Агрохолдинг “Кернел”, беручи до уваги продовження війни Росії проти України, навесні 2023 року ініціював продовження терміну дії відмов від зобов’язань (waivers) ще на рік – до 30 червня 2024 року, ідеться в повідомленні компанії на Варшавській фондовій біржі.
“На даний момент процес узгодження такого продовження з більшістю кредиторів ще триває. Проте, Група підписала за всіма кредитними лініями або 1) тимчасові мораторії (standstills); або 2) продовження; або 3) нові відмови і згоди (consents) в очікуванні остаточної угоди з тими кредиторами, з якими продовження ще не завершено”, – вказав “Кернел”.
Агрохолдинг зазначив, що відсотки будуть продовжувати нараховуватися і виплачуватися відповідно до умов кредитних угод. “Компанія також наразі виплачує і має намір продовжувати виплачувати відсотки за єврооблігаціями”, – йдеться в релізі.
“Кернел” нагадав, що раніше такі відмови від зобов’язань (Waiver Letters) з метою підтримання стабільності та збереження бізнесу й активів терміном до 3 червня 2023 року було підписано щодо, зокрема, кредитів Natixis PXF, ING PXF, ЄБРР і ЄІБ. У їхніх рамках агрохолдинг домігся відтермінування будь-якого погашення основної суми боргу, відмови від зазначених потенційних або фактичних дефолтів або подій дефолту, що виникають унаслідок війни в Україні, але виплачував відсотки.
Зазначається, що група вже узгодила з тими кредиторами, які ще не підписали нові відмови і згоди, основні умови продовження термінів до 30 червня 2024 року, які підлягають остаточному документуванню та затвердженню відповідними кредитними комітетами кожного кредитора. Їхніми принциповими умовами, крім продовження терміну дії до 30 червня 2024 року, є встановлення кошика капітальних витрат, достатнього для підтримання поточного масштабу діяльності, і початок процесу підтримки акціонерів у формі нового вливання капіталу в розмірі щонайменше $60 млн.
У повідомленні уточнюється, що станом на 31 липня “Кернел” мав $1 млрд 445 млн відсоткового боргу (основна сума банківських кредитів і єврооблігацій, за винятком нарахованих відсотків і лізингових зобов’язань), $1 млрд 148 млн грошових коштів та їхніх еквівалентів і $327 млн товарних запасів (включно з 1 млн 282 тис. т зернових, 103 тис. т олійних культур, 147 тис. т соняшникової олії та 111 тис. т соняшникового шроту).
Суттєву частину накопиченої ліквідності буде витрачено у 2024 фінансовому році (ФР, з 1 липня 2023 року – ІФ-У) на поповнення оборотного капіталу, капітальні витрати на розробку альтернативного експортного маршруту через Дунай, ремонт об’єктів, пошкоджених унаслідок російських ракетних ударів, на завершення будівництва та введення в експлуатацію олійноекстракційного заводу на заході України, а також на усунення відставання в технічному обслуговуванні внаслідок заходів зі збереження ліквідності, вжитих у 2022 – 2023ФР, ідеться в повідомленні.
Згідно з ним, група розглядає можливість інвестицій у рухомий склад, перевалку зерна на річці Дунай і річковий флот для забезпечення щомісячного обсягу експорту в розмірі приблизно 300 тис. тонн із передбачуваними капітальними витратами в розмірі приблизно $50 млн. Група не має доступу до кредитних лімітів у банках, покладаючись на накопичені грошові кошти, проте продовжує переговори з різними фінансовими інститутами щодо надання кредитних ліній на поповнення оборотного капіталу або капітальних вкладень. Невизначеність із відшкодуванням ПДВ у майбутньому та можливий ризик девальвації гривні збільшують ризик суттєвих валютних втрат, додає “Кернел”.
Щодо делістингу, про наміри якого вперше було заявлено на початку березня цього року, компанія зазначає, що 15 травня подала заявку до Польського органу фінансового нагляду (PFSA), а 13 липня надала PFSA додатковий юридичний меморандум та інші документи, запитані регулятором. Потім, 1 серпня, “Кернел” надіслав PFSA лист із запереченнями проти клопотань, поданих регулятору у цій справі.
