ПрАТ “Ветропак Гостомельський склозавод” (Київська обл.) відновив роботу, розпочавши розігрів і виведення на робочу температуру, а також завантаження першої скловарної печі; випуск першого скла очікується в червні, повідомила прес-служба заводу.
“Внутрішній ринок повільно відновлюється, і багато компаній знову запустили виробництво. Ми очікуємо, що попит на скляну тару для продуктів харчування і напоїв у 2023 році зросте приблизно на 7% відносно попереднього року, паралельно з розвитком наших виробничих потужностей”, – зазначив генеральний директор Vetropack в Україні та Молдові Павло Принко.
За інформацією підприємства, Vetropack почне з виробництва безбарвного скла для харчових продуктів і напоїв, оскільки компанія наразі бачить у ньому найбільшу потребу. Введення в експлуатацію другої скловарної печі відбудеться найближчим часом.
Під час відновлення роботи пріоритетним завданням буде захист співробітників. Крім того, виробничий майданчик підготовлено до всіх можливих аварійних сценаріїв. Для забезпечення енергопостачання при виключенні електроенергії холдинг Vetropack розробив різні інженерні сценарії. Було перебудовано систему розподілу електроенергії та встановлено додаткові генератори. Також існують відповідні плани в разі можливих зупинок подачі природного газу, повідомила пресслужба підприємства.
У компанії нагадали, що до початку війни Vetropack в Україні виробляв різні види скляної тари на трьох печах і восьми виробничих лініях. 24 лютого 2022 року виробництво було зупинено з міркувань безпеки. Через військові дії на заводі було зруйновано одну з трьох печей. У зв’язку зі збитками компанія була змушена скоротити близько двох третин із приблизно 600 робочих місць на підприємстві. Наразі Vetropack найняв 139 нових співробітників для відновлення виробництва з числа своїх колишніх працівників.
Влітку 2022 року Vetropack створив фонд для підтримки співробітників, які дістали серйозні травми або чий будинок чи квартира були зруйновані. Гроші пожертвували співробітники інших підприємств, ділові партнери та клієнти, і за кілька місяців було зібрано CHF960 тис. На початку 2023 року фонд “Гостомель Холдинг Vetropack” почав перші виплати. У квітні 2023 року Vetropack підтримав понад 50 постраждалих колег.
ПрАТ “Ветропак Гостомельський склозавод” з 2006 року входить до складу європейської групи компаній Vetropack, великого виробника склотари із заводами у Швейцарії, Австрії, Італії, Чехії, Хорватії та Словаччині. Виробляє тару для вітчизняних виробників продуктів харчування і напоїв – понад 600 млн шт. на рік.
Основним ринком збуту виробленої тари є Україна, основні клієнти – Сан ІнБев Україна, Карлсберг Україна, Кока-Кола, ПАТ “Оболонь”, ПБК “Радомишль”, ТОВ “Перша приватна броварня”, ТОВ “КІМ”.
“Вітропак Гостомельський склозавод”, згідно з даними opendatabot.ua, у 2022 році скоротив свої активи в 1,6 раза до 1,52 млрд грн. Збитки підприємства сягнули 903,66 млн грн порівняно зі 140,88 млн грн прибутку 2021 року. Дохід підприємства у 2022 році скоротився в 3,9 раза до 621,52 млн грн.
Група Vetropack (Швейцарія) наразі налічує близько 3 тис. співробітників у семи країнах, виробляє щорічно близько 4,5 млрд шт. скляної тари.
Сальдо операцій з купівлі та продажу безготівкової та готівкової іноземної валюти клієнтами банків, млн дол. США
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Міністерство економіки пропонує підвищити мінімальну зарплату (МЗП) з 2024 року – до 7651 грн місяць з нинішніх 6700 грн, повідомила Федерація профспілок України (ФПУ) за підсумками засідання спільної робочої комісії профспілок, роботодавців та уряду зі встановлення розміру МЗП, що відбулося 25 травня.
Із посиланням на заступника міністра економіки Тетяну Бережну уточнюється, відповідну пропозицію Мінекономіки вже направило Міністерству фінансів.
Крім того, відомство виступає за підвищення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС, замороженого з 1 грудня 2021 року на рівні 2893 грн до 3443 грн.
Водночас вказується, що, за інформацією Мінсоцполітики, фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у цінах квітня 2023 року становив 7782 грн на місяць.
За словами Бережної, Мінекономіки також перебуває в процесі перегляду попередніх показників макропрогнозу на наступний бюджетний період, який Мінфін очікує до 19 червня 2023 року в рамках підготовки держбюджету-2024.
