Антимонопольний комітет України (АМКУ) дозволив ТОВ “Омега”, яке розвиває мережу супермаркетів Varus, придбати ТОВ “Арітейл” – мережу продуктових маркетів “КОЛО” співвласника корпорації “АТБ” Геннадія Буткевича.
Відповідний дозвіл надано у четвер, 16 липня, повідомляється на сайті відомства.
“Ця угода стане однією з найбільших на ринку українського ритейлу у 2026 році. Об’єднання дозволить суттєво посилити позиції компанії у сегменті convenience retail. Поєднання масштабної експертизи Varus та багаторічного досвіду “КОЛО” у форматі “магазин біля дому” створить міцну основу для подальшого масштабування бізнесу”, – йдеться у повідомленні Varus у Facebook.
За даними на сайті “КОЛО”, наразі працює понад 250 магазинів мережі у Києві, Київській області та Одесі. Перший магазин “КОЛО” був відкритий у Києві у 2017 році.
За інформацією аналітичної системи YouControl, власником ТОВ “Арітейл” є АТ “ЗНВКІФ “Магнітар”, кінцевивим бенефіціаром зазначений Геннадій Буткевич.
У 2025 році виручка ТОВ “Арітейл” виросла на 23% порівняно з попереднім роком, до 3,2 млрд грн. Чистий збиток виріс до 124,9 млн грн. На кінець року вартість активів компанії становила 1,1 млрд грн.
Varus – національна мережа супермаркетів, представлена на ринку продуктового ритейлу України компанією “Омега”. Перший магазин було відкрито 2003 року в Дніпрі. Наразі загальна кількість – 119 супермаркетів у різних містах України.
Мережа працює у декількох форматах: класичні супермаркети, магазини To Go та інтернет-магазин Varus.ua.
Власником ТОВ “Омега” виступає кіпрська “Вейгант Ентерпрайзіз Лімітед”, кінцевими бенефіціарами – Валерій Кіптик та Руслан Шостак.
За підсумками 2025 року, ТОВ “Омега” збільшило виручку на 20% порівняно з попереднім роком, до 24 млрд грн, чистий прибуток виріс на 37,8%, до 41,4 млн грн.
Антимонопольний комітет України дозволив ПрАТ “Київстар” набути контроль над ТОВ “Гігаклауд” – хмарний провайдер GigaCloud.
Відповідне рішення АМКУ ухвалив 9 липня 2026 року.
GigaCloud – хмарний провайдер, заснований у 2016 році, який спеціалізується на наданні відповідних сервісів бізнесу. Серед клієнтів компанії є агрохолдинг Kernel, Нафтогаз та інші.
Наприкінці травня під час “Business breakfast з Володимиром Федоріним” президент та СЕО “Київстар” Олександр Комаров відмовився коментувати можливу купівлю компанії GigaCloud, але також зазначив зацікавленість групи в укріпленні позицій в хмарному бізнесі.
“Це один зі стратегічних напрямків. Це може відбуватися органічно, тому що ми є великим партнером Microsoft – ми розбудовуємо власну хмару на сьогоднішній день. Це може відбуватися також неорганічно, якщо ми будемо бачити привабливі цілі”, – наголосив Комаров.
У червні 2025 році мобільний оператор запустив власний хмарний сервіс для українських користувачів Kyivstar Cloud, що доступний для малого, середнього та великого бізнесу, а також для організацій держсектору.
У І кварталі 2026 року “Київстар” збільшив прибуток EBITDA на 28,5% – до 7,5 млрд грн, тоді як виручка зросла на 31,3% – до 13,9 млрд грн.
Агропромисловий холдинг “Астарта” розглядає можливість продажу свого сільськогосподарського підприємства ТОВ “Чернігів Еко Плюс”, яке обробляє близько 4 тис. га землі та має пов’язану виробничу інфраструктуру, покупцем виступає пов’язане із консорціумом “Ridne” ТОВ “Рідне Груп Оф Компаніз”.
Згідно з повідомленням “Астарти” на Варшавській фондовій біржі, рішення про продаж відповідає стратегії перегляду аграрного портфеля компанії та спрямоване на оптимізацію земельного банку шляхом концентрації на регіонах із вищою агрономічною ефективністю та потенціалом урожайності.
Потенційний покупець 2 липня вже отримав дозвіл Антимонопольного комітету України на набуття контролю над активом.
Водночас “Астарта” зазначила, що отримання такого дозволу було процедурним кроком, який дає сторонам можливість продовжити оцінку доцільності угоди. Станом на кінець минулого тижня остаточну угоду щодо продажу активу не було укладено.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у семи областях України та є найбільшим виробником цукру в країні. Склад компанії включає п’ять цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 214 тис. га (зокрема 129 тис. га у Полтавській, 42 тис. га у Хмельницькій та 16 тис. га у Вінницькій областях) і молочні ферми з 30 тис. голів ВРХ. Холдинг також оперує заводом із переробки сої та біоенергетичним комплексом у Полтавській області, а також мережею з шести елеваторів. Акції “Астарти” котируються на Варшавській фондовій біржі.
Чистий прибуток “Астарти” за 2025 рік впав у 4,2 раза – до $19,94 млн, а консолідована виручка скоротилася на 23% – до $472 млн.
