Агросектор на початку 2025-2026 маркетингового року (липень-червень) демонструє активний перегляд зарплат, 79% агрокомпаній уже підняли оклади персоналу, ще 21% планує зробити це до кінця 2025 року, свідчать результати дослідження Agrohub.
Згідно з ними, агрономічна служба демонструє найвищі темпи зростання доходів серед ключових категорій персоналу: 81% компаній підняли оклади агрономам на 15–25%.
В інженерній службі більшість (серед 54% компаній) підвищень заробітної плати відбулися в межах до 20%, серед 18% компаній доходи зросли на понад 25% і ще серед 18% доходи залишилися без змін.
Схожий баланс спостерігається й серед персоналу елеваторів, де підходи компаній різняться від помірних індексацій до повної відсутності змін. У земельній службі переважають індексації приблизно 15% (63% компаній), 27% збільшили доходи до 20-25%, а ще 18% додали до зарплат більше25%.
Серед учасників дослідження, які вже переглянули дохід своїх співробітників у 2025 році, 55% компаній мають у структурі бізнесу тваринництво. У цьому напрямку динаміка різниться: якщо у молочному та м’ясному скотарстві доходи працівників зросли переважно на 15–20%, то у свинарстві змін практично не зафіксовано.
Крім того, серед персоналу на комбінованій формі оплати (фіксована + відрядна частини) найбільше зростання доходів відбулося у механізаторів (переважно на понад 25%), у водіїв — до 20%, а у колег з елеваторів — до 15%. Додатково, при аналізі відрядних розцінок видно, що для механізаторів і водіїв вони зросли на 10–20%, а для персоналу елеваторів — у межах до 15%.
Водночас більшість учасників опитування підняли зарплати з квітня 2025 року. Поміж основних причин компанії називають вирівнювання оплат із ринковими, конкуренцію за кадри, інфляційні очікування та кращі, ніж прогнозувалося, фінансові результати сезону.
“Ми бачимо, що ринок праці в агросекторі діє проактивно. Агрономи залишаються ключовою категорією для бізнесу, і компанії готові вкладатися у їхню мотивацію. Перевага нині віддається підвищенню окладної частини: вона дорожча для роботодавця, але ефективніша для утримання персоналу”, — зазначив керівник напрямку Agrohub Benchmarking Дмитро Лєбєдєв, слова якого наведено в повідомленні.
Компанія Agrohub проводила дослідження HR360 Benchmarking “Зміна рівня доходів персоналу рослинництва, тваринництва та елеваторів у 2025 році” у липні 2025 року серед 14 найбільших агрохолдингів України із загальним земельним банком близько 2 млн га та чисельністю персоналу більше 65 тис. осіб.
Надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до загального та спеціального фондів державного бюджету України за сім місяців 2025 року склали 2,09 трлн грн, тоді як касові видатки – 2,78 трлн грн, це приблизно на 41% та 24% перевищує відповідні показники семи місяців 2024 року.
Згідно з оперативними даними Державної казначейської служби, які опублікувало Міністерство фінансів на своєму сайті у вівторок, за загальним фондом надходження зросли на 42% – до 1,47 трлн грн, тоді як видатки – на 20%, до 2,17 трлн грн.
Зазначається, що після підняття військового збору з 1,5% до 5% та введення умовою бронювання зарплати в 20 тис. грн у цьому році на друге місце по надходженням за сім місяці цього року вийшли податок на доходи фізичних осіб та військовий збір – 200,1 млрд грн проти 117,0 млрд грн торік.
Крім того основні надходження забезпечено за рахунок: ПДВ з ввезених на митну територію України товарів – 294,4 млрд грн (з7 міс. 2024 року – 262,3 млрд грн), ПДВ з вироблених в Україні товарів – 183,1 млрд грн за відшкодування 101,5 млрд грн (153,3 млрд грн за відшкодування 83,6 млрд грн), податку на прибуток підприємств – 160,5 млрд грн (153,0 млрд грн), акцизного податку – 159,6 млрд грн (109,7 млрд грн).
Окрім того дивіденди та частини чистого прибутку держкомпаній склали 60,8 млрд грн (64,6 млрд грн), ввізне та вивізне мито – 30,1 млрд грн (27,6 млрд грн), рентна плата за користування надрами – 22,0 млрд грн (28,0 млрд грн).
