Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), провів заміну застарілого електроустаткування в коксовому цеху підприємства для стабілізації роботи коксової батареї №5 і підвищення енергоефективності.
Згідно з інформацією компанії, в коксовому цеху за інвестиційною програмою поточного року модернізували розподільчу підстанцію №55, що дало змогу продемонструвати вищу надійність електропостачання коксової батареї №5.
Також уточнюється, що головне завдання інвестпроєкту – повна заміна застарілого контактного обладнання на сучасне автоматичне німецького виробництва. У межах модернізації встановлено нові автоматичні вимикачі зі струмовим і тепловим захистом, а також нові електромагнітні пускачі замість контакторів. Загалом оновлено чотири секції підстанції, старе обладнання РП-55 уже виведено з експлуатації.
Нове обладнання з високим рівнем автоматизації дає змогу відстежувати стан автоматичних вимикачів онлайн. Секції обладнано елементами візуалізації “увімкнення-вимкнення”, що дає змогу черговому електрику швидше і чіткіше забезпечувати перевірку роботи кожного автомата.
Електрик коксового цеху “Каметсталі” Олександр Шульженко констатував, що три місяці роботи нового обладнання дали змогу підвищити надійність електропостачання батареї, уникати простоїв основного обладнання, пов’язаних із надійністю електропостачання.
“Також завдяки впровадженій у межах модернізації системі обліку, яка дозволяє в режимі онлайн на комп’ютері відстежувати витрати електроенергії, ми тепер можемо аналізувати електроспоживання кожного споживача протягом доби. Такий аналіз дозволив підвищити точність планування витрат електроенергії, і згодом, накопичивши аналітичні висновки, ми плануємо розробити енергоефективні заходи для зниження витрат електроенергії”, – зазначив Шульженко.
“Каметсталь” створена на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
Виробник паперової та картонної упаковки для фуд-індустрії компанія Univest інвестувала близько 300 млн грн у будівництво нового цеху з випуску еко-упаковки на території індустріального парку (ІП) “Фастіндастрі” (Фастів Київської обл.), повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
Згідно з його повідомленням у Facebook, обладнання, яке вже встановлено, планують ввести в експлуатацію через кілька місяців.
Кисилевський уточнив, що обладнання для промвиробництва в індустріальному парку вперше ввезли в Україну із застосуванням стимулів щодо імпортного мита та ПДВ.
“Першопрохідцем у використанні стимулів від держави став український підприємець Володимир Кудряшов, власник і гендиректор Univest. Йому довелося разом із митницею розбиратися, як усе зробити, бо робили це вперше і підприємство, і держава”, – написав він.
Як повідомлялося, для резидентів ІП законом передбачено, зокрема, звільнення від ПДВ і мита під час імпорту нового обладнання, а також від податку на прибуток на 10 років у разі ведення діяльності в межах ІП; пільгові ставки податку на нерухомість і плати за землю від місцевої влади.
Холдинг Univest, за інформацією на його сайті, – один із лідерів у сфері видавництва та поліграфії в Україні. Ключові бізнес-напрямки – велика офсетна друкарня Univest Print, виробництво картонної, пластикової та блістерної упаковки Univest Packaging, виробництво екопосуду з картону для мереж швидкого харчування Food-in-Box, видавництво (випускає журнально-книжкову продукцію агротематики) Univest Media.
У складі холдингу також складський комплекс площею 20 тис. кв. м, креативне та рекламне агентства.
За даними системи Clarity, виробник упаковки ТОВ “Юнівест Маркетинг” у січні-вересні 2023 року наростило чистий прибуток у 5,3 раза до аналогічного періоду 2022 року, до 77 млн грн за зростання чистого доходу на 58% – до 548,9 млн грн.
В асортименті компанії – паперові стакани, кришки, бургер-бокси, супниці, салатники, лотки, паковання для картоплі-фрі та відра для морозива і попкорну.
Власником компанії, за даними YouControl, є зареєстрована на Кіпрі “Ю.Сі.Ейч. Юнівест Сайпрус Холдинг”, а кінцевими бенефіціарами – Володимир Кудряшов (51%) і громадяни Німеччини Ганс і Луїс Ріффарт (по 12,74%).
ІП “Фастіндастрі” площею 15 га внесено до Реєстру індустріальних парків у січні 2017 року. За інформацією Кисилевського, Univest є головним інвестором ІП.