Співвласниками “Рідне Груп Оф Компаніз” на паритетних началах є генеральний та операційний директори консорціуму “Ridne” Олексій Хворостяний та Сергій Ковальчук.
Консорціум “Ridne”, згідно з інформацією на його сайті, був створений у 2022 році після початку російського вторгнення, об’єднує 80 фермерських господарств та 11 українських виробників продуктів харчування: круп, борошна, м’ясних, овочевих та рибних консервів, макаронів, соняшникової олії та молочних продуктів, а також має свій пакувальний центр.
Учасниками консорціуму вказані ТОВ “Рідне Фуд Фекторіз” (Іваньки, Черкаська обл.), ТОВ “Фабрика бакалейних продуктів” (ТМ “Жменька”, Сквира, Київська обл.), ТОВ “Сентрал Фіш” (Черкаси), ТОВ “КЛМ Груп” (Київ), ТОВ “Агропродукт” (Знам’янка, Кіровоградська обл., ТОВ “Консервний завод “Консерваторія” (Коломия, Івано-Франківська обл.), Білоцерківська агропромислова група (Білоцерківка, Полтавська область), ТОВ “Фабрика Здорово” (Чернігів), АТ “Азот Агро” (Черкаси) та ТОВ “Надія” (Златопіль, Харківська обл.).
ASTARTA, Ridne, АГРОХОЛДИНГ, АКТИВ, АМКУ, Земельний банк, Чернігів Еко Плюс
Антимонопольний комітет України (АМКУ) у четвер може надати дозвіл саудівській компанії FAS Energy на придбання чотирьох СЕС у української групи компаній SPP Development Ukraine.
Як зазначено в матеріалах комітету, на засідання АМКУ 2 липня будуть винесені чотири заяви від комерційної компанії «ФАС Енергетична» щодо придбання понад 50% акцій ТОВ «Бородянська сонячна електростанція», «Мигалівська сонячна електростанція», «Сонячна електростанція №8» та «Сонячна електростанція №11», що належать українській групі компаній SPP Development Ukraine.
«Про надання дозволу комерційній компанії «ФАС Енергетична» на придбання контролю над ТОВ «Бородянська сонячна електростанція» шляхом безпосереднього придбання часток у статутному капіталі, що забезпечує перевищення 50 % голосів у вищому органі управління товариства», – йдеться в одному з чотирьох питань АМКУ щодо FAS Energy, винесених на розгляд на засіданні у четвер.
SPP Development Ukraine – українська група компаній, що спеціалізується на ВДЕ та енергетичній інфраструктурі. Компанія об’єднує послуги з девелопменту, інжинірингу, будівництва, управління проєктами (EPC) та експлуатації й обслуговування (O&M).
Кінцевими бенефіціарними власниками (засновниками) ТОВ «ЕСПІПІ Девелопмент Юкрейн» є українські підприємці Роман і Надія Петрученко.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) дозволив Креді Агріколь Банку набути контроль над банком “Львів”.
Відповідне рішення комітет ухвалив на засіданні в четвер за підсумками розгляду заяви банку від 13 травня 2026 року.
АМКУ також дозволив Креді Агріколь Банку та шістьом акціонерам банку “Львів”, яким сукупно належить 99,972126% його акцій, виконати передбачені договором купівлі-продажу умови про заборону переманювання, найму та конкуренції.
Як повідомлялося, у березні 2026 року Креді Агріколь Банк підписав угоду про придбання до 100% акціонерного капіталу банку “Львів”. Сума угоди не розголошувалася. Її завершення залежить також від отримання дозволу від Національного банку України.
Креді Агріколь Банкрозраховує використати регіональний досвід банку “Львів” для розвитку сегмента малого та середнього бізнесу з фокусом на агросектор по всій Україні.
Об’єднання їхніх активів дало б змогу Креді Агріколь увійти до першої десятки банків України, витіснивши з неї ОТП Банк.
Креді Агріколь Банк засновано в 1993 році. Єдиним його акціонером є Credit Agricole S.A. (Франція).
За даними Нацбанку, на 1 травня 2026 року за розміром загальних активів банк посідав 11-те місце (135,98 млрд грн) серед 58 платоспроможних банків України.
Найбільшим акціонером банку “Львів” на 1 січня цього року, згідно з інформацією на сайті Нацбанку, був responsAbility Participations – 41,151580%, в якому, зокрема, KfW Bankengruppe (Німеччина) належить 19,23%, Raiffeisen Schweiz Genossenschaft – 14,4%, PKE-CPE Vorsorgestiftung Energie – 14,81%, Pensionskasse der F. Hoffmann-La Roche AG – 10,31%, Previs Vorsorge –7,20%, Providentia AG – 5,76% (всі п’ятеро – Швейцарія).
Крім того, великим акціонером банку через низку структур були ісландець Маргеір Петурсон – 27,937421%, нідерландський державний інвестфонд DGGF, який влітку 2024 року вклав в капітал EUR4,5 млн, – 20,492129%, а ще 10,390996% належало НЕФКО (Nordic Environment Finance Corporation).
Банк “Львів” на 1 травня 2026 року посідав 24-те місце за розміром загальних активів – 18,89 млрд грн.