із Всесвітнім економічним форумом (ВЕФ) і яку підтримує ЄБРР.
Нове відділення Chapter Zero Ukraine & Caucasus створено на базі Київської школи економіки (КШЕ), інтелектуальним партнером в Україні є “Делойт”.
“Протидія кліматичним викликам під час війни в Україні та регіональної нестабільності у Вірменії та Грузії може здатися надскладним завданням, але альтернатива ще гірша. Ми маємо діяти та робити правильні речі вже зараз, оскільки це важливо для успішного відновлення України та розвитку конкурентоспроможної і стійкої економіки у Вірменії та Грузії”, – наведено в релізі слова голови CGI Каріни Літвак.
Відсьогодні члени рад директорів і керівники фінансових і нефінансових корпорацій з України, Грузії та Вірменії зможуть приєднатися до нового відділення всесвітньої мережі, діяльність якої полягає у сприянні кращому розумінню і впровадженню ефективного кліматичного управління.
Всесвітня мережа CGI створена у 2019 році, налічує понад 20 національних і регіональних відділень та сприяє впровадженню опублікованих ВЕФ Принципів ефективного кліматичного управління.
“Відділення Chapter Zero в Україні і на Кавказі – це життєво важливий ресурс, який дозволить членам рад директорів набути необхідні компетенції для врахування питань кліматичного переходу як пріоритетних у корпоративній стратегії, культурі та процесах прийняття рішень. Приєднавшись, вони зможуть спілкуватися не лише зі своїми колегами-директорами з інших компаній, а й з експертами у таких ключових галузях, як формування стратегії, управління ризиками, аудит, винагороди та звітність. Ми дуже раді вітати наших нових колег і далі працюватимемо разом над розвитком стабільності та процвітання в Україні, Вірменії та Грузії”, – додала Літвак.
Структура Chapter Zero Ukraine & Caucasus складається з консультативної та наглядової рад, які відповідають за стратегічний розвиток відділення. За реалізацію стратегії відповідатиме секретаріат.
До консультативної ради увійшли Ксенія Брокман, керівниця відділу зелених фінансових систем на Кавказі, у Центральній Азії та Туреччині департаменту реалізації кліматичної стратегії в ЄБРР, та Альона Стратан, перша заступниця голови правління maib, член наглядової ради Інституту директорів у Вірменії.
До складу наглядової ради увійшли член наглядових рад Укргазбанку та “Укрпошти” Оксана Волчко; голова правління Mobius Investment Trust, невиконавчий голова правління холдингу Arafa Марія Луїза Чіконьяні; партнер, керівник департаментів консалтингу та управління ризиками компанії “Делойт” в Україні Єгор Григоренко; голова KSE Institute Наталія Шаповал, засновник і генеральний директор Shtigen LLC Айк Шекян та виконавчий директор iC consulenten в Україні Олена Рибак.
Членів правління та керівників фінансових і нефінансових корпорацій з України, Грузії та Вірменії, які прагнуть управляти кліматичними ризиками, інтегрувати кліматичні аспекти у стратегію та управління компанією, запрошують до членства у Chapter Zero Ukraine & Caucasus.
Українські, грузинські та вірменські компанії, які можуть продемонструвати дотримання сталих практик ведення бізнесу, вже зараз легше залучають іноземні інвестиції. Як “зелене” походження матеріалів, так і “зелені” методи виробництва мають бути відповідно відображені у звітності. Chapter Zero Україна та Кавказ зосередиться на поширенні цих прикладних знань та досвіду управління кліматом для посилення зв’язку бізнесу в цих країнах із міжнародними ринками та капіталом.
ЄБРР підтримує відкриття нового відділення Chapter Zero в межах свого партнерства з CGI, мета якого – допомогти членам рад директорів компаній у ключових регіонах діяльності банку краще зрозуміти потенційні впливи кліматичних змін на майбутнє їхнього бізнесу.
Партнерство, про яке ЄБРР та CGI домовилися у квітні цього року, передбачає розвиток корпоративного кліматичного управління, зокрема проведення для невиконавчих директорів навчання щодо кліматичних ризиків та їхніх наслідків для бізнесу, що має сприяти розвитку можливості рад директорів у контексті руху до економіки чистих нульових викидів.
“ЄБРР, його партнери та клієнти мають працювати над проблемою кліматичних змін на організаційному рівні для досягнення системних впливів. Наглядові ради і менеджмент можуть відігравати значну роль у цьому процесі”, – сказав керуючий директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне.
Він додав, що “ЄБРР уже надає своїм клієнтам важливі інструменти та консультативну підтримку з метою покращення управління змінами клімату, кліматичними ризиками та розкриттям відповідної інформації. Ми віримо, що Chapter Zero Україна та Кавказ сприятиме змістовній дискусії між лідерами бізнесу в регіоні щодо стимулювання довгострокової декарбонізації та забезпечення стійкості бізнесу перед майбутніми економічними змінами”.
Стратегічна робота з кліматичними викликами на рівні корпоративних стратегій у рамках Chapter Zero Україна та Кавказ дасть змогу українським і регіональним компаніям подолати виклики, пов’язані з війною та міжнародною інтеграцією бізнесу.
“Як освітня установа Київська школа економіки прагне забезпечити наших клієнтів сучасними знаннями та навичками. Вирішення проблеми зміни клімату є критично важливим для розвитку світової економіки, і ми вважаємо, що не можна гаяти часу, інтегруючи її в процеси корпоративного управління. Ми раді бути в авангарді цієї ініціативи та підтримувати компанії в Україні та регіоні, особливо в контексті розв’язаної Росією війни проти України”, – зазначила голова KSE Institute Наталія Шаповал.
