Міжнародна підтримка, розвиток професійної освіти та швидке впровадження практико-орієнтованих навчальних рішень є критично важливими для збереження конкурентоспроможності українського агросектору, який в умовах війни залишається ключовим джерелом валютної виручки та одним із драйверів економіки, заявили учасники пресконференції “Міжнародне партнерство з метою розвитку навчання в агросекторі України”.
Під час дискусії спікери наголосили, що аграрна галузь дедалі гостріше стикається з дефіцитом кадрів, потребою в перекваліфікації персоналу, адаптацією до нових стандартів ЄС і запитом на сучасні цифрові знання – від післязбиральної переробки зерна до технологій штучного інтелекту в агровиробництві.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, заступник директора агентства “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін наголосив, що в нинішніх умовах розвиток освіти в агросекторі напряму пов’язаний із питаннями економічної стійкості держави.
«Сьогодні економіка України значною мірою залежить від допомоги міжнародних партнерів, і це треба говорити прямо. Але Україна не може будувати своє майбутнє лише на зовнішній підтримці, тому нам потрібні галузі, які генерують валютну виручку, підтримують зайнятість і формують податкову базу, і саме таким сектором залишається агросектор», – наголосив він на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
За словами Уракіна, одним із прикладів такого практичного партнерства став запуск онлайн-курсу “Застосування технологій штучного інтелекту в аграрному виробництві”, реалізованого Experts Club спільно з AgriAcademy за ініціативи ЄБРР у межах програм підтримки продовольчої безпеки. Він підкреслив, що для українських аграріїв особливо важливими є рішення, які дозволяють не просто говорити про інновації, а переводити їх у площину конкретних бізнес-інструментів.
«Мета цього курсу – перевести розмову про штучний інтелект із рівня абстракцій на рівень конкретних бізнес-рішень. Сьогодні Україні потрібна нова система навчання аграріїв – більш технологічна, системна, така, що поєднує міжнародну практику, експертизу бізнесу і прикладні завдання», – зазначив Уракін.
В свою чергу, координатор проєктів Інвестиційного центру ФАО в Україні Оксана Юрченко, наголосила, що кадровий дефіцит в агросекторі є хронічною проблемою, яка не зникла ні після пандемії, ні в умовах повномасштабної війни, а відтак саме доступні дистанційні формати навчання стають одним із небагатьох реалістичних шляхів швидкого посилення кваліфікації працівників.
«Проблема кваліфікованих кадрів для аграрного сектору була, є і буде залишатися однією з ключових. Працівникам господарств часто складно відвідувати офлайн-навчання через графік і віддаленість, тому галузь потребує доступного, практичного і гнучкого навчання, яке можна проходити без відриву від роботи», – зазначила вона.
Юрченко нагадала, що платформа AgriAcademy створювалася як відповідь на запит великого агробізнесу та міжнародних партнерів на системне навчання галузі в умовах війни. За її словами, на платформі вже розміщено понад 40 курсів, які розробляються за участю бізнесу, українських і міжнародних експертів та адаптуються до актуальних потреб сектору. Окремий акцент робиться не лише на рослинництві, а й на тваринництві, де різко зросли вимоги до біобезпеки, здоров’я тварин, благополуччя і відповідності європейським стандартам.
«Якщо дивитися на кількість виданих платформою AgriAcademy дипломів і сертифікатів, то вже йдеться про понад 3,5 тис. документів. Водночас число зареєстрованих слухачів, які ще проходять або планують завершити навчання, є приблизно втричі більшим, що свідчить про стале зростання інтересу до платформи», – повідомила Юрченко.
Вона також звернула увагу, що з 1 січня 2026 року для всіх сільськогосподарських підприємств, які утримують тварин, вже діють обов’язкові вимоги щодо благополуччя тварин, а отже попит на профільне навчання лише посилюватиметься. За словами експертки, самі курси на платформі поки не є юридично обов’язковими, однак фактично стають важливим практичним інструментом для правильного тлумачення і впровадження нових норм на підприємствах.
Директор Спілки “Борошномели України”, експерт зернового сектору ФАО ООН Родіон Рибчинський зазначив, що проблема кадрів стосується не лише агровиробництва, а всього агропродовольчого сектора, включно з переробкою та харчовою промисловістю, де автоматизація багатьох процесів поки не може замінити людину.
«Проблема кадрів для харчової галузі сьогодні ще гостріша, ніж для самого агровиробництва. У полі вже можна використовувати безпілотні комбайни чи трактори, але ніхто не придумав, як без людей виготовляти хліб, крупи, макарони чи іншу харчову продукцію, тому питання якості персоналу і якості знань тут є викликом номер один», – додав він.
Рибчинський підкреслив, що в умовах євроінтеграції підприємства харчової промисловості мають не лише шукати працівників, а й швидко підтягувати їхню кваліфікацію відповідно до нових регламентів, технологічних вимог і стандартів якості. Саме тому, за його словами, такі освітні майданчики, як AgriAcademy, мають розвиватися паралельно з формальною освітою.