Мінфін додав, що ще 84,2 млрд грн (38,6 млрд грн) дода до бюджету прибуток Національного банку.
Згідно з інформацією, запущений G7 в кінці минулого року механізм ERA використання доходів з заморожених російських активів суттєво збільшив надходження до бюджету грантової міжнародної допомоги – до 210,9 млрд грн проти 40,3 млрд грн за сім місяців 2024 року, хоча в липні як цього, так і минулого року ці гроші були відсутні.
Надходження ЄСВ до фондів пенсійного та соціального страхування у січні-липні 2025 року зросли на 22,4% – до 369,4 млрд грн, у тому числі у липні – на 20,4%, до 54,8 млрд грн.
Мінфін також повідомив, що в рамках фінансування загального фонду держбюджету державні запозичення до нього за січень-липень 2025 року становили 998,0 млрд грн (за 7 міс.-2024 – 873,2 млрд грн), або 93,8% від плану, у тому числі на внутрішньому ринку від розміщення ОВДП було отримано 302,9 млрд грн (279,2 млрд грн), в тому числі в іноземній валюті 61,8 млрд грн – $853,8 млн та EUR557,7 млн. При цьому, за рахунок випуску військових ОВДП залучено 140,3 млрд грн.
Згідно з релізом, із зовнішніх джерел надійшло близько $16,7 млрд або 695 млрд грн (594 млрд грн), у тому числі в рамках ERA – близько $12,1 млрд за загального обсягу цього механізму до $50 млрд.
Окрім того Україна отримала ще EUR3,1 млрд від ЄС в рамках пільгової довгострокової позики Ukraine Facility, $0,96 млрд від МВФ та $0,26 млрд від Світового банку за проєктами “Трансформація охорони здоров’я шляхом реформи та інвестицій в ефективність” (THRIVE), “Створення стійкої інфраструктури у вразливих середовищах в Україні” (DRIVE) та “Модернізація системи соціальної підтримки населення України”.
Платежі з погашення державного боргу за січень-липень 2025 року склали 370,5 млрд грн (259,1 млрд грн), або 96,7% плану, платежі з обслуговування – 198,5 млрд грн, або 72,6% плану.
Як повідомлялося, держбюджет-2025 було затверджено з доходами 2 трлн 327,1 млрд грн, зокрема загального фонду – 2 трлн 133,3 млрд грн (без урахування грантів і міжнародної допомоги), і видатками 3 трлн 929,1 млрд грн, зокрема загального фонду – 3 трлн 591,6 млрд грн. В той же минулого тижня Верховна Рада за пропозицією уряду збільшила видатки бюджету цього року на 400,5 млрд грн, а доходи – на 147,5 млрд грн.
У 2024 році держбюджет отримав 3 трлн 120,5 млрд грн доходів, що на 448 млрд грн, або 16,8% перевищило показник держбюджету-2023. За загальним фондом зростання доходів становило 513,9 млрд грн, або 30,9% – до 2 трлн 177 млрд грн, зокрема, міжнародна фінансова допомога у вигляді грантів становила 453,6 млрд грн порівняно з 433,9 млрд грн у 2023 році.
Видатки держбюджету у 2024 році зросли порівняно з 2023 роком на 464,5 млрд грн, або на 11,6% – до 4 трлн 479,3 млрд грн, зокрема, за загальним фондом – на 15%, або на 454,5 млрд грн – до 3 трлн 488,8 млрд грн.
Доходи видобувної галузі України у 2024 році зросли на 27,8% та склали 639,4 млрд грн — це найвищий показник з початку повномасштабної війни, такі данні оприлюднив VKURSI Market BI — сервіс аналізу ринків на основі даних з державних реєстрів.
“Порівняно з 2023 роком, ринок виріс на 27,8% (500,1 млрд грн). А у 2023 році галузь навпаки втратила 12,8% доходу порівняно з 2022 роком, коли він становив 573,3 млрд грн”, – йдеться у переданих агентству “Інтерфакс-Україна” результатах дослідження, яке побудовано на аналізі даних 4799 зареєстрованих компаній галузі.
