Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) у встановлений строк для участі у конкурсі на управителя пов’язаних із російським олігархом Михайлом Фрідманом активів IDS Ukraine – виробника “Моршинської” та “Миргородської” – отримало п’ять конкурсних пропозицій.
“Конкурсний відбір вийшов на фінальний етап. Попереду – оцінка поданих пропозицій та визначення найбільш професійного і спроможного управителя”, – повідомило агентство у Facebook в суботу.
Активи IDS Ukraine передано в управління АРМА на підставі рішення суду. Йдеться про цілісний виробничий комплекс з повним циклом діяльності: від видобутку мінеральної води до виробництва й дистрибуції продукції, зокрема за кордоном. Наприкінці 2024 року Міністерство юстиції подало до ВАКС заяву про вилучення в дохід держави корпоративних прав усіх семи підприємств групи, але справа все ще слухається у суді.
У березні 2023 року для двох компаній групи – ПрАТ “Моршинський завод мінеральних вод “Оскар” і ПрАТ “ІДС” (IDS Ukraine) – обрали управителя – ТОВ “Карпатські мінеральні води”, але угоду не затвердили на рівні Антимонопольного комітету й у 2025-му її розірвали як нереалізовану.
Восени 2025 року тодішня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що АРМА запустило процедуру передання в управління через публічний аукціон всього комплексу активів IDS. 22 червня 2026-го повідомлялося, що АРМА здійснить чергову спробу відібрати управителя.
В IDS Ukraine виступають проти проведення конкурсу. Серед аргументів те, що понад 50% акцій компанії належать підтвердженим міжнародним інвесторам: сім’ї Патаркацишвілі (34,83%), уряду Грузії (7,73%) та міноритарним акціонерам (7,45%). Зазначалося також, що АРМА не має належних повноважень на проведення конкурсу і не провело ідентифікацію активів, як того вимагає закон.
Крім того, в IDS Ukraine заявляли, що всіх акціонерів, а не тільки підсанкційні особи з російським громадянством, повністю відсторонено від управління, вони не мають доступу до доходів компанії.
Надходження до державного бюджету України від активів, що перебувають у сфері управління АРМА, у січні–липні 2026 року склали лише 210 млн грн проти 1,3 млрд грн за аналогічний період 2025 року, заявив експерт антикорупційного комітету Верховної Ради, колишній заступник голови АРМА Павло Великоречанин в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
Таким чином, обсяг надходжень скоротився більш ніж у шість разів.
Для порівняння, за словами Великоречанина, у 2023 році до державного бюджету було перераховано 7,5 млрд грн, зокрема завдяки великим справам щодо спеціальної конфіскації.
Він зазначив, що нинішні 210 млн грн здебільшого є результатом управління активами, переданими АРМА ще у 2024–2025 роках. Значна частина надходжень пов’язана з платежами від «Нафтогазу».
За оцінкою Великоречанина, нових економічно привабливих активів у портфелі агентства зараз практично немає. Крім того, щодо окремих об’єктів результати конкурсів з обрання керуючих скасовуються, після чого суди визнають такі рішення незаконними, а державі доводиться повторно фінансувати оцінку майна.
Окремою проблемою він назвав тривалість процедури передачі активів у управління. Поки майно перебуває без керуючого, держава змушена нести витрати на його охорону та зберігання, водночас актив може фізично руйнуватися або втрачати вартість.
Незважаючи на наявність у Реєстрі арештованих активів десятків тисяч об’єктів, кількість активів із реальним економічним потенціалом становить лише невелику частину портфеля, заявив експерт антикорупційного комітету Верховної Ради, колишній заступник голови АРМА Павло Великоречанин в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, значна частина майна існує фактично лише в реєстрі або перебуває в такому стані, що комерційне управління ним є недоцільним.
Серед таких об’єктів Великоречанин назвав зруйновані ферми, старі непридатні автомобілі, неліквідні підвальні приміщення, майно без необхідних документів, а також об’єкти, знищені вже після початку повномасштабної війни.
Окрему категорію становлять сільськогосподарські активи, які фактично вже давно не існують, наприклад записи про незібрані посіви попередніх років.
На думку Великоречанина, АРМА необхідно провести повну ідентифікацію портфеля та відокремити дійсно економічно привабливі бізнес-активи.
Неліквідне або таке, що швидко втрачає вартість, майно доцільно оперативно реалізовувати через аукціони, а не роками зберігати в реєстрі.
Він також запропонував переглядати судові рішення щодо активів, для яких протягом кількох місяців не вдається обрати керуючого. В іншому разі держава продовжує фінансувати зберігання та охорону майна, яке поступово втрачає вартість.
АКТИВ, АРМА, АУКЦІОН, Великоречанин, ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ, управління
Продаж арештованої яхти «Royal Romance», яку пов’язують із Віктором Медведчуком, фактично заблоковано через зміну порядку реалізації українських активів, що знаходяться за кордоном, заявив експерт антикорупційного комітету Верховної Ради, колишній заступник голови АРМА Павло Великоречанин в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, розроблений у 2023 році механізм дозволяв продавати арештовані активи через систему «Прозорро.Продажі», включаючи активи, що фізично перебувають за межами України.
Однак новий урядовий порядок передбачає, що реалізація арештованого майна за кордоном має відбуватися на підставі угоди про розподіл активів між державами.
