Гірничо-металургійна група “Метінвест” у січні-вересні поточного року з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств перерахувала до бюджетів усіх рівнів в Україні майже 11 млрд грн податків і зборів.
Згідно з прес-релізом компанії в четвер, незважаючи на повномасштабне російське вторгнення в Україну, “Метінвест” Ріната Ахметова залишається опорою економіки країни.
Українські підприємства “Метінвесту” за січень-вересень цього року сплатили 2,8 млрд грн податку на прибуток, 2,4 млрд грн єдиного соціального внеску (ЄСВ) і 2,3 млрд грн податку на доходи фізичних осіб. Водночас “Метінвест” за дев’ять місяців збільшив плату за землю на 4% порівняно з аналогічним показником 2022 року – до 893 млн грн.
Значними джерелами наповнення державного та місцевих бюджетів України стали плата за користування надрами – 1,5 млрд грн та екологічний податок – 449 млн грн.
У третьому кварталі 2023 року група перерахувала до українського бюджету 4,6 млрд грн, що на 15% перевищує суму за аналогічний період минулого року.
У тому числі за липень-вересень підприємства “Метінвесту” збільшили виплату податку на прибуток на 28% порівняно з липнем-вереснем 2022 року – до 1,7 млрд грн. Відрахування ЄСВ за той самий період зросли на 8% порівняно з третім кварталом 2022 року – до 847 млн грн. А виплата податку на доходи фізосіб зросла на 12% порівняно з показником за липень-вересень 2022 року – до 818 млн грн.
Крім того, за третій квартал-2023 підприємства групи сплатили 618 млн грн за користування надрами, що на 2% більше за аналогічний показник минулого року. Водночас плата за землю за липень-вересень цього року порівняно з таким самим періодом 2022 року зросла на 9%, до 304 млн грн, а екологічний податок – на 24%, до 146 млн грн.
Генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков зазначив, що на початку великої війни “Метінвест” зіткнувся із серйозними викликами, які група продовжує долати.
“Нам довелося перебудувати бізнес, створити нові логістичні ланцюжки для експорту продукції, змінити операційну модель. Усі ці кроки допомогли компанії вистояти і залишитися одним із найбільших платників податків в Україні. Ми хочемо допомогти українцям, країні та армії, так само як подбали про наших співробітників і жителів регіонів присутності. Тому продовжуємо працювати на перемогу в усіх напрямках”, – наголосив топ-менеджер, якого цитує прес-служба.
Як повідомлялося, “Метінвест” з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств у січні-березні 2023 року сплатив понад 2,5 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні, у I півріччі-2023 – понад 6,3 млрд грн, а у 2022 році – 20,5 млрд грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, здебільшого, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
АТ “Укргазвидобування” (“УГВ”) за січень-серпень 2023 року сплатило майже 16 млрд грн рентних платежів, повідомила пресслужба компанії у вівторок.
За її даними, із зазначеної суми 792,1 млн грн, або 5%, надійшло до бюджетів місцевого та обласного рівнів, де компанія здійснює діяльність.
Найбільше відрахувань із січня до серпня 2023 року отримали бюджети Харківської та Полтавської областей – 385,67 млн грн і 332,72 млн грн відповідно.
Сума рентних платежів розраховується відповідно до ціни продажу природного газу “Укргазвидобування” на користь НАК “Нафтогаз України”.
Як повідомлялося, перед “Укргазвидобуванням” стоїть мета збільшити у 2023 році видобуток природного газу на 1 млрд куб. м – до 13,5 млрд куб. м. У 2022 році “УГВ” видобуло 12,5 млрд куб. м природного газу (товарного), що на 3% менше, ніж у 2021-му.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
Національний банк України (НБУ) пропонує підвищити на 2023-2024 роки ставку податку на прибуток банків із 18% до 38%, повідомив голова НБУ Андрій Пишний.
“Наш прогноз: додаткові надходження до бюджету в разі підвищення наявної ставки до 38% становитимуть цього і наступного року сумарно понад 20 млрд грн”, – написав він у Facebook.
За його словами, такий дизайн податку матиме обмежений вплив на макрофінансову стабільність і водночас підтримає обороноздатність України.
Голова НБУ, посилаючись на моніторинг фінансового стану та результати оцінки стійкості банків, вважає, що фінустанови цілком здатні проводити додаткові виплати в поточних умовах. На думку регулятора, підвищення податкової ставки матиме обмежений вплив на кредитні та депозитні ставки, з урахуванням достатньої маржі банків.
Як повідомлялося, Нацбанк вважає додаткове оподаткування банків виправданим тимчасовим кроком з огляду на війну, вбачаючи для цього фінансові та юридичні підстави, однак пропонує підвищити ставку податку на прибуток банків замість пропонованого депутатами оподаткування чистого процентного доходу.
За словами Пишного, саме цю версію НБУ обговорюватиме найближчим часом із парламентським комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики.
Він також повідомив, що учасники ринку, з якими комунікував центробанк, з розумінням поставилися до такої позиції.
Згідно з даними НБУ, чистий прибуток 64 діючих українських банків за 7 місяців цього року становив 83,2 млрд грн, податок на прибуток – 14,4 млрд грн, зокрема ПриватБанку – 34,4 млрд грн і 7,9 млрд грн, а чотирьох інших держбанків – 18,8 млрд грн і 0,1 млрд грн.
Депутати наприкінці серпня внесли в раду законопроєкт про оподаткування у 2024-2026 роках чистого процентного доходу банків за ставкою 5% (додатково до сплати податку на прибуток підприємств), що могло б принести держбюджету, за їхніми оцінками, близько 10 млрд грн наступного року. За першу половину 2023 року відсоткові доходи банків сягнули 141 млрд грн, зокрема завдяки операціям із державними цінними паперами – 73,5 млрд грн, а чисті відсоткові доходи за цей самий період становили 93,6 млрд грн, збільшившись порівняно з довоєнним періодом 2021 року на 75%.
