Збірка ста одиниць FPV-дронів у гаражній майстерні та серійне виготовлення тисяч розвідувальних або ударних БПЛА на місяць — це абсолютно різні рівні відповідальності та контролю. Коли підприємство переходить від поштучного збирання до серії, бухгалтерія та операційний відділ миттєво потрапляють у шторм: сотні найменувань мікросхем, плаваючі ціни на двигуни, жорстка партійність і вимоги військових замовників щодо кожної деталі. Запустити прозорий контроль таких процесів ручними методами просто неможливо.
Облік виробництва дронів — це комплексний цифровий процес фіксації руху деталей, робочого часу, прямих і непрямих витрат на кожному етапі створення літального апарата: від моменту приходу рами на склад до оприбуткування готового комплексу й підписання акта приймання-передачі.
Побудова системного обліку на дронобудівному підприємстві потребує чіткої послідовності. Якщо пропустити хоча б одну ланку, розрахунок собівартості викривиться, а простежуваність браку стане неможливою.
Процес наскрізного обліку складається з п’яти обов’язкових етапів:
Склад комплектуючих для БПЛА — це тисячі дрібних елементів: польотні контролери, регулятори швидкості (ESC), відеопередавачі, камери, антенні системи, рами та метизи. Основна складність полягає в тому, що зовні однакові плати з різних партій можуть мати відмінні прошивки або робочі частоти.
Щоб запобігти хаосу, вхідний облік будується на трьох практичних акцентах:
Найпоширеніша дірка у фінансовому обліку дроновиробників — це списання деталей «всліпу» або наприкінці місяця за загальними нормами. У реальності ж під час збирання плати можуть згоряти при пайці, рами — виявлятися із тріщинами, а камери — вимагати заміни прямо на збірному столі.
У нормальній ERP-системі логіка списання базується на специфікаціях (BOM) та маршрутних картах. Коли формується замовлення на виробництво, наприклад, 50 одиниць БПЛА, програма автоматично резервує необхідний комплект деталей під це конкретне замовлення.
Видача комплектуючих у цех відбувається за накладною-вимогою. Майстер збірки, беручи плату чи двигун, сканує їхній серійний номер. В цей момент деталь списується зі складу матеріалів і фіксується на картці незавершеного виробництва (рахунок 23) конкретної партії дронів. Якщо під час монтажу виникає брак, він фіксується окремим актом виходу з ладу, що дає змогу бачити реальний відсоток технологічних втрат, а не ховати його у загальній собівартості.
Для виробництва дронів використовується позамовний метод калькулювання собівартості — це спосіб обліку, за якого всі прямі та непрямі витрати накопичуються окремо по кожному сформованому випуску або індивідуальному контракту на виготовлення БПЛА.
Використання калькулювання за середнячком тут неприпустиме: дрони однієї моделі можуть збиратися на різних моторах чи з різними тепловізійними камерами, що кардинально змінює підсумкову ціну виробу.
| Стаття витрат | Що сюди входить | Як обліковується в ERP |
|---|---|---|
| Прямі матеріальні витрати | Рами, мотори, польотні контролери, камери, пропелери, кабелі, батареї, витратні матеріали (припій, флюс, фрези). | Списуються за фактичною вартістю придбання прямо на дебет рахунку 23 під конкретне замовлення. |
| Прямі витрати на оплату праці | Зарплата монтажників, паяльщиків, складальників, інженерів з налаштування та тестових пілотів. | Нараховується за відрядною системою або пропорційно нормо-годинам, витраченим на серію. |
| Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) | Нарахування на фонд оплати праці прямих робітників. | Автоматично розраховується та додається до трудових витрат замовлення. |
| Загальновиробничі витрати (ЗВВ) | Оренда цеху, комунальні послуги, амортизація обладнання (3D-принтери, паяльні станції, осцилографи), зарплата майстрів цеху. | Накопичуються на рахунку 91 і в кінці місяця розподіляються між замовленнями пропорційно обраній базі (наприклад, прямим матеріальним витратам або нормо-годинам). |
Підсумкова собівартість одиниці розраховується шляхом ділення загальної суми накопичених витрат за замовленням на кількість фактично зібраних і прийнятих ВТК дронів.
