Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший в Україні виробник цукру, у січні-червні 2022 року отримав EUR27,7 млн чистого прибутку, що у 3,2 рази менше порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомляється у звіті компанії на Варшавській фондовій біржі у вівторок .
Згідно з ним, EBITDA компанії скоротилася в 1,8 рази – до EUR68,14 млн, тоді як виручка зросла на 44%, до EUR218,3 млн. Валовий прибуток агрохолдингу за цей період знизився на 37,4% і склав EUR77,46 млн , Коефіцієнт валової прибутковості та рентабельність продажів (EBITDA margin) впав у 2,3 рази – до 35% з 82%.
Згідно зі звітом, станом на 30 червня 2022 року загальні активи агрохолдингу зросли на 21,4% порівняно з даними на 31 грудня 2021 року – до EUR787,2 млн, поточні зобов’язання – на 37,8% – до EUR136,7 млн, довгострокові зобов’язання – на 17,6%, до EUR125,3 млн.
“Станом на закінчення першого півріччя 2022 року чистий борг збільшився на 8% порівняно з аналогічним періодом минулого року до EUR193 млн за рахунок зростання оборотного капіталу, при цьому чистий фінансовий борг знизився на 30% у річному обчисленні до EUR53 млн за більш високих залишків. грошових коштів на кінець першого півріччя 2022 року”, – зазначається у повідомленні агропромхолдингу.
За даними “Астарти”, 28% загального виторгу згенерував сегмент виробництва цукру, 35% – вирощування сільськогосподарських культур, 24% – виробництво соєвого шроту та соєвої олії, 10% – молочне скотарство.
Цукровий сегмент групи за січень-червень 2022 показав збільшення виручки на 5% – до EUR61,85 млн за рахунок зростання цін на неї на 23% – до EUR613 за тонну. За звітний період вироблено 121 тис. тонн цукру та продуктів з вмістом цукру, що на 6,2% менше показників першого півріччя минулого року.
При цьому переважну більшість виробленого “Астартою” цукру (96%) реалізовано на внутрішньому ринку, а 4 тис. тонн поставлено на експорт (4%), тоді як у першому півріччі минулого року весь цукор було продано в Україні.
“Оскільки Україна зняла обмеження на експорт, а ЄС скасував імпортне мито (на один рік – ІФ-У), загальний експорт цукру з України досяг 14 тис. тонн у першому півріччі 2022 року. Частка “Астарти” у загальному експорті цукру становила 30% . Ключовими покупцями були сусідні з Україною країни ЄС та Молдова”, – зазначив виробник у біржовому повідомленні.
Виручка, згенерована сільськогосподарським сегментом “Астарти” у січні-червні 2022 року, підскочила в 2,8 рази порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до EUR76,9 млн завдяки значним обсягам продажів та високими цінами на сільгоспкультури до російського військового вторгнення в Україну. За зазначений період експорту припало 79% виручки сегмента рослинництва.
Агропромхолдинг у січні-червні 2022 року реалізував кукурудзи на EUR54,5 млн (зростання у 2,3 рази до I пол.-2021), пшениці на EUR3,2 млн (зростання у 2 рази), соняшника на EUR18,1 млн (зростання у 14 разів) та ріпаку на EUR0,39 млн.
На дату складання цього звіту “Астарта” завершила збирання озимих культур, всього намолочено 265 тис. тонн пшениці та 19 тис. тонн ріпаку. Через менш сприятливі в порівнянні з попереднім роком погодні умови врожайність озимих виявилася нижчою: пшениці – 4,8 тонн/га (на 17% менше), ріпаку – 3,1 тонни/га (на 4% менше).
Виторг агропромхолдингу в сегменті переробки сої за шість місяців поточного року збільшився на 18% – до EUR52,7 млн за рахунок зростання середніх цін на соєвий шрот до EUR480/тонна (+7% до січня-червня 2021 року) та соєва олія до EUR1300/ тонна (+38%). Усього “Астарта” виробила 113 тис. тонн соєвого шроту (+18% до січня-червня 2021 року), 83 тис. тонн соєвого шроту (+17%) та 21 тис. тонн соєвої олії (+17%).
В Україні з 1 вересня набирають чинності 11 нових державних будівельних норм, а також зміни до 14 існуючих норм.
