Масове застосування безпілотних систем у війні Росії проти України означає не просто технологічну еволюцію, а глибоку зміну логіки ведення бойових дій, для якої більшість європейських країн поки що не готові, заявили учасники панелі «The Russia–Ukraine Drone War: Innovation on the Front Line and Beyond. What Can We Learn for Our Own Defense?» на форумі з відбудови України в Бухаресті.
Панель VIa модерував операційний директор New Generation Warfare Centre (США) Ґреґ Мелчер. У дискусії взяли участь експерт з розробки БпЛА для військових застосувань Андрій Сірко-Галущенко, міжнародний директор напрямку літальних апаратів з вертикальним злетом і посадкою Boeing Террі Джемісон, директор з публічних комунікацій GTX Мустафа Найєм, колишній прем’єр-міністр Румунії, генерал у відставці Ніколае Чуке та заступник начальника Генштабу з операцій і підготовки, генерал-лейтенант Юліан Берділа.
За словами доповідачів, те, що донедавна сприймалося як «віддалений технологічний горизонт», уже стало повсякденною операційною реальністю. Розвиток безпілотних систем, відкритих архітектур та швидка інтеграція нових можливостей свідчать, що «майбутнє війни» настало значно раніше, ніж очікували багато західних гравців. Бойовий досвід України показав, що прискорені цикли інновацій призводять до структурної трансформації планування повітряних, наземних та міжвидових операцій.
Учасники наголосили, що комбіноване застосування пілотованих і безпілотних платформ, а також негайна технічна взаємосумісність між ними стають базовою вимогою адаптації сучасних збройних сил. Дрони вже системно використовуються для розвідки, високоточного ураження, логістики, мінування й розмінування, коригування артилерійського вогню та підтримки спеціальних операцій. Масовані скоординовані атаки на критичну інфраструктуру продемонстрували обмеженість суто реактивної оборони й актуалізували потребу нейтралізації загроз «у джерелі».
Паралельно стрімко розвиваються системи протидії безпілотникам, які поєднують наявні засоби спостереження та радіоелектронної боротьби з новими рішеннями для протидії великій кількості малорозмірних низьковисотних цілей. «Це вже не епізодичний інструмент, а повноцінний шар сучасного поля бою, який вимагає окремої доктрини, сил і засобів», – зазначив Берділа.
Окремий акцент у дискусії був зроблений на вразливості Європи до гібридних форм агресії. На думку експертів, традиційні оцінки загроз не відповідають реаліям, у яких противник діє переважно асиметричними, розпорошеними та складними для атрибуції методами. Інциденти з появою невідомих дронів поблизу критичної інфраструктури в різних країнах Європи, за їхніми словами, оголюють розрив між сприйняттям суспільства, рівнем підготовленості інституцій та фактичним характером ризиків.
За підсумками обговорення учасники дійшли висновку, що «дронова» війна є не лише питанням техніки, а й викликом для інституційної спроможності та оборонного планування. Адаптація до нового операційного середовища потребує гнучких інститутів, коротких циклів інновацій, скоординованих інвестицій і доктрини, яка здатна швидко інтегрувати уроки українського досвіду. Сучасна війна, підкреслили вони, перетворилася на простір, де швидкість адаптації, інтеграція систем та одночасна готовність до наступальних і оборонних дій є ключовими елементами стратегічної стійкості.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
Уряд Норвегії виділив кошти на придбання безпілотників і засобів протиповітряної оборони для України в межах спільного проєкту Великої Британії, Нідерландів, Литви та Норвегії.
“Норвегія внесла 570 мільйонів норвезьких крон (48,2 млн євро – ІФ-У) у цю пожертву. Придбання здійснюється через очолюваний Великою Британією Міжнародний фонд для України”, – повідомляє пресслужба уряду Норвегії.
Зазначається, що метою фонду, очолюваного Великою Британією, є надання Україні військових матеріалів шляхом закупівель у промисловості. Норвегія раніше внесла до фонду загалом 1,8 млрд норвезьких крон із 2022 року. Разом із Великою Британією, Нідерландами, Данією, Швецією, Литвою, Австралією, Новою Зеландією та Ісландією було виділено загалом понад 12,5 млрд норвезьких крон.
“Україна гостро потребує більшої кількості військової техніки для захисту від російської агресивної війни. Разом із іншими країнами Норвегія зробить усе можливе, задля внеску”, – прокоментував міністр оборони Норвегії Бйорн Аріль Грам.
Раніше Норвегія зробила свій внесок у закупівлю, серед іншого, засобів ППО, обладнання для розмінування, артилерійських боєприпасів, транспортних машин, інженерних машин, асфальтоукладальників, запасних частин та обладнання для обслуговування українських платформ і малих катерів.
Підтримка фінансується через програму Нансена.
Німецька компанія-виробник безпілотних літальних апаратів Quantum-Systems відкрила в Україні завод безпілотних літальних апаратів (БПЛА), повідомила прес-служба Quantum-Systems.
“Новий завод стане другим підприємством компанії в Україні та очікується, що до кінця року на ньому працюватиме близько 100 осіб”, – ідеться в повідомленні компанії.
Згідно з інформацією, зможе виробляти до 1 тис. БПЛА на рік.
“Очікується, що новий завод збільшить виробничі потужності до 1 тис. безпілотників на рік, включно з виробництвом запасних частин”, – зазначили в Quantum-Systems.
Вказується також, що компанія інвестує до EUR6 млн протягом наступних двох років у виробництво БПЛА в Україні.