“На момент публікації цього звіту компанія не отримала жодної додаткової інформації щодо термінів ухвалення рішення PFSA”, – йдеться в повідомленні.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) і її експортом (приблизно 12%). Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Найбільший співвласник “Кернела” через Namsen Ltd. – український бізнесмен Андрій Веревський, який цього року в рамках викупу і делістингу агрохолдингу з Варшавської фондової біржі збільшив свою частку з 41,3% до 74,05%.
Чистий прибуток “Кернела” за дев’ять місяців 2023 ФР (липень-2022 – березень 2023 року) зріс на 36% – до $437 млн за падіння виручки на 45% – до $2,715 млрд.
Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в країні, завершив збирання ранніх зернових культур на площі 57 тис. га і зібрав 330 тис. тонн загального валу озимих та ярих, з яких 271 тис. тонн озимої пшениці та 56 тис. тонн ріпаку, повідомила прес-служба агрохолдингу.
Згідно з повідомленням, середня врожайність озимої пшениці склала 6,3 т/га, що на 33% вище за минулорічні показники. Максимальну середню врожайність отримала агрофірма “Хмільницьке” Вінницької області – 7,4 т/га на площі 6000 га, а на площі в 1350 га врожайність досягла 8,4 т/га.
Крім того, підприємства агрохолдингу намолотили 56 тис. тонн озимого ріпаку, з рекордною за останні п’ять років середньою врожайністю – 4,1 т/га. Максимальний показник понад 5т/га на площі 1310 га було отримано на полях агрофірми “Полтавазернопродукт” Полтавської області.
Агрохолдинг також на початку серпня розпочав посівну кампанію озимих культур під урожай 2024 року. Під ріпак, посівна якого вже завершується, відведено 12 тис. га, під озиму пшеницю – 54 тис. га.
Триває підготовка до збирання сої, соняшнику, кукурудзи, а також цукрових буряків.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
У першому півріччі 2023 року виручка “Астарти” від реалізації ключової продукції зросла до аналогічного періоду минулого року на 64,8% – до 10,72 млрд грн. Основний внесок у неї зробили продажі цукру – 3,27 млрд грн, що збільшилися на 75,5%, кукурудзи – 2,66 млрд грн (+53,2%) і соєвого шроту – 1,96 млрд грн (+84,5%).
ABH Holdings SA (ABHH, Люксембург), екс-власник націоналізованого Сенс Банку (Київ, раніше – Альфа-Банк), відкидає як завідомо неправдиві звинувачення Національної поліції України на адресу міноритарного акціонера холдингу Михайла Фрідмана нібито в організації злочинної схеми ухилення від сплати податків через Сенс Банк.
“Фрідман ніколи не брав участі в керівництві або управлінні Сенс Банк і ніколи не брав участі в структуруванні та здійсненні будь-яких угод або операцій банку, зокрема пов’язаних з оподаткуванням”, – стверджує ABHH.
Холдинг вважає, що такі твердження, зокрема ті, що стосуються самого ABHH, є неправдивими і були зроблені з єдиною метою перешкодити холдингу домогтися справедливого і чесного вирішення ситуації, що виникла після незаконної, на його думку, експропріації Сенс Банк.
ABHH нагадав, що в червні цього року повідомив уряд України про свій намір ініціювати розгляд на міжнародному рівні та запропонував переговори з метою мирного врегулювання суперечки, однак реакцією стало введення санкцій проти холдингу.
“У липні цього року холдинг зробив ще одну спробу звернутися до уряду України з проханням про переговори. Реакцією української влади стала націоналізація Сенс Банку, а також запровадження низки незаконних заходів щодо міноритарних акціонерів холдингу, які зараз доповнені інформацією про можливе порушення кримінальної справи стосовно Михайла Фрідмана”, – йдеться в заяві.
У ній наголошується, що холдинг підтверджує свій намір продовжувати зусилля щодо захисту своїх прав і вважає нинішні дії української влади спробою перешкодити процесу міжнародного правосуддя.
