Нідерланди внесуть до Фонду підтримки енергетики України EUR65 млн, повідомило Міністерство енергетики після зустрічі заступника міністра Романа Андарака зі спеціальним представником уряду Нідерландів Ерікою Шолтен.
«Це значна підтримка для нас, і вона стане важливим внеском у проведення ремонтної кампанії, яка вже триває в рамках підготовки до наступного опалювального сезону. Завдяки цим коштам ми зможемо частково покрити нагальні потреби», – зазначив Андарак.
Представниця Нідерландів, своєю чергою, наголосила, що енергетика залишатиметься одним з основних пріоритетів для її країни в наданні подальшої підтримки Україні.
Також сторони обговорили потреби українського паливно-енергетичного сектору в обладнанні для газовидобувної галузі, яка останнім часом зазнає регулярних російських атак. Сторони домовилися детальніше вивчити можливості співпраці в цьому напрямку.
За інформацією Міненерго, від початку повномасштабного російського вторгнення Україна отримала від Нідерландів 211 вантажів енергетичного обладнання загальною вагою майже 3 тис. тонн, серед якого трансформатори, генератори, мобільна газова електростанція, кабель, арматура для повітряних ліній та інше обладнання, необхідне для проведення ремонтних і відновлювальних робіт.
Як повідомлялося з посиланням на міністра енергетики Германа Галущенка, зараз дефіцит Фонду підтримки енергетики України в заявках, поданих українськими енергетичними компаніями, становить майже $500 млн.
Фонд підтримки енергетики створено у квітні 2022 року за ініціативи міністра енергетики Германа Галущенка та енергетичного єврокомісара Кадрі Сімсон.
На початок березня 2025 року анонсовані внески партнерів до Фонду перевищили EUR1 млрд. Серед його донорів – державний і приватний сектори з понад 30 країн, міжнародні та регіональні організації.
Італія долучиться до процесів відновлення України, зокрема відновлення енергетичного сектору, заявляє віце-прем’єр – міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні.
«Не може бути переговорів без України і без Європи. Неможливо узгодити угоду без України і без Європи… Мир має бути разом із потужними гарантіями безпеки для України», – сказав він у понеділок у Києві, виступаючи на пленарному засіданні “Підтримуй Україну”.
За словами Таяні, мир має бути стабільним і тривалим для України, а Італія буде рада обговорювати майбутнє України. «Відновлення, відбудову, торгівлю. Ми хочемо, щоб туристи відвідували українські міста, а українці відвідували наші університети і наші міста. Ми братимемо участь у процесі відновлення», – наголосив він.
За словами віцепрем’єра, Італія, зокрема, долучиться до відновлення енергетичного сектору.
«Ми організуємо міжнародну конференцію з відновлення. Вона відбудеться в Римі 10-11 липня цього року. Ми хочемо організувати те, що стане величезним успіхом для України», – повідомив Таяні.
Від початку повномасштабної війни Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) інвестував в Україну приблизно EUR5 млрд, орієнтовно EUR2 млрд з яких спрямовано на реалізацію енергетичних проєктів, зокрема у сфері ВДЕ, повідомила асоційована директорка, старша банкірка департаменту енергетики банку Ольга Єрьоміна.
«Від початку війни банк інвестував приблизно EUR5 млрд в Україну, з яких орієнтовно EUR2 млрд спрямовано на енергетичні проєкти», – сказала Єрьоміна під час міжнародної конференції ReBuild Ukraine у Варшаві, слова якої наводяться в релізі Європейсько-Українського енергетичного агентства на сайті у вівторок.
За її словами, ЄБРР відкритий для нових інвестицій у сектор ВДЕ в Україні, відзначаючи поліпшення регуляторного середовища та узгодження реформ із вимогами ЄС, утім, існують проблеми з bankability проєктів, зокрема в частині гарантованого викупу електроенергії, невизначеністю потоків доходів і нестабільністю електроенергетичного ринку.
Зі свого боку, як зазначається в релізі, член правління ЄУЕА, партнер GOLAW Олександр Мельник презентував концепцію Фонду гарантування ринкових ризиків, ініційовану агентством разом з Українською вітроенергетичною асоціацією.
«Фонд, який буде створений міжнародними фінансовими установами, захищатиме приватні компанії ВДЕ від коливань на ринку електроенергії шляхом забезпечення мінімальної ціни електроенергії», – пояснив Мельник.
На думку Єрьоміної, Фонд може стати головним драйвером інвестицій, сприяючи стійкості енергосистеми України та прискоренню впровадження проєктів із ВДЕ.
У релізі вказується, що за Національним планом енергетики та клімату до 2030 року Україна має подвоїти поточні 10 ГВт ВДЕ-потужності, чому сприятиме, зокрема, Фонд гарантування ринкових ризиків.
Як повідомлялося у вересні 2024 року, ЄБРР від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну надав українській економіці EUR4,6 млрд, зокрема щонайменше EUR1 млрд енергетичним компаніям «Укренерго», «Нафтогаз» і «Укргідроенерго».
