Естонія ухвалила рішення виділити Україні 3,5 млн євро для закупівлі систем супутникового зв’язку Starlink в рамках IT-коаліції, яку спільно очолюють Естонія та Люксембург. Про це повідомляється на офіційному сайті Міністерства оборони Естонії.
Як зазначив міністр оборони Естонії Ханно Певкур, кошти спрямовуються для посилення IT-спроможності України та підвищення ефективності Збройних сил на полі бою.
“Україна підтвердила нам, що потребує підтримки для забезпечення з’єднання Starlink, і зрозуміло, що це для них надзвичайно важлива допомога, яка має помітний ефект на полі бою. Потужності Starlink особливо критичні, враховуючи прагнення України значно збільшити кількість підрозділів дронів, які потребують високопродуктивного інтернет-з’єднання”, — сказав Певкур.
Він підкреслив, що Україна щодня бореться за свободу всієї Європи, включно з Естонією.
“Тому, окрім озброєння, критично важливою є й інформаційно-технологічна підтримка. Я радий, що ми можемо допомогти Україні у підсиленні її IT-спроможності, тим самим збільшуючи її шанси на перемогу у війні, яка щодня забирає сотні життів”, — додав міністр.
Фінансування у розмірі €3,5 млн надходить із пакета допомоги Україні, запланованого Естонією на 2025 рік. Кошти будуть передані Україні через IT-коаліцію, створену Естонією та Люксембургом, і підуть на спільну закупівлю систем Starlink.
Міністр оборони України Денис Шмигаль під час зустрічі з міністром оборони Естонії Ганно Певкуром на полях JEF подякував за пропозицію виділити 3 млн євро на закупівлю та підтримку систем супутникового зв’язку Starlink.
Як повідомив Шмигаль у соцмережі Х, також міністри обговорили зміцнення протиповітряної оборони, виробництво дронів та створення спільних оборонних підприємств.
“Цінуємо участь Естонії в PURL. Україна також готова долучатися до реалізації проєктів у межах SAFE, що сприятиме обопільному розвитку наших ОПК”, -зазначив Шмигаль.
Також міністри говорили про тренування українських воїнів у межах операції Legio.
“Вдячний за пропозицію Естонії виділити 3 млн євро на закупівлю та підтримку систем супутникового зв’язку Starlink. Продовжуємо наполягати на конфіскації заморожених російських активів — агресор має заплатити. Дякую Естонії за рішучу підтримку українців у цій війні”. – наголосив Шмигаль.
Президент України Володимир Зеленський підписав указ № 521/2025 про призначення Володимира Боєчка Надзвичайним і Повноважним Послом України в Естонській Республіці.
Боєчко замінив на посаді Максима Кононенка, звільненого указом № 509/2025. До цього призначення Боєчко працював у центральному апараті Міністерства закордонних справ, а також мав досвід дипломатичної служби в країнах ЄС і в міжнародних структурах. Спеціалізується на питаннях європейської інтеграції, регіональної безпеки та двосторонньої дипломатії.
Україна та Естонія встановили дипломатичні відносини 4 січня 1992 року, після визнання Естонією незалежності України 26 серпня 1991 року. Посольство України в Таллінні було офіційно відкрито в 1992 році. З того часу країни підтримують активні політичні, економічні та культурні зв’язки. Естонія є однією з найпослідовніших прихильниць України в ЄС і НАТО, надаючи всебічну допомогу, включаючи гуманітарну, військову та цифрову.
Компанія “Олис” (Одеса) спроектувала і запустила “під ключ” новий завод з переробки круп для компанії Tõrvaaugu Mahe Talu (Лейбре, Естонія) потужністю – 24 тонни на добу, повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“Агрегатний крупозавод базується на удосконаленій технології “Оптиматик-Г-24″, яка передбачає переробку зерна гречки в зерно-ядрицю. Виробничий комплекс також включає аспірацію, самопливний транспорт, пневмотранспорт, електроніку та автоматику”, – написав він у Facebook у середу.