Після того як дрон зібрано, прошито, відкалібровано та випробувано на тестовому полігоні, фахівець з якості ставить підпис в електронному паспорті виробу. Тільки після цього ERP-система формує проведення з оприбуткування готової продукції: Дебет 26 «Готова продукція» — Кредит 23 «Виробництво».
Передача готових комплектуючих чи цілісних бойових систем має свою юрисдикційну та документальну специфіку:
До кожного виробу додається витяг із системи із переліком усіх вхідних серійних номерів складників, що гарантує юридичну чистоту та підтверджує походження виробу.
Офіційній юридичній особі або підприємству ОПК для легального виготовлення та продажу безпілотних систем необхідно правильно оформити види економічної діяльності.
КВЕД 30.30 «Виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устатковання» — це основний та обов’язковий код для збирання, модернізації та ремонту БПЛА будь-якого типу.
Щодо форми власності: дрібні підрядники можуть починати на ФОП (3 група), але серійне виробництво, робота з держзамовленнями, імпорт дефіцитних компонентів та отримання спеціальних дозволів чи допусків до експлуатації вимагають створення юридичної особи (ТОВ) на загальній системі оподаткування.
На старті багатьом здається, що кілька таблиць у Google Sheets повністю закриють проблеми обліку. Але як тільки випуск перевищує 50–100 дронів на місяць, таблична система вибухає. З’являються задвоєння даних, описки, комірники забувають внести списання, а фінансовий директор бачить прибуток лише на папері, поки реальний капітал осідає у бракованих деталях.
| Критерій оцінки | Google Таблиці / Excel | Промислова ERP-система |
|---|---|---|
| Партійно-серійний облік | Ручний ввід номерів. Високий ризик дублювання або випадкового вилучення даних. | Автоматичний генератор та сканування штрихкодів. Заборона проведення без вказівки серійника. |
| Калькуляція собівартості | Вважається за формулами вручну. Практично неможливо правильно розподілити ЗВВ та брак. | Автоматичне збирання фактичних витрат у режимі реального часу за кожним замовленням. |
| Контроль залишків | Дані запізнюються на дні або тижні. Відображають віртуальні, а не реальні склади. | Онлайн-контроль. Резервування комплектуючих під замовлення у секунду його створення. |
| Масштабованість | При зростанні обсягів файли зависають, псуються зв’язки між вкладками та формулами. | Обробка мільйонів транзакцій, підтримка сотень одночасних користувачів без втрати швидкості. |
| Захист та аудит | Будь-хто з доступом може непомітно змінити цифру за минулий місяць. Повний хаос. | Жорсткі права доступу. Збереження історії змін кожної картки, фіксація дій кожного працівника. |
При виборі системи автоматизації для підприємства ОПК не можна купувати комерційний софт «із коробки». Вона повинна задовольняти жорсткий перелік галузевих вимог.
Зрілим прикладом вітчизняної платформи, яка повністю закриває цей чек-лист, є українська промислова система IT-Enterprise. Вона розроблялася з урахуванням високих навантажень великих підприємств і має спеціалізований модуль для автоматизації обліку виробництва дронів та оборонно-промислового комплексу в цілому. Більш детально про автоматизацію виробництва для ОПК, можна переглянути на сайті IT-Enterprise.
Система дозволяє зшити в єдине цифрове поле роботу закупівельників, складських працівників, інженерів-конструкторів, цехових майстрів та бухгалтерії. Завдяки цьому керівник отримує скрізну прозорість: від вартості гвинта, купленого за кордоном, до точного підрахунку рентабельності всієї за контрактом серії БПЛА.