У червні повідомлялося, що німецька компанія GOLDBECK SOLAR Investment і ЄБРР створюють спільне підприємство GOLDBECK SOLAR Investment Ukraine для реалізації проєктів будівництва в Україні СЕС 500 МВт протягом наступних трьох-п’яти років.
GOLDBECK SOLAR Investment мала отримати кредит у розмірі EUR5 млн від DEG (Deutsche Investitions-und Entwicklungsgesellschaft) для своїх зобов’язань в Україні через програму ImpactConnect, ініційовану та фінансовану Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ). Планування будівництва першого сонячного парку має розпочатися восени 2024 року.
Це перша угода ЄБРР про акціонерний капітал в енергетичному секторі України після повномасштабного вторгнення РФ.
Прямі збитки та непрямі втрати енергетичного сектора України внаслідок повномасштабного вторгнення Росії, за оцінками фахівців KSE Institute (Kyiv School of Economics), перевищують $56 млрд, потреби галузі на відновлення – $50 млрд.
Такі оцінки містяться у відповідній презентації KSE Institute, представленій під час зустрічі з керівниками енергокомпаній 7 серпня.
За даними KSE Institute, розмір прямих збитків від фізичних руйнувань енергетичних активів становить понад $16 млрд, непрямі фінансові втрати, що включають недоотримані енергопідприємствами доходи і витрати на відновлення пошкоджених енергооб’єктів, – понад $40 млрд.
У розрізі окремих галузей енергокомплексу найбільше постраждала від повномасштабної війни електроенергетична галузь, де прямі збитки перевищили $11 млрд, непрямі втрати – понад $18 млрд.
Як зазначили аналітики KSE Institute, від початку повномасштабної війни Росія окупувала понад 16 ГВт української генерації, включно з найбільшою в Європі Запорізькою АЕС потужністю 6 ГВт, Запорізькою, Луганською та Вуглегірською ТЕС загальною потужністю 7,7 ГВт, Сєвєродонецькою та Миронівською ТЕЦ – 0,5 ГВт, а також 1,2 ГВт потужностей вітрових електростанцій і 0,9 ГВт – сонячних. Крім того, було підірвано Каховську ГЕС – 0,3 ГВт.
Станом на квітень 2023 року доступна потужність енергосистеми через окупацію та масовані ворожі атаки від початку війни зменшилася вдвічі – до 18 ГВт, що відповідало зимовому піку споживання. Однак унаслідок відновлення атак починаючи з березня 2024 року було втрачено ще понад 9 ГВт потужностей, частина з яких повністю зруйновані.
Суттєвих втрат також завдано інфраструктурі передачі електроенергії: пошкоджено понад половину контрольованих високовольтних підстанцій. Постійні удари також завдаються по розподільчій інфраструктурі в прифронтових регіонах країни.
З початку повномасштабної війни через втрату окупованих територій, масову міграцію населення, знищення великих промислових об’єктів і загальний економічний шок споживання електроенергії в Україні скоротилося на 30%.
При цьому, як вказав KSE Institute, Україна внаслідок масованих ракетних і дронових атак по енергосистемі перетворилася з чистого експортера на чистого імпортера електроенергії. За оцінками Національного банку України, річний обсяг імпорту е/е може сягнути $1 млрд, що разом із перебоями в енергопостачанні та дефіцитом е/е є додатковим ударом по торговому балансу, валютній стабільності та економічному зростанню.
Крім того, падіння внутрішнього попиту на природний газ, заборона його експорту, а також удари по газовій інфраструктурі призвели до непрямих втрат газової галузі в розмірі $5,4 млрд. Прямі збитки сектору оцінюються в понад $0,9 млрд.
Прямі збитки, завдані нафтовому сектору від початку повномасштабної війни, оцінюють у $2,4 млрд, непрямі втрати – $13 млрд. Щонайменше 32 нафтобази пошкоджено або знищено разом із паливом. Усі великі нафтопереробні заводи були неодноразово атаковані і зупинені – спорудження нових аналогічних потужностей може коштувати понад $10 млрд.
Своєю чергою, як заявив під час презентації KSE Institute голова правління НЕК “Укренерго” Володимир Кудрицький, головною метою проведення експертної оцінки збитків, завданих українській енергетиці російським вторгненням, має бути “пред’явлення чека” агресору в міжнародних судах.
“Коли ми говоримо про підрахунок збитків, це робиться не тільки для того, щоб ми всі осягнули “глибини глибин” і масштаби наших проблем. Також це має робитися для дуже практичної, прагматичної, конкретної мети: ми повинні будемо – і вже починати насправді це робити – пред’являти чек агресору”, – сказав він.
Як нагадав Кудрицький, компанії “Укренерго” і НАК “Нафтогаз України” вже багато років перебувають у процесі судових позовів до держави-агресора щодо активів, незаконно вилучених після 2014 року.
