Україна в сезоні-2023 може експортувати більше третини виробленого цукру, оскільки для забезпечення потреб внутрішнього ринку достатньо близько 1 млн тонн, а прогноз виробництва становить 1,6-1,7 млн тонн, повідомив CEO агрохолдингу “Астарта” Віктор Іванчик.
“Відкриття Євросоюзом ринку цукру (у 2022 році – ІФ-У) суттєво допомогло Україні. Ми можемо з урожаю цього року третину, а то й більше експортувати. Нам достатньо в Україні близько 1 млн тонн. Прогноз виробництва цього року 1,6-1,7 млн тонн. Цей потенціал потрібно однозначно використовувати. Потрібно закріпитися на ринках. І для найближчого, і для далекого майбутнього – це серйозний фактор входу України до Євросоюзу зі своїми товарами, послугами та робочою силою”, – сказав він у рамках Business Breakfast з Forbes Ukraina в середу.
Коментуючи розслідування Антимонопольного комітету України (АМКУ) щодо можливої картельної змови між виробниками цукру, Іванчик зазначив, що АМКУ “постійно спостерігає, проводить ті чи інші дослідження”.
“Сьогодні ми не бачимо такої проблеми. Її не було і раніше. Ми переконливо довели АМКУ, з яким останні п’ять років перебуваємо в комунікаціях, що немає порушень антимонопольного законодавства. Нам немає сенсу домовлятися про ціни та обсяги. Ми жорстко конкуруємо на українському ринку, оскільки він профіцитний”, – пояснив Іванчик і додав, що виробники цукру контактують між собою на базі галузевого об’єднання “Укрцукор”, але не обговорюють питання цін або обсягів реалізації.
CEO “Астарти” також зазначив, що з відкриттям ринку до Євросоюзу виробники та експортери цукру потрапляють під європейську регуляторну політику. Це змушує керівництво найбільшого виробника цукру в країні “ще більш прискіпливо дивитися на виконання нами і всіма нашими співробітниками цих вимог”.
“Я не бачу ризиків потрапити під розслідування”, – констатував він.
Відповідаючи на запитання про тиск, зокрема, правоохоронних органів на бізнес, Іванчик відмовився озвучувати конкретні кейси, але підтвердив, що стикатися з такими проблемами доводиться і “Астарті”.
“Бути в суспільстві і бути вільним від проблем у бізнес-спільноті нереально. “Астарта” намагається вибудовувати відносини на законодавчій основі. Ми максимально законослухняні. Немає абсолютно підстав у чомусь нас підозрювати”, – запевнив він і підтвердив, що його колегам доводиться стикатися зі складнішими проблемами.
За інформацією керівника агрохолдингу, існує ініціатива щодо створення на базі Федерації роботодавців України (ФРУ) громадського об’єднання, яке отримало назву “Маніфест-42” (від ст. 42 Конституції України про право кожного мати право на життя. 42 Конституції України про право кожного громадянина України на ведення підприємницької діяльності – ІФ-У) для захисту українського бізнесу від необґрунтованих зазіхань з боку правоохоронних і контролюючих органів.
Іванчик нагадав, що бізнес має право публічно і законно захищати свої інтереси. “Тим більше, що український бізнес зараз показав дуже хороші зразки патріотичного ставлення, допомоги, самовідданості. Це потрібно по-партнерськи поважати з боку держави”, – підкреслив він.
CEO “Астарти” зауважив, що бізнес отримав розуміння з боку керівництва держави, зокрема, місяць тому на зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським, прем’єр-міністром Денисом Шмигалем, командами Офісу президента та Кабінету міністрів.
“Нас (представників бізнесу – ІФ-У) запевнили, що державні контролюючі органи вестимуть законну політику з цього приводу, комунікуватимуть із нами через бізнес-омбудсмена і через наші спільні структури, такі як Федерація роботодавців України, Український клуб аграрного бізнесу, Європейська бізнес асоціація, CEO Club Ukraine. Ми зможемо вибудовувати такі відносини абсолютно відкрито, чесно і прозоро”, – переконаний керівник “Астарти”.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
У першому півріччі 2023 року виручка “Астарти” від реалізації ключової продукції зросла до аналогічного періоду минулого року на 64,8% – до 10,72 млрд грн. Основний внесок у неї зробили продажі цукру – 3,27 млрд грн, що збільшилися на 75,5%, кукурудзи – 2,66 млрд грн (+53,2%) і соєвого шроту – 1,96 млрд грн (+84,5%).