Як повідомлялося, безпілотники середнього радіусу дії Vector компанії Quantum-Systems експлуатуються в Україні з травня 2022 року. Наразі завдяки фінансуванню уряду Німеччини було надано 212 систем. У компанії повідомили, що до кінця року в Україну очікується поставка 500 БПЛА.
Quantum-Systems з минулого року керує центром обслуговування, підтримки, навчання та логістики в Україні, де працюють 25 українських співробітників. Вони навчають пілотів безпілотників і впроваджують технологічні досягнення в розвідувальні системи прямо на місці.
Quantum Systems є компанією подвійного призначення, в якій працює близько 250 співробітників. Виробництво в Україні – четвертий завод серед семи заводів компанії, розташованих по всьому світу.
Ліцензійний букмекер GG.BET закупив сучасне військове обладнання для Третьої окремої штурмової бригади Збройних Сил України. 26 грудня компанія повідомила про передачу дронів, акумуляторів та планшетів на суму понад 1 млн грн.
Зокрема, в межах пакету допомоги компанія придбала обладнання для 3 ОШБ — були закуплені DJI Mavic 3 Fly More Combo, DJI MAVIC 3 Enterprise, два дрони DJI MAVIC 3, сто акумуляторів ВР2403, десять акумуляторних батарей до портативних радіостанцій транкінгового звʼязку та двадцять захищених планшетів Oukitel RT6.
“У досить непростий період війни ми ще гостріше відчуваємо необхідність підтримки наших захисників і захисниць. Віримо, що сучасні технології сприятимуть ефективності та безпеці воїнів на фронті. Й допоки маємо змогу, будемо долучатися до допомоги збройним силам, щоб сприяти наближенню Перемоги”, — підкреслив Дмитро Вошкарін, СЕО GG.BET.
Третя окрема штурмова бригада є відомим та успішним підрозділом в складі ЗСУ. Майже рік підрозділ нищив окупантів на Бахмутському напрямку, здійснив звільнення Кліщіївки та Андріївки на Донеччині. Передане обладнання дозволить бригаді покращити збір розвідувальної інформації та координацію зв’язку.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у рамках мілітарної ініціативи “Сталевий Фронт” Ріната Ахметова передала бійцям Державної прикордонної служби України чергову партію авто і БПЛА на близько 12 млн грн.
Згідно з прес-релізом у п’ятницю, щоб підтримати прикордонників України в боротьбі з ворогом “Метінвест” передав чергову партію допомоги.
При цьому уточнюється, що до чергової партії допомоги військовим увійшли десять мікроавтобусів Volkswagen і БПЛА – п’ять комплексів “Валькірія”, кожен з яких складається з двох літаків, і п’ять квадрокоптерів Mavic 3Т з тепловізором.
“Валькірія” – це комплекс, який зараз посилено використовується підрозділами Держприкордонслужби як у денний, так і в нічний час, щоб здійснювати розвідку і коригування підрозділів. Завдяки своїм технічним характеристикам БПЛА дають можливість працювати на ділянках, захищених радіоелектронними засобами противника, і наводити нашу артилерію та штурмові підрозділи”, – пояснив представник адміністрації Держприкордонслужби Дмитро Петренко, якого цитує пресслужба.
Щодо автомобілів, “Метінвесту” вдалося знайти їх у Німеччині – після купівлі вони пройшли додаткове ТО, було замінено всі рідини та необхідні запчастини.
“На сьогоднішній день ми передали прикордонникам вже понад 50 повнопривідних бусів, що застосовуються для патрулювання великих ділянок кордону. “Валькірій” це теж четверта партія: загалом ми передали вже приблизно 60 одиниць. Кожен такий БПЛА може контролювати 100 км, тож можна сказати, що цими “пташками” прикордонники закривають майже всі наші кордони. Також “Валькірії” від “Метінвесту” використовуються на гарячих напрямках – зокрема, в Бахмуті”, – зазначив керівник проєктного офісу генерального директора “Метінвесту” Олександр Водоввіз,
Загалом від початку повномасштабної війни “Метінвест” спрямував на підтримку України та українців 4,2 млрд грн. З цієї суми понад 2 млрд грн – допомога бійцям у рамках мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова. Компанія передала 150 000 бронежилетів, 25 000 касок і шоломів, 80 000 протитанкових їжаків, 31 500 турнікетів, 1 500 дронів, 2 000 тепловізорів, 500 автомобілів і 300 спеціальних мобільних телефонів.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Міністерство оборони України у 2023 році збільшить закупівлі БПЛА для Збройних сил України, з огляду на потреби та запити української армії, у 2023 році на цей сегмент має бути спрямовано близько 20 млрд. грн.
Як наголошується в повідомленні Міноборони, на наради представників міністерства, Генштабу ЗСУ, вітчизняних розробників і виробників БПЛА, за останній час було підписано 16 державних контрактів із вітчизняними виробниками безпілотних літальних апаратів.
В Україні зараз найпростіша в Європі процедура допуску БПЛА до експлуатації в армії, наголосили в Міноброни.
Як наслідок, після запровадження нової процедури допуску, яка раніше тривала півтора-два роки, а зараз займає лічені тижні, у період із листопада 2022 року до січня 2023 року Міністерством оборони України отримано від українських виробників 75 заявок на БПЛА різних типів. 13 із них уже отримали кодифікацію, затверджено технічні умови. Ще 3 типи БПЛА перебувають у стадії кодифікації.
Учасники спільної зустрічі визначили низку завдань і кроків щодо вдосконалення регуляторних процедур. Ці пропозиції оборонне відомство винесено на обговорення Координаційного штабу за участю віцепрем’єр-міністра – міністра цифрової трансформації України та Міноборони.
