Західні фахівці розробили мобільний додаток, який здатний за допомогою комп’ютерної моделі розпізнавати з високою точністю COVID-статус людини – за звучанням його голосу.
Коронавірус зазвичай вражає верхні дихальні шляхи та голосові зв’язки, тому вчені вирішили проаналізувати зміни в голосі у хворих на COVID-19. Дослідники перевірили 893 аудіозаписи серед 4 тис. 352 здорових та хворих осіб з бази даних, зібраних Кембриджським університетом.
За словами розробників, такий акустичний тест має 89% точність, а також дешевий у застосуванні: отже, його легко можна буде легко використовувати в країнах з низьким рівнем доходів, яким важче дозволити собі дорожчі ПЛР-тести. Крім того, результат можна отримати менше, ніж за хвилину.
Тим, хто складає тест, потрібно надати медичну картку, інформацію про те, чи вони курять, демографічні дані. Також їм потрібно зробити якісь звуки на кшталт покашлювання чи читання коротких речень. Потім зразки “потраплять до рук” програми аналізу – Mel-spectrogram.
“Такі тести можна видавати безкоштовно, їх легко інтерпретувати. Крім того, вони дають можливість віддаленого онлайн-тестування, що виконується менш ніж за хвилину”, – заявив співробітник Маастрихтського університету Вафаа Альджбаві.
Він пояснив, що, наприклад, таке тестування можна застосовувати на вході до місць великого скупчення людей. Також він наголосив, що новий тест – значний крок уперед порівняно з експрес-тестами на COVID-19. Альджбаві пояснив, що зазвичай експрес-тестів виявляють лише 56% випадків інфікування COVID-19.
За його словами, нинішній експрес-тест на COVID-19 ризикує “пропустити” 44 зі 100 випадків зараження, а акустичний тест – 11 зі 100.
Крім коронавірусу, новий аналіз використовується, щоб передбачати можливе погіршення стану у того, хто страждає на хронічну обструктивну хворобу легень.
Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) виставив на аукціон у системі “Prozzoro.Продажи” низку активів неплатоспроможного МР Банку, серед яких торгово-розважальний центр (ТРЦ) “Магелан” у Києві за стартовою ціною 3,1 млрд грн. релізі ФГВФО.
Згідно з ним, площа ТРЦ, що продається, по вул. Академіка Глушкова, 13б складає 28,5 тис. кв. м.
У складі інших лотів майновий комплекс площею 13 тис. кв. м у Хмельницькій області та права вимоги за двома кредитними договорами та дебіторська заборгованість.
Торги призначено на 12 жовтня.
Як повідомлялося, Національний банк України 25 лютого 2022 року відкликав банківську ліцензію та ліквідував банки, які перебувають під контролем Російської Федерації: АТ “Міжнародний резервний банк” (раніше – Ощадбанк) та “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (ПАТ “Промінвестбанк”), який на 99,77% належить ПАТ “Сбербанк Росії” та Державної корпорації розвитку “ВЕБ.РФ”.
ТРЦ “Магелан” раніше входив до активів групи “Край” бізнесмена Анатолія Юркевича. У середині вересня 2017 року АМКУ надав дозвіл ПАТ “Сбербанк” (Київ) придбати активи ДП “Край Проперті” у вигляді цілісного майнового комплексу ТРЦ.
Чисті продажі доларів Національним банком України минулого тижня зросли до $510,7 млн порівняно з $475,0 млн тижнем раніше та $231,4 млн двома тижнями раніше.
Згідно з інформацією Нацбанку на його сайті, з 12 серпня по 16 вересня він придбав $17,5 млн, що в 2,5 рази більше за показник попереднього тижня, проте продав $528,2 млн порівняно з $482 млн тижнем раніше.
Цього тижня на готівковому ринку гривня знову ослабла приблизно на 50 копійок, а її курс наблизився до рівня 42 грн/$1 при зафіксованому з 21 липня офіційному курсі 36,57 грн/$1.
Як повідомлялося, у серпні обсяг інтервенцій Нацбанку на ринку незначно збільшився – до $1,33 млрд із $1,2 млрд у липні, проте все одно залишався набагато меншим, ніж у червні ($3,96 млрд), травні ($3,4 млрд) та квітні ($2,2 млрд).
Міністр фінансів Сергій Марченко повідомив, що у серпні обсяг зовнішньої допомоги України склав рекордні з початку війни $4,6 млрд порівняно з $1,7 млрд у липні та $4,4 млрд у червні.
Загалом з початку року по 16 вересня включно НБУ придбав на ринку $3 млрд 114,2 млн та EUR111,0 млн, а продав $17 млрд 862,8 млн та EUR1 млрд 789,1 млн.
У тому числі з початку війни купівля валюти досягла $2 млрд 457,3 млн та EUR111,0 млн, а продаж – $14 млрд 92,6 млн та EUR1 млрд 789,1 млн.
Міжнародні резерви України станом на 1 вересня 2022 року, згідно з даними НБУ, становили $25,436 млрд (в еквіваленті), що на 13,6%, або на $2,679 млрд більше, ніж на початок серпня. У липні падіння резервів склало 1,6%, або $371,5 млн, у червні – 9,3%, або $2 млрд 343,8 млн.
