Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, має намір 2024 року розпочати продажі цукру і молочної продукції під власним брендом у магазинах без посередників, повідомив засновник і СЕО агрохолдингу Віктор Іванчик в інтерв’ю Forbes.
За його інформацією, цього року агрохолдинг планує продати таким чином тисячі тонн цукру, а в наступні роки – десятки тисяч тонн. Молочну продукцію “Астарти” можна вже купити в супермаркетах під брендами усталених партнерів “Люстдорф”, Danone, “Яготинське”, “Молокія”, “Канів”, “Галичина”.
Крім того, “Астарта” у 2021-2023 роках наростила інвестиції вчетверо, майже до 1,7 млрд грн. Агрохолдинг 2024 року інвестує у виробництво соєвого протеїнового концентрату, складську логістику, виробництво електрики з біогазу.
“Інвестиції в Україні зараз найвигідніші”, – стверджує Іванчик.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн за зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
Лікарі та фармацевтичні виробники вимагають посилити боротьбу з нелегітимною рекламою фейкових лікарських засобів в інтернеті з використанням відомих брендів та облич провідних експертів медичної галузі.
Як наголосив на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок доктор медичних наук, директор Інституту серця МОЗ Борис Тодуров, шахрайська реклама на фармринку України може забрати сотні й тисячі життів. Як приклад такої він навів і той факт, що, зокрема, в інтернеті часто рекламують фейкові препарати від його імені.
“В інтернеті, у фейсбуці від мого імені пропонуються препарати, які нібито ми розробляємо. Не вірте, що це так – ми не беремо участь у розробці нових ліків. Ми проводимо операції, займаємося тільки хірургією”, – сказав він.
Тодуров зазначив, що щодня відповідає на безліч повідомлень щодо фейкових препаратів, які він нібито розробляє, і таких препаратів “десятки”. Одні з останніх таких фейкових ліків, які продаються через інтернет від його імені, – “Нормо кардікс”.
Тодуров зазначив, що вже звертався до правоохоронних органів із заявами про прецеденти, і що кіберполіція вже відкрила кримінальну справу за фактом використання його імені та імені його колег.
“Відстежувати таких шахраїв дуже важко, часто вони перебувають за кордоном. Але я думаю, що можна знайти і спіймати принаймні тих людей, які поширюють фейкові препарати в Україні – у них є телефони, певна адреса, їх можна відстежувати”, – прокоментував директор Інституту серця.
Тодуров зазначив, що реклама фейкових препаратів часто створюється за допомогою технологій штучного інтелекту (ШІ), які дають змогу створити правдоподібні відеоролики з використанням зображень і голосу конкретних відомих лікарів.
У свою чергу заслужений лікар України, директор і засновник медичного центру “Клініка Доктора Валіхновського” Ростислав Валіхновський повідомив, що від його імені зафіксовано випадки поширення щонайменше восьми препаратів і біодобавок, які нібито лікують суглоби, варикоз, серце, ревматичні захворювання.
“Це абсолютно не має жодного стосунку до реальності. Я хочу офіційно заявити, що це неправда, і наш бренд не має нічого спільного з цими препаратами”, – сказав він.
Валіхновський зазначив, що клініка також зверталася до кіберполіції Києва, і правоохоронним органам вдалося за один день заблокувати сайти, на яких було розміщено таку інформацію. Водночас він зазначив, що вирішити цю проблему з фейсбуком не вдалося.
“Із фейсбуком дуже важко вирішити цю проблему під час війни, тому за допомогою цієї пресконференції я хотів би звернутися до міністра внутрішніх справ, генерального прокурора, щоб вони взяли цю проблему під особистий контроль”, – сказав він.
Валіхновський зазначив, що “якщо наразі на початку розвитку ШІ нічого не зробити, то пізніше ми вже нічого не зможемо виправити”.
Водночас він наголосив, що клініки і медики без правоохоронних органів не можуть самостійно виявляти шахраїв і боротися з ними.
Зі свого боку голова асоціації “Виробники ліків України” (АВЛУ) Петро Багрій уточнив, що в умовах війни досить складно оцінити обсяг ринку таких фейкових препаратів, зокрема через заборону перевірок.
“Ми не можемо точно оцінити обсяг такого ринку, тим більше під час війни. Але ми зацікавлені в тому, щоб фармринок України був прозорим, щоб просування ліків було законним, тому що ми знаємо про відповідальність за здоров’я людей”, – сказав він.
