ПАТ «Укрнафта» уклала угоду з Shell про купівлю 51% ТОВ «Альянс Холдинг» – оператора мережі АЗС Shell в Україні, повідомляється на сайті компанії у вівторок.
«Найближчими днями «Укрнафта», яку визначено переможцем конкурентного процесу, разом із Shell звернеться до Антимонопольного комітету по дозвіл на концентрацію, що є обов’язковою умовою завершення угоди», – наголошується в прес-релізі.
Після його отримання «Укрнафта» зможе повністю закрити угоду і набути всіх прав та обов’язків акціонера.
Оцінку угоди та активів проводив інвестиційно-банківський радник Rothschild&Co, за правовий бік питання відповідає юридична фірма Sayenko Kharenko, аудитор – KPMG.
Вартість угоди в прес-релізі не розголошується.
«Група «Нафтогаз» не тільки адаптувалася до умов війни, а й стає сильнішою. Ми зберігаємо гнучкість і не боїмося ухвалювати рішення, що дають змогу державі заробляти. Прибуток, який отримує «Альянс Холдинг», надходитиме до державного бюджету у вигляді дивідендів», – зазначив глава НАК Олексій Чернишов.
За даними «Укрнафти», ребрендинг усіх АЗК Shell буде проведено протягом року. Умови наявних договорів В2В будуть виконуватися в повному обсязі. Також буде збережено персонал компанії – 1550 працівників, які працюють на АЗК і головному офісі.
«Наглядова рада «Укрнафти» погодила рішення, оскільки придбання бізнесу, який протягом 15 років очолювала авторитетна міжнародна група, забезпечить компанії розширення мережі автозаправних станцій і частки ринку, що відповідає стратегії розвитку компанії», – наголосив СЕО “Укрнафти” Сергій Корецький.
Згідно з прес-релізом, Shell входить до топ-10 мереж за обсягами продажів в Україні, маючи в своєму розпорядженні 118 працюючих автозаправних комплексів. Мережа є №9 за реалізацією пального за результатами дев’яти місяців 2024 року та №7 за кількістю АЗК, розташованих переважно в сприятливих зонах з інтенсивним трафіком.
Як повідомлялося, спільне підприємство Shell і російської групи «Альянс» Мусси Бажаєва з управління мережею АЗС на території України розпочало роботу в серпні 2007 року. Shell у СП належала частка в 51%, «Альянсу» – 49%. Альянс передав у СП близько 150 АЗС, а Shell внесла грошові кошти, ліцензії та бренд.
У 2014 році стало відомо, що підсанкційний російський бізнесмен Едуард Худайнатов викупив у Бажаєва його нафтові активи. У червні 2022 року він потрапив під санкції Європейського Союзу, а в жовтні 2022 року – під санкції України.
Мін’юст України в жовтні 2023 року подав до Вищого антикорупційного суду України позов про стягнення в дохід держави активів Худайнатова.
У результаті судових розглядів 49% «Альянс Холдинг» було стягнуто в дохід держави. У квітні 2024 року ця частка відійшла Фонду Держмайна (ФДМ) України.
У листопаді 2024 року Overseas Investments, що входить до групи енергетичних і нафтохімічних компаній Shell, на виконання рішення Апеляційної палати ВАКС зареєструвала за собою 51% у статутному капіталі «Альянс Холдинг».
«Укрнафта» – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС. У березні 2024 року компанія вступила в управління активами Glusco і загалом оперує 545 АЗК – 460 власних і 85 в управлінні.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки «NAFTAКарта», що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ «Укрнафта-Постач».
Найбільшим акціонером «Укрнафти» є НАК «Нафтогаз України» з часткою 50%+1 акція. У листопаді 2022 р. ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Мережа АЗС Shell в Україні може коштувати $105-132 млн, вважає директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.
«На мій погляд, станції Shell можуть коштувати $0,8-1 млн. Мережа має у своєму розпорядженні 132 АЗС, з яких сьогодні працює близько 120, тобто йдеться про $105-132 млн. Це за умови, що сама Shell заявляє про інвестиції в $460 млн. Але ми у війні, тому яка може бути кінцева ціна – невідомо», – написав він на своїй сторінці у фейсбуці.
Експерт нагадав, що Фонд держмайна (ФДМ) України офіційно став власником 49% оператора мережі ТОВ «Альянс Холдинг» і заявив про наміри продати цю частку.
Водночас у поточних умовах війни, на думку Куюна, шанси продати цей актив незначні. «Або Shell зважиться викупити пакет у ФДМ, або вирішить продати свій. Іншого не проглядається», – вважає він.