Міжнародна організація з цукру (ISO) зробила перший прогноз щодо світового балансу цукру на 2023/2024 сезон (з жовтня по вересень).
Відповідно до опублікованого в четвер огляду, новий сезон на світовому ринку цукру буде дефіцитним.
Виробництво прогнозується на рівні 174,839 млн тонн проти 174,024 млн тонн у 2022/2023 сезоні, світове споживання – у 176,957 млн тонн проти 176,531 млн тонн відповідно.
Таким чином, дефіцит цукру на світовому ринку в майбутньому сезоні складе 2,118 млн тонн.
Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, у квітні-червні 2023 року збільшив виручку від реалізації ключової продукції на 68,3% до аналогічного періоду минулого року – до 4,7 млрд грн, випливає з опублікованих ним на Варшавській фондовій біржі даних.
Згідно з ними, продажі цукру зросли в другому кварталі цього року на 9,2% порівняно з другим кварталом минулого року – до 68,9 тис. тонн, а середня ціна його продажу – на 40,6%, до 28,16 тис. грн за тонну.
Реалізація молока в другому кварталі 2023 року збільшилися на 20,9% – до 28,4 тис. тонн, соєвої олії – на 50,7%, до 12,3 тис. тонн, соєвого шроту – на 92%, до 58,9 тис. тонн.
Продажі кукурудзи підскочили на 80,5% – до 58,8 тис. тонн, пшениці – на 95,6%, до 5,9 тис. тонн, а насіння соняшнику – у 2,9 раза, до 28,6 тис. тонн.
Агрохолдинг уточнив, що таке збільшення продажів у натуральних показниках дало змогу компенсувати зниження цін за більшістю видів продукції. Зокрема, соєва олія подешевшала на 28,8% – до 33,06 тис. грн/тонна, пшениця – на 26,8%, до 4,20 тис. грн/тонна, насіння соняшнику – на 21,5%, до 13,26 тис. грн/тонна, кукурудза – на 4,6%, до 6,85 тис. грн/тонна.
Подорожчали лише соєвий шрот – на 33,6%, до 19,98 тис. грн/тонна і молоко – на 6,0%, до 13,09 тис. грн/тонна.
Таким чином продажі цукру в другому кварталі зросли на 53,6% – до 1 млрд 938,8 млн грн, пшениці – на 24,8%, до 43,1 млн грн, кукурудзи – на 72,2%, до 402,8 млн грн, насіння соняшнику – майже в 2,3 раза, до 379,4 млн грн, соєвої олії – на 11,8%, до 405,1 млн грн, соєвого шроту – майже в 2,6 раза, до 1 млрд 176,8 млн грн і молока – на 28,1%, до 371,6 млн грн.
Загалом за перше півріччя виручка “Астарти” від реалізації ключової продукції зросла до аналогічного періоду минулого року на 64,8% – до 10,72 млрд грн, випливає з опублікованих ним на Варшавській фондовій біржі даних.
Основний внесок у неї зробили продажі цукру – 3,27 млрд грн, що збільшилися на 75,5%, кукурудзи – 2,66 млрд грн (+53,2%) і соєвого шроту – 1,96 млрд грн (+84,5%).
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс. Цього маркетингового року компанія засіяла 201 тис. га, що на 40% більше, ніж минулого.
Агропромхолдинг у першому кварталі 2023 року отримав EUR16,13 млн чистого прибутку, що в 6,2 раза більше в порівнянні з першим кварталом 2022 року. Його виручка зросла на 37,1% – до EUR163,55 млн, EBITDA – на 63,5%, до EUR37,91 млн.
У гривні “Астарта” в першому кварталі цього року збільшила чистий прибуток у 7,5 раза – до 632,59 млн грн за зростання виручки на 66,6% – до 6 млрд 415,09 млн грн.
