ПрАТ “Укргідроенерго” за 11 місяців 2023 року сплатило 7,9 млрд грн податків, зборів та інших обов’язкових платежів до державного бюджету, зокрема 2,2 млрд грн становили дивіденди.
Згідно з пресрелізом компанії у вівторок, крім податків, пряма допомога ЗСУ протягом року становила понад 200 млн грн.
“В умовах протистояння агресору одне з головних завдань усіх підприємств, незалежно від форм власності, – повна та своєчасна сплата податків. Це насамперед додаткові кошти на стійкість ЗСУ, соціальну підтримку постраждалих внаслідок російської збройної агресії українців та відновлення нашої країни”, – підкреслили в “Укргідроенерго”.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон про державний бюджет на 2024 рік.
Як зазначається в картці відповідного законопроєкту №10000, розміщеній на сайті Верховної Ради, документ було повернуто до парламенту з підписом глави держави 28 листопада.
Як повідомлялося, 9 листопада Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №10000 про державний бюджет на 2024 рік.
Державний бюджет за рік після відновлення малої приватизації державного майна отримав завдяки їй 3,974 млрд грн, зокрема 3,6 млрд грн – за продані на онлайн-аукціонах у державній електронній торговій системі “Прозорро.Продажі” об’єкти.
Згідно з пресрелізом системи в четвер, ще 74 млн грн становили гарантійні внески від учасників, які відмовилися укладати угоди за підсумками торгів, і близько 300 млн грн – ПДВ.
Зазначається, що нових власників з моменту першого після паузи аукціону знайшли 405 державних об’єктів малої приватизації, а найбільшими продажами стали: готель “Ермітаж” – 311 млн грн, “Укроборонресурси” – 211 млн грн, “Рівноторф” – 205 млн грн, Усть-Дунайський порт – 201 млн грн, Львівський ювелірний завод – 185 млн грн і Марилівський спиртзавод – 150 млн грн.
“Прозорро.Продажі” уточнили, що приватизація ще 27 об’єктів за результатами онлайн-аукціонів на етапі укладення договорів. За підсумками укладення цих угод очікується надходження до держбюджету ще 200 млн грн.
Як зазначає система, більшість успішних приватизаційних торгів (83%) відбуваються з покроковим збільшенням ціни, тобто як англійські аукціони, а за підсумками торгів стартова ціна об’єктів у середньому зростає втричі.
За даними “Прозорро.Продажі”, на її аукціонах три з п’яти державних об’єктів реалізуються з першого разу, а решту активів продають на повторних торгах, проведення яких передбачено законодавством.
Зазначається, що за рік після перезапуску приватизації на е-аукціонах за право придбати державну власність боролися вже понад 2,4 тис. учасників, або в середньому чотири учасники на аукціоні, тоді як до війни їх у середньому було троє.
Найбільша конкуренція була за нежитлові приміщення загальною площею майже 310 кв. м в Ужгороді – близько півсотні учасників, за готель “Ермітаж” конкурувало 39 осіб, а за окреме майно “Укрспирту” в Тернопільській області – 29.
“Підсумки року приватизації держмайна, які ми бачимо сьогодні в системі, підтверджують: інструмент онлайн-аукціонів дає змогу державі та громадам ефективно управляти своїм майном, а бізнесу знаходити потрібні об’єкти”, – підсумував СЕО “Прозорро.Продажі” Сергій Бут.
АТ “Прозорро.Продажі”, що є адміністратором системи онлайн-аукціонів, додає, що мала приватизація комунального майна від початку повномасштабної війни 24 лютого принесла громадам понад 613 млн грн за рахунок продажу 515 об’єктів.
Як повідомлялося, 19 вересня 2022 року відбувся перший після взятої на початку війни паузи онлайн-аукціон із продажу державного майна відповідно до закону №2468-IX, який розблокував і спростив приватизацію держмайна під час воєнного стану.
З 2018 року і до останнього часу на онлайн-аукціони “Прозорро.Продажі” Фонд держмайна України та товариства виставляють об’єкти малої приватизації балансовою вартістю до 250 млн грн. Однак нещодавно Верховна Рада розблокувала і велику приватизацію, дозволивши проводити її через “Прозорро.Продажі”.
Середньорічний курс гривні до долара США у 2023 році в розрахунках до проєкту держбюджету-2024 передбачено, згідно з очікуваннями Мінекономіки, на рівні 37,5 грн/$1 порівняно з 32,3 грн/$1 минулого року.
На 2024 рік у проєкт держбюджету закладено середньорічний курс 41,4 грн/$1.
Як повідомлялося, середньорічний курс на цей рік під час ухвалення держбюджету-2023 восени минулого року очікувався на рівні 42,2 грн/$1, курс на кінець 2023 року – 45,8 грн/$1.
