Верховна Рада ухвалила закон “Про Державний бюджет України на 2023 рік”, повідомив народний депутат Ярослав Желєзняк (фракція “Голос”). “Парламент ухвалив Державний бюджет на 2023 рік у другому читанні та в цілому”, – написав він у “Телеграм-каналі” у четвер. За словами Железняка, бюджет наступного року підтримали 295 народних депутатів, утрималися – 35, проти не проголосував ніхто.
Голоси розподілилися в такий спосіб: фракції “Слуга народу” – 211, “Голос” – 10, групи “Платформа “За життя і мир” – 18, “За майбутнє” – 15, “Довіра” – 16, “Відновлення України” – 15 , позафракційні – 10.
Фракції “Європейська солідарність” та “Батьківщина” не дали жодного голосу на підтримку держбюджету.
“Тепер сподіваємося, що міжнародні партнери оцінять нашу пунктуальність і повністю профінансують закладений дефіцит у розмірі $38 млрд”, – написав Железняк.
Як повідомлялося, парламентський бюджетний комітет 2 листопада позитивно оцінив доопрацювання урядом проекту держбюджету України на 2023 рік, відзначив його погодження з Міжнародним валютним фондом та рекомендував Верховній Раді ухвалити його у другому читанні та в цілому.
Комітет пропонував збільшити витрати на висвітлення діяльності Верховної Ради на 120 млн. грн., на парламентський контроль за дотриманням конституційних прав і свобод людини – на 96,56 млн. грн., на фінансування статутної діяльності політичних партій – на 519,39 млн. грн., на заходи, пов’язані. з проведенням приватизації державного майна – на 38,5 млн. грн.
Крім цього, пропонувалося додатково виділити 62,76 млн грн Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі та 16,38 млн грн – Національному агентству із запобігання корупції, все це – за рахунок скорочення Резервного фонду.
Бюджетний комітет нагадав, що у доопрацьованому до другого читання проекті держбюджету доходи збільшено на 50,1 млрд грн (або на 3,9%), у т.ч. за загальним фондом – на 26,5 млрд грн; витрати – на 66,8 млрд грн (або на 2,7%), у т.ч. за загальним фондом – на 43,2 млрд грн.
Крім цього, розширено дефіцит за загальним фондом на 16,7 млрд грн (або на 1,3%) за рахунок такого ж додаткового залучення зовнішнього фінансування – сумарно до 1 трлн 442,9 млрд грн. “Таким чином, граничний обсяг дефіциту державного бюджету пропонується встановити на рівні 20,6% прогнозного ВВП (збільшено на 0,6 процентного пункту порівняно із законопроектом, поданим на І читання)”, – розповів комітет, наголошуючи на суттєвих ризиках недоотримання таких запозичень.
Як зазначили депутати, відповідно збільшено граничний обсяг державного боргу на кінець 2023 року до 6 трлн 422,7 млрд грн, що становить 102,3% прогнозного ВВП (+2,2 в.п. до законопроекту, поданого до першого читання).
Під час підготовки проекту держбюджету на 2023 рік до другого читання було знижено прогнозне зростання ВВП до 3,2% із 4,6% та інфляції – до 28% із 30%. В результаті уточнений прогноз номінального ВВП становить 6 трлн 279,3 млрд грн. замість 6 трлн 399 млрд грн.
“Водночас у пояснювальній записці до доопрацьованого законопроекту зазначено, що більш оптимістичні очікування фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів, яка сприятиме підтримці платіжного балансу, зумовили коригування припущень щодо обмінного курсу гривні до долара США на кінець 2023 року – 45,8 грн. $1 (попередній прогноз – 50 грн/$1), причому середньорічне його значення залишається без змін (прогноз – 42,2 грн/$1)”, – зазначив комітет.
