Фінансова, гуманітарна та технічна допомога Японії Україні вже перевищила 7,6 млрд дол. США, заявив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
“Україна вдячна всім країнам “Групи семи”, особливо Японії, яка цього року головує в G7, за послідовну позицію на підтримку територіальної цілісності та суверенітету нашої держави. Ми вдячні Японії за її принципову позицію в структурах ООН, зокрема, на посаді непостійного члена Ради Безпеки. Україна вдячна Японії за безпрецедентні рішення щодо надання нелетальної військової допомоги, за прийом українських евакуйованих. Ми безмірно вдячні за фінансову, гуманітарну та технічну допомогу Японії, яка вже перевищила 7,6 млрд дол. США”, – сказав спікер українського парламенту у своїй заяві на прес-конференції в Національному прес-клубі Японії в четвер.
Стефанчук також висловив подяку японській стороні за послідовну співпрацю з українськими та іноземними партнерами щодо притягнення агресора до відповідальності.
“Розслідування Міжнародного суду ООН, Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України, Міжнародний центр для покарання за злочин агресії в Гаазі, Реєстр шкоди, завданої агресією, та Компенсаційний фонд – основні інструменти на цьому шляху. Росія має бути зупинена. Злочинці мають усвідомлювати, що покарання – невідворотне”, – наголосив він.
Крім того, очільник ВР зауважив, що Україна розраховує на підтримку Японії не лише в часи війни, а й за часів миру, оскільки Україні буде необхідна допомога та інвестиції для післявоєнної відбудови зруйнованого господарства.
“Ми також хотіли б використати неймовірний досвід Японії з відновлення після воєн і стихійних лих. Тому радий вітати японські урядові структури та компанії в Україні для спільної роботи”, – додав спікер.
Як повідомлялося, 6-10 вересня голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук перебуває з робочим візитом у Японії. У Токіо спікер візьме участь у парламентському саміті країн “Великої сімки” (G7). Він запрошений як спеціальний гість саміту. Програма візиту передбачає низку двосторонніх зустрічей і виступ Стефанчука перед учасниками парламентського саміту G7.
Робочий візит спікера українського парламенту відбувається на тлі активного діалогу з Японією щодо підтримки України у протидії російському агресору (2023 року Японія головує в “Групі Семи”).
Серед головних цілей візиту – посилення допомоги Україні з боку країн “Великої сімки”, доповнення зусиль президента й уряду України та розширення співпраці з парламентами країн G7.
Крім того, метою є зміцнення двосторонніх відносин між Японією та Україною і розширення співпраці.
Структура населення України на 06.06.2023 (оціночні дані)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Області Західної України стали лідером за вартістю сільгоспземель влітку 2023 року, свідчать дані сервісу “Опендатабот”.
Згідно з інфографікою ресурсу, у червні поточного року найдорожчою була сільгоспземля у Львівській (139,4 тис. грн/га), Івано-Франківській (84,391 тис. грн/га) та Київській (61,611 тис. грн/га) областях. Мінімальна вартість була зафіксована в Харківській області – 26,3 тис. грн/га.
У липні регіонами-лідерами за ціною на землю стали Рівненська (144,2 тис. грн/га), Івано-Франківська (140,9 тис. грн/га) і Львівська (103,647 тис. грн/га) області. Найдешевше в цей період землю купували в Донецькій області – 19,08 тис. грн/га.
Івано-Франківська лідирувала за вартістю сільгоспземлі в серпні, хоча ціни на неї стали нижчими – 111,5 тис. грн/га. До ТОП-3 увійшли Львівська (91,987 тис. грн/га) і Хмельницька (53,019 тис. грн/га) області. Антилідером в останній місяць літа стала Запорізька область – 26,57 тис. грн/га.
Середня вартість сільгоспземель в Україні в червні становила 39,86 тис. грн/га, у липні – 44,9 тис. грн/га, серпні – 39,85 тис. грн/га.
Водночас площа проданої землі протягом літа знижувалася з 14,9 тис. га в червні, до 13,4 тис. га – у липні та 10,45 тис. га – у серпні.
Згідно з повідомленням, середня вартість гектара за весь час роботи на ринку землі становить близько 37 тис. грн/га. Перший місяць після відновлення роботи в травні 2022 року ціни сягали 43 тис. грн/га.
Як повідомлялося, Київська школа економіки (KSE) за підтримки Програми USAID АГРО проводить дослідження стану ринку земель в Україні. Під час останнього аналізу аналітики виявили дві системні проблеми: низький рівень реєстрації цін у Державному реєстрі прав і заниження ціни на землю під час проведення транзакцій.
“Від початку 2023 року частка транзакцій із зареєстрованою ціною становила лише 18,8% від усіх угод купівлі-продажу, тоді як 2022 року цей показник становив 34,4%, а 2021-го – 55,0%. Водночас у 60% випадків, коли ціна ділянки була вказана, вона перебувала на мінімально можливому рівні – тобто на рівні нормативної грошової оцінки (НГО). Співвідношення між цінами купівлі-продажу та вартістю оренди на електронних земельних аукціонах на рівні 1:4,5 свідчить, що зареєстровані ціни угод купівлі-продажу вдвічі нижчі за ринкові”, – ідеться в дослідженні.