Зазначається, що у 2024 році прибуток видобувної галузі досягнув 119,6 млрд грн — це удвічі більше, ніж роком раніше (56,8 млрд грн). Таким чином, сектор не лише компенсував попереднє падіння, але й перевищив рівень 2022 року на 38,1%, коли прибуток становив 86,6 млрд грн.
VKURSI уточнило, що дослідження охоплює компанії, що фактично зареєстровані за КВЕД, які вказують на діяльність на ринку видобутку. Серед них — підприємства, які займаються видобуванням кам’яного та бурого вугілля, сирої нафти й природного газу, металевих руд, інших корисних копалин, а також розробленням кар’єрів. Також враховано компанії, що надають допоміжні послуги у цій сфері.
Автори звіту наголошують, що Кабінет міністрів за ініціативою Міністерства енергетики уточнив вимоги до звітів видобувних компаній. Зокрема відтепер вони повинні звітувати про кінцевого бенефіціарного власника, а також вказувати його приналежність до категорії політично значущих осіб, це рішення відповідає міжнародним стандартам корпоративного управління, зокрема вимогам
Ініціативи прозорості видобувних галузей (EITI). Так у 8 з 50 найприбутковіших компаній галузі у 2024 році виявлені зв’язки з національними публічними діячами або пов’язаними з ними особами.
Згідно з дослідженням, ключову роль у галузі відіграє держава, яку представляють дві найприбутковіші компанії галузі: АТ “Укргазвидобування” – прибуток у 2024 році 52,69 млрд грн та АТ “Укрнафта” – 20,91 млрд грн.
Водночас ринок залишається диверсифікованим: 28 з 50 найприбутковіших компаній мають іноземний капітал. Найбільш активно в структурі власності представлені компанії з Нідерландів (13 компаній) та Кіпру (8 компаній), а 7 із 50 компаній зареєстровані в офшорах згідно з переліком Кабміну.
VKURSI стверджує, що у 4 із 50 компаній виявлено віддалений зв’язок з Росією або Білоруссю, наприклад, через статус акціонера інших компаній, де також фігурують акціонери з цих країн, у 3 з 50 компаній – збіги даних щодо засновників і бенефіціарів з особами, включеними до РНБО до санкційних списків.
Платформа також додає, що 13 з 50 компаній не мають кінцевих бенефіціарних власників (КБВ) з різних причин: власником є держава Україна; відсутня фізична особа, яка прямо чи опосередковано володіла б часткою більше 25% у статутному капіталі; у структурі власності наявна публічна компанія, акції якої допущені до торгів на фондових біржах, при цьому серед її акціонерів відсутні фізичні особи, які володіють 10% і більше; відмітка щодо КБВ виключена за вказівкою Мінюсту, що може відбуватися у випадках надання компанією недостовірної або неповної інформації щодо КБВ, перебування компанії або юридичних осіб під санкціями чи перевіркою, а також за рішенням суду.
Зазначається також, що 12 з 50 компаній входять до складу фінансово-промислових груп. Зокрема, група SCM Ріната Ахметова представлена 11 компаніями, ще одна — зі складу групи “Приват”. Утім, присутність великого приватного капіталу часто йде в парі з модернізацією підприємств і впровадженням стандартів ESG, що позитивно впливає на репутацію української видобувної промисловості на міжнародних ринках, додають автори дослідження.
Доходи державного бюджету України у квітні 2025 року склали 336,2 млрд грн, у тому числі за загальним фондом – 274,7 млрд грн, що відповідно на 65,2% та 77,7% більше, ніж у квітні 2024 року, такі оперативні дані Держказначейства оприлюднені на сайті Міністерства фінансів у понеділок.
Відомство уточнило, що податок на додану вартість (ПДВ) з вироблених в Україні товарів у квітні цього року приніс 27,6 млрд грн порівняно з 23,2 млрд грн торік, при цьому відшкодування ПДВ зросло до 13,0 млрд грн з 12,0 млрд грн.
Імпортний ПДВ додав бюджету ще 40,6 млрд грн (у лютому-2024 39,3 млрд грн), податок на прибуток підприємств – 5,6 млрд грн (3,2 млрд грн), податок на доходи фізичних осіб і військовий збір – 29,7 млрд грн (16,8 млрд грн), рентна плата за користування надрами – 3,2 млрд грн (5,3 млрд грн). Акцизний податок приніс ще 24,2 млрд грн (17,3 млрд грн), ввізне і вивізне мито – 4 млрд грн (4 млрд грн).
