Доходи державного бюджету України у квітні 2025 року склали 336,2 млрд грн, у тому числі за загальним фондом – 274,7 млрд грн, що відповідно на 65,2% та 77,7% більше, ніж у квітні 2024 року, такі оперативні дані Держказначейства оприлюднені на сайті Міністерства фінансів у понеділок.
Відомство уточнило, що податок на додану вартість (ПДВ) з вироблених в Україні товарів у квітні цього року приніс 27,6 млрд грн порівняно з 23,2 млрд грн торік, при цьому відшкодування ПДВ зросло до 13,0 млрд грн з 12,0 млрд грн.
Імпортний ПДВ додав бюджету ще 40,6 млрд грн (у лютому-2024 39,3 млрд грн), податок на прибуток підприємств – 5,6 млрд грн (3,2 млрд грн), податок на доходи фізичних осіб і військовий збір – 29,7 млрд грн (16,8 млрд грн), рентна плата за користування надрами – 3,2 млрд грн (5,3 млрд грн). Акцизний податок приніс ще 24,2 млрд грн (17,3 млрд грн), ввізне і вивізне мито – 4 млрд грн (4 млрд грн).
Надходження ЄСВ до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування у квітні цього року зросли до 54,9 млрд грн із 44,4 млрд грн торік, додав Мінфін.
Зазначається, що Держподатслужба перевиконала місячний розпис доходів на 14,3%, або на 10,4 млрд грн, тоді як Держмитслужба недовиконала на 8,0%, або на 4,6 млрд грн.
Крім того, у квітні 2025 року до загального фонду державного бюджету надійшло 63,9 млрд грн від Національного банку України, який перерахував до держбюджету частину свого прибутку, та 69,2 млрд грн міжнародної допомоги (грантів), тоді як у квітні минулого року ці надходження склали відповідно 38,6 млрд грн та 2,7 млрд грн.
Загалом за чотири місяці цього року доходи держбюджету України склали 1 трлн 262,4 млрд грн, у тому числі за загальним фондом – 856,3 млрд грн, що відповідно на 49,3% та 37,3% більше за відповідні показники 2024 року. Серед іншого міжнародна допомога у вигляді грантів зросла більш ніж вчетверо – до 167 млрд грн з 40,3 млрд грн.
Мінфін також вказує, що фактичні державні запозичення до загального фонду держбюджету за січень-квітень 2025 року становили 604,0 млрд грн, або 104,0% від запланованих на цей період, тоді як за той же період минулого року – 564,1 млрд грн, або 96,5% від плану.
При цьому розміщення ОВДП збільшилося до 154,0 млрд грн зі 143,3 млрд грн, а в іноземній валюті навіть зменшилося до $642,0 млн та EUR188,8 млн з $749,5 млн та EUR552,1 млн торік. Окрім того до 77,3 млрд грн з 111,4 млрд грн впав продаж військових ОВДП.
Із зовнішніх джерел за чотири місяці цього року надійшло 450,0 млрд грн (або близько $10,8 млрд) проти 420,8 млрд грн ($10 млрд) за чотири місяці минулого року.
Платежі з погашення державного боргу за січень-квітень 2025 року зросли до 225,2 млрд грн порівняно із 146,7 млрд грн за січень-квітень 2024 року, а платежі з обслуговування – до 92,5 млрд грн з 64,5 млрд грн.
Як повідомлялося, держбюджет-2025 затверджено з доходами 2 трлн 327,1 млрд грн, зокрема, загального фонду – 2 трлн 133,3 млрд грн (без урахування грантів і міжнародної допомоги), і видатками 3 трлн 929,1 млрд грн, зокрема, загального фонду – 3 трлн 591,6 млрд грн.
За даними Мінфіну, за 2024 рік держбюджет отримав 3 трлн 120,5 млрд грн доходів, що на 448 млрд грн, або 16,8% перевищило показник держбюджету-2023. За загальним фондом зростання доходів становило 513,9 млрд грн, або 30,9% – до 2 трлн 177 млрд грн, зокрема, міжнародна фінансова допомога у вигляді грантів становила 453,6 млрд грн порівняно з 433,9 млрд грн у 2023 році.
Видатки держбюджету у 2024 році зросли порівняно з 2023 роком на 464,5 млрд грн, або на 11,6% – до 4 трлн 479,3 млрд грн, зокрема, за загальним фондом – на 15%, або на 454,5 млрд грн – до 3 трлн 488,8 млрд грн.
