Структура затверджених доходів державного бюджету на 2023 рік
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Німеччина передала українській армії новий пакет допомоги, до якого увійшли транспортні засоби, дрони та боєприпаси, повідомляє прес-служба уряду ФРН.
Так, згідно з оприлюдненим списком, до нового пакета допомоги увійшли 10 гусеничних всюдиходів Bandvagn 206 (BV206), 13 розвідувальних дронів Vector, 20 розвідувальних дронів RQ-35 Heidrun, 6 зенітних самохідних установок Gepard і 15 тис. боєприпасів до них, 2,6 тис. димових снарядів калібру 155 мм.
Крім того, передано 8 машин швидкої допомоги та 8 стоматологічних стерилізаторів.
“Укртелеком”, найбільший фіксований оператор України, за результатами січня-червня 2023 року отримав прибуток EBITDA понад 700 млн грн, а його рентабельність за EBITDA зросла до 27,8%, повідомила компанія в п’ятницю.
“Навіть у складних умовах робота під час повномасштабної війни “Укртелеком” демонструє стабільно високий рівень операційної ефективності… За результатами роботи в першому півріччі “Укртелеком” отримав загальний дохід у розмірі понад 2,5 млрд грн”, – ідеться в прес-релізі оператора зв’язку.
Повного квартального звіту поки що немає, проте за перше півріччя 2022 року “Укртелеком” відзвітував про рентабельність за EBITDA 24,3%, що з урахуванням заявленого загального доходу в 2,9 млрд грн дає змогу оцінити EBITDA за той період у 705 млн грн і говорити про утримання цього показника в першому півріччі 2023 року, незважаючи на зниження загального доходу приблизно на 14%.
У першому півріччі довоєнного 2021 року компанія отримала 3,4 млрд грн загального доходу (зростання на 10%), її EBITDA становила 1,1 млрд грн (+29%), а рентабельність за EBITDA – 31,3% (+4,5 відсоткових пункти).
У прес-релізі зазначається, що “Укртелеком” продовжує працювати, забезпечуючи доступ до послуг інтернету на рівні 88% від кількості населених пунктів, покритих мережею оператора до початку повномасштабного російського вторгнення. При цьому кількість абонентів оптичного інтернету зросла на 10%, як порівняти з аналогічним періодом минулого року, – до 320 тис.
“В умовах воєнного стану компанія продовжує задовольняти попит на підключення до оптичного інтернету, відповідно збільшується абонентська база користувачів, підключених оптикою”, – ідеться в повідомленні.
У 2023 році “Укртелеком” побудував уже 2,023 тис. км волоконно-оптичних ліній. До швидкісного оптичного інтернету під’єднано 80 медичних і 82 освітні установи, майже 20 бізнес-об’єктів. Загалом, станом на початок липня, оптику від “Укртелекому” мають понад 1,7 тис. освітніх і 1,28 тис. медичних закладів, також 550 територіальних громад.
“Незважаючи на складні економічні умови, “Укртелеком” продовжує ефективно розпоряджатися майном, що звільняється завдяки модернізації технологічної інфраструктури”, – наголосили в компанії.
Доходи за перше півріччя від комерційної оренди майна становили 230 млн грн, зазначено в повідомленні.
За попередніми даними, прямі збитки компанії від зруйнованих окупаційними військами РФ будівель, втраченого обладнання, телеком-мереж та інших активів на тимчасово-окупованих територіях становлять приблизно 700 млн грн, а загалом загальні руйнівні наслідки російської агресії для “Укртелекому” оцінюються у 2,8 млрд грн, що переважно зумовлено економічним знеціненням операційних активів.
“За час повномасштабної війни компанія втратила низку об’єктів нерухомості в тимчасово окупованих населених пунктах, чимало будівель ворогом пошкоджено та зруйновано”, – вказали в “Укртелекомі”.
Компанія також повідомляє про реорганізацію, в рамках якої для підвищення ефективності телеком-бізнесу, генерації нових можливостей для його розвитку, а також консолідації відповідальності за телеком-доходи було створено комерційну дирекцію, що об’єднала напрямки розвитку корпоративного та масового сегментів і міжоператорського телеком-бізнесу.
“У компанії реалізовуються нові важливі проєкти та рішення щодо вдосконалення та розвитку бізнесу… Реорганізація дасть змогу уніфікувати та підвищити ефективність бізнес-процесів, впровадити нові цікаві продукти, а також методи організації продажу та обслуговування клієнтів”, – наголошується в релізі.