Як повідомлялося, спільне підприємство Shell і російської групи «Альянс» Муси Бажаєва з управління мережею АЗС на території України почало роботу в серпні 2007 року. Shell у СП належала частка в 51%, «Альянсу» – 49%. Альянс передав у СП близько 150 АЗС, а Shell внесла грошові кошти, ліцензії та бренд.
У 2014 році стало відомо, що підсанкційний російський бізнесмен Едуард Худайнатов викупив у Бажаєва його нафтові активи. У червні 2022 року він потрапив під санкції Європейського Союзу, а в жовтні 2022 року – під санкції України.
Мін’юст України в жовтні 2023 року подав до Вищого антикорупційного суду України позов про стягнення в дохід держави активів Худайнатова.
У результаті судових розглядів 49% «Альянс Холдинг» було стягнуто в дохід держави. У квітні 2024 року ця частка перейшла ФДМ.
У листопаді 2024 року Overseas Investments, що входить до групи енергетичних і нафтохімічних компаній Shell, на виконання рішення Апеляційної палати ВАКС зареєструвала за собою 51% у статутному капіталі «Альянс Холдинг».
ПІІ “Макдональдс Юкрейн Лтд”, що розвиває в Україні мережу ресторанів швидкого обслуговування McDonald’s, планує розвивати партнерські програми з мережами автозаправних станцій (АЗС), повідомив директор із розвитку McDonald’s в Україні Віталій Стефурак в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Як повідомлялося, влітку 2023 року McDonald’s відкрив перший заклад біля автотраси, поруч із Житомиром, на М-06 Київ-Чоп, ресторан розташовано поруч з АЗС WOG.
“Це приклад партнерського проєкту, суть якого полягає в тому, що в певній точці на трасі формується весь необхідний комплекс послуг, який потрібен автомобілістам і мандрівникам. Те саме стосується можливості поїсти. Це не конкуренція, а доповнення одне одного і можливість вибору відвідувачів. Цього року ми плануємо втілення таких проєктів в обласних центрах, містах-мільйонниках або їхніх сателітах. На наступні роки ми продовжуємо розглядати локації, щоб відкривати заклади McDonald’s у зв’язці з АЗС на ключових трасах”, – повідомив Стефурак.
Водночас він підкреслив, що жоден із ключових гравців або мереж заправок не має ексклюзивного права роботи з McDonald’s.
“Ми орієнтуємося виключно на локацію і зважуємо, наскільки вона відповідає нашим вимогам. Звичайно, перш за все, ми працюємо з ключовими гравцями. Це компанія WOG, яку ви назвали, і ми вже співпрацюємо з компанією KLO. А зараз триває будівництво нашого закладу поруч із заправною станцією ОККО в Одесі, але цей ресторан буде розташований у місті, а не на трасі”, – повідомив Стефурак.
Подібні проєкти не є експериментальними, а є частиною опрацьованої стратегії, що визначає, в яких місцях буде доцільним побудувати новий McDonald’s.
“Ми відкриті до співпраці з різними партнерами, адже для нас ключовою була і залишається локація”, – повідомив директор з розвитку мережі.
Перший заклад мережі McDonald’s в Україні було відкрито 24 травня 1997 року в Києві.
Як повідомлялося, McDonald’s 20 вересня 2022 року розпочав поетапне відкриття ресторанів в Україні. До 24 лютого того ж року мережа налічувала 109 ресторанів у 24 містах країни. Станом на весну 2024 року працює 101 ресторан.
За підсумками 2023 року збільшило виручку в 3,9 раза порівняно з попереднім роком, до 12,9 млрд грн, випливає з даних Opendatabot.
Згідно з фінансовими результатами за 2023 рік, чистий прибуток підприємства становив 1,29 млрд грн проти збитку в 2 млрд грн у 2022 році.
Вартість активів “Макдональдс Юкрейн Лтд” становить 5,54 млрд грн, сума зобов’язань збільшилася у 2,3 раза – до 829,7 млн грн.
Кількість співробітників компанії у 2023 році зросла на 7% – до 9614 осіб.
McDonald’s в Україні – партнер-засновник і найбільший корпоративний партнер Фонду Дім Рональда МакДональда в Україні.
Згідно з даними Єдиного держреєстру юросіб та фізосіб-підприємців, учасником ПІІ “МакДональдз Юкрейн Лтд.” є MCD Europe Limited (100%, Лондон, Велика Британія).