Надходження ЄСВ до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування у квітні цього року зросли до 54,9 млрд грн із 44,4 млрд грн торік, додав Мінфін.
Зазначається, що Держподатслужба перевиконала місячний розпис доходів на 14,3%, або на 10,4 млрд грн, тоді як Держмитслужба недовиконала на 8,0%, або на 4,6 млрд грн.
Крім того, у квітні 2025 року до загального фонду державного бюджету надійшло 63,9 млрд грн від Національного банку України, який перерахував до держбюджету частину свого прибутку, та 69,2 млрд грн міжнародної допомоги (грантів), тоді як у квітні минулого року ці надходження склали відповідно 38,6 млрд грн та 2,7 млрд грн.
Загалом за чотири місяці цього року доходи держбюджету України склали 1 трлн 262,4 млрд грн, у тому числі за загальним фондом – 856,3 млрд грн, що відповідно на 49,3% та 37,3% більше за відповідні показники 2024 року. Серед іншого міжнародна допомога у вигляді грантів зросла більш ніж вчетверо – до 167 млрд грн з 40,3 млрд грн.
Мінфін також вказує, що фактичні державні запозичення до загального фонду держбюджету за січень-квітень 2025 року становили 604,0 млрд грн, або 104,0% від запланованих на цей період, тоді як за той же період минулого року – 564,1 млрд грн, або 96,5% від плану.
При цьому розміщення ОВДП збільшилося до 154,0 млрд грн зі 143,3 млрд грн, а в іноземній валюті навіть зменшилося до $642,0 млн та EUR188,8 млн з $749,5 млн та EUR552,1 млн торік. Окрім того до 77,3 млрд грн з 111,4 млрд грн впав продаж військових ОВДП.
Із зовнішніх джерел за чотири місяці цього року надійшло 450,0 млрд грн (або близько $10,8 млрд) проти 420,8 млрд грн ($10 млрд) за чотири місяці минулого року.
Платежі з погашення державного боргу за січень-квітень 2025 року зросли до 225,2 млрд грн порівняно із 146,7 млрд грн за січень-квітень 2024 року, а платежі з обслуговування – до 92,5 млрд грн з 64,5 млрд грн.
Як повідомлялося, держбюджет-2025 затверджено з доходами 2 трлн 327,1 млрд грн, зокрема, загального фонду – 2 трлн 133,3 млрд грн (без урахування грантів і міжнародної допомоги), і видатками 3 трлн 929,1 млрд грн, зокрема, загального фонду – 3 трлн 591,6 млрд грн.
За даними Мінфіну, за 2024 рік держбюджет отримав 3 трлн 120,5 млрд грн доходів, що на 448 млрд грн, або 16,8% перевищило показник держбюджету-2023. За загальним фондом зростання доходів становило 513,9 млрд грн, або 30,9% – до 2 трлн 177 млрд грн, зокрема, міжнародна фінансова допомога у вигляді грантів становила 453,6 млрд грн порівняно з 433,9 млрд грн у 2023 році.
Видатки держбюджету у 2024 році зросли порівняно з 2023 роком на 464,5 млрд грн, або на 11,6% – до 4 трлн 479,3 млрд грн, зокрема, за загальним фондом – на 15%, або на 454,5 млрд грн – до 3 трлн 488,8 млрд грн.
Понад 14 млрд грн сукупного доходу отримали топові медичні компанії за даними Індексу Опендатабота 2025. Це на 37% більше, ніж 2023 року. У топ потрапили 4 мережі медичних центрів і 6 мереж діагностичних лабораторій. У лідерах цього року медичний центр Добробут.
14,59 млрд грн склав сукупний дохід десятки найкращих компаній у сфері охорони здоров’я. Заробітки бізнесів із топ-10 Індексу Опендатабота 2025 зросли на 36,7% порівняно з 2023 роком. До рейтингу потрапили 4 мережі медичних центрів і 6 мереж діагностичних лабораторій.