Багрій зазначив, що АПЛУ була одним з ініціаторів запровадження кримінальної відповідальності за недобросовісну рекламу та виготовлення і розповсюдження фейкових препаратів.
“Я підтримую своїх колег і звертаюся до правоохоронних органів і до всіх, хто може допомогти подолати це ганебне явище і зупинити цих шахраїв, які на сьогодні, використовуючи добре відомі бренди медиків, пропагують від їхнього імені фейкові препарати, що шкодять здоров’ю та навіть вбивають”, – сказав він.
Багрій також наголосив, що провідні вітчизняні фармкомпанії постійно розвивають напрям R&D, розробляють нові препарати за міжнародними стандартами доказової ефективності, безпечності та якості, інвестуючи в цей напрям значні кошти.
“Фейкові препарати, які продаються через інтернет у такий спосіб, завдають шкоди здоров’ю людей, але також завдають шкоди економіці, адже шахраї, на відміну від фармвиробників, не платять податки, не створюють робочі місця, не інвестують у розвиток свого бренду та в економіку країни. Бізнес цих шахраїв завдає шкоди всім, і працівники правоохоронних органів мають вирішити цю проблему”, – резюмував він.
БРЕНД, Валихновский, лекарства, РЕКЛАМА, Тодуров, фармацевты, фейк
Представництво Stellantis в Україні (автобренди Peugeot, Citroёn, Opel, DS Automobiles, Jeep) у 2023 році реалізувало в дилерській мережі приблизно 5,1 тис. нових легкових і легких комерційних (LCV) авто, посівши понад 7% на цьому ринку, повідомила пресслужба представництва.
Як повідомлялося, у 2022 році на частку брендів Stellantis, продажі яких становили 3 тис. од., припало 6,84% ринку легкових і легких комерційних авто.
Таким чином, у 2023 році продажі автомобілів п’яти брендів зросли майже на 70%, і трохи зросла частка на ринку з огляду на те, що ринок нових легкових і LCV авто торік зріс на 63,5% до 2022 року – до 65,1 тис. од. (зокрема, 65,1 тис. легковиків, близько 7,4 тис. комерційних фургонів/венів).
“Таким чином, сукупний приріст брендів Stellantis перевищив зростання ринку нових автомобілів в Україні на 6%. Причому завершення року було дуже позитивним: у грудні епізодичне зростання продажів дало змогу Stellantis зайняти 9,7% ринку, що може стати сигналом до стабільного збільшення продажів у 2024 році”, – зазначає пресслужба.
За даними представництва, серед брендів лідером продажів став Peugeot (2022 року цю позицію відвоював у нього Citroen – ІФ-У) з приростом продажів на 74% – до 2,17 тис. од., що дало змогу посісти близько 3% авторинку (2022 року – 2,81%).
Найбільш продаваними моделями були кросовери Peugeot 3008 (470 од.) і Peugeot 2008 (348 од.), стабільно популярними були фургони та венера Peugeot Boxer (294 од.), Peugeot Partner (168 од.) і Peugeot Rifter (144 од.).
Серед легкових моделей добре продавалися седан Peugeot 301 (198 авто) і новий крос-фастбек Peugeot 408 (продано 194 од. за неповний рік присутності на ринку).
Крім того, компанія вважає успішним запуск повністю нового продукту – пікапа Peugeot Landtrek (за неповний рік продано 225 авто).
Продажі бренду Citroen зросли на 58% – більш ніж до 2 тис. од., що дало змогу зайняти 2,8% ринку (у 2022 році – 2,87%).
Серед легкових моделей найпопулярнішими були великий кросовер Citroen C5 Aircross (продано 386 авто), седан Citroen C-Elysee (340 од.) і компактний хетчбек Citroen С3 (196 од.), серед комерційних – великий Citroen Jumper (498 од.) і компактний Citroen Berlingo (368 од.).
“Завдяки широкій LCV-лінійці Citroеn стає лідером продажів спецтехніки та переобладнаних автомобілів”, – констатується в прес-релізі.
Продажі німецького бренду Opel, за інформацією “Stellantis Україна”, торік зросли на 96,5% – до 890 од., з часткою ринку 1,2%, а найбільше продавалися компактний вен Opel Combo (344 од.) і середньорозмірний кросовер Opel Grandland (297 од.). Непоганим попитом користувалися компактні кросовери Opel Mokka (104 од.) і Opel Crosland (74 авто).
Автомобілів преміального бренду DS Automobiles було продано 69 од. (у 2022 році – 62 од.), при цьому найбільше продано хетчбеків DS 4 (47 од.).