Говориться також, що “Укртелеком” виконує свої зобов’язання перед державою, сплативши за січень-червень 2023 року понад 750 млн грн податків до бюджетів усіх рівнів.
Крім того, компанія реалізувала черговий проєкт із масштабної допомоги ЗСУ – понад 20 підрозділів Сил оборони було забезпечено майже 2,5 тис. спеціальних апаратно-програмних засобів. За час повномасштабної війни компанія в рамках ініціативи “Сталевий фронт” бізнесмена Ріната Ахметова відправила захисникам десятки БПЛА, серед них і безпілотні авіаційні комплекси “Валькірія” і “Лелека”. На потреби захисників спрямовано вже близько 65 млн грн фінансової допомоги, передано понад 230 автомобілів із корпоративного автопарку.
У лавах ЗСУ українську землю захищають більш ніж 370 співробітників “Укртелекому”.
Дію електронної системи “Електронна черга перетину кордону” (“еЧереда”) буде поширено на автобуси, що виконують міжнародні пасажирські перевезення, та легкові автомобілі.
Як повідомив представник Кабміну в парламенті Тарас Мельничук у телеграм-каналі, відповідні зміни до постанови №1349 щодо особливостей реалізації електронної системи “ечерга” уряд вніс на засіданні в п’ятницю.
Державна служба України з безпеки на транспорті (“Укртрансбезпека”) уточнила, що з 1 серпня на ПП “Ягодин-Дорогуськ” у тестовому режимі починає діяти електронна черга для пасажирських перевізників.
“З вівторка, 1 серпня, рух автобусів регулярних рейсів через МАПП “Ягодин – Дорогуськ” буде можливий тільки за записом в Електронній черзі перетину кордону на сайті”, – ідеться в повідомленні відомства в телеграм-каналі.
Зазначається, що запис в “еЧередь” для пасажирських перевізників відкривається 31 липня.
У відомстві уточнили, що водій автобуса може продовжити чергу один раз на 4, 6, 8 або 10 годин, якщо йому знадобилося більше часу на дорогу. Водночас дані про водія або транспортний засіб можна змінити один раз без втрати місця в черзі.
В “Укртрансбезпеці” додали, що графік руху автобусів залишиться незмінним. Зареєстрованим перевізникам слід приїжджати в пункт пропуску в передбачений автобусним маршрутом час.
У тестовому періоді Система не пропонуватиме час в’їзду на пункт пропуску для автобусів.
Як повідомлялося, проєкт “Електронна черга перетину кордону” реалізують Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури у співпраці з Міністерством цифрової трансформації, “Укртрансбезпекою”, Держагентством відновлення та розвитку інфраструктури, Держмитницею та Держприкордонслужбою за підтримки USAID/UK aid проєкту “Прозорість і підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS”.
Міністр сільського господарства та розвитку села Роберт Телуш запевнив Сейм, що після 15 вересня буде продовжено заборону на імпорт українського зерна до Польщі, повідомляє polskieradio.pl.
“Прем’єр-міністр Матеуш Моравецький і віце-прем’єр-міністр Польщі Ярослав Качинський чітко заявили: після 15 вересня українське зерно не в’їде до Польщі. Ми оберігатимемо польське сільське господарство”, – повідомив Телуш.
У середині вересня припиняє діяти заборона на імпорт пшениці, кукурудзи, насіння соняшнику та ріпаку з України в Польщу, Словаччину, Болгарію, Румунію та Угорщину.
П’ять сусідніх з Україною країн виступають за продовження заборони щонайменше до кінця року.
Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що Польща збереже існуючу заборону навіть без згоди Єврокомісії.
Як повідомлялося, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль вважає намір Польщі й надалі блокувати експорт українського зерна в умовах агресії РФ “недружнім і популістським кроком”, який “сильно вдарить по світовій продовольчій безпеці та економіці України”. Він закликав Європейську Комісію забезпечити безперешкодний експорт українського продовольства до ЄС.
Перший віцепрем’єр – міністр економіки і торгівлі Юлія Свириденко зі свого боку припустила, що Україна може запровадити дзеркальні заходи проти деяких продуктів із Польщі.
Зміна видатків зведеного бюджету у 2021-2023 році (%)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