Водночас Нацбанк утримує фіксований офіційний курс гривні на рівні 36,57 грн/$1 з кінця липня 2022 року. На готівковому ринку цього року курс стабілізувався на рівні до 38 грн/$1, тоді як минулого року він знижувався до 39 грн/$1 і навіть більше.
За останній тиждень, після оголошення міністра фінансів Сергія Марченка про прогноз середньорічного курсу на 2024 рік, гривня на готівковому ринку подешевшала до 38,3 грн/$1.
Члени Європейської бізнес асоціації у вересневому опитуванні спрогнозували середньорічний курс на 2024 рік 41 грн/$1, тоді як рік тому на 2023 рік вони очікували 43 грн/$1.
Макропрогноз Міністерства економіки, покладений в основу проєкту держбюджету-2024, передбачає різке поліпшення ситуації з безпекою з другої половини наступного року і, як один із наслідків, прискорення зростання економіки до 5% у 2024 рік і 7-7,5% – у 2025-2026 роках.
“Подальший економічний розвиток України залежить від тривалості та активної фази воєнних дій… Завдяки воєнним успіхам українських захисників і захисниць значне зниження безпекових ризиків очікується з другої половини 2024 року, що позитивно позначиться на показниках економічного і соціального розвитку України на 2025-2026 роки”, – ідеться в документі.
Згідно з прогнозом, датованим серединою червня цього року, інфляція (на кінець року) знизиться до 10,8% наступного року, до 7% – у 2025 році та 5,8% – у 2026 році.
Серед інших оцінок – зниження рівня безробіття з 18,8% цього року до 10,8% у 2026 році.
Під час формування дохідної частини очікується зростання надходжень від Нацбанку у 2025 році до 103,9 млрд грн із 17,7 млрд грн у 2024 році з подальшим скороченням до 15,4 млрд грн.
Як повідомлялося, уряд у п’ятницю затвердив проєкт держбюджету-2024 із доходами 1 трлн 746,3 млрд грн, видатками 3 трлн 108,2 млрд грн і граничним дефіцитом 1 трлн 593,6 млрд грн.
Щодо чинного закону про держбюджет-2023 доходи пропонується збільшити на 25,6%, видатки – на 7,6%, дефіцит скоротити на 7,3%.
Водночас цього тижня уряд вніс до Ради законопроєкт №10038 із правками до держбюджету-2023 про збільшення його видатків на 328,5 млрд грн завдяки зростанню внутрішніх запозичень на 207,6 млрд грн і зовнішніх на 91,2 млрд грн.
Порівняно з ним доходи в проєкті держбюджету-2024 вищі на 23,3%, або на 329,9 млрд грн, тоді як витрати нижчі на 2,5%, або на 84 млрд грн, а дефіцит – на 20,7%, або 416,8 млрд грн.
Науково-дослідницький проєкт Experts Club та Максим Уракін нещодавно випустили аналітичне відео про економіку України та світу –
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Представники туристичної галузі України в січні-червні 2023 року сплатили до бюджету 897,848 млн грн, повідомили в прес-службі Державного агентства з розвитку туризму (ДАРТ) агентству “Інтерфакс-Україна” в четвер.
Водночас уточнюється, що це на 11% більше, ніж за перше півріччя 2022 року (809,435 млн грн), і на 17,5% менше, ніж за перше півріччя 2021 року, коли до держбюджету від туристичної галузі було перераховано 1 млрд 88,945 млн грн.
У пресрелізі повідомляється, що в зазначений звітний період загальна кількість платників податків, які займаються туристичною діяльністю, зменшилася на 23% до січня-червня минулого року. При цьому кількість юридичних осіб знизилася на 28%, фізичних – на 21%. Якщо порівнювати цей показник з аналогічним періодом 2021 року, то загальне скорочення кількості платників податків становило 36% (-45% за юрособами та -32% за фізособами).
Найбільшу частку надходжень до держбюджету забезпечили готелі – 63%, або 569,828 млн грн, тоді як у січні-червні минулого року вони сплатили 460,498 млн грн, а за той самий період 2021-го – 665,420 млн грн.
Водночас у січні-червні цього року зменшилася сума сплаченого податку від діяльності туристичних баз до та дитячих таборів відпочинку, які забезпечили 60,428 млн грн відрахувань проти 73,012 млн грн за аналогічний період торік і 178,921 млн грн за два перші квартали 2021-го.
Сума сплачених податків від діяльності кемпінгів і стоянок для житлових автофургонів за два квартали поточного року зросла майже вдвічі – до 1,492 млн грн проти 731 тис. грн у січні-червні 2022 року, проте знизилася на 26% порівняно з першим півріччям 2021-го.