Фондові індекси країн Західної Європи переважно піднімаються в середу, учасники ринку чекають на підсумки вересневого засідання Федеральної резервної системи (ФРС).
Зведений індекс найбільших компаній регіону Stoxx Europe 600 на 11:42 кск підвищився на 0,38% і склав 404,94 пункту.
Британський фондовий індекс FTSE 100 зріс на 0,64%, французький САС 40 – на 0,04%, а італійський FTSE MIB та іспанський IBEX 35 додали 0,8% та 0,2% відповідно. Тим часом, німецький індекс DAX опустився на 0,14%.
Засідання Федрезерва завершиться в середу о 21:00 кск, після чого о 21:30 розпочнеться традиційна прес-конференція голови центробанку Джерома Пауелла. Ринки переконані, що регулятор підвищить ключову процентну ставку щонайменше на 75 базисних пунктів.
Акції Uniper впали на 22% на новини, що уряд Німеччини, керівництво енергетичної компанії та її материнської структури Fortum досягли угоди про держпідтримку.
Умови угоди передбачають вливання урядом 8 млрд євро в капітал компанії шляхом додаткової емісії акцій на користь держави за ціною 1,70 євро за папір. Крім того, уряд ФРН придбає частку Fortum в Uniper, після чого частка держучасті в Uniper досягне близько 99%.
Ринкова вартість Fortum злетіла на 14%, акції компанії очолюють список лідерів зростання індексу Stoxx Europe 600.
Ціна паперів іншої німецької енергокомпанії E.ON піднімається на 0,7% на повідомленні про продовження контракту з гендиректором Леонардом Бірнбаумом ще на п’ять років, до 30 червня 2028 року.
Котирування акцій французької Schneider Electric знизилися на 0,3%, тоді як папери британського розробника програмного забезпечення Aveva зросли на 2,3%. Акціонери Aveva схвалили продаж компанії Schneider за 9,482 млрд фунтів стерлінгів ($10,8 млрд).
Капіталізація банку Lloyds піднімається на 0,4% після того, як аналітики Citi із оптимізмом оцінили перспективи прибутку європейських банків на тлі підвищення відсоткових ставок у провідних економіках світу. Акції Societe Generale і UBS, також включених Citi до найбільш цікавих для інвестицій фінкомпаній регіону, дешевшають більш ніж на 1,5%.
Канадська гірничорудна компанія Black Iron Inc. з активами в Україні, незважаючи на війну, продовжує просування Шиманівського залізорудного проекту через переговори з Міністерством оборони щодо передачі землі, оформлення угоди про підтримку інвестицій з урядом країни та отримання дозволів на видобуток корисних копалин та їх переробку.
Згідно з прес-релізом компанії, земля, прилегла до Шиманівського рудного тіла, необхідна для розміщення майбутньої збагачувальної фабрики, складів порожньої породи та хвостосховища, належить уряду України та використовується Міністерством оборони для навчальних цілей. Обговорення з Міноборони призвели до угоди про попередню суму коштів, яку Black Iron має виплатити як компенсацію за отримання цієї ділянки землі у своє користування.
“Зусилля зараз зосереджені на укладанні договору, що зобов’язує, про передачу цієї землі (у користування Black Iron – ІФ) після встановлення миру в Україні”, – констатується в прес-релізі.
Крім того, Black Iron також веде переговори з урядом України щодо угоди про підтримку інвестицій, яка включатиме кілька переваг, таких як сталість законодавства (умов роботи компанії – ІФ) та звільнення від сплати ввізних мит на обладнання, необхідне для реалізації проекту.
У свою чергу, керівництво Black Iron підготувало великий звіт, що охоплює декілька аспектів проекту, таких як передбачувані нові робочі місця, податкові платежі та соціальні пільги. Перед тим, як подавати цей документ, необхідно буде внести деякі зміни до законодавства України, щоб Black Iron відповідав вимогам, і наразі робота в цьому напрямку йде повним ходом, наголошується в прес-релізі.
“Щоб наші дозволи залишалися дійсними, нині в Україні ведеться робота з оновлення геологічних та гірничих планів. Нарешті, поки зацікавлені особи Black Iron чекають миру в Україні, щоб довести Шиманівський проект до стадії будівництва, керівництво розглядає нові потенційні проекти для підвищення акціонерної вартості. “, – резюмується у прес-релізі.
Як повідомлялося, Black Iron у жовтні 2010 року придбала в інвестгрупи EastOne українського бізнесмена Віктора Пінчука кіпрську “дочку” Geo-Alliance Ore East Limited разом із ліцензіями за $13 млн, потім перейменувавши її на BKI Cyprus. Основні активи – 99% у ТОВ “Шиманівське Стіл” та “Зеленівське Стіл” (обидва – Дніпро).
У липні 2013 року після низки проблем із реалізацією проекту Black Iron повідомила про угоду з найбільшою українською гірничо-металургійною групою “Метінвест” щодо розвитку своїх залізорудних активів. Metinvest B.V. заплатила Black Iron Inc. $20 млн і придбала 49% у BKI Cyprus. Однак пізніше “Метінвест” вийшов із проекту.
Шиманівське залізорудне родовище оточене п’ятьма іншими діючими видобувними підприємствами, включаючи залізорудний комплекс ArcelorMittal. Інфраструктура, включаючи доступ до електроенергії, залізничних і портових об’єктів, на думку Black Iron, дозволить швидко реалізувати проект до стадії виробництва.
Згідно з презентацією від травня 2021 року, очікувані капітальні інвестиції в запуск першого етапу оцінюються в $452 млн, другого – $364 млн. першому етапі та 8 млн тонн на рік – на другому.
