Міжнародний валютний фонд (МВФ) в рамках співпраці з Україною працює над поліпшенням корпоративного управління в цілому на всіх державних підприємствах, а не окремих з них, ця робота включає прозорість формування наглядових рад, підвищення ефективності процесу прийняття рішень, а також прозорості, це відображено в новій 4-річній програмі розширеного фінансування EFF, повідомила заступник голови місії Фонду в Україні Сучанан Тамбунлертчай.
«Одним із зобов’язань, які взяли на себе влада, є початок публікації фінансової звітності ключових державних підприємств, щоб зробити ці ключові показники ефективності доступними для громадськості, щоб громадськість та інші зацікавлені сторони також могли оцінити ефективність цих державних підприємств», – сказала вона на брифінгу в п’ятницю.
Водночас Тамбунлертчай уточнила, що у МВФ немає конкретних кількісних орієнтирів для державних підприємств у рамках програми.
Згідно з меморандумом економічної та фінансової політики України, опублікованим Фондом у п’ятницю, публікація фінансової звітності провідних державних підприємств відповідно до стандартів МСФЗ відновиться до кінця червня 2026 року з відповідними редагуваннями для захисту критичної інфраструктури та збільшеним терміном публікації до одного року.
«Ми введемо обов’язкові щорічні фінансові аудити для провідних державних підприємств, для яких буде забезпечено належне фінансування, шляхом внесення відповідних законодавчих змін, якщо це необхідно. Ми забезпечимо публікацію аудиторських аудитів, починаючи з фінансових аудитів 2025 року, до кінця серпня 2026 року», – йдеться також у меморандумі.
До кінця червня 2026 року також розпочнеться розробка річного звіту державних підприємств відповідно до вимог Стандартної операційної процедури (СОП), який буде належним чином розширений, щоб включати інформацію про фінансові показники провідних державних підприємств за допомогою загального набору показників, платежів до державного бюджету та фіскальної підтримки, конкретних зобов’язань PSO та квазіфіскальної діяльності кожного підприємства. Такий звіт буде публікуватися щорічно, починаючи з кінця вересня 2026 року за 2025 рік, і поступово розширюватися, щоб охопити більше державних підприємств.
Крім того, Україна взяла на себе зобов’язання забезпечити публікацію фінансової звітності, що відображає поділ діяльності, пов’язаної з PSO, і діяльності, не пов’язаної з PSO, для всіх державних підприємств, на які поширюються PSO, до кінця червня 2027 року.
«Ми внесемо зміни до Політики державної власності та закону »Про акціонерні товариства” (2465-IX), щоб передбачити, що всі статути державних підприємств вимагають простої більшості голосів для рішень наглядової ради, за винятком затвердження стратегічного плану розвитку, і уникнемо положень, що дозволяють вимоги вето або домінуючої більшості, до кінця червня 2026 року”, – також сказано в меморандумі.
Згідно з ним, всі висунення кандидатур і звільнення генеральних директорів державних підприємств будуть прийматися простою більшістю голосів наглядових рад, з відповідними змінами до статуту, якщо це необхідно.
«Ми забезпечимо, щоб комплексний фінансовий аудит, аудит відповідності та аудит ефективності для всіх державних підприємств, не пов’язаних з обороною, авторитетними незалежними аудиторами, був розпочатий до кінця червня 2026 року», – йдеться в документі.
Ще одним зобов’язанням є публікація переглянутої Політики державної власності до кінця травня 2026 року, яка буде більш точно відповідати Керівним принципам ОЕСР з корпоративного управління державними підприємствами, згідно з рекомендаціями Огляду ОЕСР 2025 року.
Уряд також зазначив, що в тісному консалтингу з міжнародними партнерами вивчає варіанти для поліпшення управління державними підприємствами, що передбачає також потенційне впровадження централізованої моделі. Йдеться, зокрема, про визначення ролей і мандата ключових державних установ, залучених до управління державними підприємствами, таких як Мінфін, Міністерство економіки, Кабмін, інші відповідні галузеві міністерства та Фонд державного майна (ФДМУ).
“Ми забезпечимо сильну роль Мінфіну як відповідального органу за фінансовий нагляд за державними підприємствами, обмежимо квазіфіскальні ризики і допоможемо захистити стійкість боргу. Важливо, що будь-яка нова система управління державними підприємствами не повинна розмивати повноваження уряду щодо дивідендної політики, забезпечуючи направлення дивідендів державних підприємств до державного бюджету та прозору звітність про них для забезпечення підзвітності та нагляду”, – також зазначається в меморандумі.
В цілому, кінцевою метою централізації власності державних підприємств має бути професіоналізація функції власності держави, і будь-яка централізована система управління повинна діяти тільки з обережністю, йдеться в меморандумі.
«Це повинно спиратися на чіткий юридичний мандат, забезпечувати належний нагляд з боку Міністерства фінансів і фіскальну прозорість, включати надійні гарантії від політичного втручання для забезпечення професійного керівництва на основі заслуг, а також вимагати суворої, узгодженої на міжнародному рівні звітності та підзвітності», – підкреслюється в меморандумі.
Водночас лише чверть державних компаній подає до Держстату фінансову звітність
Майже 800 державних та казенних компаній подали фінансову звітність у 2023 році, за даними Держстату. Щороку 40% цих компаній є збитковими. Варто зауважити, що лише чверть компаній державного сектору дотримуються закону та подають до Держстату свою фінансову звітність.
789 державних та казенних підприємств подали фінансові звіти у 2023 році. Це лише чверть від усіх держкомпаній в Україні у 2024 році. Найменше компаній відзвітували про свої фінансові успіхи у 2021 році – лише 475
“На противагу до приватного бізнесу у держпідприємств є значні переваги — окрім того, що вони є державною власністю, часто-густо такі компанії також є монополістами. Тобто за умови грамотного управління мають усі можливості бути навіть прибутковішими за приватний бізнес.
Проте, як показують дані фінзвітності Держстату, майже половини з ДП навіть у таких умовах є збитковою. Ми створили Реєстр державних компаній, аби було простіше співставляти їх фінансови показники та бачити, яка державна власність працює максимально неефективно”, — коментує Олексій Іванкін, керівник Опендатабота.
Слідкуємо за ефективністю державних підприємств на сторінці Реєстру державних підприємств.
В середньому, 40% від держпідприємств, що подали звіти, є збитковими. Наприклад, торік з 789 компаній – 313 мали збитки (39,7%), у 2022 році з 797 підприємств – 389 збиткові. У 2021 році серед тих, хто відзвітував про своє фінансове становище, 30,9% були збитковими.
Найбільших збитків торік зазнав аеропорт “Бориспіль” – 1,4 млрд грн. А за темпами зростання збитків лідирує “Добропіллявугілля-Видобуток” – майже у 12 разів, зі 122 млн грн до майже 1,4 млрд грн за рік.
Попри значну кількість збиткових компаній є й ті, що нарощують свої обороти. Наприклад, обіги“Укрспецекспорт” за рік зросли майже на третину, до 32 млрд грн. А “Павлоградський хімічний завод” від початку повномасштабної війни збільшив обіг у 2,6 рази – до 8,2 млрд грн.
Попри великі обороти, лідерами за прибутком є зовсім інші підприємства. Найприбутковішим державним підприємством країни є “Ліси України” – 2,8 млрд грн. А найбільше зростання прибутку продемонстрував торговельний порт “Чорноморськ”: за рік його прибутки зросли у 26 разів: з 37,2 млн до 986 млн грн.
https://opendatabot.ua/analytics/state-companies-2024