Він додав, що збільшено прогноз коштів, що перераховуються НБУ, на 51,6 млрд грн і передбачено зарахування таких коштів по 50% до загального та спеціального фондів, тоді як у законопроекті, поданому на І читання, – у повному обсязі до спеціального фонду. Таке зростання дозволило додатково направити 16,1 млрд грн до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, збільшеного до 35,5 млрд грн.
Серед основних змін до другого читання Комітет виділив збільшення видатків на пенсії на 38,9 млрд грн; виробництво та трансляцію телерадіопрограм для державних потреб – на 1,4 млрд грн; судову владу – на 1,3 млрд грн (у т.ч. Державної судової адміністрації – на 1,1 млрд грн, Верховному суду – на 245,4 млн грн, Вищій раді правосуддя – на 25,5 млн грн), а також збільшення трансфертів до місцевих бюджетів – на 2,519 млрд грн, переважно на соцекономрозвиток.
Загалом доходи у доопрацьованому урядом до другого читання проекті держбюджету-2023 становлять 1 трлн 329,3 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 1 трлн 173,1 млрд грн, витрати – 2 трлн 580,7 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 2 трлн 296,5 млрд грн, граничний обсяг дефіциту – 1 трлн 296,5 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 1 трлн 124,6 млрд грн.
Прожитковий мінімум – 2589 грн., мінімальна заробітна плата – 6700 грн.
Державний бюджет України за січень-жовтень 2022 року виконано з дефіцитом 638,7 млрд грн, у тому числі загальний фонд – 643,4 млрд грн проти запланованого розписом загального фонду на січень-жовтень 2022 року дефіциту у сумі грн, повідомив Мінфін.
“У жовтні фактичний дефіцит державного бюджету становив 143,4 млрд. грн., зокрема загального фонду – 147,1 млрд. грн”, – йдеться у релізі відомства у вівторок.
За оперативною інформацією Держазначейства, як зазначив Мінфін, за січень-жовтень 2022 року касові видатки держбюджету становили 1978,6 млрд. грн., зокрема загального фонду – 1817,4 млрд. грн., або 86,4% від розпису звітного періоду .
“При цьому у жовтні 2022 року касові видатки державного бюджету було здійснено в обсязі 231,7 млрд грн, зокрема загального фонду – у сумі 222,5 млрд грн”, – уточнив Мінфін.
За його даними, доходи загального фонду у жовтні чи склали 72,8 млрд грн.
Залучити $37,9 млрд на фінансування дефіциту держбюджету та $13,6 млрд на відновлення планує уряд України, найбільший внесок, як очікується – відповідно $18 млрд та $6,5 млрд – зроблять США через USAID, такі дані наведені у презентації проекту держбюджету-2023.
Згідно з інформацією на сайті Мінфіну, передбачається, що допомога від США буде щомісячною: бюджету – $1,5 млрд, а на відновлення – від $0,4 млрд до $0,6 млрд.
Другим найважливішим джерелом фінансування бюджету в презентації вказано МВФ – $15 млрд: по $2 млрд у січні, лютому та вересні, $1,6 млрд у червні, $0,6 млрд – у серпні та від $0,8 до 1,1 млрд – в інші місяці.
Щодо макрофінансової допомоги від ЄС та інших джерел, то на відновлення вона очікується в обсязі $7,1 млрд – щомісяця по $0,6 млрд, крім $0,5 млрд у грудні. Тоді як фінансування держбюджету з цього джерела прогнозується на $4,9 млрд: $1,9 млрд у першому кварталі, $1,3 млрд – у другому, $0,2 млрд – у третьому та $1,3 млрд – у четвертому.
Міністр фінансів Сергій Марченко уточнив, що цього року в рамках переговорів з міжнародними партнерами Україна отримала вже $19 млрд. фінансової підтримки, з яких майже 50% – грантові кошти.
“До кінця року ми плануємо залучити ще близько $17 млрд. додаткового фінансування”, – сказав він, представляючи проект держбюджету в Раді в середу.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляє, що до державного бюджету надійшов грант у розмірі 1,5 млрд. дол. від США з Цільового фонду Світового банку.
