Можливе об’єднання вежових компаній Ukraine Tower Company (UTC) та Ukrainian Network Solutions (UNS), що відповідно пов’язані із найбільшими операторами мобільного зв’язку “Київстар” та “ВФ Україна” (“Vodafone Україна”) призведе до монополізації та структурного перекосу телеком-ринку, заявляє їх менший конкурент ТОВ “лайфселл” (ТМ lifecell).
“З огляду на масштабний вплив на ринок і мільйони споживачів, розгляд угоди має відбуватися відкрито й прозоро, із залученням всіх учасників ринку та експертної спільноти”, – зауважив оператор у пресрелізі у понеділок, переданому агентству “Інтерфакс-Україна”.
На думку lifecell, таке об’єднання може вплинути на темпи інновацій та послабити орієнтацію на потреби абонентів.
Оператор також наголосив, що потенційна угода може загрожувати безпеці національного зв’язку загалом, а також обмежуватиме інвестиції в Україну.
“Надмірне зосередження критичної інфраструктури в одних руках може сприйматися як сигнал підвищеного ризику, стримуючи інвестиції в телекомунікаційний сектор”, – пояснює свою позицію lifecell.
У компанії підкреслили, що рішення щодо ймовірного об’єднання баштових станцій необхідно ухвалювати з урахуванням довгострокових наслідків для конкуренції, розвитку телеком-ринку та безпеки країни.
Наприкінці січня повідомлялось, що UTC – вежовий бізнес телекомунікаційного холдингу VEON, який володіє найбільшим українським оператором мобільного зв’язку “Київстар”, намагається узгодити в Антимонопольному комітеті України (АМКУ) об’єднання з UNS – вежовим активом другого за величиною мобільного оператора країни – “Vodafone Україна”.
Тоді у матеріалі видання Forbes Ukraine пояснювалось, що злиття вежових компаній VEON та “Vodafone Україна” може бути пов’язано із бажанням подальшого їх продажу третій стороні за більш вигідними умовами, ціна може становити $300 млн.
За підрахунками Forbes Ukraine, виторг UNS за дев’ять місяців 2025-го сягнув 528,8 млн грн, річна EBITDA – близько $15 млн, UTC – відповідно 2,1 млрд грн та $50–60 млн.
Водночас, вежовий актив має й lifecell: за даними ресурсу YouControl, його виручка за 9 місяців 2025 року становив 461,0 млн грн, чистий прибуток – 202,2 млн грн.
Згідно з даними регулятора НКЕК, трійку лідерів за доходами від телекомунікаційних послуг за 9 місяців 2025 року в Україні зі значним відривом сформували мобільні оператори “Київстар” – 32,35 млрд грн, “Vodafone-Україна” – 18,88 млрд грн та lifecell з групи DVL – 11,58 млрд грн.
Австралійська European Lithium Limited, що котирується на Австралійській фондовій біржі (ASX) під тикером «EUR», повідомила у вівторок про укладення обов’язкової угоди про придбання 100% акцій Velta Holding, американської титанової компанії, що володіє однойменними виробничими та гірничодобувними активами в Україні.
«Згідно з умовами угоди, European Lithium придбає 100% випущеного капіталу Velta за загальну суму приблизно 173 млн повністю оплачених акцій European Lithium, за умови завершення остаточної перевірки та виконання звичайних попередніх умов», – йдеться в біржовому повідомленні.
Згідно з даними ASX, з відкриття торгів у вівторок акції European Lithium подешевшали на 6,56% – до AUD0,28 за акцію (близько $0,19 за акцію). Після виконання цих умов акції будуть випущені і передані існуючим акціонерам Velta.
“Запропонована угода з European Lithium надає можливість для просування низки ініціатив у сфері розвитку в Україні та Сполучених Штатах, які Група готувала протягом останнього десятиліття. Ці ініціативи зосереджені як на горизонтальній, так і на вертикальній інтеграції, підтримуючи перехід від моделі, заснованої на сировині, до виробництва титанового металу та інших критично важливих матеріалів з доданою вартістю«, – наводиться в повідомленні коментар головного виконавчого директора холдингу »Велта” Андрія Бродського.