Понад 14 млрд грн сукупного доходу отримали топові медичні компанії за даними Індексу Опендатабота 2025. Це на 37% більше, ніж 2023 року. У топ потрапили 4 мережі медичних центрів і 6 мереж діагностичних лабораторій. У лідерах цього року медичний центр Добробут.
14,59 млрд грн склав сукупний дохід десятки найкращих компаній у сфері охорони здоров’я. Заробітки бізнесів із топ-10 Індексу Опендатабота 2025 зросли на 36,7% порівняно з 2023 роком. До рейтингу потрапили 4 мережі медичних центрів і 6 мереж діагностичних лабораторій.
Другий рік поспіль рейтинг очолює Медичний центр Добробут-поліклініка, власником якої є Олег Калашников. На цю мережу припадає чверть доходу десятки найкращих: 3,34 млрд грн. Утім, навіть незважаючи на те, що за рік дохід зріс у 1,5 раза більше, компанія вже третій рік поспіль усе ще залишається збитковою.
«Добробут» – лідер приватної медицини, і ми добре розуміємо, що лідерство – це, зокрема, і велика відповідальність перед нашими пацієнтами, медиками, партнерами та державою. Саме тому ми – білий бізнес, який тільки за роки повномасштабної війни сплатив до держбюджету України податків на понад 1 млрд грн. Ми продовжуємо розвиватися і рости: зокрема, минулого року запустили Центр психічного здоров’я, відкрили дві власні лабораторії та посилили нашу офтальмологічну хірургію. Також ми уклали свій перший великий договір з НСЗУ за програмою безкоштовного лікування безпліддя. Зовсім скоро ми відкриємо ще один великий медичний центр у Києві, плануємо розширювати співпрацю з НСЗУ», – зазначає генеральний директор медичної мережі “Добробут” Сергій Орел.
Другу сходинку посідає мережа відділень медичної лабораторії ДІЛА, власниками якої є Owell Establishment (Ліхтенштейн) і Зоя Мусатова. Дохід компанії минулого року зріс на 35% – до 2,75 млрд грн. Діла стала найприбутковішою компанією рейтингу: її чистий прибуток становив 137,5 млн грн.
«Бути лідером – це не тільки про фінанси, а й про чесність, сталість і відповідальність. У 2024 році ми заплатили майже 381 млн грн податків, крім того, спрямували 56 млн грн на соціальні ініціативи. Чи складно нам? Так, напевно, як і будь-якому українському бізнесу. Але розвиток країни – це спільна відповідальність. Тож попри виклики ми інвестуємо в її майбутнє, адже зараз важливо бути сильними, стабільними та діяти», – коментує Михайло Богатир, СЕО ДІЛА.
Замикає трійку мережа лабораторій Сінево Україна, що належить шведському холдингу Medicover. Минулого року дохід компанії склав 2,35 млрд грн – на 22% більше, ніж у 2023. Водночас компанія зазнала збитків у розмірі 77,8 млн грн, хоча 2023 року мала прибуток 40,6 млн грн.
Група Medicover представлена в рейтингу ще однією компанією – Сінево Восток. Її дохід у 2024 році зріс на 25% – до 795,8 млн грн, а прибуток залишився на рівні 130 млн грн. Сукупно дві компанії холдингу Medicover заробили 3,14 млрд грн.
Найбільше дохід зріс у мережі лабораторій «Ескулаб»: аж у 1,7 раза, що дало їй змогу піднятися з 10-го на 6-те місце в Індексі 2025. Дохід компанії 2024 року становив 942,4 млн грн, а прибуток зріс у 4,7 раза до 87 млн грн. Власниками компанії є Сергій Дядюшко, Станіслав Луговський і Денис Мельник.
«Під час війни ми ще більше відчуваємо відповідальність перед нашим клієнтом, а також бажання об’єднуватися і підтримувати один одного та нашу країну. Саме тому вже впродовж чотирьох років ми впроваджуємо соціальні ініціативи, коли клієнти мають змогу здавати аналізи за 1 грн і дбати про своє здоров’я», – наголошують в Ескулаб.
Мережа лабораторій Смартлаб стабільно з року в рік збільшує свій дохід. За рік дохід компанії зріс на 38% і досяг 1,17 млрд грн. Однак прибутковість все ще залишається значно нижчою, ніж до початку повномасштабної діяльності. Якщо тоді компанія мала 144 млн грн прибутку, то у 2024 році – лише 27,7 млн грн.
Мережа клінік Мати і дитя вперше потрапила до Індексу. У 2024 році її дохід зріс на 28% (до 627,2 млн грн), а прибуток залишився стабільним (36 млн грн).