Побудова чіткого та прозорого обліку виробництва БПЛА — це не просто формальність для бухгалтерії чи звітність перед перевірками, а фундаментальна умова масштабування DefTech-бізнесу. Перехід від хаотичних електронних таблиць до повноцінної ERP-системи дозволяє тримати під контролем кожен гвинт і мікросхему, об’єктивно рахувати собівартість та гарантувати абсолютну безпеку виробничих даних. У сучасних умовах порядок на складі та в цеху прямо визначає швидкість постачання та надійність безпілотників на фронті. Інвестуючи в якісну автоматизацію сьогодні, дронобудівні підприємства закладають міцний фундамент для тривалої співпраці з державними замовниками, міжнародними фондами та військовими підрозділами.
Фронт активно застосовує дрони завдяки можливості працювати на відстані. БПЛА допомагають знизити ризики для особового складу та підвищити ефективність виконання завдань.
Військові дрони для ЗСУ використовуються для розвідки, коригування дій, доставки вантажів та виконання спеціалізованих місій. Кожен тип БПЛА створюється під конкретні потреби, тому вибір платформи залежить від поставлених завдань.
Дрони відіграють важливу роль у формуванні ситуаційної обізнаності підрозділів. Завдяки передачі даних у реальному часі командири можуть швидше оцінювати ситуацію та приймати обґрунтовані рішення.
Основні завдання БПЛА у спостереженні та підтримці рішень:
Різні завдання потребують різних типів безпілотних платформ. Військові дрони відрізняються не лише конструкцією, а й функціональним призначенням. Вибір конкретного БПЛА залежить від дальності роботи, умов застосування та поставлених перед підрозділом завдань.
| Тип БПЛА | Основне призначення | Особливості застосування |
| Квадрокоптери | Універсальні завдання спостереження, зйомки та доставки | Оснащені 4 гвинтами. Здатні вертикально злітати, зависати в повітрі та повертатися на базу. |
| Гексакоптери | Виконання завдань, що потребують більшої вантажопідйомності та надійності | Мають 6 гвинтів, що забезпечує кращу стабільність польоту та підвищену відмовостійкість. |
| Літакового типу (Fixed-Wing) | Тривалі польоти та моніторинг великих територій | Завдяки фіксованому крилу відзначаються високою енергоефективністю, що забезпечує більшу дальність і тривалість польоту. |
| Гібридні (VTOL) | Виконання місій у різних умовах експлуатації | Поєднують переваги мультикоптерів і літакових БПЛА: вертикально злітають і сідають, а під час польоту використовують крило для економії енергії. |
| FPV-дрони (First Person View) | Оперативне виконання завдань на невеликій дистанції | Швидкі та маневрові пристрої, якими оператор керує через спеціальні окуляри, отримуючи зображення від першої особи. |
| Наземні дрони | Виконання спеціалізованих місій на суші | Представлені роботизованими платформами, що використовуються для транспортування, розвідки та виконання інших завдань у наземному середовищі. |
| Морські дрони | Виконання спеціалізованих місій на воді | Представлені надводними безпілотними катерами, які застосовуються для патрулювання, спостереження та інших завдань у морському середовищі. |
Надійність безпілотних систем безпосередньо залежить від якості компонентів і контролю виробництва. Дрони, які проходять тестування в реальних умовах, дозволяють мінімізувати ризик технічних відмов.
Перед використанням варто звертати увагу на:
Системний підхід до виробництва допомагає забезпечити стабільну роботу обладнання в складних умовах експлуатації.
Компанія BlueBird Tech розробляє сучасні безпілотні рішення, орієнтовані на актуальні потреби підрозділів. BlueBird Tech приділяє увагу не лише характеристикам платформ, а й їх адаптації до реальних сценаріїв використання.