Головним досягненням для бренду Jeep на ринку України в компанії вважають його перезапуск силами нового імпортера.
“Комплексний “перезапуск” бренду в Україні відбувся наприкінці 2023 року, тому результати продажів Jeep поки що не показові. Однак 2024 рік має продемонструвати всю силу бренду, особливо з урахуванням поповнення модельної лінійки”, – наголошується в прес-релізі.
Як повідомлялося, на сьогодні сформовано лінійку для запуску бренду, оголошено прайс-листи, починають працювати нові дилерські центри в найбільших містах України.
“Модельну лінійку до вже представлених на ринку Grand Cherokee, Wrangler, Compass у поточному році доповнить компактний кросовер Jeep Avenger”, – повідомляють у прес-релізі.
У повідомленні нагадується, що “Stellantis Україна” з березня 2022 року проводить безоплатний ремонт авто державного та комунального автопарку – на сьогодні відремонтовано 2,7 тис. од., подано понад 10,5 тис. заявок на ремонт і сервісне обслуговування, а загальна вартість робіт перевищує 75 млн грн.
Автоконцерн Stellantis утворено в середині січня 2021 року в результаті злиття PSA Group і Fiat Chrysler Automobiles NV (FCA).
Український бренд одягу Solmar з лютого 2022 року розширив мережу до 12 магазинів в Україні та вийшов до Польщі, у найближчих планах розширення української мережі ще на 10 магазинів, повідомила директорка з розвитку бізнесу Тетяна Лахтахдир агентству “Інтерфакс-Україна”.
“На момент повномасштабного вторгнення мережа налічувала сім магазинів у Києві, Вінниці, Хмельницькому, Львові та Житомирі. Сьогодні в мережі додалося ще п’ять магазинів і протягом найближчого місяця відкриються ще три магазини: у київських ТРЦ Ocean Plaza, Lavina mall і в ТРЦ Veles в Івано-Франківську. Також готуємо відкриття першого магазину в стріт-форматі в Ужгороді”, – повідомила Лахтадир.
Solmar – український бренд базового гардероба з українською командою, що веде свій початок з Instagram. На початок 2022 року понад 60% продажів припадало на онлайн-канал (сайт solmar.com.ua та Instagram-сторінку). Перші “цегляні” (офлайн) магазини було відкрито в липні 2020 року майже одночасно в Хмельницькому та Києві.
“Це були маленькі магазинчики площею трохи більше ніж 30 кв. м, які мали слугувати радше шоу-румами для представленого в онлайні асортименту. Але майже одразу ми зрозуміли, що в магазин приходить інший клієнт, ніж в онлайн. Офлайн-магазини стали повноцінним каналом залучення нових клієнтів і поціновувачів бренду Solmar”, – зазначила Лахтадир.
Зараз компанія працює над розширенням асортименту та актуалізацією формату магазину (близько 100-150 кв. м). До базового жіночого гардеробу вже додано дитячий асортимент, парфуми, на осінньо-зимовий сезон планують кілька позицій чоловічої колекції.
Лахтадир повідомила, що Solmar продовжує активний розвиток офлайн-мережі, в Україні найближчим роком планується відкриття щонайменше 10 локацій.
“До того ж у липні ми відкрили свій перший магазин у Польщі в Познані (ТЦ Posnania) і вже фіналізуємо переговори щодо другої локації. Про перші результати говорити поки що зарано, проте продажі з сайту в Польщі вже дають результат вищий за наші очікування. Думаю, що наступний рік буде роком для відкриття нової країни для Solmar”, – повідомила Лахтадир.
Згідно з даними Опендатабот, ТОВ “СОЛМАР” зареєстровано 2020 року, розмір статутного капіталу 1,155 млн грн, кінцевий бенефіціар Ольга Костецька. Дохід за 2021 рік 5 млн 398,8 тис грн, чистий прибуток 42,5 тис. грн.
Moutai (“Маотай”, підвид традиційного китайського міцного алкогольного напою байцзю) увосьме поспіль став лідером глобального рейтингу алкогольних напоїв, ідеться в щорічному дослідженні компанії Brand Finance.
Бренд, що належить компанії Kweichow Moutai Co. Ltd., оцінюється в $49,7 млрд, за рік його вартість збільшилася на 16%.
На другій і третій сходинках розташувалися ще два китайські бренди – Wuliangye ($30,3 млрд, +5,4%) і Xinghuacun Fen Wine ($8,4 млрд, +68%).
