Група компаній “Автострада” розпочала у Вінницькій області будівництво Ямпільського мосту, який з’єднуватиме Україну з Молдовою.
Як повідомила пресслужба групи компаній, роботи тривають цілодобово. Вже пробурено та забетоновано 12 паль, які будуть фундаментом майбутніх опор мосту (на одну опору потрібно 15 паль). Буріння проводиться за допомогою двох бурових установок Bauer із глибиною буріння до 50 м.
Крім того, на території будівництва завершено монтаж нещодавно придбаного групою компаній заводу бетонних виробів Liebherr останньої модифікації, виробнича потужність якого досягає 113 м куб. в годину. Планується, що він задовольнятиме першочергові потреби в бетоні на етапі ведення бурових робіт та гарантуватиме безперебійну роботу на об’єкті протягом усього року. Наразі проводяться пускові налагоджувальні роботи.
До роботи на об’єкті залучено також Центральну лабораторію “Автостради”.
“Інженери-лаборанти, напередодні початку робіт спільно з незалежними спеціалізованими установами провели лабораторні випробування тестових паль, які відбулися успішно. Наразі спеціалісти контролюють якість усіх етапів будівництва”, – йдеться у повідомленні.
“Автострада” повідомила, що повномасштабний комплекс будівельних робіт на об’єкті стартує з початку весни із настанням сприятливих погодних умов.
За її розрахунками, у піковий період на проекті буде задіяно приблизно 500 працівників та понад 100 одиниць спецтехніки.
Завершити будівництво мосту група компаній планує у 2023 році, оскільки мала затримку із узгодженням точки примикання з молдавською стороною. Наразі, за її даними, у цьому питанні вже досягнуто згоди і в найближчій перспективі буде укладено відповідну міжурядову угоду.
Як повідомлялося, Служба автомобільних доріг у Вінницькій області у травні 2021 року оголосила тендер на будівництво мосту через річку Дністер на українсько-молдовському кордоні у районі населених пунктів Ямпіль – Косеуць. У тендері виграла група компаній “Автострада”.
Довжина мостового переходу через Дністер становитиме 1409 метрів. Кількість опор – 24, їх висота – 50 м.
Міст стане частиною транспортного коридору між двома країнами та продовженням автодороги Р-08 Немирів – Ямпіль на околицях міста Ямпіль та неподалік молдавського села Косеуць. Під’їздом до нього з українського боку стане автошлях Т-02-02 Могилів-Подільський – Ямпіль – Бершадь – Умань. З іншого боку він приєднається до молдавської траси М2 Кишинів – Сороки.
Объем выполненных строительных работ в Украине в сентябре 2021 года увеличился на 10% по сравнению с сентябрем 2020 года.
Как сообщила Государственная служба статистики (Госстат), в январе-сентябре 2021 года по сравнению с январем-сентябрем 2020 года индекс строительной продукции составил 103,2%. Объем выполненных стройработ за девять месяцев составил 149,1 млрд грн.
По данным статведомства, в сентябре-2021 сезонно скорректированный индекс строительной продукции составил 101,6% по сравнению с предыдущим месяцем.
Госстат сообщил, что в сентябре-2021 к сентябрю-2020 рост объема стройработ наблюдался в строительстве жилых зданий – на 1,8%, и инженерных конструкций – на 18%, тогда как строительство нежилых зданий сократилось на 4,3%.
Доля нового строительства в общем объеме выполненных стройработ составила 33,1%, ремонта – 41,3%, реконструкции и технического переоснащения – 25,6%.
