Президент США Дональд Трамп припустив, що Гренландія може опинитися під оперативним контролем Вашингтона до завершення його нинішнього президентського терміну.
Відповідну заяву Трамп зробив 31 липня в інтерв’ю ведучому телеканалу Real America’s Voice Стіву Груберу. Журналіст нагадав про свій прогноз, згідно з яким до відходу Трампа з посади президента Гренландія опиниться під оперативним контролем США, і запитав, чи зберігає острів ключове значення для захисту Західної півкулі.
«Так, ви матимете рацію», — відповів Трамп, запропонувавши ведучому «зробити цю ставку».
Президент США не уточнив, яким чином Вашингтон може отримати контроль над островом, і не повідомив про нову угоду з Данією чи урядом Гренландії. Тому його слова поки що є політичною заявою, а не оголошенням узгодженого плану чи графіку передачі території.
У липні Трамп уже заявляв, що Гренландія має перебувати під контролем Сполучених Штатів, а не Данії. Він пояснював свою позицію стратегічним розташуванням острова та необхідністю протидіяти активності Росії та Китаю в Арктиці.
Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен у відповідь заявила, що Гренландія не продається, і закликала союзників поважати суверенітет і територіальну цілісність Данського королівства. Влада Гренландії також наголошує, що майбутнє острова можуть визначати лише його мешканці.
Гренландія є самокерованою територією у складі Данського королівства. Вона самостійно регулює більшість внутрішніх питань, тоді як оборона та значна частина зовнішньої політики залишаються у компетенції Копенгагена.
Інтерес США пов’язаний із розташуванням Гренландії між Північною Америкою та Європою, контролем над арктичними повітряними та морськими маршрутами, системою попередження про ракетні запуски, а також потенційними родовищами рідкоземельних та інших критично важливих мінералів. Сполучені Штати вже мають на острові космічну базу Пітуффік, колишню авіабазу Туле.
Американський інтерес до придбання острова виник задовго до Трампа. Дослідницька служба Конгресу США зазначає, що питання можливого придбання Гренландії порушувалося Вашингтоном у 1868, 1910 та 1946 роках.
Найближче до фактичного контролю над островом США підійшли під час Другої світової війни. Після окупації Данії Німеччиною данський посол у Вашингтоні Хенрік Кауфман 9 квітня 1941 року підписав із США угоду про оборону Гренландії.
Документ зберігав данський суверенітет, але дозволяв Сполученим Штатам будувати й охороняти військові об’єкти. У створених оборонних районах США отримали виняткову юрисдикцію, за винятком питань, що стосувалися данських громадян та корінного населення.
Американські військові побудували на острові аеродроми, радіостанції, метеорологічні пункти та іншу інфраструктуру. Вони забезпечували оборону території та витіснили німецькі підрозділи, що висадилися там.
Тому можна сказати, що в роки війни США фактично контролювали військову безпеку, ключові транспортні об’єкти та стратегічні зони Гренландії. Однак повного політичного контролю чи американського суверенітету над усім островом не було — формально він продовжував належати Данії.
Після закінчення війни Вашингтон не хотів повністю залишати острів. У грудні 1946 року держсекретар США Джеймс Бірнс запропонував датському керівництву розглянути прямий продаж Гренландії. Американське військове керівництво вважало купівлю острова кращим варіантом, а довгострокові права на розміщення баз — альтернативою. Копенгаген пропозицію не прийняв.
У 1951 році США та Данія уклали нову оборонну угоду в рамках НАТО. Вона закріпила американську військову присутність і дозволила створити оборонний район Туле. Побудована там база згодом стала важливим елементом системи раннього попередження про ракетний напад та спостереження за космічним простором.
Таким чином, США вже мають широкі військові можливості в Гренландії без зміни її державного статусу. Американська сторона може використовувати узгоджені оборонні райони, розміщувати персонал та експлуатувати стратегічну інфраструктуру. На думку інформаційно-аналітичного центру Experts Club нинішня дискусія стосується не стільки доступу американських військових, скільки можливого отримання Вашингтоном політичного контролю або суверенітету над островом.
У 2019 році, під час першого президентського терміну, Трамп також пропонував купити Гренландію. Данія та влада острова тоді відхилили цю пропозицію. Після повернення до Білого дому Трамп знову зробив встановлення контролю над островом одним із помітних напрямків своєї арктичної політики.
Монетний двір США планує розпочати карбування доларової монети із зображенням нинішнього президента країни Дональда Трампа.