Найбільш швидкозростаючими брендами стали виробники текіли – мексиканський 1800 ($424 млн, +111,5%) і американський Casamigos ($934 млн, +108,5%). Текіла випереджає всі інші міцні спиртні напої за темпами зростання ринку ось уже кілька років, зазначає заступник директора Brand Finace Генрі Фарр.
Перше місце серед пивних брендів світу посів Heineken: його вартість зросла майже на 10% – до $7,6 млрд. Corona Extra, який очолював список торік, опустився на другу позицію, через менш значне зростання – на 6%, до $7,4 млрд. Третє місце зберіг за собою Budweiser – бренд додав у ціні майже 20%, сягнувши позначки в $6,7 млрд.
Найшвидше зростання в сегменті пива і пивних напоїв продемонстрували китайські бренди Zhujiang ($680 млн, +44%) і Tsingtao ($2,1 млрд, +39%). На відміну від інших компаній Zhujiang Brewery не стала підвищувати вартість продукції, пропонуючи покупцям оптимальне співвідношення ціни та якості. Це збільшило попит на її продукцію з боку молодих і чутливих до зміни цін споживачів. Успіх Tsingtao пов’язаний із переглядом бізнес-моделі: за 2022 рік власник бренду відкрив понад 250 пивних і презентував нову клієнтоорієнтовану стратегію, зазначається в повідомленні Brand Finance.
У категорії “вино і шампанське” найдорожчим брендом втретє поспіль став Moet & Chandon. Його вартість оцінюється в $1,3 млрд, що на 10% менше, ніж минулого року.
Найближчому конкуренту – китайському Changyu – навпаки, вдалося показати позитивну динаміку в 33% (до $1,2 млрд) і піднятися відразу на дві позиції за рік. Незважаючи на те, що цей бренд мало відомий у західних країнах, експерти Brand Finance не виключають, що в майбутньому він може очолити рейтинг завдяки зростанню і без того об’ємного ринку винних напоїв у Китаї.
Третю сходинку в сегменті вина і шампанського з показником $1 млрд посів американський бренд Chandon (+8%).
Найбільш швидкозростаючим брендом у цій категорії напоїв став Penfolds ($659 млн, +48%). Австралійська компанія Treasury Wine Estates, яка володіє цим брендом, наразі докладає зусиль для підвищення його глобальної впізнаваності та збільшення частки ринку. Так, у колекції 2022 року вперше з’явилися не тільки австралійські, а й французькі, а також каліфорнійські вина.
Договір про приєднання УАСК “АСКА” (Запоріжжя) до СК “ВУСО” (Київ), затверджений акціонерами СК “ВУСО” на зборах 22 березня поточного року.
Як повідомляється на сайті СК “ВУСО”, внаслідок об’єднання всі активи і зобов’язання УАСК “АСКА” переходять до СК “ВУСО”.
Компанії працюватимуть під одним брендом СК “ВУСО” (VUSO).
“Процес приєднання розпочався в грудні 2021 року. Незважаючи на труднощі воєнного часу, процедура реорганізації відбулася і станом на сьогодні вже завершена”, – наголошується в повідомленні.
За словами голови наглядової ради СК “ВУСО” Михайла Назарчука, цей крок дозволив збільшити присутність СК “ВУСО” в корпоративному сегменті ринку страхування, а також створити великого гравця з українським капіталом.
СК “АСКА” подала регулятору заяву на відкликання останньої ліцензії та виключення з Державного реєстру фінансових організацій.
Як повідомлялося, наприкінці листопада 2021 року інвестиційна компанія SCM Рената Ахметова повідомила про досягнення попередніх домовленостей щодо продажу УАСК “АСКА” акціонерам СК “ВУСО”. Нацбанк погодив купівлю 99,593% акцій “АСКА”, а також 62,2156% акцій ПрАТ “Страхова компанія “АСКО-Донбас Північний” (Дружківка Донецької обл.), у якому 62,4699% належало “АСКА”.
УАСК “АСКА” – перша приватна страхова компанія, що з’явилася в незалежній Україні, працює вже понад 30 років. Входила до портфеля міжнародної інвестиційної компанії SCM. НБУ 22 грудня 2021 року вирішив анулювати 34 її ліцензії на здійснення страхування на підставі поданої компанією заяви, крім ліцензії на здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
СК “ВУСО” заснована 2001 року. Наразі володіє 50 ліцензіями: 34 – на добровільні та 16 – на обов’язкові види страхування. Представлена в усіх регіонах України.