Згідно з міжнародною практикою такий розподіл, як правило, стає можливим лише після остаточного обвинувального вироку суду.
У результаті, за оцінкою Великоречанина, Royal Romance може залишатися замороженою за кордоном протягом кількох років, доки тривають судові процеси за основними кримінальними справами.
«Реалізація тієї самої яхти Медведчука зайшла в глухий кут — ці активи просто будуть заморожені за кордоном на довгі роки», — заявив він.
Royal Romance раніше була арештована в Хорватії. Україна робила спроби організувати її продаж із подальшим перерахуванням отриманих коштів державі.
Проведення нового конкурсу щодо обрання керуючого активами IDS Ukraine, виробника мінеральних вод «Моршинська» та «Миргородська», до ухвалення рішення Вищого антикорупційного суду може мати обмежені перспективи, заявив експерт антикорупційного комітету Верховної Ради, колишній заступник голови АРМА Павло Великоречанин в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
АРМА раніше оголосило черговий конкурс з вибору керуючого активами IDS Ukraine і розраховує провести його у вересні.
Однак, за словами Великоречанина, існують юридичні перешкоди, здатні істотно знизити інтерес потенційних учасників.
Зокрема, в окремих судових рішеннях відсутня чітка заборона діючим операторам користуватися майном компаній. Це може ускладнити фактичну передачу контролю новому керуючому.
Крім того, частка осіб, що перебувають під санкціями, в IDS Ukraine, за даними самої компанії, становить 49,7%, тобто менше 100%. Згідно з новим законодавством, у такій ситуації для управління потрібна або згода інших співвласників, або рішення про стягнення відповідної частки до бюджету держави.
У ВАКС зараз розглядається справа про стягнення активу на користь держави, рішення очікується восени.
«Доки ВАКС не винесе рішення про стягнення на користь держави цієї частки і вона не перейде до Фонду державного майна, проведення будь-яких конкурсів АРМА щодо IDS має дуже сумнівні перспективи», — зазначив Великоречанин.
Раніше було зроблено кілька спроб передати активи IDS Ukraine в управління. Зокрема, було підписано договір із компанією «Карпатська джерельна», однак процедура узгодження концентрації в Антимонопольному комітеті тривала близько півтора року і не була завершена, після чого договір розірвали.
Укрсиббанк (Київ) у квітні-червні 2026 року збільшив прибуток до оподаткування на 19,4%, або на 342,9 млн грн, – до 2,11 млрд грн, тоді як чистий прибуток скоротився на 11,7%, або на 156,9 млн грн, – до 1,18 млрд грн.
Згідно з проміжною консолідованою звітністю банку, чистий процентний дохід Укрсиббанку збільшився на 10,1% – до 3,44 млрд грн, чистий комісійний – на 13,9%, до 450,0 млн грн.
Прибуток від операцій з іноземною валютою скоротився на 21,8% – до 195,5 млн грн, тоді як прибуток від її переоцінки зріс на 80,9% – до 959 тис. грн.
У другому кварталі банк зафіксував 7,8 млн грн збитку від зменшення корисності фінансових активів проти 290,5 млн грн збитку роком раніше.
Витрати на виплати працівникам зросли на 14,1% – до 1,16 млрд грн, інші адміністративні та операційні витрати – на 11,3%, до 522,7 млн грн.
За підсумками першого півріччя 2026 року прибуток Укрсиббанку до оподаткування зріс на 1,1% – до 3,61 млрд грн, тоді як чистий прибуток скоротився на 30,3% – до 1,85 млрд грн.
Чистий процентний дохід банку за півріччя зріс на 11,1% – до 6,78 млрд грн, чистий комісійний – на 7,4%, до 843,6 млн грн.
Кредити та аванси клієнтам від початку року збільшилися на 2,8% – до 22,60 млрд грн. Зокрема, кредити покупцям зросли на 29,5% – до 4,57 млрд грн, тоді як кредити корпоративним клієнтам скоротилися на 2,2% – до 17,91 млрд грн, іпотечні кредити – на 13,1%, до 126,7 млн грн.
Інвестиції в цінні папери за перше півріччя зросли на 6,8% – до 112,88 млрд грн. Зокрема, вкладення в державні боргові інструменти збільшилися на 6,7% – до 54,01 млрд грн, корпоративні – на 5,6%, до 13,43 млрд грн.
Кошти клієнтів Укрсиббанку від початку року зросли на 4,3% – до 162,97 млрд грн. Залишки на строкових депозитах збільшилися на 2,5% – до 49,12 млрд грн, на депозитах до запитання – на 39,3%, до 13,73 млрд грн, на поточних рахунках – на 3,8%, до 96,12 млрд грн.
Загальні активи банку збільшилися на 4,9% – до 195,46 млрд грн, власний капітал – на 6,8%, до 29,07 млрд грн.
Кількість відділень Укрсиббанку за перше півріччя скоротилася до 214 із 220 на початок року.
Укрсиббанк за структурою власності належить BNP Paribas (Франція) – 60% і Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) – 40%.
За даними Нацбанку, станом на 1 червня 2026 року Укрсиббанк із загальними активами 196,69 млрд грн посідав восьме місце серед 58 платоспроможних банків України.