Заступник голови ФПУ Василь Андрєєв і керівниця департаменту з питань бюджету та оплати праці апарату ФПУ Світлана Макогонюк зазначили, що профспілки пропонують установити мзп на 2024 рік на рівні 9435 грн – не нижче за фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін 2023 року.
Вони також нагадали, що ЄС рекомендує встановлювати МЗП на рівні 50% середньої заробітної плати.
Зі свого боку представник сторони роботодавців Сергій Біленький зазначив, що вони розраховують у 2024 році на підвищення МЗП у межах 10-15% поточного рівня.
Як повідомлялося, з 1 жовтня 2022 року мзп в Україні зросла на 200 грн – до 6700 грн.
Рух транспорту на вул. Богдана Хмельницького в Києві частково обмежать із 1 червня до 30 вересня, повідомляє Київська міська державна адміністрація.
“Дорожники приступають до ремонту покриття з бруківки. На першому етапі ремонт триватиме на ділянці від вул. Хрещатик до вул. Терещенківської. Згодом – до вул. Володимирської та вул. Пирогова”, – вказується в Телеграм-каналі.
ПрАТ “Стальканат” (Одеса) за підсумками роботи у 2022 році отримало чистий дохід у розмірі 3 млрд 227,799 млн грн, тоді як у 2021 році його не було, оскільки підприємство на той момент перебувало в процесі створення внаслідок виділення зі складу ПрАТ “Стальканат-Силур”.
Згідно з річним звітом компанії, “Стальканат” у 2022 році отримав 325,073 млн грн чистого прибутку, тоді як 2021 рік завершив із чистим збитком 309 тис. грн.
Середня чисельність працівників підприємства за 2022 рік – 916 осіб, за 2021 рік – 16 осіб.
Згідно зі звітом, власникам акцій у 2022 році було виплачено 197,185 млн грн дивідендів.
Аудитори зазначають, що оскільки компанія була зареєстрована 6 грудня 2021 року, то дані за 2021 рік не є порівняльними для 2022 року.
Як повідомлялося, “Стальканат” за підсумками роботи в січні-березні поточного року збільшив чистий прибуток у 2,2 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 77,304 млн грн, чистий дохід за цей період знизився на 3,2% – до 701,047 млн грн. Нерозподілений прибуток на 31 березня 2023 року становив 234,019 млн грн.
Загальні збори акціонерів, що відбулися 3 вересня 2021 року, ухвалили рішення виділити зі складу ПрАТ “ВО “Стальканат-Силур” і створити нову компанію – ПрАТ “Стальканат” з передачею йому згідно із затвердженим розподільчим балансом частини майна, прав та обов’язків. Активи ПрАТ “Стальканат” складали виходячи з розподільчого балансу та акта приймання-передачі від 31 грудня 2021 року.
ПрАТ “ВО “Стальканат-Силур” (Одеса) раніше мало дві філії – в Одесі та в Харцизьку Донецької області на НКТ. Керівництво компанії 1 грудня 2016 року офіційно повідомило про зупинку філії компанії в Харцизьку – відповідне оголошення було опубліковано в газеті “Урядовий кур’єр”. Пізніше керівництво ПрАТ “ВО “Стальканат-Силур” заявило про захоплення філії компанії в Харцизьку на НКТ, направило відповідну заяву в Національну поліцію.
За даними компанії на кінець 2022 року, у Давида Немировського (Україна) перебуває 50,0001% акцій ПрАТ “Стальканат”, в Антона Міхаленка – 23,7%, в Едері Лірона (обидва – Ізраїль) – 23,1%, у Віталія Дубовича (Україна) – 3,1999%.
Статутний капітал ПрАТ “Стальканат” – 17,736 млн грн, номінальна вартість однієї акції – 0,17 грн.
Верховна Рада підтримала виробництво дронів в Україні, звільнивши на час війни від податку на додану вартість і ввізного мита складові безпілотних літальних апаратів (БПЛА).
За законопроєкти №9275 і 9276 у першому читанні та в цілому відповідно проголосували 284 і 289 народних депутатів на пленарному засіданні Верховної Ради в понеділок, повідомив парламентарій Ярослав Железняк (фракція “Голос”) у Телеграмі.
Законопроєкти вносять зміни до Податкового та Митного кодексів і допомагають оптимізувати процеси виробництва та постачання БПЛА.
Зокрема, на час дії воєнного стану від ПДВ та ввізного мита звільняються складові (матеріали, вузли, агрегати обладнання, комплектуючі) БПЛА, які підприємства ввозять для власної діяльності з виробництва та ремонту безпілотних літальних апаратів.