У парку планується розмістити ще кілька підприємств за принципом циркулярної економіки, а інвестплани щодо ІП розраховані до 2027 року.
ДП “Ліси України” в січні 2024 року ліквідувало цехи з переробки деревини по всій Україні, повідомив генеральний директор підприємства Юрій Болоховець.
“Ліквідація переробки – болюча тема. Набагато приємніше створювати, ніж закривати. Але іноді потрібно приймати непопулярні рішення”, – написав він у Facebook.
Гендиректор підприємства розповів, що лісгоспи раніше почали займатися переробкою, бо реалізація круглої деревини не покривала витрати. Однак після розвитку приватної деревообробки на ринку зросла конкуренція. Державні виробництва формально є прибутковими, а по факту перебувають на дотації.
Як приклад Болоховець навів роботу цеху однієї з філій “Лісу України”, що спеціалізується на заготівлі дуба та виробляє ламель паркетну дубову. Його прибуток за 10 місяців 2023 року склав 8,3 млн грн. Однак цех отримує дуб за собівартістю, що набагато менше за ринкову ціну.
“Якби ту саму круглу деревину реалізувати через відкриті торги, філія могла б заробити 24,1 млн грн. Формально рентабельність цеху 58%, насправді підприємство недоотримало 16 млн грн”, – пояснив гендиректор підприємства і додав, що подібна ситуація практично у всіх переробних цехах, яких у “Лісів України” налічується більше сотні.
За інформацією Болоховця, цехи ДП “Ліси України” 2023 року переробили 0,9 млн куб. м деревини, ринкова вартість якої становить 2,15 млрд грн. Реалізовано 0,4 млн куб. м. пиломатеріалів на суму 2,3 млрд грн. Різниця склала 150 млн грн, що в рази менше, ніж витрачено на виробництво (зарплати, електроенергія тощо), констатував керівник держпідприємства.
“Окрім тягаря у вигляді дотацій цехам, позбудемося ще й значної частки корупції, що також, безумовно, сприятиме збільшенню доходів ДП”, – констатував Болоховець і висловив упевненість, що за результатами першого півріччя 2024 року буде видно перші позитивні результати цієї структурної зміни.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її рамках уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro.
Державне ПАТ “Сумихімпром” розпочало поетапне відновлення після вимушеного зупинення діяльності підприємства торік, що тривало майже пів року після потрапляння снарядів на територію заводу та пошкодження окремих об’єктів.
“Ми завершили відновлювальні роботи, капремонти і вже у квітні запускаємо базові цехи підприємства. Запрацює весь технологічний цикл”, – повідомив виконавчий директор ПАТ Володимир Волков на нараді Спілки хіміків України.
За його словами, планується завантажити в повному обсязі цехи з випуску мінеральних добрив, пігментів і сірчанокислотне виробництво.
“Уже у квітні наші потужності зможуть щомісяця виробляти 20-25 тис. тонн добрив на місяць із поетапним збільшенням обсягів до 35 тис. тонн на місяць, близько 1800 тонн двоокису титану і 35-40 тис. тонн сірчаної кислоти на місяць”, – сказав директор.
Він зазначив, що на найближчі місяці вже сформовано значний пакет замовлень.
“Ми повинні виконати виробничий план, який передбачає випуск понад 200 тис. тонн складних добрив протягом півроку”, – наголосив Волков, зазначивши, що власне виробництво дає змогу знизити ризики імпортних поставок під час війни.
Керівник “Сумихімпром” уточнив, що виробнича програма добрив налаштована під попит українських аграріїв.
“Ми вироблятимемо весь класичний асортимент високоефективних гранульованих NPK і NP добрив, що містять усі основні поживні елементи. Ми можемо виготовити добрива із заданими стандартними властивостями в повній відповідності з потребами клієнтів”, – підкреслив Волков.
“Сумихімпром” – одне з найбільших вітчизняних підприємств з випуску складних мінеральних добрив, двоокису титану, сірчаної кислоти та інших видів неорганічної хімії. Підприємство входить до трійки бюджетоутворюючих підприємств міста Суми та області і виробляє понад 30 марок NPK-добрив із різним співвідношенням поживних речовин для різних ґрунтових і кліматичних зон.