Для виведення коштів використовували кілька схем: виплата роялті за використання торговельних знаків і виплата коштів за фіктивними угодами, укладеними з офшорними компаніями. У рамках цього кримінального провадження загалом підозру отримали дев’ять осіб, а на активи, загальною вартістю понад 14,4 млрд грн, накладено арешти. Наразі “Альфа-Банк” націоналізований і перебуває у власності держави.
Нацполіція раніше в п’ятницю виступила із заявою, що її департамент стратегічних розслідувань, Бюро економічної безпеки та Офіс генерального прокурора встановили злочинні схеми Фрідмана та інших бенефіціарів-власників із міжнародного санкційного списку з виведення понад 700 млн грн через підконтрольні українські, кіпрські компанії та Альфа-Банк.
Вказувалося, що одна з таких схем – виведення коштів під виглядом виплати роялті за використання торгових знаків, які раніше належали материнському банку в РФ. За три роки український банк сплатив 1,4 млн грн, проте 2021 року торговельні знаки було переоформлено на кіпрського нерезидента, підконтрольного російському олігарху, після чого величина плати зросла до $16,4 млн, і менш ніж за рік використання цих знаків банк перерахував на адресу кіпрської компанії понад 261 млн грн.
Також, як стверджується, використовували схему з виплати коштів за фіктивними угодами, укладеними з офшорними компаніями. Суть таких угод полягала в тому, що офшорна компанія – материнська компанія Альфа-Банку – викупила корпоративні права і перерахувала фантомній фірмі понад 460 млн грн. Однак, як з’ясували правоохоронці, ця фірма не мала ні майна, ні вела жодної господарської діяльності.
Нацполіція заявила, що для того, щоб установити зв’язки, приналежність і підконтрольність компаній як офшорних, так і українських, що використовувалися в схемах, російському олігарху, було проведено понад 300 слідчих дій: обшуки, допити десятків свідків, різноманітні дослідження та експертизи, аналіз великого масиву інформації тощо.
“На підставі зібраних доказів російському олігарху – бенефіціарному власнику Альфа-Банку, організатору злочинної схеми повідомили підозру. Йому інкримінують вчинення кримінальних правопорушень, вчинених у складі організованої групи за попередньою змовою, передбачених кількома статтями Кримінального кодексу України”, – заявила Нацполіція.
Уточнювалося, що загалом у межах кримінального провадження було повідомлено підозру ще вісьмом особам: колишньому голові та в.о. голови правління банку, трьом власникам офшорних компаній, а справа щодо трьох директорів фіктивних підприємств уже розглядається в суді.
Крім цього, було накладено арешти на суму понад 14,4 млрд грн: цінні папери, які перебували на рахунках банку, і товарні знаки, близько 900 об’єктів нерухомості.
Наразі Альфа-Банк націоналізовано, він перебуває у власності держави, а заарештовані активи передано в комерційне управління АРМА, уточнювалося в релізі.
Україна завершує розробку схеми зі світовими страховиками для страхового покриття зернових суден, що прямують до/з чорноморських портів, повідомив заступник міністра економіки України Олександр Грибан в інтерв’ю Financial Times.
За його інформацією, угоду “розробляють і активно обговорюють” між відповідними міністерствами, а також вітчизняними банками та міжнародними страховими групами, включно з Lloyd’s of London.
Схема може бути введена в дію вже наступного місяця, причому п’ять із 30 суден проходитимуть через “небезпечні місця” в українських водах.
Як повідомлялося, у липні Росія вийшла з Чорноморської зернової ініціативи і заявила, що розглядатиме будь-яке цивільне судно, що залишає порти України, як військову ціль.
Однак під прикриттям українських берегових систем оборони суховантаж Joseph Schulte вийшов 16 серпня з порту “Одеса” і скористався тимчасовим коридором у Чорному морі. 18 серпня він прибув до берегів Туреччини і кинув якір у порту “Амбарли” біля Стамбула. Контейнеровоз Joseph Schulte перебував в одеському порту з 23 лютого 2022 року. На його борту перебувало 2000 контейнерів і 30 тис. тонн вантажу, зокрема продовольства.
Раніше Україна оголосила про створення “гуманітарного коридору” в Чорному морі для звільнення вантажних суден, які опинилися в пастці в її портах після виходу Росії із “зернової угоди”.