За словами народного депутата, технологи “Олис” адаптували обладнання під архітектурні особливості виробничого приміщення естонського замовника та реалізували мультиформатну упаковку – від біг-бегів до дрібного фасування.
“Для виробництва обладнання нового крупозаводу “Олис” скористалася державною програмою доступних кредитів “5-7-9”, – зазначив він.
Кисилевський додав, що компанія “Олис” виробляє понад 200 видів обладнання для переробки зернових на борошно та крупи, очищення та контролю якості зерна. Потужність крупозаводів, які вона проектує та встановлює, – від 15 до 300 тонн на добу.
Частка експорту в реалізації продукції компанії – 25%. Рівень локалізації обладнання, яке вона випускає, становить близько 75%. На підприємстві зайнято 211 працівників.
“Програма компенсації 25% вартості сільгосптехніки вже допомагає заводу вигравати конкуренцію на внутрішньому ринку з виробниками Туреччини, Китаю, Швейцарії, Польщі, Канади. (…) Актуальна для підприємства й можливість продавати обладнання із залученням покупцями державних грантів на переробку (до 8 млн грн на умовах співфінансування). Адже найдешевший крупоцех з переробки зернових виробництва “Олис” коштує від 4 млн грн”, – ідеться у повідомленні Кисилевського.
ТОВ “Олис”, за інформацією на сайті компанії, працює в Україні 20 років, розробляє, виробляє і монтує обладнання для очищення, переробки та контроля якості зерна. Створила, зокрема, один з найбільших у світі зерноочисний барабанний сепаратор “Луч-300” потужністю понад 300 тонн/год, який встановлено, зокрема, на Старокостянтинівському МЕЗ, Трансгрейнтерміналі у Чорноморську і на інших підприємствах України та закордоном.
Наразі експортує свої розробки у понад 35 країн світу: від Канади до Танзанії, від ЄС до Центральної Азії.
За даними проєкту Clarity Project, 2024 року отримала 10,4 млн грн чистого прибутку супротив 1,4 млн грн збитку торік за зростання виторгу на 53% – до 234 млн грн.
Співзасновниками ТОВ “Олис” є три одеські підприємця – Олександр Верещинський (30%), Олег Васильєв та Лариса Остапенко (по 35%).
За оцінкою Swedbank, економіка Естонії 2025 року повернеться до зростання після спаду на 0,8% 2024 року. Прогнозоване зростання ВВП становитиме 1,5%, а 2026 року економіка може прискоритися до 2,5%.
Основні фактори зростання: відновлення експорту, збільшення обсягів інвестицій.
Водночас споживання домашніх господарств Естонії залишиться відносно слабким через підвищення податків і уповільнення зростання реальних доходів населення. Інфляція у 2025 році сягне 4%, що вище середнього по єврозоні. Переважно це зумовлено податковою політикою та додатковими витратами домогосподарств.
Попри економічні виклики, ринок праці в Естонії залишається стійким. Рівень зайнятості перевищує 69%, що є одним із найвищих показників у Європі. Однак швидке зростання заробітних плат випереджає темпи зростання продуктивності, що створює додаткові ризики для конкурентоспроможності економіки.
Естонська Республіка передала Збройним силам України всі свої 155-міліметрові гаубиці, повідомив Генеральний штаб Збройних Сил України в понеділок.
Як уточнює Генштаб, також передаються десятки гаубиць калібру 155 мм FH-70 і 122-мм D-30; тисячі артилерійських снарядів калібру 155 мм; сотні протитанкових гранатометів М2 “Карл-Густаф” із боєприпасами; засоби підтримки артилерійських підрозділів.
Крім того, Естонія продовжить надавати як базову, так і спеціалізовану підготовку військовослужбовцям Збройних сил України.
