“Метінвест”, найбільший український гірничо-металургійний холдинг, за підсумками роботи в січні-вересні поточного року збільшив виплавку сталі на 5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,610 млн тонн, чавуну – на 2%, до 1,367 млн тонн, але знизив загальне виробництво коксу на 11%, до 846 тис. тонн.
Згідно з пресрелізом материнської компанії Metinvest B.V. про результати операційної діяльності за 9 місяців 2024 року, у зв’язку з початком широкомасштабної воєнної агресії РФ проти України з 24 лютого 2022 року українські підприємства групи (окрім тих, що розташовані в Маріуполі та Авдіївці) продовжують працювати з різним рівнем завантаження з огляду на фактори безпеки, наявність персоналу, забезпечення електропостачання, а також логістичні та економічні чинники.
Водночас у третьому кварталі 2024 року виробництво чавуну і сталі на “Каметсталі” залишилося майже на рівні попереднього кварталу і склало 483 тис. тонн і 568 тис. тонн, відповідно.
За дев’ять місяців 2024 року виробництво сталі збільшилося за рахунок збільшення портфеля замовлень на сталеву продукцію.
У третьому кварталі виробництво готової продукції скоротилося на 19% проти попереднього кварталу – до 491 тис. тонн. Зокрема, виробництво плоского прокату зменшилося на 29% – до 185 тис. тонн, на що вплинуло кілька чинників: по-перше, неритмічна робота Ferriera Valsider (Італія), яка залежить від наявності маржинальних замовлень на тлі несприятливої кон’юнктури європейського ринку, а по-друге, плановий капремонт на перекатних заводах в Італії та Великій Британії в серпні.
Виробництво довгого прокату скоротилося на 11% – до 306 тис. тонн – через планову зупинку Promet Steel (Болгарія) на капремонт у серпні.
У січні-вересні 2024 року виробництво готової продукції знизилося на 3% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, до 1,678 млн тонн. Зокрема, виробництво плоского прокату за дев’ять місяців зменшилося на 14% – до 729 тис. тонн – унаслідок несприятливих умов на європейському ринку, що призвели до відсутності маржинальних замовлень на гарячекатаний рулон і зменшення портфеля замовлень на гарячекатаний товстий лист. Водночас виробництво оцинкованого холоднокатаного рулону збільшилося на 65% внаслідок відновлення роботи 4-го індуктора на “Юністіл” в Україні після його зупинки на капремонт у 2-му кварталі минулого року.
Виробництво довгого прокату збільшилося на 8% – до 949 тис. тонн – через збільшення портфеля замовлень на продукцію “Каметсталі” і Promet Steel.
У третьому кварталі 2024 року виробництво коксу залишилося на рівні попереднього кварталу і склало 282 тис. тонн.
За 9 міс.-2024 обсяги виробництва коксу зменшилися на 11% порівняно з аналогічним періодом унаслідок зупинки частини камер коксування на коксовій батареї №1 “Каметсталі” на початку 2024 року.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Його основними акціонерами є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Україна в січні-серпні поточного року скоротила експорт чавуну в натуральному вираженні на 19,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 749,454 тис. тонн. Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, за вказаний період експорт чавуну в грошовому вираженні знизився на 19,6% – до $286,447 млн.
При цьому експорт здійснювався переважно в США (66,28% поставок у грошовому вираженні), Італію (10,03%) і Туреччину (9,85%).
За вісім місяців року країна імпортувала 15 тонн чавуну на $37 тис. з Німеччини (у січні, березні, травні, червні, липні та серпні імпорт був відсутній), тоді як за аналогічний період 2023 року ввезла 65 тонн чавуну на $97 тис.
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт чавуну в натуральному виразі на 5,8% порівняно з 2022 роком – до 1 млн 248,512 тис. тонн, експорт у грошовому виразі скоротився на 26,2%, до $471,467 млн. Постачання здійснювали переважно до Польщі (51,91% постачань у грошовому виразі), Іспанії (21,41%) і США (13,15%).
За 2023 рік Україна імпортувала 154 тонн чавуну на $156 тис. з Німеччини (42,31%), Бразилії (41,67%) і Польщі (16,03%) порівняно з 40 тонн чавуну на $23 тис. у 2022 році.
Україна в січні-травні поточного року скоротила експорт передільного чавуну в натуральному вираженні на 19,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 507,106 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у четвер, за вказаний період експорт чавуну в грошовому вираженні знизився на 22,3% – до $189,600 млн.
При цьому експорт здійснювався переважно до США (78,55% поставок у грошовому виразі), Італії (6,49%) і Польщі (5,77%).
У перші п’ять місяців року країна імпортувала 15 тонн чавуну на $35 тис. з Німеччини (у січні, березні та травні імпорт був відсутній), тоді як за аналогічний період 2023 року ввезла 37 тонн чавуну на $52 тис.
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 5,8% порівняно з 2022 роком – до 1 млн 248,512 тис. тонн, експорт у грошовому вираженні скоротився на 26,2%, до $471,467 млн. Постачання здійснювали переважно в Польщу (51,91% постачань у грошовому вираженні), Іспанію (21,41%) і США (13,15%).
За 2023 рік Україна імпортувала 154 тонн чавуну на $156 тис. з Німеччини (42,31%), Бразилії (41,67%) і Польщі (16,03%) порівняно з 40 тонн чавуну на $23 тис. у 2022 році.
Україна 2022 року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 59% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 325,275 тис. тонн, у грошовому вираженні на 61,1% – до $638,774 млн.