У лінійці представлені різні типи БПЛА, які проходять випробування та вдосконалюються відповідно до змін сучасних викликів. Такий підхід дозволяє створювати військові дрони для виконання широкого спектра завдань.
Масове застосування безпілотних систем у війні Росії проти України означає не просто технологічну еволюцію, а глибоку зміну логіки ведення бойових дій, для якої більшість європейських країн поки що не готові, заявили учасники панелі «The Russia–Ukraine Drone War: Innovation on the Front Line and Beyond. What Can We Learn for Our Own Defense?» на форумі з відбудови України в Бухаресті.
Панель VIa модерував операційний директор New Generation Warfare Centre (США) Ґреґ Мелчер. У дискусії взяли участь експерт з розробки БпЛА для військових застосувань Андрій Сірко-Галущенко, міжнародний директор напрямку літальних апаратів з вертикальним злетом і посадкою Boeing Террі Джемісон, директор з публічних комунікацій GTX Мустафа Найєм, колишній прем’єр-міністр Румунії, генерал у відставці Ніколае Чуке та заступник начальника Генштабу з операцій і підготовки, генерал-лейтенант Юліан Берділа.
За словами доповідачів, те, що донедавна сприймалося як «віддалений технологічний горизонт», уже стало повсякденною операційною реальністю. Розвиток безпілотних систем, відкритих архітектур та швидка інтеграція нових можливостей свідчать, що «майбутнє війни» настало значно раніше, ніж очікували багато західних гравців. Бойовий досвід України показав, що прискорені цикли інновацій призводять до структурної трансформації планування повітряних, наземних та міжвидових операцій.
Учасники наголосили, що комбіноване застосування пілотованих і безпілотних платформ, а також негайна технічна взаємосумісність між ними стають базовою вимогою адаптації сучасних збройних сил. Дрони вже системно використовуються для розвідки, високоточного ураження, логістики, мінування й розмінування, коригування артилерійського вогню та підтримки спеціальних операцій. Масовані скоординовані атаки на критичну інфраструктуру продемонстрували обмеженість суто реактивної оборони й актуалізували потребу нейтралізації загроз «у джерелі».
Паралельно стрімко розвиваються системи протидії безпілотникам, які поєднують наявні засоби спостереження та радіоелектронної боротьби з новими рішеннями для протидії великій кількості малорозмірних низьковисотних цілей. «Це вже не епізодичний інструмент, а повноцінний шар сучасного поля бою, який вимагає окремої доктрини, сил і засобів», – зазначив Берділа.
Окремий акцент у дискусії був зроблений на вразливості Європи до гібридних форм агресії. На думку експертів, традиційні оцінки загроз не відповідають реаліям, у яких противник діє переважно асиметричними, розпорошеними та складними для атрибуції методами. Інциденти з появою невідомих дронів поблизу критичної інфраструктури в різних країнах Європи, за їхніми словами, оголюють розрив між сприйняттям суспільства, рівнем підготовленості інституцій та фактичним характером ризиків.
За підсумками обговорення учасники дійшли висновку, що «дронова» війна є не лише питанням техніки, а й викликом для інституційної спроможності та оборонного планування. Адаптація до нового операційного середовища потребує гнучких інститутів, коротких циклів інновацій, скоординованих інвестицій і доктрини, яка здатна швидко інтегрувати уроки українського досвіду. Сучасна війна, підкреслили вони, перетворилася на простір, де швидкість адаптації, інтеграція систем та одночасна готовність до наступальних і оборонних дій є ключовими елементами стратегічної стійкості.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
Уряд Норвегії виділив кошти на придбання безпілотників і засобів протиповітряної оборони для України в межах спільного проєкту Великої Британії, Нідерландів, Литви та Норвегії.
“Норвегія внесла 570 мільйонів норвезьких крон (48,2 млн євро – ІФ-У) у цю пожертву. Придбання здійснюється через очолюваний Великою Британією Міжнародний фонд для України”, – повідомляє пресслужба уряду Норвегії.