Рост объема строительных работ в январе-сентябре 2021 года по сравнению с январем-сентябрем-2020 зафиксирован в Тернопольской (на 54,2%, до 2,73 млрд грн), Черкасской (на 32,8%, до 2,18 млрд грн), Одесской (на 24%, до 22,3 млрд грн), Ривненской (на 23,3%, до 2,53 млрд грн), Хмельницкой (на 14%, до 4,84 млрд грн), Ивано-Франковской (на 12,2%, до 2,9 млрд грн), Харьковской (на 12,1%, до 12,73 млрд грн), Волынской (на 11,9%, до 1,8 млрд грн), Николаевской (на 8,9%, до 2,73 млрд грн), Киевской (на 6,9%, до 10,18 млрд грн) областях и Киеве (на 3,7%, до 33 млрд грн).
В остальных регионах наблюдалось снижение объемов строительства. Самое значительное падение показали Черновицкая (на 39,1%) и Закарпатская (на 30%) области.
Група компаній “Нова пошта” інвестує 1 млрд грн у будівництво сортувального термінала біля міжнародного аеропорту “Бориспіль” (Київ), повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” СЕО компанії Олександр Бульба.
“Ми доставляємо клієнтам сотні мільйонів посилок за рік. Щоб вони завжди отримували відправлення швидко, “Нова пошта” інвестує в сортувальну інфраструктуру. Термінал біля аеропорту “Бориспіль” з’єднає передові технології світової поштової логістики і зможе сортувати до 100 тис. посилок за годину”, – сказав він.
За словами Бульби, загальна площа терміналу становитиме 35 тис. кв. м. На ньому буде розташована сортувальна станція “Нова пошта Глобал” для міжнародних відправлень, внутрішній фулфілмент, посилковий і вантажний корпуси з високим рівнем автоматизації та роботизації. Термінал також буде оснащений злітно-посадковою смугою для безпілотних літальних апаратів.
Для сортування посилок використовуватимуть шість триповерхових автоматизованих ліній від нідерландської компанії Vanderlande і литовської компанії Equinox. На останніх сортуватимуть невеликий вантаж до 2 кг. Завдяки спеціальній технології автоматичної викладки посилок на конвеєр сортування дрібного вантажу відбуватиметься без використання людської праці.
Бульба додав, що додатково на терміналі буде впроваджено технологію відеоаналізу, яка максимально чітко розпізнаватиме посилки з пошкодженим маркуванням. Це допоможе поліпшити якість і цілісність доставки клієнтам.
На вантажному терміналі діятимуть робовізки для транспортування вантажу терміналом. Їх уже використовують на терміналах у Львові, Києві, Харкові та Дніпрі.
На терміналі одночасно зможуть розвантажуватися і завантажуватися 220 автомобілів, які стануть частиною ланцюжка естафетної логістики. Для зниження викидів СО2 буде імплементовано систему “розумного” завантаження контейнерів посилками Smart pack.
Як повідомив СЕО “Нової пошти”, на терміналі буде створено 300 робочих місць. Для працівників передбачено розвезення, харчування, а також медичну страховку. Крім того, для запобігання поширенню вірусних захворювань буде встановлено спеціальне обладнання – камери моніторингу температури і фізичного стану працівників під час входу й виходу.
Будівництво відбуватиметься в три етапи. Першу чергу планується запустити до кінця 2022 року.
Як повідомлялося, ЄБРР виділить “Новій пошті” кредит EUR13 млн на будівництво терміналу в Дніпрі.
Група компаній “Нова пошта” охоплює, зокрема, компанії “Нова пошта”, “НП Логістик”, NovaPay і “Нова пошта Глобал”. Мережа компанії налічує понад 8 700 відділень у всій Україні, а кількість відправлень лише за 2020 рік перевищила 327 млн. За 2020 рік ГК перерахувала до бюджету країни 5 млрд грн податків і зборів.
Фармацевтична компанія АТ “Фармак” (Київ) інвестує EUR30 млн у будівництво інноваційного дослідницького R&D-центру в Києві.
Як повідомляється у прес-релізі компанії, відкриття центру планується у 2023 році.
За словами виконавчого директора “Фармак” Володимира Костюка, рішення про будівництво R&D-центру ухвалили ще декілька років тому у зв’язку із розширенням географії присутності та портфеля лікарських препаратів.
