Ліквідність банківської системи, млрд грн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Міжнародна макрофінансова допомога Україні (прогноз до 2025 року в млрд дол)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підвищило рейтинг стійкості ПроКредит Банку (Київ) з “cc” до “ccc-” і підтвердило довгостроковий рейтинг дефолту емітента (РДЕ) в іноземній валюті (LTFC) на рівні “CCC-” і довгостроковий РДЕ в національній валюті (LTLC) на рівні “CCC”.
“Підвищення рейтингу стійкості відображає нашу думку про помірно нижчий ризик банкрутства ПроКредит Банку, що зумовлений більш стійкою якістю активів і рентабельністю у зв’язку з менш суворими умовами діяльності, ніж ми очікували раніше”, – зазначило агентство в повідомленні на своєму сайті в п’ятницю.
Воно додало, що підтвердження національного довгострокового рейтингу на рівні “AA(ukr)” зі “Стабільним” прогнозом відображає незмінну кредитоспроможність банку в національній валюті щодо інших українських емітентів.
Fitch зазначило, що РДЕ ПроКредит Банку обумовлений підтримкою з боку материнського ProCredit Holding AG & Co. KGaA (“BBB/прогноз “Стабільний”/bbb”).
Агентство додало, що рейтинг підтримки акціонерів “ccc-” відображає думку про стратегічну важливість українського банку для холдингу, а також потенційні обмеження спроможності банку використовувати підтримку материнської компанії, зокрема, для обслуговування зобов’язань в іноземній валюті.
Зазначається, що дефолт за пріоритетними зобов’язаннями в іноземній валюті залишається реальною можливістю через війну, проте, банк підтримує загалом адекватну валютну ліквідність порівняно зі своїми потребами, чому сприяють різноманітні заходи регулювання капіталу та валютного контролю, запроваджені з початком війни.
На думку Fitch, ПроКредит Банк продовжить обслуговувати свої зовнішні зобов’язання: на кінець першого кварталу 2023 року його зовнішній борг становив помірні 10% від загального обсягу фінансування та складається із субординованих облігацій на суму EUR20 млн і фінансування міжнародних фінансових організацій.
Агентство зазначило, що поступове поліпшення умов роботи українських банків призвело до більшої стійкості якості кредитного портфеля ПроКредит Банку, а також до більш високих доходів і прибутковості, ніж очікувалося раніше. У результаті, незважаючи на те, що ризики для капіталу залишаються дуже високими, Fitch вважає, що наразі банк з меншою ймовірністю зіткнеться з істотним дефіцитом капіталу.
Агентство нагадало, що показники якості активів ПроКредит Банку різко погіршилися після початку війни, що призвело до значних відрахувань у резерви (у 2022 році в 3,4 раза перевищили операційний прибуток). “Ризики для якості активів залишаються підвищеними і залежать від перебігу війни, незважаючи на поліпшення операційного середовища в першому кварталі 2023 року”, – констатувало Fitch.
Воно додало, що банк у першому кварталі цього року отримав 211 млн грн чистого прибутку після чистого збитку 1,8 млрд грн у 2022 році, і очікує поліпшення ситуації з відрахуваннями в резерви.
Вказується, що норматив основного капіталу в першому кварталі вдалося підвищити з 9,6% до 11,7%, проте він залишається скромним
ПроКредит Банк за розміром загальних активів (39,21 млрд грн) посідав на початок червня 15-те місце серед 65 діючих банків України. Його чистий прибуток за 5 місяців сягнув 384,43 млн грн.
Група народних депутатів пропонує Верховній Раді ввести штрафи і позбавляти водійських прав за їзду з порушенням допустимого рівня шуму.
Відповідний законопроєкт № 9564 зареєстровано в парламенті 4 серпня.
Нардепи пропонують доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП) новою нормою (ст. 121-4), що передбачає адміністративну відповідальність за керування або експлуатацію транспортних засобів із перевищенням встановленого законодавством допустимого рівня шуму.
За це правопорушення пропонується встановити штраф у фіксованому розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ), тобто 17 тис. грн, а в разі повторності – 2000 НМДГ (34 тис. грн) з можливим позбавленням права на керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Як наголошується в пояснювальній записці, компетенцією розгляду справ за ст. 121-4 КУпАП будуть наділені поліцейські та суди (у разі повторності).