Зазначається, що метою фонду, очолюваного Великою Британією, є надання Україні військових матеріалів шляхом закупівель у промисловості. Норвегія раніше внесла до фонду загалом 1,8 млрд норвезьких крон із 2022 року. Разом із Великою Британією, Нідерландами, Данією, Швецією, Литвою, Австралією, Новою Зеландією та Ісландією було виділено загалом понад 12,5 млрд норвезьких крон.
“Україна гостро потребує більшої кількості військової техніки для захисту від російської агресивної війни. Разом із іншими країнами Норвегія зробить усе можливе, задля внеску”, – прокоментував міністр оборони Норвегії Бйорн Аріль Грам.
Раніше Норвегія зробила свій внесок у закупівлю, серед іншого, засобів ППО, обладнання для розмінування, артилерійських боєприпасів, транспортних машин, інженерних машин, асфальтоукладальників, запасних частин та обладнання для обслуговування українських платформ і малих катерів.
Підтримка фінансується через програму Нансена.
Німецька компанія-виробник безпілотних літальних апаратів Quantum-Systems відкрила в Україні завод безпілотних літальних апаратів (БПЛА), повідомила прес-служба Quantum-Systems.
“Новий завод стане другим підприємством компанії в Україні та очікується, що до кінця року на ньому працюватиме близько 100 осіб”, – ідеться в повідомленні компанії.
Згідно з інформацією, зможе виробляти до 1 тис. БПЛА на рік.
“Очікується, що новий завод збільшить виробничі потужності до 1 тис. безпілотників на рік, включно з виробництвом запасних частин”, – зазначили в Quantum-Systems.
Вказується також, що компанія інвестує до EUR6 млн протягом наступних двох років у виробництво БПЛА в Україні.
Як повідомлялося, безпілотники середнього радіусу дії Vector компанії Quantum-Systems експлуатуються в Україні з травня 2022 року. Наразі завдяки фінансуванню уряду Німеччини було надано 212 систем. У компанії повідомили, що до кінця року в Україну очікується поставка 500 БПЛА.
Quantum-Systems з минулого року керує центром обслуговування, підтримки, навчання та логістики в Україні, де працюють 25 українських співробітників. Вони навчають пілотів безпілотників і впроваджують технологічні досягнення в розвідувальні системи прямо на місці.
Quantum Systems є компанією подвійного призначення, в якій працює близько 250 співробітників. Виробництво в Україні – четвертий завод серед семи заводів компанії, розташованих по всьому світу.
Ліцензійний букмекер GG.BET закупив сучасне військове обладнання для Третьої окремої штурмової бригади Збройних Сил України. 26 грудня компанія повідомила про передачу дронів, акумуляторів та планшетів на суму понад 1 млн грн.
Зокрема, в межах пакету допомоги компанія придбала обладнання для 3 ОШБ — були закуплені DJI Mavic 3 Fly More Combo, DJI MAVIC 3 Enterprise, два дрони DJI MAVIC 3, сто акумуляторів ВР2403, десять акумуляторних батарей до портативних радіостанцій транкінгового звʼязку та двадцять захищених планшетів Oukitel RT6.
“У досить непростий період війни ми ще гостріше відчуваємо необхідність підтримки наших захисників і захисниць. Віримо, що сучасні технології сприятимуть ефективності та безпеці воїнів на фронті. Й допоки маємо змогу, будемо долучатися до допомоги збройним силам, щоб сприяти наближенню Перемоги”, — підкреслив Дмитро Вошкарін, СЕО GG.BET.
Третя окрема штурмова бригада є відомим та успішним підрозділом в складі ЗСУ. Майже рік підрозділ нищив окупантів на Бахмутському напрямку, здійснив звільнення Кліщіївки та Андріївки на Донеччині. Передане обладнання дозволить бригаді покращити збір розвідувальної інформації та координацію зв’язку.