У новому центрі, зокрема, зосередять аналітичні лабораторії, в них буде майже сотня рідинних і газових хроматографів та низка ультрасучасних приладів для розробки і тестування лікарських засобів.
Крім того, у R&D-центрі розташується технологічна лабораторія з обладнанням для розробки готових лікарських препаратів із різними способами їх доставки до організму людини та впровадження протоколів персоналізованої медицини XXI століття.
У новому R&D-центрі планують продовжити роботу в трьох основних напрямах: готові лікарські форми, власні активні фармацевтичні інгредієнти (АФІ), а також інноваційний напрям, у якому “Фармак” працює з 2015 року – біотехнологічні АФІ. Всі процеси будуть оцифровані.
Крім того, на базі нового комплексу має бути спеціальна локація для молодих вчених, які не є співробітниками компанії, де вони зможуть займатися науковою діяльністю та створювати прототипи ліків.
Концепт-дизайн комплексу розроблений Makhno Studio.
“Фармак” – лідер фармацевтичного ринку України. У продуктовому портфелі компанії майже 200 брендів. Серед основних напрямів – ендокринологічні, гастроентерологічні, кардіологічні, неврологічні, протизастудні та інші препарати.
Компанія щорічно реінвестує в розвиток до 90% прибутку. Загалом із 1995 року було інвестовано в модернізацію виробництва понад $310 млн. Щорічні інвестиції в наукові дослідження та розробки становлять приблизно $15 млн.
Компанія “Фармак” за підсумками 2020 року збільшила чистий прибуток на 7,8% порівняно з 2019 роком – до 1,138 млрд грн, дохід від реалізації сягнув 7,5 млрд грн.
Частка експорту за рік зросла до 29,6% у загальному обсязі продажу. Експортні постачання за рік збільшилися на 40%. Компанія експортує продукцію до більш ніж 25 країн світу.
АТ “Фармак” – член асоціації “Виробники ліків України” (АВЛУ).
Згідно з даними Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, кінцевим бенефіціарним власником АТ “Фармак” є голова наглядової ради Філя Жебровська, яка володіє 80% акцій компанії.
Регіональна філія “Південно-Західна залізниця” АТ “Укрзалізниця” (УЗ) оголосила тендер на будівництво Дарницького залізнично-автомобільного мосту в Києві через Дніпро, повідомив міністр інфраструктури Олександр Кубраков.
Згідно з даними у системі Prozorro, очікувана вартість робіт – 1,2 млрд грн.
“Дарницький міст – це ще одна невтішна сторінка в історії української інфраструктури. 10 років цей об’єкт перебував у замороженому статусі. Нагадаю, що більшість довгобудів у нашій країні виникають із двох причин: перша – це системна корупція, а друга – небажання та неспроможність взаємодіяти між різними органами влади. У 2021 році ця ситуація зміниться. Наша команда знає як успішно, а головне результативно, працювати з великими проектами. Мільйони українців вже побачили це на власні очі”, – написав Кубраков на своїй сторінці у Facebook у четвер увечері.
Він зазначив, що першочергове завдання – отримати якісний результат без зайвих ризиків, тому на об’єкт буде залучений незалежний технагляд. За словами міністра, міжнародний технагляд вже залучався на схожому проекті – на будівництві мостів через Дніпро в Запоріжжі.
Кінцевий термін подачі пропозицій – 11 липня 2021 року.
Початок аукціону заплановано на 16 серпня 2021 року.
Як зазначається на сайті Міністерства інфраструктури, у цьому проекті, зокрема, йдеться про добудову автомобільних з’їздів на лівому березі Дніпра. На правому березі автодорожня розв’язка виходить на Наддніпрянське шосе – тут готовність 100%. На лівому березі міст веде до розв’язки на Дніпровській набережній, а також включає дорогу вздовж залізничних колій через Харківський шляхопровід у напрямку станції Дарниця на лівому березі. На з’їзді на Дніпровську набережну виконані всі необхідні підготовчі роботи: зведено 16 опор із 21, змонтована третина всіх металоконструкцій прогонових будов.