«У часи випробувань ми робимо головне – допомагаємо українським сім’ям ставати батьками. Наша команда лікарів щодня змінює життя людей на краще. Ми не лише розвиваємося, а й підтримуємо тих, хто цього потребує: у рамках нашого соціального проєкту «Лелека прилетить» допомагаємо сім’ям, які не можуть скористатися державними програмами ЕКЗ, а для військових забезпечуємо збереження репродуктивного матеріалу”, – коментують у мережі “Мати і дитя”.
Медичний дім Odrex стабільно зростає і щороку піднімається вище в рейтингу. Так, минулого року дохід компанії збільшився на 36% – до 1,1 млрд грн. Прибуток склав 130,2 млн грн, що в 1,5 раза більше, ніж у 2023 році. Власниками компанії є Ірина Зайкова, Тигран Арутюнян, Лариса Мисоцька та Євген Савицький.
“За останні 2 роки наша лікарня піднялася в рейтингу на 2 сходинки і врешті-решт увійшла до п’ятірки найкращих. Для нас це не просто цифри – це підтвердження того, що довіра до нас зростає, і що ми на правильному шляху. Від початку повномасштабної війни Odrex заплатив понад 345 мільйонів гривень податків – ми вважаємо своїм обов’язком не лише надавати якісні послуги, а й підтримувати економіку країни», – зазначають представники Медичного дому.
Хто ще потрапив до Індексу 2025:
Лісова галузь за підсумками 2024 року отримала рекордний чистий дохід від збуту продукції 23,7 млрд грн, продовжуючи в умовах тимчасової окупації РФ частини території України, замінування та ведення бойових дій реалізовувати низку проєктів із цифровізації та інвестувати в лісове господарство, зокрема в будівництво лісових доріг і лісонасіннєвих заводів.
Під час публічного звіту серед здобутків галузі голова Державного агентства лісових ресурсів Віктор Cмаль відзначив позитивний ефект від запровадження прозорих правил та рівних можливостей для всіх учасників ринку деревини завдяки переведенню продажу деревини на ліцензійні біржі, що дало змогу укладати довгострокові контракти та довести виконання договорів до 95%, зазначається на фейсбук-сторінці агентства в п’ятницю.
За інформацією глави Держлісагентства, 2024 року на внутрішній ринок було поставлено приблизно 12,7 млн куб. м лісоматеріалів на 23 млрд грн, що на 0,8 млн куб. м і на 2,5 млрд грн більше, ніж 2023 року. Середня вартість 1 куб. м реалізованої деревини минулого року залишилася практично на рівні попереднього року – вона зросла лише на 5%, до 1810 грн.
Смаль акцентував на тому, що в галузі продовжують цифровізувати контроль за рухом деревини. Він навів дані Офісу ефективного регулювання BRDO, згідно з якими е-лісорубний квиток та е-сертифікат про походження деревини стали найбільшими цифровізованими дозвільними документами в Україні. Впроваджені цифрові інструменти допомогли бізнесу заощадити 150 млн грн. При цьому механізм фотофіксації деревини та вдосконалення системи електронного обліку деревини (ЕОД) забезпечили новий рівень прозорості в цій сфері, стверджують у Держлісагентстві.
«Наша мета – докорінно змінити саму ідею щодо контролю руху деревини. Розробка версії ЕОД другої генерації дасть змогу поширити цю систему на деревообробників і значно поліпшити контроль за рухом деревини», – наголосив Cмаль.
Крім того, в Україні 2024 року на 35,2 тис. га відтворених лісів було висаджено нові ліси на загальній площі в 6,1 тис. га. При цьому загалом у країні було висаджено 238,3 млн шт садивного матеріалу. Для забезпечення лісокультурних робіт у 2025 році торік вирощено 175,4 млн шт стандартних сіянців, зокрема 11,2 млн шт сіянців із закритою кореневою системою.
Водночас в Україні триває робота зі збереження самосівних лісів: 54 тис. га земель у 2024 році отримали статус самозаліснених. Погоджено передачу 38 тис. га самосійних лісів до лісового фонду України, на площу 10,9 тис. га зареєстровано речові права.
Cмаль зазначив, що Держлісагентство напрацювало низку нормативно-правових актів, які змінюють підходи до роботи в галузі. Йдеться, зокрема, про унормування військових рубок та рубок наближеного до природи лісівництва, відмову від суцільних рубок у Карпатському регіоні, типологізацію видів рубок, врегулювання заходів пов’язаних і непов’язаних із веденням лісового господарства тощо.