Згідно з даними ASX, на даний час всього випущено 1 млрд 734 млн 351,762 тис. акцій, капіталізація компанії становить близько AUD529 млн. Виручка European Lithium у 2025 фінансовому році (завершився в червні 2025 року) зросла до AUD1,13 млн з AUD0,7 млн у 2024ФГ, тоді як чистий збиток скоротився до AUD71,49 млн з AUD194,93 млн.
“Придбання Velta є важливим кроком у розширенні доступу European Lithium від літію до критично важливих і стратегічних корисних копалин. Титан є ключовим матеріалом, що використовується в аерокосмічній, оборонній, медичній та промисловій галузях, а база активів і технічні можливості Velta забезпечують компанії платформу для майбутнього зростання”, – у свою чергу пояснив інтерес до угоди виконавчий голова European Lithium Тоні Сейдж.
Відзначається також, що European Lithium зацікавив розвиток інтегрованого виробничого ланцюжка – від видобутку і переробки сировини до виробництва порошків металевого титану і готових компонентів, зокрема для адитивного виробництва, що підтримує більш високу маржу і більш стійку бізнес-модель.
У релізі зазначається, що, незважаючи на триваючу війну в Україні, Velta Holding зберігає підтримку своїх експортних ринків і операційну стабільність, але будь-яке подальше розширення виробничих потужностей та інвестиційних програм буде залежати від поточної ситуації в сфері безпеки та виконання умов запропонованої угоди.
Velta – це титанова компанія, діяльність якої розташована переважно в Кіровоградській області в центральній Україні. Активи групи включають ресурси ільменіту і титанової руди, пов’язані з ним переробні потужності, власні технології і логістику, спрямовану на поставку високоякісних титанових матеріалів на світові ринки. За оцінками Velta Holding, він займає приблизно 2% світового ринку титанової сировини.
Холдинг розробляє Бірзуловське родовище, на якому в 2012 році запустив фабрику збагачення, і має перевантажувальний комплекс у сусідньому Новомиргороді, розрахований на перевалку приблизно 300 тис. тонн вантажів на рік. В активах Velta також Лікарівське родовище і орендована колишня шахта з видобутку бурого вугілля «Новомиргородська» з площею ділянки 30 га, де проектуються переробні потужності з випуску металевого цирконію і гафнію, металевого титану та виробів з нього, а також перевантажувальний комплекс на перевалку понад 1,5 млн тонн на рік.
Восени 2025 року Velta під час візиту на підприємство представників Міжнародної фінансової корпорації розвитку (DFC) США та Американо-українського інвестиційного фонду представила різні проекти в рамках побудови CRM (Critical Raw Materials) кластера із загальною сумою інвестицій протягом 4 років приблизно $243 млн.
Ресурси ільменіту Бірзуловського родовища за стандартами JORC становлять 2,06 млн тонн, Лікаровського, щодо яких ведуться роботи по затвердженню стандартів JORC, – близько 2,5-2,8 млн тонн, цирконію – 41 тис. тонн, каоліну – 15 млн тонн і глини – 17 млн тонн. Можливе виробництво ільменіту оцінюється в 280 тис. тонн, оксиду цирконію – 500 тонн, металевого цирконію і гафнію – по 10 тонн, готових титанових виробів – близько 30 тонн, титанових порошків – 1200 тонн, каоліну – 700 тис. тонн і глини – 800 тис. тонн.
До Velta Holding також входять науково-дослідний центр Velta RD Titan, виробник індивідуальних титанових імплантів Velta Medical. Кінцевими бенефіціарами є Андрій Бродський (60%), Вадим Москаленко (20%) і Віталій Малахов (20%).
European Lithium Limited – це гірничодобувна компанія на стадії розвідки і розробки, яка зосереджена на літієвих активах в Австрії, Україні та Ірландії, а також на різних активах в Австралії і проекті з видобутку рідкоземельних металів в Гренландії. У релізі зазначається, що European Lithium наразі володіє 44,982% простими акціями американської Critical Metals, які станом на 26 січня 2026 року оцінюються приблизно в $879,06 млн.