“Відсутність усього комплексу розв’язок та освітлення стали причиною того, що транспорт не може використовувати Дарницький мостовий перехід, як це передбачено проектом. У результаті виникає дисбаланс транспортних потоків: сусідні мости – Південний та Міст ім. Патона – значно перевантажені, тоді як Дарницький має суттєвий резерв пропускної здатності. При чому, цей мостовий перехід має шість смуг руху, по три у кожному напрямку і його пропускна здатність – 35 тисяч автомобілів на добу”, – роз’яснює відомство.
Як повідомлялося, “Укравтодор” і “Укрзалізниця”, на балансі якої перебуває міст, на початку березня 2021 року підписали меморандум про добудову цього об’єкта.
Заступник голови Офісу президента, координатор президентської програми “Велике будівництво” Кирило Тимошенко тоді також зазначив, що “Укравтодор” готовий у стислі терміни завершити будівництво Подільсько-Воскресенського моста, якщо київська влада погодиться передати йому цей проект зі свого балансу.
У Полтавській області розпочалися роботи зі зведення нового вантового моста через р. Дніпро в Кременчуці, повідомило Державне агентство автомобільних доріг України (“Укравтодор).
Згідно з повідомленням “Укравтодору”, будівництво нового моста здійснюється у рамках президентської програми “Велике будівництво”.
Водночас старий Крюківський міст планують реконструювати та перетворити на залізничний.
За даними “Укравтодору”, новий міст будуватимуть паралельно старому: він буде сполучений з трасою Н-08 Бориспіль-Маріуполь, Літературним провулком, Флотською вулицею і Великою набережною. Новий міст дасть змогу вирішити транспортні проблеми найбільшого промислового вузла Полтавської області.
“Перетнути річку Дніпро в Кременчуці сьогодні можна тільки Крюківським мостом. Нагадаю, що він побудований майже 150 років тому – і нині він уже в передаварійному стані”, – коментує початок будівництва глава “Укравтодору” Олександр Кубраков.
Найближчі до Кременчука автомобільні мости, що відповідають умовам сучасного руху, розташовані в радіусі 500 км.
“Саме тому, як і запорізькі мости, міст у Кременчуці має не лише регіональне, а й загальнонаціональне значення. Наше завдання – завершити проект за три роки”, – зазначив глава “Укравтодору”.
Будівельники розпочали випробувальні роботи: 5 паль майбутнього моста заганяють на глибину 30 метрів, щоб перевірити здатність витримувати проектні навантаження.
Сам міст з ансамблем переходів буде понад 3 км завдовжки. На ньому плануються чотири смуги руху, по дві в кожному напрямку. Роботи виконує переможець тендера турецька компанія Dogus Insaat Ve Ticaret.
Будівництво є частиною Національної програми відновлення мостів, за якою вже побудовано й відновлено 158 штучних споруд на дорогах державного значення.
Як повідомлялося, в лютому 2021 року “Укравтодор” підписав договір на будівництво нового моста в Кременчуці за 11,249 млрд грн (скоротивши очікувану вартість проекту на 11%) з турецькою компанією Dogus Insaat Ve Ticaret.
Новий міст дасть можливість поліпшити оптимізацію логістичних маршрутів у центрі України за рахунок скорочення часу поїздок для автомобільного транспорту. Це буде досягнуто завдяки збільшенню допустимої швидкості для:
– вантажних автомобілів з 36,8-53,3 км/год до 72,9 км/год;
– автобусів з 35,7-53,4 км/год до 71,1 км/год;
– легкових автомобілів з 39,6-55,3 км/год до 81,5 км/год.