АТ “Укргазвидобування” спрямувало до зведеного бюджету країни 13,88 млрд грн рентних платежів за результатами своєї діяльності з січня по серпень 2023 року.
“Із цієї суми 5%, або 693,9 млн грн, надійде до бюджетів місцевого та обласного рівнів в 11 регіонах, на території яких компанія здійснює видобуток вуглеводнів”, – повідомляють у пресрелізі АТ.
Зокрема, до Харківської області буде спрямовано 336,9 млн грн, до Полтавської – 292,21 млн грн, до Львівської – 31,8 млн грн, до Дніпропетровської – 18,38 млн грн, до решти регіонів – 14,62 млн грн.
“Нагадаємо, що сума рентних платежів розраховується відповідно до ціни продажу природного газу “Укргазвидобування” на користь НАК “Нафтогаз України”.
Національний банк України в серпневому інфляційному звіті погіршив прогноз дефіциту зведеного бюджету країни на 2024 рік з урахуванням грантів до 1281 млрд грн, або 16,8% ВВП порівняно з 811 млрд грн, або 10,5% ВВП у квітневому звіті.
“Дефіцити очікуються вищими, ніж у попередньому прогнозі, насамперед через більш тривалу тривалість безпекових ризиків, а відтак і необхідність значних видатків на сферу безпеки та оборони. З огляду на це, збільшено обсяги очікуваної міжнародної допомоги для фінансування інших видатків”, – вказує НБУ.
У новому звіті прогноз дефіциту зведеного бюджету з урахуванням грантів у 2025 році підвищено до 883 млрд грн, або 10,0% ВВП порівняно з 577 млрд грн, або 6,5% ВВП у квітневому звіті.
Минулого року, як нагадав НБУ, дефіцит зведеного бюджету з урахуванням грантів становив 845 млрд грн, або 16,3% ВВП. У II кварталі цього року він розширився до понад 233 млрд грн, а без урахування грантів у доходах – до 369 млрд грн, або понад 24% ВВП.
“У 2023 році дефіцит бюджету без урахування грантів у доходах очікується на рівні попереднього року – понад 26,3% ВВП. Надалі завдяки нарощуванню доходів він звужуватиметься до майже 20% ВВП у 2024 році та 12% ВВП у 2025 році без урахування грантів у доходах”, – підсумував Нацбанк.
Він уточнив, що очікує скорочення грантів із 9,3% ВВП минулого року до 6,5% ВВП цього року, 2,9% ВВП – наступного і 1,8% ВВП – 2025 року.
“З огляду на значні дефіцити бюджету кілька років поспіль та їхнє фінансування переважно борговими коштами, а також зменшення грантової підтримки в середньостроковому періоді борг наблизиться до 100% ВВП”, – зазначив Нацбанк. Він пояснив, що збільшив співвідношення боргу та ВВП у цьому прогнозі порівняно з попереднім через перегляд припущень щодо розмірів дефіцитів у бік підвищення та грантової підтримки у бік зниження у 2024-2025 роках.
Зокрема, цього року НБУ очікує зростання держборгу з 78,4% ВП до 84,6% ВВП, наступного – до 96,6% ВВП і 2025 року – до 98,2% ВВП.
“Водночас такий високий рівень боргу матиме порівняно помірний тиск на бюджет найближчими роками, насамперед через отримання кредитних коштів на преференційних умовах – за низькими ставками та з відстроченим графіком сплати основних сум”, – вважає НБУ.
Українська промислова компанія “Інтерпайп” за підсумками січня-червня поточного року перерахувала до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів майже 1,775 млрд грн, що на 74% більше, ніж в аналогічному періоді минулого року.
Згідно з прес-релізом компанії в середу, відрахування до державного бюджету у звітному періоді становили близько 1,289 млрд грн (+130%), до місцевих бюджетів – 223 млн грн (-5%). Ще 263 млн грн (+17%) перераховано як ЄСВ.
Директор з економіки та фінансів “Інтерпайпу” Сергій Кузьменко зазначив, що незважаючи на важку ситуацію в Нікополі, група робить потужний внесок у наповнення державної скарбниці, допомагаючи тримати економічний фронт країни.
“Збільшення виробництва продукції з більшою доданою вартістю означає роботу тисяч людей у прифронтовому регіоні та подальше зростання обсягів сплати податків”, – констатував Кузьменко, якого цитує пресслужба.
Як повідомлялося, “Інтерпайп” у I кварталі 2023 року перерахував до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів майже 623 млн грн, що на 3% більше, ніж в аналогічному періоді минулого року. Відрахування до держбюджету за цей період становили близько 406 млн грн (+24%), до місцевих бюджетів – 107 млн грн (-28%), ще 110 млн грн (-14%) перераховано як ЄСВ.
“Інтерпайп” у 2022 році перерахував до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів 2,816 млрд грн. При цьому відрахування до держбюджету за рік становили близько 1,74 млрд грн (-7% порівняно з 2021 роком), до місцевих бюджетів – близько 623 млн грн (+1%). Ще близько 454 млн грн (-4%) перераховано як ЄСВ.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. Продукцію компанії поставляють у понад 80 країн світу через мережу торговельних офісів, розміщених на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2022 році “Інтерпайп” реалізував 384 тис. тонн трубної продукції та 87 тис. тонн залізничної продукції. Продаж залізничних продуктів здійснюється під брендом KLW.
В “Інтерпайпі” працюють 10 тис. співробітників. У 2022 році компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів 2,8 млрд грн.
У структурі компанії п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