Українським мережам АЗС вдалося освоїти європейський ринок моторного пального після втрати російського і білоруського з початком повномасштабного вторгнення РФ завдяки пропозиції конкурентної ціни і швидких контрактів, зазначив СЕО групи компаній “ОККО” Василь Даниляк.
“Українські компанії зайшли не на свій ринок поставок, де давним-давно все було законтрактовано. Відповідно, вони могли перебивати ціною і швидкими контрактами. Незважаючи на неприйнятність ціни, ми почали контрактувати 100% можливих ресурсів у всіх куточках Європи”, – сказав він на Київському міжнародному економічному форумі в четвер.
При цьому Даниляк зазначив, що такі рішення ухвалювалися, зокрема, й емоційно, хоча не завжди були економічно виправданими.
Він пояснив, що європейські ланцюжки поставок істотно довші за ті, що були зі східного та північного напрямків, коли “трубні поставки становили 3-4 дні, залізницею з найближчих білоруських заводів у середню нафтобазу паливо їхало максимум сім днів”.
“А в Європі ланцюжок міг розтягнутися на два місяці або більше. Наприклад, ми купили в регіоні Амстердам-Антверпен досить недешевий ресурс. Логістика поставок складна: спочатку невеликими (через низький рівень Рейну) баржами в Німеччину, потім зливається у великі термінали, а потім ти чекаєш на вікна відвантажень, бо там черги. Отже, у середині квітня ми зробили передоплату, а остання партія надійшла, якщо не помиляюся, у жовтні”, – описав ситуацію Даниляк.
Водночас він зазначив, що навіть якби компанія заздалегідь знала, якою складною буде поставка, то все одно, найімовірніше, уклала б цей контракт.
“Був такий дефіцит, що рішення було очевидним. Про те, що воно буде не дуже вигідним, тоді не думали”, – запевнив СЕО “ОККО”.
Він також наголосив, що зміна логістики нафтопродуктів із початком війни була найбільшим викликом не лише для “ОККО”, а й для всієї галузі.
“Це був найбільший виклик у перший місяць війни, на якому сфокусувалися компанії. Весь ринок зіткнувся з тим, що в один день обнулилися всі поставки, кожен зафіксував свої збитки на момент 24 лютого, хто мав попередні оплати, до кого товар не доїхав у великій кількості. Відповідно, всі почали переорієнтуватися на західні поставки. І вже приблизно за три місяці, у червні, споживачі відчули суттєве покращення, а в липні все було так, ніби нічого й не відбувалося”, – зазначив Даниляк.
Крім того, він висловив думку, що розосереджений бізнес має більшу гнучкість у кризових ситуаціях.
“Великі і в одному місці – це не завжди добре, хоча, можливо, ефективніше за витратами. Наш бізнес, де багато малого, виявився більш стійким до стресу, ніж, наприклад, металургійний, коли втрата двох ключових підприємств забрала відсотків сімдесят бізнесу”, – аргументував він свою думку.
У зв’язку з цим Даниляк наголосив, що “ОККО” й надалі дотримуватиметься політики диверсифікації, що, у принципі, дозволяє сама суть бізнесу компанії.
Він також звернув увагу, що досвід війни навчить багато компаній суворо дотримуватися правил протипожежної безпеки згідно з усіма вимогами, на які певною мірою “раніше дивилися крізь пальці”.
Державна служба з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів розпочала перевірки автозаправних станцій (АЗС) в Україні за скаргами споживачів на завищені ціни, відмову в розрахунку картками, відсутність розрахункових документів.
“За дорученням прем’єр-міністра України Головні управління Держпродспоживслужби спільно з військовими адміністраціями, Національною поліцією та податковою розпочали проведення перевірок суб’єктів господарювання, які працюють на роздрібному ринку пального”, – повідомляється у пресрелізі служби.
Як приклад, там повідомили про розпочаті ГУ Держпродспоживслужби в Чернівецькій області перевірки п’яти АЗС ТОВ “ПП-ОЙЛ”, де дизельне пальне реалізовувалося по 70 грн за літр. За підсумками перевірки на 22 травня реалізація пального на АЗС не здійснюється, уточнили в службі.
Там зазначили, що підставою для проведення перевірок стали повідомлення споживачів, зокрема, про надмірно завищені ціни на пальне, про відсутність розрахункових документів, відмову у вільному виборі засобів розрахунку, які почали надходити в останні дні після скасування державного регулювання цін на бензин та дизельне пальне.