Дружина президента Олена Зеленська заявила, що Україна пропонує створення програми міжнародного медичного партнерства, завдяки якій будь-яка країна зможе налагодити взаємодію з конкретною українською лікарнею, повідомляє пресслужба глави держави.
“Україна пропонує створення програми міжнародного медичного партнерства. Це програма, яку ми ініціюємо в рамках проведення третього саміту перших леді та джентльменів і реалізуємо в тісній співпраці з МОЗ України”, – сказала вона під час візиту до Центру дитячої онкології Принцеси Максими (Princess Máxima Center for Pediatric Oncology) в Утрехті (Нідерланди).
За її словами, кожна зацікавлена країна зможе налагодити безпосередню взаємодію з конкретною лікарнею в Україні, обравши відповідний заклад зі свого боку. А уряди країн супроводжуватимуть і спрямовуватимуть цю співпрацю.
Під час візиту також було підписано Меморандум про співпрацю між керівництвом Центру дитячої онкології Принцеси Максими докторкою Гітою Галле та в.о. в.о. головного лікаря Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру Романом Кизимою за підтримки Міністерства охорони здоров’я України.
Зеленська зазначила, що ця співпраця стане першим практичним прикладом взаємодії в межах міжнародного медичного партнерства, яке започатковує Україна.
Як повідомляє пресслужба президента, перша зустріч глав міністерств охорони здоров’я країн світу під патронатом Саміту перших леді та джентльменів відбудеться у вересні.
Крім того, Зеленська зустрілася з керівництвом компанії Royal Philips, що спеціалізується на виробництві медичного обладнання (монітори пацієнта, УЗД, рентген-апарати, КТ, МРТ тощо), рішеннях з охорони здоров’я, обладнанні для персонального догляду.
Дружина глави держави зазначила, що Центр активно залучає лікарів з України для стажування, щоб медики мали змогу працювати з колегами з Нідерландів та обмінюватися досвідом.
Південна Корея і Сполучені Штати розпочали в понеділок великі спільні військові навчання з метою зміцнення боєготовності на тлі зростаючої напруженості через ракетні випробування Північної Кореї і посилення риторики щодо союзників, повідомило агентство “Ренхап”.
Під час щорічних навчань Ulchi Freedom Shield (UFS), “заснованих на сценарії тотальної війни”, здійснюватимуть відпрацювання дій “на випадок непередбачених обставин”, відбудуться командно-штабні навчання на основі комп’ютерного моделювання, паралельні польові тренування і навчання цивільної оборони. Вони триватимуть до 31 серпня.
За словами представника Об’єднаного комітету начальників штабів ЗС Південної Кореї, у період навчань заплановано проведення близько 30 спільних тренувань союзників у польових умовах.
Він наголосив, що навчання “задумано як жорсткі й реалістичні тренування зі зміцнення об’єднаної оборонної позиції і можливостей реагування альянсу на основі сценаріїв, що відображають різні загрози безпеці”.
Крім південнокорейських і американських учасників, до навчань долучиться персонал із дев’яти країн – членів Командування ООН (UNC), (об’єднане командування багатонаціональних збройних сил, створене 1950 року для підтримки Південної Кореї): Австралії, Канади, Франції, Великої Британії, Греції, Італії, Нової Зеландії, Філіппін і Таїланду, повідомляє “Ренхап”.
Агентство зазначило, що південнокорейські військові посилюють свою готовність до можливих воєнних дій Пхеньяну в період навчань, оскільки КНДР послідовно називає американсько-південнокорейські навчання репетицією вторгнення в Північну Корею.
Розвідслужби Південної Кореї повідомили парламентаріям минулого тижня, що “Північ готує різні провокації під час спільних навчань, як-от запуск міжконтинентальної балістичної ракети”, ідеться в повідомленні.
Агентство вважає, що повідомлення ЦТАК про те, що лідер КНДР Кім Чен Ин проінспектував 2-й гвардійський дивізіон надводних кораблів Східного флоту ВМС Корейської народної армії та спостерігав за ракетними пусками, стало “явним виразом протесту проти навчань”.