Другий рік поспіль рейтинг очолює Медичний центр Добробут-поліклініка, власником якої є Олег Калашников. На цю мережу припадає чверть доходу десятки найкращих: 3,34 млрд грн. Утім, навіть незважаючи на те, що за рік дохід зріс у 1,5 раза більше, компанія вже третій рік поспіль усе ще залишається збитковою.
«Добробут» – лідер приватної медицини, і ми добре розуміємо, що лідерство – це, зокрема, і велика відповідальність перед нашими пацієнтами, медиками, партнерами та державою. Саме тому ми – білий бізнес, який тільки за роки повномасштабної війни сплатив до держбюджету України податків на понад 1 млрд грн. Ми продовжуємо розвиватися і рости: зокрема, минулого року запустили Центр психічного здоров’я, відкрили дві власні лабораторії та посилили нашу офтальмологічну хірургію. Також ми уклали свій перший великий договір з НСЗУ за програмою безкоштовного лікування безпліддя. Зовсім скоро ми відкриємо ще один великий медичний центр у Києві, плануємо розширювати співпрацю з НСЗУ», – зазначає генеральний директор медичної мережі “Добробут” Сергій Орел.
Другу сходинку посідає мережа відділень медичної лабораторії ДІЛА, власниками якої є Owell Establishment (Ліхтенштейн) і Зоя Мусатова. Дохід компанії минулого року зріс на 35% – до 2,75 млрд грн. Діла стала найприбутковішою компанією рейтингу: її чистий прибуток становив 137,5 млн грн.
«Бути лідером – це не тільки про фінанси, а й про чесність, сталість і відповідальність. У 2024 році ми заплатили майже 381 млн грн податків, крім того, спрямували 56 млн грн на соціальні ініціативи. Чи складно нам? Так, напевно, як і будь-якому українському бізнесу. Але розвиток країни – це спільна відповідальність. Тож попри виклики ми інвестуємо в її майбутнє, адже зараз важливо бути сильними, стабільними та діяти», – коментує Михайло Богатир, СЕО ДІЛА.
Замикає трійку мережа лабораторій Сінево Україна, що належить шведському холдингу Medicover. Минулого року дохід компанії склав 2,35 млрд грн – на 22% більше, ніж у 2023. Водночас компанія зазнала збитків у розмірі 77,8 млн грн, хоча 2023 року мала прибуток 40,6 млн грн.
Група Medicover представлена в рейтингу ще однією компанією – Сінево Восток. Її дохід у 2024 році зріс на 25% – до 795,8 млн грн, а прибуток залишився на рівні 130 млн грн. Сукупно дві компанії холдингу Medicover заробили 3,14 млрд грн.
Найбільше дохід зріс у мережі лабораторій «Ескулаб»: аж у 1,7 раза, що дало їй змогу піднятися з 10-го на 6-те місце в Індексі 2025. Дохід компанії 2024 року становив 942,4 млн грн, а прибуток зріс у 4,7 раза до 87 млн грн. Власниками компанії є Сергій Дядюшко, Станіслав Луговський і Денис Мельник.
«Під час війни ми ще більше відчуваємо відповідальність перед нашим клієнтом, а також бажання об’єднуватися і підтримувати один одного та нашу країну. Саме тому вже впродовж чотирьох років ми впроваджуємо соціальні ініціативи, коли клієнти мають змогу здавати аналізи за 1 грн і дбати про своє здоров’я», – наголошують в Ескулаб.
Мережа лабораторій Смартлаб стабільно з року в рік збільшує свій дохід. За рік дохід компанії зріс на 38% і досяг 1,17 млрд грн. Однак прибутковість все ще залишається значно нижчою, ніж до початку повномасштабної діяльності. Якщо тоді компанія мала 144 млн грн прибутку, то у 2024 році – лише 27,7 млн грн.
Мережа клінік Мати і дитя вперше потрапила до Індексу. У 2024 році її дохід зріс на 28% (до 627,2 млн грн), а прибуток залишився стабільним (36 млн грн).
«У часи випробувань ми робимо головне – допомагаємо українським сім’ям ставати батьками. Наша команда лікарів щодня змінює життя людей на краще. Ми не лише розвиваємося, а й підтримуємо тих, хто цього потребує: у рамках нашого соціального проєкту «Лелека прилетить» допомагаємо сім’ям, які не можуть скористатися державними програмами ЕКЗ, а для військових забезпечуємо збереження репродуктивного матеріалу”, – коментують у мережі “Мати і дитя”.