У Держпродспоживслужбі акцентували увагу на тому, що суб’єкти господарювання, як і раніше, зобов’язані попередньо декларувати ціни в разі їх підвищення.
“Держпродслужба нагадує, що завищення цін в умовах воєнного стану є неприпустимим, а порушення правил ведення підприємницької діяльності матиме наслідки у вигляді штрафів та інших заходів адміністративного впливу”, – також зазначили у відомстві.
Як повідомлялося, Кабінет Міністрів у середині травня ухвалив рішення відмовитися від запровадженого рік тому у зв’язку з карантином держрегулювання цін на пальне, очікуючи, що ціни на бензин не перевищать 52 грн/л, дизпальне – 58 грн/л.
Рішення про скасування граничної маржі для АЗС було ухвалено, щоб оператори ринку могли наситити український ринок нафтопродуктів необхідним ресурсом в умовах його дефіциту після переорієнтації на постачання з західного кордону та через зупинення роботи Кременчуцького НПЗ, який розбомбила Росія.
На роздрібному ринку нафтопродуктів зростає частка АЗС з ознаками торгівлі фальсифікатом або порушеннями касової дисципліни. Це шкодить споживачам, автомобілям, навколишньому середовищу, призводить до збільшення втрат державного бюджету та спотворення конкуренції. Про це повідомили експерти Консалтингової групи «А-95» за результатами дослідження роздрібного ринку в 2020-2021 році.
В Україні функціонує близько 7 650 АЗС, які під час дослідження було розподілено на п’ять цінових сегментів.
«Такої конкуренції на паливному ринку немає більше в жодній країні Європи. Про це говорить не тільки різноманітність форматів АЗС і їх висока концентрація, а й діапазон цін, який досягає майже 25%. В Європі це максимум 5%, і така українська аномалія вказує на проблему, адже закупівельна вартість пального у всіх майже однакова», – пояснює директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.
Експерти досліджували структуру цін у всіх сегментах ринку, з огляду на закупівельну вартість пального, податки (акциз і ПДВ), експлуатаційні витрати і типові дисконти.
У результаті розрахунків було визначено, що в мережах вищого і середнього цінового сегментів націнка склала 2,5-3,0 грн/л (тут і далі без ПДВ). У свою чергу 56% українських АЗС, які торгували в нижньому ціновому діапазоні, протягом другого півріччя 2020 року і I кварталу 2021-го отримували прибуток винятково від продажу дизельного пального обсягом 0,5-0,6 грн/л, тоді як реалізація скрапленого газу і бензину була збитковою.
«Перед нами постало питання: за рахунок чого продавці дешевого палива продовжують розширення свого бізнесу, орендуючи й купуючи нові АЗС, газонаповнювальні станції, нафтобази, спонсоруючи футбольні клуби й політичні проєкти? Адже діяльність цих мереж збиткова або принаймні неприбуткова. Тому ми звернули увагу на джерела постачання і якість палива, а також провели доступні будь-якому споживачеві дослідження касової дисципліни на цих АЗС і знайшли пояснення цьому феномену», – каже Сергій Куюн.
Контрольні закупівлі пального виявили відчутні відхилення від нормативів за такими ключовими показниками, як вміст сірки, бензолу, ароматичних вуглеводнів. У пробах бензину з «БРСМ» і SunOil було виявлено моно-метил-анелін, або ММА – токсичну октанозбільшуючу речовину, заборонену для використання в паливах не тільки в Україні, але і в Європі й США. Це є свідченням кустарного походження пального, яке набагато дешевше від легального за рахунок несплати акцизу.
Експерти також провели дослідження касових чеків. Онлайн-сервіс Державної податкової служби України з перевірки автентичності чеків не ідентифікував чеки зі станції Мotto. Чеки з АЗК «БРСМ-Нафта» не відображали проведену операцію купівлі за готівку.
«Ми отримали докази продажу фальсифікату і порушення касової дисципліни, не виїжджаючи за межі Києва. Це говорить про масштаби проблем на паливному ринку, які ніхто не розв’язує, й тому вони будуть тільки розростатися. У легального бізнесу незабаром не залишиться вибору, робота без відходу в «тінь» стане неможливою», – заявив Сергій Куюн.
Консалтингова група «А-95» прогнозує, що через нелегальне виробництво нафтопродуктів на міні-НПЗ і нафтобазах, а також через порушення касової дисципліни на АЗС державний бюджет України в 2021 році недоотримає понад 22 млрд грн акцизу і ПДВ, або на 21% більше, ніж у 2020 р.