«Дочка» European Lithium наприкінці минулого року подала заявку на конкурс щодо укладення угоди про розподіл продукції на літієвій ділянці «Добра» в Україні, але програла.
S1 REIT оприлюднив результати планової переоцінки активів фонду S1 ВДНГ станом на кінець 2025 року. Згідно з висновками незалежного оцінювача, ринкова вартість нерухомості в портфелі фонду демонструє стабільну позитивну динаміку.
Ключові показники оцінки:
Динаміка вартості: середня ціна квадратного метра зросла з $2124 (на момент придбання) до $2244 (на 31.12.2025).
Чиста капіталізація склала +5,7% у валюті за звітний період.
Зростання вартості активів S1 REIT корелює із загальноринковими тенденціями. За даними LUN, ринок вторинної нерухомості Києва у 2025 році продемонстрував позитивну цінову динаміку. Середня вартість квадратного метра зросла на 11% у валюті.
“S1 ВДНГ – це насамперед дохідний фонд, де інвестор отримує “живі” гроші щомісячно. Проте важливо розуміти, що повна дохідність нашого інструменту складається з двох частин: регулярних дивідендів від орендної діяльності та капіталізації самого активу. Ми купуємо нерухомість, яка не просто працює, а стає дорожчою з кожним роком завдяки успішній локації та ефективному управлінню”, – коментує Віктор Бойчук, комерційний директор S1 REIT.
Фонд S1 ВДНГ продовжує демонструвати стабільність виплат. За період діяльності, з квітня 2025 року, інвесторам було виплачено дивідендів на загальну суму 1 229 818,99 грн. Ціна одного інвестиційного сертифіката станом на 14 січня 2026 року становить 1100,4 грн, що на 10,04% вище за ціну сертифікату станом на 9 квітня 2025 року.
“Ми вдячні інвесторам, які повірили в модель REIT в Україні. Сьогодні ми бачимо синергію: за результатами 2025 року фонд отримав 8,4% річних в доларі або 11,7% в гривні за рахунок оренди. А загальна річна дохідність з урахуванням орендної діяльності та капіталізації становить 16,9% в доларі або 20,5% в гривні”, – додає Віктор Бойчук.
Про нас:
S1 REIT – інвестиційний фонд нерухомості, що спеціалізується на дохідній нерухомості в форматі Build-to-Rent. Фонд працює за моделлю Real Estate Investment Trust (REIT), надаючи інвесторам можливість брати участь у володінні та отриманні доходу від прибуткових об’єктів без прямого управління активами.
Наразі в портфелі S1 REIT два фонди – S1 ВДНГ та S1 Obolon. Активами фондів є квартири в прибуткових будинках від девелопера Standard One.
* Результати діяльності фонду у минулому не є гарантією доходів в майбутньому. Перед інвестуванням ознайомтесь з умовами та проконсультуйтесь із фінансовим радником.
Як повідомляє Сербський Економіст, саудівська компанія Midad Energy розглядається як один з основних претендентів на покупку закордонних активів російської нафтової компанії «ЛУКОЙЛ», в пакет яких входять і роздрібні активи в Сербії, повідомляє агентство Reuters з посиланням на джерела.
За даними агентства, мова йде про міжнародний портфель активів «ЛУКОЙЛа» орієнтовною вартістю близько $22 млрд, який включає нафтогазові родовища, нафтопереробні заводи і мережу автозаправних станцій приблизно в 20 країнах. Продаж пов’язаний з жорсткими санкціями США і Великобританії проти компанії, введеними в жовтні 2025 року.
Reuters зазначає, що генеральний директор Midad Energy Абдулелах Аль-Айбан є братом радника з нацбезпеки Саудівської Аравії Мусаеда Аль-Айбана. Компанія, за даними джерел, готує грошову пропозицію з розміщенням коштів на ескроу-рахунку до зняття санкцій з «ЛУКОЙЛа».
