Експорт електроенергії, відновлений у квітні після його зупинки в жовтні, становив за місяць 89,7 тис. МВт-год, свідчать дані на сайті мережі системних операторів континентальної Європи ENTSO-E.
Найбільше е/е експортовано до Молдови – понад 40 тис. МВт-год, ще 30,4 тис. МВт-год надійшло до Польщі і 19,2 тис. МВт-год – до Словаччини.
Щодо Молдови трейдери поступово збільшували броньовану потужність перерізу для експорту і останніми днями бронювали близько 85-95% із 650 МВт запропонованої годинної пропускної спроможності. На ринку стверджують, що більша частина поставленої в Молдову е/е далі йде в Румунію.
Загалом найбільше на молдовському напрямку бронювали держенерготрейдер “ЕКУ” (по 150 МВт на кожну годину), ПрАТ “Укргідроенерго” (по 100 МВт на кожну годину), “Д.Трейдінг” (по 130 МВт на кожну годину), “Артлекс-Енерджі” та “Сіпіджі Енерджі” (переважно по 50 МВт на кожну годину). Також переріз бронювали “ДЕ Трейдинг”, “ЕРУ Трейдинг”, “ЕЕС”, “Куб Енерджі”, “Смарт Грід Україна”, “НАП-Ком’юніті”, “НАП-Ком’юніті Трейдинг”, “Астат Енерджі”. Крім того, з 26 квітня на експорт вийшло ПАТ “Центренерго”, яке бронювало по 10-11 МВт на кожну годину.
Експорт е/е до Польщі здійснює “ДТЕК Західенерго” – традиційно по 1800 МВт-год на добу, бронюючи для цього максимальну на даний час потужність перетину – по 75 МВт на кожну годину.
Перетин у Словаччину, єдиний оплачуваний трейдерами через великий інтерес до цього напрямку та конкуренцію на ньому, ділили “ДТЕК Західенерго”, що викуповувало до 146 МВт із 200 МВт його годинної потужності, “ДЕ Трейдінг” (близько 50 МВт), “ЕРУ Трейдинг”, “Ле Трейдінг Україна”, “ТЕС” та один раз держенерготрейдер “ЕКУ”, який викупив 10 МВт на одну годину.
Кількість біженців з України в окремих країнах станом на 31.03.2023
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Європейські фондові індекси знижуються в четвер після рішення американського центробанку про посилення грошово-кредитної політики (ДКП). Інвестори також очікують підвищення відсоткових ставок у єврозоні та оцінюють квартальні звіти емітентів.
Зведений індекс найбільших компаній регіону Stoxx Europe 600 за даними на 11:55 кв опустився на 0,52% і становив 460,1 пункту.
Британський індикатор FTSE 100 під час сесії втрачає 0,51%, німецький DAX – 0,36%, французький CAC 40 – 0,46%, італійський FTSE MIB – 0,71%, іспанський IBEX 35 – 0,58%.
Напередодні Федеральна резервна система (ФРС) США підвищила процентну ставку за федеральними кредитними коштами (federal funds rate) на 25 базисних пунктів, тепер її діапазон становить 5-5,25% річних. Крім того, з прес-релізу за підсумками засідання зникли слова про необхідність подальшого посилення ДКП, які були присутні в документі, опублікованому за підсумками березневого засідання.
Європейський центральний банк (ЄЦБ) також, найімовірніше, підвищить ставки, зазначає Trading Economics. Підсумки його травневого засідання будуть опубліковані в четвер о 15:15 мск.
Крім того, зростають побоювання щодо банківського сектора. PacWest Bancorp повідомила, що веде переговори з партнерами і потенційними інвесторами, розглядаючи різні варіанти для свого бізнесу. Раніше ЗМІ повідомляли про плани американської фінкомпанії продати бізнес, що спровокувало обвал вартості її акцій більш ніж на 50% на додаткових торгах у середу.
У Франції серед лідерів зниження перебувають акції аутсорсингової Teleperformance (-4%), ритейлера Carrefour (-2,3%), виробника косметики L’Oreal (-2,1%) і сталеливарної ArcelorMittal (-1,7%).
Папери аерокосмічної Airbus SE дешевшають на 1,1%. Європейська компанія в першому кварталі зафіксувала 2%-ве зниження виручки і падіння чистого прибутку до 466 млн євро з 1,22 млрд євро роком раніше.
Котирування акцій німецької Volkswagen AG опускаються на 0,1%. Автоконцерн у першому кварталі 2023 року істотно збільшив виручку, але знизив операційний прибуток на 31%.
Капіталізація шведської Volvo Car падає на 3,8%. Компанія повідомила про скорочення 1,3 тис. офісних працівників у Швеції, або близько 6% штату в країні.
Інший автовиробник, Bayerische Motoren Werke AG (SPB: BMW), додає в ринковій вартості 2,2%. Компанія схвалила зворотний викуп акцій на суму до 2 млрд євро, хоча доподатковий прибуток у першому кварталі скоротився більш ніж удвічі.
Котирування звичайних акцій Mercedes-Benz Group AG і привілейованих Porsche Automobil Holding SE додають 2,4% і 1% відповідно.
Капіталізація нафтогазової Shell (SPB: RDS.A) піднімається на 2,3%. Британо-нідерландська компанія збільшила чистий прибуток у січні-березні на 22% у річному вираженні і планує викупити власні акції на $4 млрд до публікації звітності за другий квартал.
