АТ “Укразалізниця” (УЗ) не отримуватиме фінансування з держбюджету у 2024 році; водночас у 2023 році воно скоротилося у 2,4 раза порівняно з 2022 роком – до 4,179 млрд грн, випливає з презентації, представленої під час спілкування з журналістами головою правління УЗ Євгеном Лященком.
У 2022 році з держбюджету для УЗ було виділено 10,095 млрд грн. Кошти виділялися для безперебійного функціонування залізничного транспорту в умовах воєнного стану, а також для проведення аварійно-відновлювальних робіт на об’єктах залізничної інфраструктури, ремонту тягового та рухомого складу, виплат заробітної плати, уточнили в УЗ.
Крім того, за рахунок виділених із держбюджету коштів було профінансовано проєктування та виконання робіт із відновлення залізничної колії європейського стандарту 1435 мм від станції Чоп до станції Ужгород із доведенням до перону залізничного вокзалу Ужгород. На ці цілі було спрямовано 6 млн грн. Ще майже 83 млн грн було використано як постоплату за партію пасажирських вагонів, поставлених у рамках укладеного у 2021 р. договору.
Із 4,179 млрд грн, отриманих із держбюджету 2023 року, 1,905 млрд грн становила передоплата за пасажирські вагони згідно з договором поставки від 2023 року, 1,736 млрд грн – постоплата за пасажирські вагони за договором поставки від 2021 року; 538 млн грн – фінансування інфраструктурних проєктів.
Крім того, частину коштів було спрямовано на реконструкцію споруд з електрифікацією ділянки Васильків – Васильків II, Черкаси – ім. Тараса Шевченка; реконструкцію споруд з електрифікацією ділянки Васильків – Васильків II. Тараса Шевченка; реконструкцію залізничної колії на ділянці Держкордон – Мостиська II – Скнилів (м. Львів) з будівництвом нового терміналу на станції Скнилів; будівництво залізничного автомобільного мостового переходу через Дніпро в Києві (з підходами) на залізничній ділянці Київ-Московський – Дарниця.
АТ “НАЕК “Енергоатом” у 2023 році сплатив до державного бюджету понад 21 млрд грн податкових та інших платежів.
“Це на 1 млрд грн більше, ніж було спрямовано компанією до державного бюджету 2021 року, коли вона експлуатувала всі 15 енергоблоків АЕС”, – повідомила НАЕК у Телеграм.
Очільник “Енергоатому” Петра Котіна зазначив, що за обсягами сплати податків та інших платежів до державного бюджету у 2023 році компанії вдалося виконати свої зобов’язання, працюючи лише дев’ятьма енергоблоками на підконтрольній Україні території без тимчасово окупованої Запорізької АЕС з її шістьма енергоблоками-тисячниками.
Як повідомлялося, “Енергоатом” за перше півріччя 2023 року отримав 68 млрд грн доходів і сплатив майже 11 млрд грн податків до державного бюджету України.
До державного бюджету України в грудні надійшло $5 млрд зовнішнього фінансування, що вдвічі перевищує надходження за попередній місяць, більше ніж 11% загального обсягу фінансової допомоги становили грантові кошти на безповоротних умовах, повідомила прес-служба Міністерства фінансів у середу.
“Залучена міжнародна допомога спрямовується на фінансування пріоритетних соціальних видатків держбюджету, зокрема, на забезпечення оплати праці працівників секторів освіти та охорони здоров’я, гуманітарні потреби, а також забезпечення соціального захисту населення”, – зазначається в релізі.
За інформацією відомства, донорами в грудні 2023 року стали Японія – $2,2 млрд (пільгове фінансування і гранти), ЄС – $1,6 млрд (пільгове фінансування), Міжнародний валютний фонд (МВФ) – приблизно $900 млн (пільгове фінансування), Норвегія – $190 млн (грант), Німеччина – $55 млн (грант), США – $50 млн (грант), Швейцарія – $20 млн (грант) та Світовий банк (СБ) – $8 млн (пільгове фінансування).
Уточнюється, що Японія надала фінансування у вигляді двох грантів: один на $180 млн у межах проєкту СБ “Екстрений проєкт надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України” (ARISE) і на $52,4 млн – через проєкт СБ “Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей” (HOPE).