Сервіс Опендатабот презентував топ-10 найуспішніших українських компаній, що займаються оптовою торгівлею і найбільше заробили минулого року. Сумарно ці бізнеси у 2022 році заробили 458,95 млрд грн, повідомляє ресурс.
Згідно з даними Індексу Опендатабота, майже половина з топ-10 найуспішніших українських оптовиків – це бізнеси, що займаються торгівлею твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, дві компанії продають продукти, дві – тютюн.
“До топ-10 Індексу у сфері оптової торгівлі потрапили компанії “ОККО”, WOG, “Вест Петрол Маркет” (пальне) і “ДТЕК Трейдінг”, що здійснює торгівлю енергетичними продуктами. У переліку також є бізнеси, що продають тютюн (“Тедіс Україна” і “Філіп Морріс сейлз енд дистриб’юшн”). Тільки дві компанії з переліку продають продукти: МХП (м’ясо) і “Кернел Трейд” (зерно). До Індексу також потрапили фармкомпанія “Оптима Фарм” і “Метінвест-СМЦ”, – зазначає ресурс.
“Кернел Трейд”, що входить до одного з найбільших агрохолдингів України “Кернел”, другий рік поспіль залишається незмінним лідером оптової торгівлі в країні. У 2022 році його дохід склав 67,92 млрд грн – на 21% менше порівняно з 2021 роком (85,79 млрд грн).
На другій позиції рейтингу – ОККО, чий дохід зріс у 1,6 раза – до 67,29 млрд грн.
Топ-3 замикає тютюнова компанія “Тедіс Україна”, яка збільшила свій дохід на 7% – до 64,95 млрд грн.
Дохід ще однієї компанії, що спеціалізується на оптовій торгівлі тютюном – “Філіп Морріс сейлз енд дистриб’юшн” – скоротився на 15%, до 29,08 млрд грн (10-те місце).
Четверте місце в Індексі посів агрохолдинг МХП, чий дохід 2022 року становив 46,73 млрд грн і майже не змінився порівняно з 2021 роком (46 млрд грн).
На п’ятому місці переліку компанія “Оптима Фарм”, яка скоротила свій дохід на 4% – до 44,34 млрд грн.
Найбільший приріст доходу – в 1,8 раза – отримала компанія “ДТЕК Трейдинг”. Її дохід у 36,68 млрд грн дозволив піднятися з 18-го місця в рейтингу 2021 року на сьоме в рейтингу-2022.
Водночас “Метінвест-СМЦ” скоротила доходи на 42% – до 29,86 млрд грн, у довоєнному 2021 році вони сягали 51,39 млрд грн.
“Варто зазначити, що топ-10 українських оптовиків зазнав суттєвих змін порівняно з 2021 роком. Минулого року з переліку вибули дві компанії, що спеціалізуються на торгівлі енергетичними продуктами”, – зазначає ресурс.
Йдеться про “Юнайтед Енерджі”, яка до початку повномасштабної війни була другою за заробітками в країні. У 2022 році вона отримала дохід у 3,6 раза менший порівняно з 2021 роком – 17,24 млрд грн і втратила 19 пунктів рейтингу.
Із рейтингу також вибув “Хім-Трейд”: зменшивши свій дохід у 1,4 раза – до 26,3 млрд грн, компанія опустилася на 12-ту позицію в рейтингу.
Із 10 найприбутковіших вибули два бізнеси, що спеціалізуються на оптовій торгівлі зерном: “Нібулон” 2022 року скоротив дохід у 2,7 раза порівняно з 2021 роком – до 15,18 млрд грн, “АДМ-Юкрейн” – у 1,5 раза, до 25,17 млрд грн.
Сукупний дохід компаній топ-10 оптової торгівлі торік зменшився на 10% порівняно з топ-10 2021 року, резюмували в Опендатабот.
“Індекс Опендатабот” є аналітичним інструментом для оцінювання реального становища українського бізнесу, що базується на даних із державних реєстрів, фінансової звітності компаній, інформації про зв’язки з РФ, санкційних списках та інших аналітичних інструментах.
Загальний показник доходів футбольного клубу “Шахтар” (із ПДВ) у сезоні 2022/2023 років становив 5 млрд 992 млн грн із ПДВ, що майже у 2,8 раза більше за показник попереднього сезону (2 млрд 178 млн грн), повідомляється в оприлюдненому на офіційному сайті клубу річному звіті.