Акції конкуруючої TotalEnergies (SPB: TOT) дорожчають на 1,3%, BP plc (SPB: BP) – дешевшають на 0,4%.
Пивоварний концерн Anheuser-Busch InBev (SPB: BUD) (AB InBev) збільшив чистий прибуток у 17 разів у першому кварталі. Його ринкова вартість зростає на 0,1%.
Міжнародні резерви України станом на 1 травня 2023 року, за попередніми даними, становили $35 млрд 943,2 млн, досягнувши рекордно високого рівня за останні 11 років (із серпня 2011 року), повідомляє Національний банк України.
“У квітні резерви зросли на 13% (на $4,065 млрд) завдяки надходженням від міжнародних партнерів на тлі подальшого зниження обсягів чистого продажу валюти Національним банком і помірних боргових виплат країни в іноземній валюті”, – зазначив центробанк.
Він уточнив, що на валютні рахунки уряду в Національному банку у квітні надійшло $5,852 млрд, зокрема $2,707 млрд – у межах нової програми розширеного фінансування МВФ; $1,653 млрд – макрофінансова допомога від ЄС; $1,25 млрд – грант від США (через трастовий фонд Світового банку) і $0,243 млрд – від розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).
Надходження зовнішньої допомоги у квітні, згідно з оцінками агентства “Інтерфакс-Україна”, стало найбільшим з початку війни.
Також уряд України виплатив за обслуговування і погашення державного боргу в іноземній валюті $446,0 млн, з яких $282,7 млн – за обслуговування і погашення валютних ОВДП, $113,1 млн – борг перед Світовим банком, решта – борг перед іншими міжнародними кредиторами. Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду $107,4 млн.
НБУ додав, що чистий продаж ним валюти у квітні знижувався четвертий місяць поспіль, скоротившись порівняно з березнем на $0,299 млрд – до $1,370 млрд.
“Така динаміка у квітні зумовлена як галузевими факторами (зменшення імпорту енергоресурсів, збільшення продажів валюти на проведення посівної, певна активізація роботи гірничо-металургійних підприємств), так і подальшим обмеженням непродуктивного відпливу капіталу з України”, – вказав регулятор.
Крім того, послідовна монетарна політика НБУ, спрямована на підвищення привабливості гривневих активів, і відмова від прямого фінансування дефіциту бюджету 2023 року сприяли стабілізації курсових очікувань, додав центробанк.
Крім того, внаслідок зміни ринкової вартості та курсів валют вартість фінансових інструментів у резервах збільшилася на $128,7 млн.
Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 4,7 місяця майбутнього імпорту, підкреслив Нацбанк.
Як повідомлялося, наприкінці квітня НБУ підвищив прогноз міжнародних резервів країни на кінець 2023 року до $34,5 млрд із $27 млрд у січневому прогнозі.
Канада надала Україні машини для розмінування на загальну суму 22,5 млн канадських доларів, повідомили в Посольстві Канади в Україні.
“ДСНС України отримала від Канади перше обладнання для розмінування в рамках допомоги в 22,5 млн канадських доларів”, – ідеться в повідомленні на Фейсбук.
Техніку використовуватимуть для очищення сільськогосподарських земель, щоб повернути їх до продуктивного використання та сприяння відновленню продовольчої безпеки.
Українська промислова компанія “Інтерпайп” за підсумками січня-березня 2023 року перерахувала до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів майже 623 млн грн, що на 3% більше, ніж в аналогічному періоді минулого року.
Згідно з прес-релізом компанії в четвер, відрахування до державного бюджету в I кв.-2023 становили близько 406 млн грн (+24%), до місцевих бюджетів – 107 млн грн (-28%). Ще 110 млн грн (-14%) перераховано як ЄСВ.
Директор з економіки та фінансів “Інтерпайпу” Сергій Кузьменко зазначив, що компанія продовжує міцно тримати економічний фронт України під час війни.
“Формула доволі проста: чим більші обсяги виробництва та експорту готової продукції, тим більший загальний обсяг сплачених податків. Стабільно працюючі підприємства “Інтерпайпу” забезпечують роботу 10 тис. осіб у прифронтовому регіоні та наповнення бюджетів усіх рівнів”, – констатував Кузьменко, якого цитує пресслужба.
Як повідомлялося, “Інтерпайп” у 2022 році перерахував до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів 2,816 млрд грн. При цьому відрахування до держбюджету за рік становили близько 1,74 млрд грн (-7% порівняно з 2021 роком), до місцевих бюджетів – близько 623 млн грн (+1%). Ще близько 454 млн грн (-4%) перераховано як ЄСВ.
Водночас директор з економіки та фінансів “Інтерпайпу” тоді зазначав, що 2022 року кожна тонна виробленої компанією трубної та залізничної продукції принесла бюджету України понад 5909 грн, що більш ніж наполовину перевищує минулорічний показник.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. Продукцію компанії поставляють у понад 80 країн світу через мережу торговельних офісів, розміщених на ключових ринках СНД, Близького Сходу, Північної Америки та Європи. Продажі залізничних продуктів здійснюються під брендом KLW.
В “Інтерпайпі” працюють 10 тис. співробітників.
У структурі компанії п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Інтерпайп Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