Медичний дім Odrex стабільно зростає і щороку піднімається вище в рейтингу. Так, минулого року дохід компанії збільшився на 36% – до 1,1 млрд грн. Прибуток склав 130,2 млн грн, що в 1,5 раза більше, ніж у 2023 році. Власниками компанії є Ірина Зайкова, Тигран Арутюнян, Лариса Мисоцька та Євген Савицький.
“За останні 2 роки наша лікарня піднялася в рейтингу на 2 сходинки і врешті-решт увійшла до п’ятірки найкращих. Для нас це не просто цифри – це підтвердження того, що довіра до нас зростає, і що ми на правильному шляху. Від початку повномасштабної війни Odrex заплатив понад 345 мільйонів гривень податків – ми вважаємо своїм обов’язком не лише надавати якісні послуги, а й підтримувати економіку країни», – зазначають представники Медичного дому.
Хто ще потрапив до Індексу 2025:
Лісова галузь за підсумками 2024 року отримала рекордний чистий дохід від збуту продукції 23,7 млрд грн, продовжуючи в умовах тимчасової окупації РФ частини території України, замінування та ведення бойових дій реалізовувати низку проєктів із цифровізації та інвестувати в лісове господарство, зокрема в будівництво лісових доріг і лісонасіннєвих заводів.
Під час публічного звіту серед здобутків галузі голова Державного агентства лісових ресурсів Віктор Cмаль відзначив позитивний ефект від запровадження прозорих правил та рівних можливостей для всіх учасників ринку деревини завдяки переведенню продажу деревини на ліцензійні біржі, що дало змогу укладати довгострокові контракти та довести виконання договорів до 95%, зазначається на фейсбук-сторінці агентства в п’ятницю.
За інформацією глави Держлісагентства, 2024 року на внутрішній ринок було поставлено приблизно 12,7 млн куб. м лісоматеріалів на 23 млрд грн, що на 0,8 млн куб. м і на 2,5 млрд грн більше, ніж 2023 року. Середня вартість 1 куб. м реалізованої деревини минулого року залишилася практично на рівні попереднього року – вона зросла лише на 5%, до 1810 грн.
Смаль акцентував на тому, що в галузі продовжують цифровізувати контроль за рухом деревини. Він навів дані Офісу ефективного регулювання BRDO, згідно з якими е-лісорубний квиток та е-сертифікат про походження деревини стали найбільшими цифровізованими дозвільними документами в Україні. Впроваджені цифрові інструменти допомогли бізнесу заощадити 150 млн грн. При цьому механізм фотофіксації деревини та вдосконалення системи електронного обліку деревини (ЕОД) забезпечили новий рівень прозорості в цій сфері, стверджують у Держлісагентстві.
«Наша мета – докорінно змінити саму ідею щодо контролю руху деревини. Розробка версії ЕОД другої генерації дасть змогу поширити цю систему на деревообробників і значно поліпшити контроль за рухом деревини», – наголосив Cмаль.
Крім того, в Україні 2024 року на 35,2 тис. га відтворених лісів було висаджено нові ліси на загальній площі в 6,1 тис. га. При цьому загалом у країні було висаджено 238,3 млн шт садивного матеріалу. Для забезпечення лісокультурних робіт у 2025 році торік вирощено 175,4 млн шт стандартних сіянців, зокрема 11,2 млн шт сіянців із закритою кореневою системою.
Водночас в Україні триває робота зі збереження самосівних лісів: 54 тис. га земель у 2024 році отримали статус самозаліснених. Погоджено передачу 38 тис. га самосійних лісів до лісового фонду України, на площу 10,9 тис. га зареєстровано речові права.
Cмаль зазначив, що Держлісагентство напрацювало низку нормативно-правових актів, які змінюють підходи до роботи в галузі. Йдеться, зокрема, про унормування військових рубок та рубок наближеного до природи лісівництва, відмову від суцільних рубок у Карпатському регіоні, типологізацію видів рубок, врегулювання заходів пов’язаних і непов’язаних із веденням лісового господарства тощо.