Джерело: https://opendatabot.ua/open/land
Первинні реєстрації нових автобусів (включаючи мікроавтобуси) в Україні в серпні зросли на 97,2%, або на 103 од., до липня поточного року – до 209 од., свідчить статистика асоціації “Укравтопром”.
При цьому порівняно із серпнем минулого року, коли було зареєстровано 59 автобусів, попит зріс більш ніж у 2,5 раза.
Як повідомлялося, в липні-2023 реєстрації нових автобусів знизилися на 17,2% порівняно з червнем.
Позицію лідера минулого місяця (як і в липні) зберегли автобуси марки Citroen з реєстрацією 72 од., що на 20 машин більше, ніж місяцем раніше (у серпні-2023 – один автобус), друге місце – в Ataman виробництва АТ “Черкаський автобус” з реєстрацією 52 машин проти 23 у липні-2023 і 17 – у серпні минулого року.
Третє місце зберегли українські “Еталон” з реєстрацією 51 автобуса проти 8 у липні, а на четверту сходинку піднявся ще один український виробник – ЗАЗ, автобусів цієї марки зареєстровано 11 од. (у липні – один).
Далі йдуть Ford (8 автобусів), стільки ж зареєстровано автобусів “Богдан”, які не реєструвалися ні в липні поточного, ні в серпні минулого року.
У незначних обсягах зареєстровано в серпні автобуси Volkswagen (3), JAC (2), Iveco і MAN (по одному).
Таким чином, у січні-серпні 2023 року загальні первинні реєстрації нових автобусів усіх класів в Україні становили 1094 од. – майже у 2,4 раза більше, ніж за той самий період 2022 року.
Як раніше зазначали експерти ринку, ринок автобусів “потроху оживає” (за винятком особливо великого класу).
На жаль, саме цей орган дуже рідко дає про себе знати, а симптоми хвороб печінки проявляються вже на серйозних стадіях. Зокрема, і гепатити B та C, носіями яких є кожна 20 людина у світі.
Центр громадського здоров’я України наголошує, що за стандартами медичної допомоги, рекомендується проходити тестування на вірусні гепатити хоча б один раз у житті для кожного українця. А для тих, хто має контакт з кров’ю, пройшов через хірургічні операції чи стикається з порушенням цілісності шкіри в медичних та немедичних закладах (манікюр, педикюр, ін’єкції краси, татуаж, пірсинг тощо) – перевірка на гепатити має бути щорічною.
До того ж, з початком повномасштабної війни ризики зараження гепатитом зросли не тільки серед військових, а й серед усіх українців. Тому завчасна діагностика залишається найпершим способом боротьби з гепатитами.
Обирайте спеціальні дослідження в CSD LAB та будьте впевнені у власному здоров’ї:
-Вірус гепатиту С (HCV), антитіла сумарні https://csd.im/10i3
-Поверхневий антиген гепатиту В, HBsAg https://csd.im/z2hz
-Комплекс №45 “Скринінг на гепатити В” https://csd.im/34qr
-Комплекс №46 «Скринінг на гепатити В та С» https://csd.im/0tz4
Україна почала експортувати зерно через морські порти Хорватії, повідомила перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко під час двосторонньої зустрічі з прем’єр-міністром Республіки Хорватія Андреєм Пленковичем на саміті ініціативи Трьох морів у Бухаресті.
“Українське зерно вже пішло на експорт через хорватські порти. Дякую за таку можливість. Цей торговий шлях, хоч і нішевий, але вже користується популярністю. Ми готові розвивати його, розширюючи можливості транспортного коридору. Ми вважаємо, що цей логістичний маршрут відіграватиме важливу роль у двосторонній торгівлі між нашими країнами і після війни”, – процитувала її слова пресслужба Міністерства економіки і торгівлі.
Згідно з повідомленням, сторони обговорили питання двосторонньої торгівлі та експорту українського зерна через хорватські порти. Йшлося також про важливість спільного вирішення питання експортних обмежень для українського експорту. На зустрічі також обговорювали питання розмінування, розслідування воєнних злочинів, відкриття нових торговельних маршрутів для експорту українського зерна.
Сторони порушували питання прискорення локалізації виробництва техніки для розмінування, щоб почати її випуск на потужностях вітчизняних підприємств.
“Одне з найважливіших завдань для України на найближчий час – розмінування територій і повернення у використання потенційно забруднених земель. Від швидкості цього процесу залежать як повоєнне відновлення, так і подальший розвиток національної економіки. Тому ми вдячні всім партнерам, які допомагають Україні у вирішенні цього питання”, – наголосила Свириденко.
Пленкович запропонував допомогу Україні в розслідуванні воєнних злочинів. Йдеться про обмін досвідом та експертизою Хорватії щодо створення інститутів спеціальних прокурорів і спеціальної поліції, які проводять розслідування скоєних під час війни злочинів.
Як повідомлялося, основними маршрутами для експорту української сільгосппродукції після обстрілу портової інфраструктури на Чорному морі залишаються наземний транспорт і морські порти на Дунаї.
У травні 2023 року Єврокомісія заборонила імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України в Болгарію, Угорщину, Польщу, Словаччину та Румунію за наполяганням цих країн. Єврокомісія 5 червня продовжила дію заборони до 15 вересня 2023 року.
