Німеччина готова швидко перенаправити доходи від заморожених російських активів на допомогу Україні, передає Reuters.
“Якщо існуватиме юридично можливий механізм, який дасть нам змогу ще краще розпоряджатися в майбутньому цими фінансовими потоками від заморожених активів, то ми точно відкриті”, – цитує видання слова своїх джерел у міністерстві фінансів Німеччини.
Водночас, передає Reuters, Німеччина наполягає, що готова конфіскувати тільки доходи від російських суверенних активів, а не самі активи. На переконання німецького мінфіну, такий підхід дасть змогу дотриматися основоположного принципу суверенної недоторканності держав.
Повідомляється, що наступного тижня це питання обговорюватимуть на зустрічі міністрів фінансів країн “Великої сімки” в Італії, на яку запрошено також Україну.
США та європейські партнери вивчають які правові підстави для використання заморожених російських активів для відновлення України, зокрема, $300 млрд США, заявив держсекретар США Ентоні Блінкен.
“На мою думку, якщо ти щось зламав, то плати. І якщо росіяни зламали, вони повинні за це заплатити. І один зі способів це зробити – якраз через ці активи. Ми маємо переконатися, що для цього є юридична база. Як я і зауважив, оскільки більшість цих активів – у Європі, європейці також мають бути переконані, що для цього є юридична основа”, – сказав він під час дискусії в Техаському університеті в Остіні в середу, 4 жовтня.
За словами Блінкена, йдеться про $300 США млрд.
Держсекретар вважає, що в разі, якщо дозволити Росії робити те, що вона робить з Україною без покарання, це дасть сигнал в усьому світі країнам, які збираються почати агресію, що їм це зійде з рук: “Це відкриття скриньки Пандори з конфліктами. Нікому не буде добре в цьому світі, світі конфлікту й агресії”, вважає він.
На його думку, у цьому світі США незмінно були б залучені в конфлікт, і це обійшлося б набагато дорожче, ніж підтримка України.
Блікен також зазначив, що 50 країн залучені до активної підтримки України.
Активи ломбардів у другому кварталі 2023 року збільшилися на 6,2%, або на 264 млн грн – до 4,54 млрд грн, повідомив Нацбанк України в огляді небанківського фінансового сектору.
Згідно з його даними, загалом за перше півріччя вони зросли на 10,7%, або 439 млн грн, повністю перекривши скорочення на 188 млн грн минулого року.
Водночас вказується, що кількість ломбардів продовжує скорочуватися: після того, як торік з ринку пішло 78 компаній, у першому кварталі цього року за ними пішло 12, а в другому – ще 7 ломбардів. У результаті кількість учасників ринку на середину цього року становила 164 – майже вдвічі менше, ніж наприкінці 2019 року (324).
Нацбанк уточнив, що серед усіх секторів фінансового ринку ломбарди були найбільш швидкозростаючими як у другому кварталі цього року, так і за півріччя, обігнавши навіть банки, чиї активи зросли відповідно на 5,6% і 8,8%.
За даними НБУ, кредитний портфель ломбардів у першому і другому кварталах додав відповідно 245 млн грн і 298 млн грн, досягнувши на кінець періоду 3,672 млрд грн.
Це дало змогу збільшити процентний дохід у першому кварталі до 656 млн грн, у другому – до 780 млн грн, що відповідно на 2,9% і 96,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
При цьому доходи на зарплату хоча й зросли зі 100 млн грн у четвертому кварталі минулого року до 121 млн грн у другому кварталі цього, але все одно залишаються набагато меншими, ніж близько 200 млн грн до війни.
Витрати на оренду також зросли: з 93 млн грн у четвертому кварталі минулого року до 111 млн грн у другому кварталі цього, хоча до війни вони становили близько 170 млн грн.
За підсумками першого кварталу цього року чистий прибуток ломбардів становив 14,21 млн грн, за підсумками другого кварталу він зріс до 52,26 млн грн, тоді як аналогічні періоди минулого року ломбарди завершили з чистим збитком відповідно 56,86 млн грн і 123,89 млн грн.
Обсяг грошових коштів ломбардів після зниження в першому кварталі з 388 млн грн до 340 млн грн за другий квартал збільшився лише на 3 млн грн, тоді як обсяг основних засобів скоротився за півріччя з 463 млн грн до 381 млн грн, ймовірно, через скорочення кількості компаній на ринку.
Зростання кредитів багато в чому було забезпечено нарощуванням кредиторської заборгованості: з 2,512 млрд грн на початок року до 2,659 млрд грн на кінець першого кварталу і 2,902 млрд грн на середину року, тоді як власний капітал за цей час зріс лише на 83 млн грн – до 1,44 млрд грн.
Нацбанк додав, що після скорочення коефіцієнта покриття в першому кварталі до 108%, у другому він відновився до 111%. Що стосується структури забезпечення, то частка виробів з дорогоцінних металів за півроку зросла з 72% до 73%, тоді як побутової техніки знизилася з 28% до 26%.
Агентство з розшуку та менеджменту активів (далі – АРМА) відкрило Єдиний державний реєстр активів reestr.arma.gov.ua, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, в якому близько 36 тис. записів стосуються активів, переданих в управління АРМА.
“Розуміння обсягу заарештованої власності в нашій країні досі перебувало за щільною завісою від суспільства і було однією з найзакритіших, високо корупційних сфер. Наразі АРМА звітує про формування та відкриття реєстру заарештованих активів, у якому відображено дані про всі заарештовані речові докази, що мають економічну цінність”, – заявила голова АРМА Олена Дума на пресконференції в Києві в п’ятницю.