Міністр фінансів Скотт Бессент представив у середу ескізи нової «золотої монети», на одній стороні якої зображено профіль Трампа поруч із фразою «In God We Trust».
«Монетний двір США на честь 250-річчя незалежності Америки розпочне карбування цієї нової золотої монети номіналом 1 долар, щоб вшанувати вічну спадщину свободи та вічний символ патріотизму», – написав Бессент у соцмережі.
Міністерство фінансів і Монетний двір не відповіли на запити The Wall Street Journal щодо обсягу та часу випуску цих монет, а також з якого матеріалу вони будуть виготовлені та де їх можна буде отримати.
Зображення чинного президента на американських пам’ятних монетах є рідкістю, зазначає видання. У США монети із зображенням глави держави зазвичай випускаються посмертно. Єдиним винятком стала монета номіналом 50 центів, випущена до 150-річчя незалежності Штатів у 1926 році. На її аверсі зображені профілі першого президента США Джорджа Вашингтона та чинного на той момент президента Келвіна Куліджа, на реверсі — Дзвін Свободи.
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен зустрінеться в неділю з президентом США Дональдом Трампом, щоб обговорити перспективи торговельної угоди між ЄС і США. Про це фон дер Ляйен повідомила на платформі X у п’ятницю ввечері.
«Після плідної розмови з президентом США ми домовилися зустрітися в Шотландії в неділю, щоб обговорити трансатлантичні торговельні відносини і те, як ми можемо підтримувати їх міцність», – написала фон дер Ляйен на X.
23 травня 2025 року президент США Дональд Трамп заявив про намір ввести 50% мита на всі товари, що імпортуються з Європейського Союзу, починаючи з 1 червня. Це рішення пояснюється відсутністю прогресу в торговельних переговорах і звинуваченнями в несправедливій торговельній політиці з боку ЄС.
Трамп підкреслив, що ЄС «дуже важко вести справи», а переговори «ні до чого не ведуть». Він також зазначив, що товари, вироблені в США, не підпадатимуть під дію нових мит.
Крім того, Трамп пригрозив ввести 25% мита на продукцію Apple, якщо компанія не перенесе виробництво iPhone в США. Ця заява викликала падіння акцій Apple на 3% в передринковій торгівлі.
Аналітики попереджають, що введення 50% мит може призвести до зниження ВВП Німеччини на 1,7% та Ірландії на 4% протягом трьох років. Європейські ринки відреагували падінням: індекс Stoxx Europe 600 знизився на 1,7%, а акції компаній-експортерів, таких як Stellantis і Deutsche Bank, втратили в ціні до 4,6%.
ЄС розглядає можливість відповідних заходів, включаючи введення мит на американські товари на суму до €95 млрд, в тому числі на продукцію Boeing, автомобілі та бурбон. Переговори між представниками ЄС і США тривають, проте перспектива масштабної торговельної війни викликає занепокоєння у обох сторін.
Таким чином, оголошені Трампом заходи можуть значно загострити торговельні відносини між США і ЄС, впливаючи на глобальні ринки та економіку в цілому.
Президент США Дональд Трамп у суботу ввів у дію 10% базові тарифи на більшість імпорту, що продовжує реалізацію його стратегії заохочення внутрішніх інвестицій і сприяння компаніям, які прагнуть уникнути податків на імпорт, ідеться в повідомленні Bloomberg у суботу.
Незважаючи на те, що базове мито вже починає застосовуватися, для деяких країн вищі мита, які замінюють, а не додаються до базової ставки, набудуть чинності 9 квітня.
Ці нові тарифи підвищили американські мита до найвищого рівня за більш ніж століття, що завдало серйозного удару по світовій торговельній системі, яка сформувалася після Другої світової війни, і яку Трамп довгий час називав несправедливою, повідомляє видання.
Заява президента США призвела до різкого падіння американських акцій: індекс S&P 500 опустився до найнижчого рівня за 11 місяців, втративши 5,4 трильйона доларів ринкової вартості всього за дві торгові сесії до кінця тижня. Це було найбільше дводенне падіння з моменту початку пандемії у США в березні 2020 року.
Після цього Трамп заявив, що готовий знизити мита, якщо інші країни запропонують йому щось «феноменальне».
Україна більше не є головним пріоритетом США за президента Дональда Трампа. Оскільки він, схоже, зближується з Росією Владіміра Путіна, адміністрація Трампа, швидше за все, захищатиме Тайвань та Ізраїль, аніж Україну.