“До державного бюджету надійшов грант у розмірі $1,5 млрд. Це останній транш із $4,5 млрд від США з Цільового фонду Світового банку”, – написав Шмигаль у мікроблозі Twitter.
За його словами, кошти будуть направлені для відшкодування бюджетних видатків на пенсійні виплати та програми соцдопомоги.
Прем’єр подякував президенту США Джозефу Байдену за підтримку України.
Медична мережа “Добробут” у січні-травні 2022 року перерахувала до держбюджету 111 млн грн податків, надала медичну допомогу понад 150 тис. пацієнтів.
Як повідомляється в пресрелізі компанії, зокрема, з початку року медмережа надала медичну допомогу 20 тис. пацієнтів безоплатно завдяки підтримці американських благодійних фондів та Фонду “Добробут”.
“Добробут” – одна з найбільших в Україні приватних медичних мереж. У портфелі компанії 20 медичних центрів у Києві та Київській області, Львові, Івано-Франківську, служба невідкладної допомоги, стоматологія та аптеки. Медичні центри мережі надають послуги дітям та дорослим за понад 75 медичними напрямами. Щорічно її спеціалісти проводять понад 7 тис. операцій. У мережі працюють 1,5 тис співробітників, з них понад 400 – лікарі вищої категорії.
Під час війни, завдяки співпраці з міжнародними благодійними організаціями Direct Relief International, Children of War Foundation, International Medical Corps та University of Miami Global Institute, а також роботі благодійного фонду “Фонд Добробут”, клініки мережі, що продовжують свою роботу, частину медичних послуг надають безкоштовно, зазначено у повідомленні компанії.
На онлайн-аукціонах із жовтня 2020 року приватизовано 30 спиртових підприємств на суму понад 1,7 млрд грн, із них 1,05 млрд грн уже сплачено інвесторами до державного бюджету України, повідомив Фонд держмайна (ФДМ) у Facebook у понеділок увечері.
“Сьогодні з впевненістю можемо сказати, що демонополізація спиртової галузі в Україні відбулася! На прозорих аукціонах приватизовано 30 спиртових підприємств на суму понад 1,7 млрд грн, 1,05 млрд грн з яких вже сплачено інвесторами до державного бюджету, ще 37 млн – надійшли в якості пені і гарантійних внесків за відмову від результатів аукціону”, – наведено у повідомленні слова заступника голови відомства Тараса Єлейка.
За даними ФДМ, іще рік тому Україна разом із Білоруссю були єдиними країнами у світі з державними монополіями на виробництво спирту, проте реформа в галузі, що стартувала 1 липня 2020 року, дала потужний стимул для її розвитку.
Фонд нагадав, що до кінця цього року мають відбутися три аукціони з приватизації спиртових активів – Вузлівського (с. Вузлове та Радехів Львівської обл.), Тростянецького (смт Тростянець та с. Северинівка Вінницької обл.) та Уладівського заводів (с. Уладівка Вінницької обл.).
Як повідомлялося, президент України Володимир Зеленський 11 грудня 2019 року підписав закон про скасування з 1 липня 2020 року державної монополії на виробництво спирту, ухвалений Верховною Радою 3 грудня 2019 року.
Керівник ДП “Укрспирт” Сергій Блискун у серпні 2021 року заявив, що інвестори вже перерахували кошти за приватизацію 18 об’єктів держпідприємства “Укрспирт”, 15 із них уже підписали акти приймання-передання майна, в управлінні ДП залишаються 12 об’єктів.
За даними голови ФДМ Дмитра Сенниченка, загалом від приватизації спиртових заводів ДП “Укрспирт” та концерну “Укрспирт” очікується залучити майже 2 млрд грн, одночасно у 2020 році сума продажу активів на 20 аукціонах становила 1,26 млрд грн.
Держбюджет на 2021 рік передбачає надходження 12 млрд грн доходів від приватизації, з них 9 млрд грн – завдяки продажу великих об’єктів.