За її словами, реєстр є комплексною базою даних про всі активи в Україні, які заарештовані правоохоронцями та судами у кримінальних справах.
Уточнюється, що в ньому міститься інформації про те, хто розслідує кримінальну справу, ким і коли накладено арешт, як АРМА управляє майном, на яку суму його оцінено, за скільки продано на торгах, за яким договором передано управителю і скільки коштів надійшло до бюджету від управління.
“Тобто, Реєстр дає можливість у режимі онлайн відстежити всі дії від його арешту до отримання державою доходу”, – зазначила Дума.
Як зазначило агентство, реєстр складається з відкритої частини, доступної для кожної зацікавленої особи, і закритої, яка призначена для правоохоронців. База даних містить понад 129 тис. записів. Крім 36 тис. записів активів, переданих в управління АРМА, у ній також 829 записів стосуються заходів із проведення оцінки вартості активів і 1 144 записи – конкурсних відборів керівників.
Ще 117 записів відносяться до договорів управління і містять дані про суми доходів, які управителі перераховують до бюджету, а по 500 записів стосуються активів, проданих на торгах, і заходів з управління грошовими коштами, враховуючи суми розміщених коштів і нарахованих відсотків.
Уточнюється, що відомості, які мають надходити до системи з інших державних реєстрів і баз даних, насамперед Реєстру судових рішень, впорядковано за різними категоріями, як-от рухоме та нерухоме майно, транспорт, корпоративні права, інтелектуальна власність, грошові кошти та майнові комплекси.
Зокрема, на запит за категорією нерухоме майно база видає 7557 записів, земельна ділянка – 6253, транспорт – 38574, частки в статутному капіталі – 6215, грошові активи та банківські метали – 8324 записи.
Відкриття Реєстру відповідає політиці відкритих даних і практиці європейських офісів із розшуку та управління незаконними активами (ARO/AMO), підкреслили в АРМА.
Агентство наголосило, що доклало значних зусиль для безпеки даних, насамперед, щодо стратегічних активів та об’єктів критичної інфраструктури. Зокрема, перевірено тисячі записів, щоб не допустити оприлюднення відомостей про військові об’єкти, обмежено інформацію щодо найменування та опис активів зі сфери критичної інфраструктури.
“Відтепер громадськість побачить, якими є фактичні результати роботи АРМА за попередні роки діяльності, і зможе об’єктивно оцінити, наскільки ефективними були ці зусилля”, – зазначила Дума.
Управління непроданими активами банків “Україна”, “Аллонж”, Інноваційно-промисловий банк, “Володимирський” і ще чотирьох банків, процедуру ліквідації яких розпочато до 22 вересня 2012 року, здійснюватиме ТОВ “ФК “Есаймент”.
Як повідомив Національний банк увечері в п’ятницю, компанію було визначено за результатами конкурсу, проведеного на електронному майданчику zakupki.prom.ua.
За даними НБУ, у першому кварталі цього року виручка у ФК “Есаймент” була відсутня, а чистий збиток становив 70 тис. грн при витратах на оплату праці 22,7 тис. грн. Активи компанії на кінець кварталу дорівнювали 20,18 млн грн, власний капітал – 5,89 млн грн.
До числа цих банків також увійшли Європейський банк розвитку та заощаджень, банк “Синтез”, “Соцком Банк” і Східно-європейський банк.
Уточнюється, що відповідне рішення затверджено Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайту платіжної інфраструктури НБУ 31 липня.
Зазначений конкурс було оголошено 3 травня цього року, на подання пропозицій потенційним претендентам відводилося 30 робочих днів з дня публікації оголошення. Подібний конкурс оголошували і 2020 року.
ФК “Есаймент” заявляє на своєму сайті, що створена 7 років тому і об’єднує 17 професіоналів. Основним власником з 99% часткою є директор компанії Сергій Бурка. Компанія має ліцензії на надання послуг факторингу, фінансового лізингу та фінансового кредиту.
Виручка компанії 2022 року становила 500 тис. грн, інші операційні доходи – 6,329 млн грн, витрати на оплату праці – 186 тис. грн, чистий прибуток – 16,2 тис. грн.
Обсяг активів державного ПриватБанку (Київ) за підсумками 2022 року становив 549,7 млрд грн, що на 35% більше, ніж на кінець 2021 року (407,3 млрд грн).
Як повідомила заступниця голови правління банку Ганна Самаріна на пресконференції “Беремо і звітуємо: Найбільший банк країни в рік найскладніших викликів” у п’ятницю, таке зростання зумовлене збільшенням ліквідних активів на 110,3 млрд грн, зростанням додаткових інвестицій в ОВДП на 17,3 млрд грн, а також зростанням портфеля кредитів бізнес-клієнтів на 10,1 млрд грн.
Водночас 2022 року портфель кредитів фізосіб скоротився на 900 млн грн.
За словами Самаріної, кошти клієнтів на кінець 2022 року становили 472 млрд грн (в еквіваленті), що в 1,5 раза більше, ніж станом на кінець 2021 року (325,3 млрд грн).
Зростання було зумовлено надходженням 117,6 млрд грн на рахунки клієнта та впливом змін валютного курсу (29,1 млрд грн).
“Ми стримали наші витрати практично на рівні 2021 року. Зростання склало 5%. Ми не скорочували витрати, ми не скорочували персонал. Ми дуже уважно ставилися до тих витрат, які ми несли”, – зазначила заступниця голови правління ПриватБанку.
Вона додала, що в перші місяці війни були великі знижки від багатьох постачальників, що також допомогло банку, однак це не мало істотного впливу на витрати.
Резерви банку під кредитні ризики зросли в 17,1 раза – до 15,4 млрд грн.