Як повідомив юрист Юрій Брикайло, набудуть чинності наступні нові норми:
ГСН А.2.2-1:2021 “Склад та зміст матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище”;
ДСН В.1.2-6:2021 “Основні вимоги до будівель та споруд. Механічне опір та стійкість”;
ДБН В.1.2-7:2021 “Основні вимоги до будівель та споруд. Пожежна безпека”;
ДСН В.1.2-8:2021 “Основні вимоги до будівель та споруд. Гігієна, здоров’я та захист довкілля”;
ДСН В.1.2-9:2021 “Основні вимоги до будівель та споруд. Безпека та доступність під час експлуатації”;
ДСН В.1.2-10:2021 “Основні вимоги до будівель та споруд. Захист від шуму та вібрації”;
ДСН В.1.2-11:2021 “Основні вимоги до будівель та споруд. Енергозбереження та енергоефективність”;
ДБН В.2.2-42:2021 “Споруди холодильників. Основи проектування”;
ДСП В.2.2-43:2021 “Складські будівлі. Основні положення”;
ДСН В.2.6-31:2021 “Теплова ізоляція та енергоефективність будівель”;
ДСН В.2.6-221:2021 “Конструкції силосів із гофрованою стінкою для зерна. Основні положення”.
Крім того, набувають чинності зміни, внесені до низки ДСП, що стосуються сталевих конструкцій, житлових та громадських будинків, закладів освіти, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та ін.
Двома першими об’єктами, за якими оголошено приватизаційні аукціони з початку війни, стали Марилівський та Кобиловолоцький спиртзаводи ДП “Укрспирт” у Тернопільській області, повідомив Фонд держмайна у понеділок увечері.
Згідно з ним, торги Кобиловолоцьким заводом пройдуть 19 вересня зі стартовою ціною 25,2 млн грн, Марилівським заводом – 20 вересня за стартовою ціною 54,3 млн грн.
Загалом у вересні планується провести 8 аукціонів із приватизації вже готових спиртових активів, а також близько 150 інших об’єктів – від рухомого та нерухомого майна до непрацюючих заводів, які будуть виставлені до кінця 2022 року.
“Аукціони з приватизації у вересні пройдуть за новими, покращеними процедурами. Завдяки нашій спільній роботі з народними депутатами та урядом, колегами з “Прозорро.Продажи”, приватизація стане ще зручнішим інструментом для розвитку бізнесу та забезпечить додаткове наповнення державного бюджету в умовах військового стану “, – наводяться у повідомленні слова в.о. голови ФДМ Ольги Батової.
Вона нагадала, що завдяки законодавчим змінам підготовка та проведення аукціонів займатимуть до двох місяців замість шести, оплата проводитиметься до підписання договору купівлі-продажу для мінімізації ризиків, але нові власники отримуватимуть усі дозволи та ліцензії автоматично.
Україна стане одним із гарантів енергетичної безпеки для Європи, запевнив президент України Володимир Зеленський, виступаючи в понеділок з відеозв’язку на конференції “Шельф північних морів” у Норвегії.
“Разом з Україною ви можете не допустити більше цінових криз, ми маємо унікальну систему газосховищ поблизу кордону з ЄС обсягом понад 30 млрд кубометрів”, – сказав він.
За словами Зеленського, “нам можна допомогти практично, використовуючи наші газосховища. Цього сезону на сьогодні у нас вільний обсяг 15 млрд кубів. Для України необхідно 3 млрд додаткового резерву, а ще 12 – це може бути газ, необхідний узимку для безпеки всієї Європи “.
Зеленський нагадав також, що “Україна має значні родовища природного газу. Керівництво Росії хотіло вкрасти у нас і цю частину національного багатства. Але ми не дозволимо це зробити. Ми запрошуємо інвесторів, підрядників, сервісних компаній приходити для видобутку газу в Україну”.
За його словами, “наші родовища газу можуть відігравати для Європи таку саму стабілізуючу роль, як і родовища в Норвегії”.
Біткойн впав нижче за $20 тис. на минулих вихідних і залишається нижчим від цієї позначки в понеділок після коментарів голови ФРС США Джерома Пауелла, висловлених у ході щорічного економічного симпозіуму в Джексон-Хоулі в п’ятницю.
Курс биткойна на 15:00 КВ понеділка опустився на 0,9% і становив $19,812 тис.
Федерезрв продовжить підвищувати ключову ставку доти, доки інфляція не опиниться під контролем, і це, найімовірніше, “завдасть певного болю домогосподарствам і бізнесу”, заявив Пауелл.
Такі “яструбині” заяви також негативно позначилися на фондовому ринку США. Індекс Dow Jones Industrial Average в п’ятницю впав максимально з травня.
Ціна біткойна не опускалася нижче за $20 тис. близько місяця і піднялася до $25,199 тис. у середині серпня. З початку року вартість криптовалюти впала на 57% на тлі посилення монетарної політики у світі, що може спричинити рецесію.
Ціна ефіру, іншої популярної криповалюти, у понеділок падає на 2,35% і становить близько $1,449 тис. З початку року ефір подешевшав на 60%.