Інтерес до активів «ЛУКОЙЛа» крім Midad Energy виявляли також ExxonMobil, Chevron, приватний інвестфонд Carlyle Group, еміратський конгломерат International Holding Company (IHC), угорська MOL, трейдер Gunvor, банк Xtellus Partners (спільно з групою інвесторів на чолі з Тоддом Боелі та еміратською Allied Investment Partners), держкомпанія Абу-Дабі ADNOC і австрійський підприємець Бернд Бергмайер.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1949
Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та менеджменту активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА), виставило на аукціон земельні ділянки гірськолижних курортів у Закарпатській області та нижню станцію з канатно-крісельною дорогою і верхню станцію гірськолижного підйомника за згодою власників на загальну суму понад 347 млн грн.
Згідно з оголошенням на платформі «Prozorro.Продажі», в один з лотів увійшли 115 земельних ділянок загальною площею близько 98 га в Хустському районі (Пилипецька ОТГ), 93 земельні ділянки загальною площею понад 98 га у Свалявському (Березниківська СР) та Хуському (Пилипецька ОТГ) районах Закарпатської області, а також нижня станція з канатно-крісельною дорогою та верхня станція гірськолижного підйомника.
Стартова ціна лота – 150,4 млн грн.
До іншого лоту увійшли 145 земельних ділянок, що належать ТОВ «Боржава Девелопмент», 56 земельних ділянок, що належать ТОВ «Боржава Інвест», 42 земельні ділянки, що належать ТОВ «Боржава Ленд», і дві земельні ділянки, що належать ТОВ «Думка». Землі розташовані в Мукачівському та Хуцькому районах Закарпаття.
Стартова ціна – 176,5 млн грн.
До складу третього лота увійшла 41 земельна ділянка у власності ТОВ «Таурус Інвест», також розташовані в Мукачівському та Хуцькому районах Закарпаття.
Стартова ціна – 20,9 млн грн.
Відзначається, що згоду на реалізацію арештованого майна надали власники активів ТОВ «Боржава Девелопмент», ТОВ «Таурус Проперті», ТОВ «Таурус Ленд», ТОВ «Таурус Інвест», ТОВ “Думка”, ТОВ «Боржава Ленд», ТОВ «Боржава Інвест» .
Аукціони за англійською моделлю призначені на 2 грудня.
За даними Opendatabot, кінцевим бенефіціаром зазначених компаній виступає громадянин Австрії Гернот Ляйтнер – представник австрійської гірськолижної індустрії, багаторічний учасник підготовки літніх і зимових Олімпійських ігор.
Як повідомлялося, інвесторів будівництва гірськолижного курорту «Боржава» держава почала шукати ще в 2013 році для реалізації проєкту «Олімпійська надія-2022: створення спортивно-туристичної інфраструктури». Втім, низка проектів, серед яких і «Олімпійська надія-2022», не були реалізовані через розкрадання коштів посадовими особами Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами і ДП «Державна інвестиційна компанія», як було виявлено детективами Національного антикорупційного бюро України.
Пізніше, у 2020 році, Ляйтнер представив проект курорту. Старт будівництва планувався у 2021 році.
АКТИВ, АУКЦІОН, Боржава, гірськолижний курорт, КАРПАТИ, Пилипець
Китайська комісія з банківського регулювання неофіційно доручила кільком місцевим брокерам призупинити діяльність у сфері токенізації реальних активів (RWA) в Гонконзі, повідомляє Reuters з посиланням на джерела.
За даними агентства, крок спрямований на посилення контролю за ризиками. Регулятор прагне переконатися, що проєкти з RWA мають підґрунтя у реальному бізнесі, а не використовуються як спекулятивні інструменти.
Ініціатива Пекіна контрастує з політикою Гонконгу, який останнім часом активно просуває себе як глобальний центр цифрових активів. Материковий Китай ще з 2021 року заборонив торгівлю та майнінг криптовалют, але водночас у серпні стало відомо, що уряд КНР вивчає можливість легалізації використання стейблкоїнів, забезпечених юанем.
За даними RWA.xyz, світовий ринок токенізованих реальних активів наразі оцінюється у $28 млрд.