Одночасно законопроєкт вносить кореспондуючі зміни до законів “Про дорожній рух” і “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”.
Заборону на керування або експлуатацію транспортних засобів із порушенням встановленого рівня шуму пропонується встановити винятково в межах населених пунктів, що виключає відповідальність під час проведення автомобільних спортивних змагань та інших заходів за межами населених пунктів.
Співавторами законодавчої ініціативи виступили, зокрема, голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія, керівник комітету ВР з питань молоді та спорту Андрій Кожем’якін (“Батьківщина”), заступник голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук (“Слуга народу”), член комітету з питань правоохоронної діяльності Юрій Арешонков (група “Довіра”).
Реєстрації в Україні нових комерційних автомобілів (вантажні та спеціальні) у липні становили 975 од., що майже на 9% (або на 93 од.) менше за показник червня поточного року, повідомив “Укравтопром” у Телеграм-каналі.
Як повідомлялося, у червні ринок показував приріст у 12% до попереднього місяця.
“Ринок нових вантажівок у липні трохи охолов”, – констатує асоціація.
Порівняно з торішнім липнем ринок спецавто зріс на 64%, а відставання від довоєнного липня-2021 у цьому сегменті авторинку становить 43%.
До ТОП-5 ринку нових комерційних автомобілів минулого місяця увійшли: Renault – 276 од.; Ford – 91 од.; Mercedes-Benz – 76 од.; Volkswagen – 66 од. та Scania – 53 од.
Загалом у січні-липні 2023 року український парк вантажних і спецавтомобілів поповнили 6165 нових машин, що на 62% більше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Як повідомлялося з посиланням на “Укравтопром”, у 2022 році ринок нових комерційних авто скоротився у 2,3 раза до 2021 року – до 6,9 тис. од.
Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв) отримав від проєкту USAID “Економічна підтримка України” другу партію з 10 нових вагонів-хоперів для перевезення зерна, повідомили в прес-службі компанії.
“В умовах сьогодення компаніям, що працюють у портах, приймаючи та відправляючи вантажі, вкрай важливо відчувати міжнародну підтримку. Вагони-хопери, як свідчення цієї підтримки, пройдуть по всій Україні. Тож завдяки допомозі проєкту USAID експортери зможуть зберегти високопрофесійний персонал на заблокованих об’єктах річкової інфраструктури та запропонувати найкращі закупівельні ціни агровиробникам”, – процитувала пресслужба директора із взаємодії з органами державної влади та питань сталого розвитку “Нібулон” Михайла Різака.
Згідно з повідомленням, загалом проєкт USAID передасть для потреб “Нібулона” 50 сучасних вагонів-хоперів, кожен з яких може перевозити до 70 тонн зерна. Їх виготовили на Дослідно-механічному заводі “Карпати” (Львівська область) і одразу відправили на завантаження в найближчу до виробництва філію зернотрейдера – “Смотрич” поблизу Кам’янця-Подільського на Хмельниччині. Звідси вони вирушать у порти Дунайського регіону.
“Для компенсації втраченої річкової логістики, яка за довоєнних часів сягала 4,2 млн тонн зернових, “Нібулон” потребує одного маршрутного поїзда з 50 вагонів на кожен із заблокованих річкових портів. З вагонами від проєкту USAID підприємство матиме 212 вагонів, що становить близько половини від потреби”, – уточнили в пресслужбі зернотрейдера.
Допомога агровиробникам та інфраструктурним компаніям є частиною Ініціативи стійкості сільського господарства в Україні, що реалізується Агентством США з міжнародного розвитку. Вона спрямована на те, щоб допомогти Україні збільшити потенціал виробництва, зберігання, транспортування та експорту зерна.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одночасного зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію в більш ніж 70 країн світу.
Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Втрати “Нібулона” від повномасштабного військового вторгнення РФ досягли $400 млн. Наразі зернотрейдер працює на 30% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і розпочав виробництво на своїх судноверфях у Миколаєві першого судна для розмінування міжнародних водних шляхів.
Нещодавно зернотрейдер залучив EUR27 млн від Експортно-інвестиційного фонду Данії (EIFO) на збільшення потужностей філії “Бессарабський” в Ізмаїлі, де буде побудовано елеватор і борошномельний завод.