Також Японія профінансувала позики для двох проєктів СБ: $1,09 млрд – для “Підтримка державних видатків для забезпечення сталого державного управління в Україні” (PEACE in Ukraine) і $900 млн – для “Інвестиції в соціальний захист для підвищення охоплення, стійкості та ефективності” (INSPIRE).
“Кошти ЄС обсягом EUR 1,5 млрд є останнім траншем у рамках масштабної програми макрофінансової допомоги (МФД+) у EUR18 млрд на 2023 рік”, – наголосили в Мінфіні.
Як нагадали в міністерстві, МВФ надав Україні фінансування на суму близько $900 млн (663,9 млн СПЗ) унаслідок успішного другого перегляду програми Механізму розширеного фінансування (EFF) виконавчою радою МВФ.
Водночас, гранти від Норвегії, США та Швейцарії є частиною шостого додаткового фінансування в рамках проєкту PEACE in Ukraine. Своєю чергою грант на EUR50 млн від Німецького державного банку розвитку (KfW) було залучено в рамках Програми державної підтримки “Доступні кредити 5-7-9%”.
Мінфін уточнив, що пільгове фінансування від СБ на суму $8 млн є додатковим фінансуванням проєкту “Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей”.
Як повідомлялося, у листопаді цього року Мінфін залучив до держбюджету України близько $2 млрд, у жовтні – $2,8 млрд. Загалом, за 12 місяців 2023 року в Україну надійшло близько $42,4 млрд зовнішнього фінансування на невідкладні потреби держбюджету.
Україна 2023 року залучила $42 млрд зовнішнього фінансування тільки на покриття бюджетних потреб і рекордний обсяг запозичень на внутрішньому ринку, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко.
“Це дало змогу профінансувати всі необхідні видатки, насамперед сил безпеки та оборони…”, – сказав він на “Business Breakfeast c Володимиром Федориним” у середу.
Міністр висловив сподівання, що будуть виконані плани за доходами, хоча вказав, що у випадку митниці це “менш імовірно”.
Марченко зазначив, що Україна виконала свої зобов’язання за програмою розширеного фінансування з МВФ і макрофінансової допомоги ЄС.
Загалом він констатував, що виконання держбюджету 2023 року видалося набагато спокійнішим.
“Зараз менше турбує навіть не 2024 рік, а 2025”, – відповів глава Мінфіну на запитання про прогноз виконання бюджетних планів наступного року.
Він підкреслив, що необхідно залишатися в програмі з МВФ і домогтися відкриття Ukraine Facility від Євросоюзу, що на 50% розв’яже проблему 2025 року, пов’язану з великою невизначеністю, зокрема через вибори в країнах-партнерах.
За словами Марченка, Україна має вживати заходів для зниження залежності від зовнішніх партнерів.
“Ключ – узгодженість дій урядової команди в широкому сенсі цього слова”, – заявив він.
Як повідомлялося, раніше Марченко вказував, що потребу України в зовнішньому фінансуванні 2024 року вдалося скоротити з початкових $41 млрд до $37,3 млрд завдяки заходам із максимізації доходів держбюджету, активізації внутрішнього ринку запозичень, а також скороченню всіх капітальних витрат держбюджету.
У 2022 році Україна залучила $32,1 млрд зовнішнього фінансування.
ПрАТ “Укргідроенерго” за 11 місяців 2023 року сплатило 7,9 млрд грн податків, зборів та інших обов’язкових платежів до державного бюджету, зокрема 2,2 млрд грн становили дивіденди.
Згідно з пресрелізом компанії у вівторок, крім податків, пряма допомога ЗСУ протягом року становила понад 200 млн грн.
“В умовах протистояння агресору одне з головних завдань усіх підприємств, незалежно від форм власності, – повна та своєчасна сплата податків. Це насамперед додаткові кошти на стійкість ЗСУ, соціальну підтримку постраждалих внаслідок російської збройної агресії українців та відновлення нашої країни”, – підкреслили в “Укргідроенерго”.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон про державний бюджет на 2024 рік.
Як зазначається в картці відповідного законопроєкту №10000, розміщеній на сайті Верховної Ради, документ було повернуто до парламенту з підписом глави держави 28 листопада.
Як повідомлялося, 9 листопада Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №10000 про державний бюджет на 2024 рік.