2022 року Україна імпортувала 40 тонн чавуну на $23 тис., тоді як 2021 року – 185 тонн чавуну на $226 тис. Експорт здійснювали переважно у США (38,47% постачань у грошовому вираженні), Польщу (32,91%) і Туреччину (8,12%), імпорт – із Німеччини (100%).
Згідно з річним звітом групи “Метінвест”, у 2023 році “Метінвест” знизив виручку на 11% до 2022 року, до $7,397 млрд, головним чином через зниження відпускних цін на сталь, залізну руду та коксівне вугілля, які відповідали світовим показникам. Також на обсяги продажів чавуну, слябів, плоского і трубного прокату вплинула війна через зупинення виробництва на Маріупольських меткомбінатах. Водночас “Метінвест” збільшив відвантаження інших товарів свого портфеля (насамперед заготовки на 6%, довгомірної продукції на 28%, котунів на 70% і концентрату коксівного вугілля на 32%), а також перепродажів сталі та коксу на тлі підвищення рівня виробництва в “Запоріжсталі”.
Істотний фактор, що підтримує продажі ЗРС у другому півріччі 2023 року, – це відкриття Чорноморського коридору для продажів на ринки далеких країн.
Також виручка “Метінвесту” в Україні зросла на 14%, до $2,628 млрд здебільшого за рахунок відновлення попиту на залізну руду і коксівне вугілля, а також на плоский і сортовий прокат.
Зі свого боку групі довелося провести глибокі зміни у своїх бізнес-операціях, продовжуючи прагнути до адаптивності та стійкості.
“Ми налагодили наш логістичний ланцюжок і зміцнюємо відносини з нашими постачальниками та клієнтами, щоб протистояти поточним умовам. На початку 2023 року компанія відчувала значні проблеми, зокрема, через перебої в подачі електроенергії. Однак, реалізувавши необхідні зміни для реагування на цю кризу, нам вдалося домогтися поступового відновлення виробництва”, – констатує гендиректор.
Він наголосив, що відновлення українського комерційного судноплавства в Чорному морі пізніше 2023 року стало важливим моментом для “Метінвесту”, дозволивши підвищити завантаження потужностей. “Ми з обережним оптимізмом дивимося на цю, безсумнівно, позитивну зміну, визнаючи водночас військові загрози, що зберігаються”, – додав топ-менеджер.
За його словами, ці події безпосередньо вплинули на фінансові показники групи, поліпшивши ситуацію і дозволивши зосередити увагу на операційній ефективності, гнучкості та стратегічному плануванні майбутнього зростання.
“Метінвест” залишається прихильним до обслуговування своїх боргових зобов’язань, погасивши основну суму облігацій-2023 групи, що залишилася, погашену торік у строк і в повному обсязі, зберігаючи при цьому підхід зі скорочення частки позикових коштів, констатував Риженков.
“Хоча “Метінвест” у 2023 році спрямував свої інвестиції здебільшого на підтримку активів, я твердо переконаний, що ми маємо почати готуватися до майбутнього. Наші амбіції не зменшилися, ми заклали основу для Steel Dream, нашої далекоглядної концепції відновлення України. Незважаючи на війну, наша прихильність стратегії зеленої трансформації також залишається незмінною. Це бачення втілює нашу рішучість не тільки мріяти, а й планувати пілотний проєкт за технологією виробництва низьковуглецевої сталі в Італії”, – резюмував гендиректор.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Його основними акціонерами є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
METINVEST, ВИРУЧКА, ЗАЛІЗНА РУДА, коксівне вугілля, ПРОКАТ, сляби, СТАЛЬ, ЧАВУН
Україна в січні поточного року наростила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 5,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 142,176 тис. тонн зі 135,073 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, за вказаний період експорт чавуну в грошовому вираженні зріс на 3,1% – до $50,004 млн із 48,513 млн.
При цьому експорт здійснювався переважно до США (92,26% поставок у грошовому виразі), Польщі (3,88%) і Франції (2,52%).
У першому місяці року Україна не імпортувала чавун, як і в січні-2023.
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт передільного чавуну в натуральному виразі на 5,8% порівняно з 2022 роком – до 1 млн 248,512 тис. тонн, експорт у грошовому виразі скоротився на 26,2%, до $471,467 млн. Постачання здійснювали переважно в Польщу (51,91% постачань у грошовому виразі), Іспанію (21,41%) і США (13,15%).
За 2023 рік Україна імпортувала 154 тонн чавуну на $156 тис. з Німеччини (42,31%), Бразилії (41,67%) і Польщі (16,03%) порівняно з 40 тонн чавуну на $23 тис. у 2022 році.
Україна 2022 року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 59% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 325,275 тис. тонн, у грошовому вираженні на 61,1% – до $638,774 млн.
2022 року Україна імпортувала 40 тонн чавуну на $23 тис., тоді як 2021 року – 185 тонн чавуну на $226 тис. Експорт здійснювали переважно у США (38,47% постачань у грошовому вираженні), Польщу (32,91%) і Туреччину (8,12%), імпорт – із Німеччини (100%).
Українські металургійні підприємства за підсумками роботи в січні поточного року збільшили виробництво чавуну на 41,5% – до 555 тис. тонн із 384 тис. тонн.
Як повідомлялося, Україна у 2023 році збільшила виробництво чавуну на 6,1% – до 6,003 млн тонн.
Україна у 2022 році скоротила виробництво чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