Насуваються торговельні війни з Китаєм і Європою, тарифні суперечки з сусідами Канадою і Мексикою, війна в Газі, падіння фондових ринків і протести проти масових звільнень: Президент США Дональд Трамп зараз воює на багатьох (частково власних) фронтах одночасно.
На тлі цих криз виникає ще одне питання. Чи дадуть США Україні впасти? Здається, що відповідь «так» є лише питанням часу.
Після низки невдалих спроб нав’язати тимчасове припинення вогню між Києвом і Москвою є багато факторів, які, здається, вказують на цей загрозливий сценарій.
Трамп: Україна «може не вижити
Нещодавно Трамп сам звернувся до цього питання. В інтерв’ю американському телеканалу Fox News після сварки зі своїм українським колегою Володимиром Зеленським у Білому домі 27 лютого ведуча Марія Бартіромо запитала президента США, чи «комфортно» йому з думкою про те, що Україна «може не пережити» війну з Росією.
«Ну, вона може не вижити в будь-якому випадку, – сказав Трамп в інтерв’ю Fox News. «Для цього потрібні двоє. Послухайте, цієї війни не повинно було статися, але вона сталася. Отже, тепер ми застрягли в цьому безладі».
Марко Рубіо, новий держсекретар США, також дав зрозуміти, що Україна не є пріоритетом для адміністрації Трампа під час слухань у Сенатському комітеті у закордонних справах 15 січня.
Рубіо заявив, що США продовжуватимуть підтримувати своїх найближчих союзників, прямо згадавши Тайвань та Ізраїль. Щодо України, він сказав, що настав час бути «реалістами» і припустив, що обидві сторони повинні будуть піти на «поступки».
«Але в кінцевому підсумку, за президента Трампа, головним пріоритетом Державного департаменту США будуть Сполучені Штати», – сказав він. «Гроші американських платників податків повинні витрачатися тільки на просування інтересів США, і кожна копійка повинна бути ретельно перевірена, щоб забезпечити її щирість і ефективність».
У нещодавній статті для The Guardian Стефан Вертхайм, експерт з питань зовнішньої політики США з Фонду Карнегі за міжнародний мир, зазначив, що «жоден з попередників Трампа ніколи не брав на себе зобов’язання боротися за Україну. Джо Байден прямо виключав можливість відправки американських військ, коли бачив, що наближається повномасштабне вторгнення Росії».
Він додав, що жоден з союзників по НАТО не став на безпосередній захист України. «Причина очевидна: це означало б війну з Росією, перспективу, яку союзники по НАТО все ще можуть стримувати, незалежно від того, що відбувається в Україні».
«Якщо Україна і Європа продовжать наполягати на сильних американських гарантіях безпеки, – продовжив він. «У них є невеликий шанс досягти успіху і більший шанс створити постійний розрив з Трампом. Президент може дійти висновку, що його союзники відмовляються слухати і, що ще гірше, продовжують намагатися заманити його в пастку».
Чи є Україна пішаком у відносинах між Росією та США?
Штефан Майстер, керівник Центру порядку та управління в Східній Європі, Росії та Центральній Азії при Німецькій раді з міжнародних відносин, дуже критично ставиться до відмови Трампа надати Україні гарантії безпеки.
Президент США «вже значно погіршив свою переговорну позицію і позицію України», – сказав він в інтерв’ю німецькій телерадіокомпанії SWR. «Чому Москва повинна йти на якісь компроміси, коли президент США вже пропонує половину того, що вимагає Росія?»
Він сказав, що він стурбований тим, що Україна може просто опинитися на узбіччі, оскільки відносини між Росією і США перебудовуються. «У мене таке враження, що Трампу, зрештою, начхати на Україну», – сказав він, пояснивши, що Україна може бути просто “пішаком”, який віддають Росії в обмін на “інші речі”.
Ці «інші речі» можуть бути пов’язані з темами, про які говорив Рубіо. Ізраїль і мир на Близькому Сході, відносини з Китаєм, відносини з Іраном і зближення між Вашингтоном і Москвою.
Американський оглядач Роберт Каган не має ілюзій. «Президент Трамп чітко дав зрозуміти, що США більше не готові захищати Європу», – сказав колишній республіканець, який консультував кількох американських президентів, в інтерв’ю німецькому тижневику Die Zeit.
Каган зазначив, що ідея відстоювати демократію в інших регіонах світу є чужою для Трампа. «Він, здається, не має жодних сумнівів щодо укладення «угоди» зі злочинним режимом Путіна через голови європейців».
https://www.dw.com/en/how-much-will-trump-white-house-back-ukraine/a-71933259