Фахівці Національної академії аграрних наук України (НААН) вивели та презентували новий сорт універсальної посівної коноплі “Софія”, у якої придатні до використання як волокна рослини, так і її насіння.
Його вирощування дає можливості для розвитку різних галузей української економіки, зокрема й оборонної, що особливо важливо в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну, повідомляється на сайті установи у п’ятницю.
За даними НААН, технічні коноплі є основою для виробництва пороху та сировиною для канатів та парашутів. Конопляні волокна легші за синтетичний кевлар, з якого виготовляють бронежилети, а виготовлені з коноплі бронеплити витримують попадання бронебійних куль.
НААН уточнило, що коноплі використовуються як тканина для пошиття натурального військового одягу, нижньої білизни, а також можуть застосовуватися для будівництва та утеплення будівель.
Новий сорт коноплі було презентовано напередодні під час Hemp Fest у Сумській області. У фестивалі взяли участь 80 провідних науковців, аграріїв, бізнесменів та фахівців галузі конопель із десяти областей України.
У ході заходу було піднято питання законодавчого регулювання у сфері промислової коноплі та переробки рослини залежно від потреб української економіки.
Україна в січні-серпні 2022 року імпортувала 4 млн 564,904 тис. тонн нафтопродуктів (за кодом ТНЗЕД 2710: бензини, дизпаливо, мазут, реактивне паливо та ін.), що на 13,5% менше, ніж за аналогічний період минулого року (5 млн. 277,684 тис. тонн).
За даними Державної митної служби, нафтопродукти імпортовано на суму $5 млрд 231,597 млн, що на 69,5% більше, ніж у січні-серпні-2021 ($3 млрд 86,632 млн).
З Білорусі імпортовано паливо на $793,511 млн (частка – 15,17%), РФ – на $590,393 млн (11,29%), Індії – на $553,213 млн (10,57%), інших країн – на $3 млрд 294,48 млн (62,97%). За вісім місяців 2021 року сумарна вартісна частка палива з Білорусі та РФ в імпорті становила 65%.
Крім того, Україна за вісім місяців експортувала 54,455 тис. тонн (-77,6% до січня-серпня-2021) нафтопродуктів на загальну суму $61,854 млн (-52,2%). Вартість поставленого на адресу контрагентів з Литви палива становила $16,342 млн, Туреччини – $11,533 млн, Естонії – $6,022 млн, інших країн – $27,957 млн.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році імпортувала 8 млн 790,515 тис. тонн нафтопродуктів, що на 9,6% більше, ніж 2020-го (8 млн 23,072 тис. тонн).
Нафтопродукти імпортовані на суму $5 млрд. 614,787 млн., що на 65,3% більше, ніж у 2020 році ($3 млрд. 396,929 млн.). В т.ч. з Білорусі імпортовано паливо на $2 млрд 351,116 млн (частка – 41,87%), РФ – на $1 млрд 240,513 млн (22,09%), Литви – на $654,584 млн (11,66%), інших країн – на $1 млрд 368,574 млн. (24,37%).
Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат (ЖЦПК, Львівська обл.), що входить до структури холдингу “Основа”, у січні-серпні 2022 року збільшив обсяги виробництва на 30,1% порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 333,47 млн грн.
Згідно зі статистичними даними, наданими агенцією “Інтерфакс-Україна” асоціацією “УкрПапір”, таким чином, за підсумками восьми місяців комбінат ще трохи сповільнив темп приросту цього показника до аналогічного періоду минулого року (за шість місяців він становив 40%, за сім – 35, 1%)
У натуральному вираженні стабільну позитивну динаміку продовжує утримувати виробництво гофроящиків, збільшившись на третину – до 12,7 млн. кв. м. При цьому випуск тарного картону (включаючи папір для гофрування) скоротився на 9,3% – до 8,6 тис. тонн.
Водночас зберігається суттєве скорочення випуску паперу – на 38,4% до 2,75 тис. тонн.
Як повідомлялося, всього в січні-серпні з урахуванням того, що низка підприємств галузі або зруйнована, або отримала пошкодження або знаходиться на окупованій території, випуск паперу та картону скоротився на 43,2% порівняно з тим же періодом минулого року – до 336, 7 тис. тонн, гофротари – на 42,2%, до 282,3 млн. кв. м.
При цьому найбільший український виробник гофротари – Рубіжанський КТК отримав руйнування та зупинився, але його дочірнє підприємство у Київській області – Трипільський пакувальний комбінат продовжує працювати. За даними “УкрПапір”, за вісім місяців він випустив продукцію на 1,31 млрд грн, а гофротари вироблено 78,5 млн кв. м (другий показник після Київського КПК).
ЖЦПК з початком військової агресії Росії проти України, як і багато підприємств галузі, призупинив роботу у зв’язку з розривом логістичних ланцюжків та небезпекою для співробітників. Проте у березні виробництво було відновлено.
За даними асоціації, ще один комбінат у структурі холдингу “Основа” – Ізмаїльський целюлозно-картонний (Одеська обл.) у січні-серпні збільшив обсяг товарної продукції на 6,5% – до 148,7 млн грн. У натуральному вираженні випуск тарного картону скоротився на третину до 5,4 тис. тонн, гофротари на 44%, до 7,7 млн. кв. м.