Згідно з ним, загальний дохід клубу від продажу та оренди гравців у минулому сезоні зріс до 4 млрд 29 млн грн із 622 млн грн сезоном раніше, тоді як доходи від УЄФА і ФІФА за участь у груповому етапі Ліги чемпіонів і за проходження до 1/8 фіналу в Лізі Європи – до 1 млрд 606 млн грн із 1 млрд 164 млн грн.
Клуб уточнив, що минулого сезону було здійснено 14 вхідних трансферів, з яких 11 – купівля, 2 – оренда і 1 – вільний агент. Стільки ж сумарно було вихідних трансферів, зокрема 5 – продаж і 9 – оренда. Найгучнішим став перехід півзахисника Михайла Мудрика в лондонський “Челсі” за рекордну в історії українського футболу суму: EUR70 млн і ще EUR30 млн у якості бонусів. Крім того Сергій Кривцов перейшов у MLS “Інтер Маямі”.
Доходи “Шахтаря” від комерційної діяльності в сезоні 2022/2023 скоротилися до 357 млн грн із 392 млн грн у попередньому сезоні.
Минулого сезону ФК “Шахтар” збільшив виплати до бюджетів усіх рівнів на 34,4% порівняно із сезоном 2021/22 – до 566,9 млн грн.
Серед подій у звіті зазначено продовження на 2023 рік співпраці з мережею “БРСМ-Нафта” і припинення співпраці з титульним партнером клубу Parimatch у зв’язку з внесенням його до санкційних списків.
Уточнюють, що кількість підписок на сторінки клубу в соцмережах зросла майже на 5% – до 3,15 млн. Найпопулярнішими є Facebook (1,41 млн) і Instagram (544,4 тис., +5,2%), тоді як найбільший приплив зафіксовано в TikTok – 61 тис., або 75%, а також у Twitter – 24,5 тис., або 24,7%.
Сайт “Шахтаря”, який ведеться чотирма мовами: українською, англійською, польською та німецькою. У минулому сезоні його відвідало 1,07 млн унікальних користувачів.
Великий український кабельний завод “Одескабель” завершив січень-червень поточного року з чистим прибутком 5,05 млн грн, тоді як у першому півріччі 2022 року збиток становив 2,52 млн грн.
Згідно з оприлюдненою в п’ятницю проміжною звітністю підприємства в системі розкриття інформації НКЦПФР, його чистий дохід зріс на 31,2% – до 903,44 млн грн.
Компанія отримала операційний прибуток у розмірі 48,62 млн грн (на 11% більше, ніж роком раніше), а валовий прибуток зріс на 42,5% – до 164,9 млн грн.
За інформацією “Одескабеля”, у першому півріччі найбільшу частку (41%) у загальному обсязі продажів становили дроти та силові кабелі, порівняно із січнем-червнем 2022 року їхня частка зросла на 8,4 п.п.
Водночас частка кабелів для структурованих кабельних систем (LAN-кабель) скоротилася на 8 п. п. – до 22,85%, волоконно-оптичних кабелів – на 2,9 п.п., до 16,6%.
Як повідомлялося, у першому кварталі поточного року “Одескабель” отримав 0,8 млн грн чистого прибутку порівняно зі збитком 21,64 млн грн за той самий період 2022 року, за зростання чистого доходу на 32,6% до 433,28 млн грн.
Таким чином, у другому кварталі завод наростив чистий дохід на 30% до квітня-червня-2022, до 470,16 млн грн, а чистий прибуток скоротився в 4,5 раза – до 4,27 млн грн.
Основними ризиками для компанії, згідно зі звітністю, залишається невизначеність термінів закінчення військової агресії РФ проти України; залежність від того, що ціни на 90% матеріалів формуються на світовому ринку, а ринок збуту здебільшого Україна і країни ближнього зарубіжжя; ускладнення поставок матеріалів; скорочення телекомоператорами закупівель продукції на капітальне будівництво.
Своєю чергою, за інформацією на сайті “Укрзалізниці”, під час проведеної 19 липня зустрічі з виробниками кабельної продукції представники УЗ закликали українські заводи брати участь у тендерах безпосередньо, що дасть змогу “мінімізувати ризики участі недобросовісних посередників і отримати найкращу продукцію за вигідною ціною”.
“Одескабель” випускає широкий асортимент мідних і волоконно-оптичних кабелів, цифрові або LAN-кабелі, силові кабелі, шнури і дроти.
Як повідомлялося, чистий дохід компанії у 2022 році скоротився на 24,7% до 2021 року – до 1 млрд 561 млн грн, збиток становив 27,24 млн грн проти чистого прибутку 55,4 млн грн.