Українські експортери вже майже на 100% використали потенціал експорту цукру, що закладався до прогнозного балансу на 2022/2023 маркетинговий рік, тому, щоб уникнути дефіциту цього продукту в літньо-осінній період, уряд обмежив його експорт на період з 5 червня до 15 вересня, повідомила пресслужба Мінекономіки.
“Влітку в Україні зростає споживання цукру, тому з метою уникнення виникнення дефіциту та зростання цін на внутрішньому ринку в цей період, уряд тимчасово припиняє квотування експорту цієї продукції”, – йдеться на сайті міністерства в четвер.
Згідно з даними Держмитслужби, на кінець минулого тижня Україна експортувала понад 350 тис. тонн цукру та цукрової продукції, що становить 95% від прогнозу експорту на 2022/2023 маркетинговий рік (МР).
Як зазначили в Мінекономіки, пропозиція внутрішнього ринку в 2022/2023 МР з урахуванням виробництва в обсязі 1285 тис. тонн цукру і перехідних залишків, за експертною оцінкою, становить 1776 тис. тонн. Для забезпечення потреб внутрішнього ринку в 2022/2023 МР Україні необхідно 1010 тис. тонн. Експорт цукру в цей же період очікується на рівні 370 тисяч тонн.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів на засіданні 30 травня ухвалив постанову про заборону експорту цукру на період з 5 червня до 15 вересня цього року.
Кабінет міністрів України заніс цукор (товарна позиція згідно з УКТЗЕД 1701) до переліку товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, на період з 5 червня по 15 вересня 2023 року.
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram, відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду у вівторок.
“Внесено зміни до додатків 1 та 5 до постанови КМУ від 27.12.2022 N 1466 “Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2023 рік”. Включено цукор до додатка 1 “Обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню” постанови N 1466 з обсягом квоти 0 тонн і періодом ліцензування з 5 червня по 15 вересня 2023 року”, – написав він.
Водночас цукор виключено з додатка 5 цієї ж постанови “Перелік товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню”.
Ціни на цукор-сирець у світі залишаються в районі $0,26 за фунт на побоюваннях скорочення поставок, повідомляє Trading Economics.
Це близько до максимуму більш ніж за 11 років (з жовтня 2011 року), що становить $0,27 за фунт, досягнутого наприкінці квітня.
Міжнародна організація з цукру (ISO) у травневому звіті різко погіршила прогноз надлишку цукру в 2022/23 сільгоспроці – до 850 тис. тонн порівняно з 4,12 млн тонн місяцем раніше. Це обумовлено переглядом у бік зменшення очікуваних обсягів поставок з таких ключових регіонів, як Європа, Китай, Таїланд та Індія.
За оцінкою ISO, виробництво цукру цього року становитиме 177,36 млн тонн проти попереднього прогнозу в 180,43 млн тонн. При цьому його споживання у світі збільшиться до 176,51 млн тонн.
“Ми перейшли від очікуваного профіциту цукру цього року до його повної відсутності”, – вважає президент незалежного брокера JSG Commodities Френк Дженкінс.
Лише кілька місяців тому він очікував, що виробництво цукру перевищить попит приблизно на 4-6 млн тонн. “Через втрати врожаю в Індії, Китаї, Європейському союзі, Таїланді та Мексиці ці оцінки знизилися, по суті, до рівня балансу, тому про реальний профіцит говорити не доводиться”, – сказав експерт, слова якого наводить видання Barron’s.
“Несприятлива погода стала набагато значнішою проблемою для всієї сільськогосподарської продукції, включно з цукром”, – вважає аналітик брокерської компанії Marex Робін Шоу. “Справжній ворог цукру – посуха”, а їх у світі стало більше, додав він.
Шоу прогнозує, що попит на цукор, ймовірно, перевищить виробництво на 6-7 млн тонн протягом наступних трьох років. Раніше він очікував, що цього року профіцит становитиме близько 4 млн тонн.
До несприятливої погоди “можна додати потенційне зниження врожайності через високі ціни на добрива в останні кілька років, що не допомагає ринку цукру”, зазначає старший аналітик по цукру консалтингової фірми DNEXT Intelligence Джон Стенсфілд.
За даними ISO, близько 80% світового виробництва цукру припадає на цукрову тростину, а 20% – на буряки. Найбільшими виробниками є Бразилія та Індія, а також ЄС і Таїланд.