Експерт також повідомив, що на платформі вже доступний курс із післязбиральної обробки та зберігання зерна, а найближчим часом має з’явитися курс із переробки зерна круп’яних культур. При цьому, як наголосив експерт, основне завдання таких програм – дати фахівцям якісну базу, без якої неможливо рухатися до інновацій.
Керівник проєкту “Агрокебети PRO: зернові та олійні” асоціації УКАБ Максим Гопка заявив, що саме перекваліфікація, короткі прикладні програми та навчання із практичною складовою сьогодні є одним із найефективніших інструментів реагування на кадрову кризу в агросекторі.
«Сьогодні агросфера в Україні стикається з серйозним дефіцитом кадрів, тому швидкі, практико-орієнтовані освітні рішення стають ключовими. Наш підхід – це не просто навчання, а формування нової якості людського капіталу для агросектору через поєднання теорії, практики і прямої взаємодії з бізнесом», – зазначив він.
За словами Гопки, у межах однієї з програм майже 984 особи зареєструвалися на навчання, а 552 уже його завершили. Частина учасників пройшла також практичну складову, після чого частина випускників працевлаштувалася або продовжила працювати за близьким напрямом у галузі. Особливу увагу в таких програмах, за його словами, приділяли внутрішньо переміщеним особам, молоді, людям з інвалідністю та ветеранам війни.
Окремо Гопка наголосив, що важливо не лише створювати нові освітні продукти, а й забезпечувати їх тісний зв’язок із вищою школою. Він повідомив, що в межах освітніх проєктів уже підписано понад сім меморандумів із провідними аграрними вишами, а окремі програми реалізуються як доповнення до магістерських курсів із залученням представників бізнесу та іноземних освітніх партнерів.
Засновник TATFooD та рекрутингової медіаагенції Сергій Шилко, коментуючи ситуацію на ринку праці, зазначив, що для роботодавців у нинішніх умовах головним викликом стає не просто пошук спеціаліста, а здатність втримати людину, запропонувавши їй стабільність, зрозумілі умови праці та можливість професійного розвитку.
«Сьогодні успіх агрофуд-бізнесу визначається не пошуком ідеального фахівця, а здатністю інтегруватися в життєвий “якір” людини, дати їй стабільність і перспективу. Технолог на виробництві тепер повинен бути одночасно і наставником для лінійного персоналу, і менеджером процесів, тому навчальні платформи мають допомагати адаптувати фахівців до нових умов праці», – сказав він.
Шилко також наголосив на важливості концепції lifelong learning і зазначив, що ринок уже потребує таких програм, які працівники можуть проходити паралельно з роботою, без тривалої перерви у виробничому циклі. На його думку, державні й приватні ініціативи в цій сфері мають не дублювати одна одну, а закривати різні сегменти потреб – від робітничих професій до сучасних цифрових компетенцій, яких наразі бракує навіть у формальних механізмах перекваліфікації.
Під час обговорення спікери окремо зупинилися і на стані академічної освіти. Вони констатували, що класична система підготовки кадрів у багатьох випадках уже не встигає за темпом змін у галузі, зокрема через слабку матеріальну базу, низький рівень оплати праці викладачів і відсутність достатніх ресурсів на лабораторії та сучасне обладнання. Водночас, як зазначили учасники, саме союз бізнесу, університетів і професійних об’єднань може стати тією моделлю, яка дасть відчутний ефект.
Родіон Рибчинський навів приклади залучення викладачів профільних українських вишів до розробки та читання курсів, а також співпраці бізнесу з університетами у створенні сучасних лабораторій, зокрема на базі профільних закладів вищої освіти. Учасники пресконференції погодилися, що без такого партнерства повноцінне оновлення кадрів для агросектору буде неможливим.
Окремим блоком стало питання можливого залучення іноземних працівників в Україну на тлі кадрового дефіциту. Представники переробного сектору зазначили, що певний запит на таких працівників уже існує, однак на практиці він часто впирається в міграційне законодавство та організаційні складнощі. Водночас, за оцінкою Оксани Юрченко, якщо для переробки та окремих виробничих напрямів такий сценарій частково можливий, то для тваринницького сегмента він навряд чи стане масовим.
Загалом учасники пресконференції дійшли висновку, що в умовах війни, демографічного тиску та жорсткішої конкуренції на зовнішніх ринках аграрний сектор уже не може спиратися лише на традиційні підходи до підготовки кадрів. На їхню думку, саме міжнародне партнерство, цифрові освітні платформи, короткі практичні програми, участь бізнесу в навчанні та модернізація академічної освіти мають стати основою нової кадрової моделі для українського агробізнесу.
AGRO, EXPERTS CLUB, TATFOOD, Борошномели України, ЗЕРНО, МАКСИМ ГОПКА, МАКСИМ УРАКІН, ОКСАНА ЮРЧЕНКО, рекрутинг, РОДІОН РИБЧИНСЬКИЙ; АГРОКЕБЕТИ PRO, СЕРГІЙ ШИЛКО, ФАО ООН
